Головна / Виховна робота / План роботи гуртка «ХІМІЯ ЇЖІ»

План роботи гуртка «ХІМІЯ ЇЖІ»

Мета і основний зміст роботи гуртка «Хімія їжі»:

 

 

 

  • розвивати і збагачувати власний досвід та уявлення учнів про навколишній світ і методи наукового пізнання природи;
  • розглянути та вивчати основні компоненти їжі, формувати в учнів елементарні навички визначення якості продуктів харчування;
  • навчити застосовувати набуті знання у практичній діяльності;
  • формувати відповідальне ставлення до власного здоров’я;
  • розвивати пізнавальні інтереси та творчі здібності;
  • підвищувти інформаційну та комунікативну компетентність учнів;

 

 

Дні і години занять гуртка:   кожен  третій  вівторок  місяця

з 15.30 до 16.30.

 

 

заняття  почато ___________________________2011 р.

заняття закінчено _________________________2012 р.

 

Керівник гуртка :   Кіпоть Ольга Іванівна

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора ДНЗ «Чубарівський

професійний аграрний ліцей» з НВР

_____________________О.В. Бортнік

«_____»_____________  2011 р.

 

 

 

 

ПЛАН  РОБОТИ  ГУРТКА

« Хімія  їжі»

 

 

№ з\п Зміст роботи К – сть годин Строки виконання
1. Ознайомлення з кабінетом хімії, вивчення правил безпеки при роботі в кабінеті. Вибір активу  гуртка. 1
2. Наша їжа 1
3. Білки – основа життя.  Практична  робота №1«Визначення білків у складі їжі». 1
4. Жири та  їх необхідність для життя. Практична робота № 2 «Напівкількісний  анализ продуктів харчування  на вміст  жировых речовин». 1
5. Вуглеводи. Практична робота № 3 «Якісна реакція на вуглеводи.» 1
6. Практична робота № 4 «Дослідження харчових продуктів на кислотність». 1
7. Практична  робота № 5. « Дослідження якості питної води». 1
8. Практична  робота № 6 «Анализ прохолоджувальних напоїв », 1
9. Практична  робота № 7 «Визначення нітратів в харчових продуктах». 1
10. Підсумкове  заняття. Харчування та здоров’я людини  1

 

 

Заняття 1.
Тема: Ознайомлення з кабінетом хімії, вивчення правил безпеки при роботі в кабінеті. Вибір активу  гуртка. Введення в курс.
Мета: Ознайомити учнів з поняттям культура травлення, факторами, що визначають здоров’я.
Метод: лекція з елементами діалогу, демонстрація.
Обладнання: інструкції з ТБ, посуд різного призначення, правила проведення хімічного експерименту.
Хід заняття:
1. Мета і завдання курсу.
2. Поняття культури здоров’я.
3. Фактори, що визначають здоров’я.
4. Роль хімічного експерименту у визначенні придатності середовища існування та продуктів харчування для нормальної життєдіяльності людини.
5. Правила безпечної поведінки під час проведення експерименту.
6. Обладнання хімічної лабораторії та реактиви.

Заняття 2.
Тема: Наша їжа
Мета: Ознайомити учнів з поживними речовинами, їх роллю в організмі людини
Для нормальної життєдіяльності організму небайдуже, ка ¬ ким чином він отримує необхідну йому кількість калорій. При цьому повинно відбуватися задоволення потреби в визначений ¬ ном наборі харчових речовин.
Правильна організація харчування вимагає знання хімічного складу харчової сировини і готових продуктів харчування, уявлень про способи отримання, про перетвореннях, які відбуваються при їх отриманні і при кулінарній обробці продуктів, а також відомостей про травних процесах.
Наша їжа складається з дуже великого числа різних речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин і ін Серед них є такі, які визначають енергетичну і біоло ¬ ня цінність, беруть участь у формуванні структури, смаку, кольору і аромату харчових продуктів. Необхідно знати найважливіші компоненти продуктів харчування, щоб представити ті складні перетворення, які відбуваються при отриманні їжі. Це допоможе більш правильно оцінити якість споживаних продуктів, осмисленно підходити до свого харчування, зберегти своє здоров’я.
Це цікаво …
• За 70 років життя людина з’їдає і випиває води більше 50 т, білків більше 2,5 т, жирів понад 2 т, вуглеводів близько 10 т, харчової солі 2-3 т.

 

 

Заняття 3.
Тема: Білки – основа життя.  Практична  робота №1«Визначення білків у складі їжі».

Мета: ознайомити учнів з білками як найважливішою живильною речовиною
Проблемне питання:
– Часто при недоліку харчування кажуть: «Білковий дефіцит в раціоні», а чому не говорять про вуглеводневий або жировий дефіцит  в раціоні?
Білки – високомолекулярні природні полімери, молекули які побудовані із залишків амінокислот. Число останніх колеблется в широких межах і іноді досягає декількох тисяч. Тому відносна молекулярна маса білків також дуже велика і варіює від 5-10 тис. до 1 млн. і більше. Кожен білок обладає своєю, властивою тільки йому послідовністю розташування амінокислотних залишків.
Біологічні функції білків різноманітні. Вони виконують структурні (колаген, фиброин), рухові (міозин), транспортні (гемоглобін), захисні (імуноглобуліни, інтерферон), каталітичні (ферменти), регуляторні (гормони), запасні та інші функції. Виключне властивість білка – самоорганізація структури, тобто здатність мимовільно створювати певну, властиву тільки даному білку просторову структуру. Вся діяльність організму пов’язана з білковими речовинами.
Білки – найважливіша складова частина їжі людини і тварин, постачальник необхідних їм амінокислот.
Амінокислоти поділяють на природні (виявлені в живих організмах) і синтетичні. Серед природних амінокислот (близько 150) виділяють Протеїногенні (20), які входять до складу білків. З них вісім є незамінними, вони не синтезуються в організмі людини, можуть бути отримані тільки з їжею. До них відносять: валін, лейцин, ізолейцин, треонін, метіонін, лізин, фенілаланін, триптофан, іноді в їх число включають гістидин і аргінин, які не синтезуються в організмі дитини.
Якщо кількість цих амінокислот в їжі буде недостатнім, нормальний розвиток і функціонування організму порушується. При  деяких захворюваннях організм не може синтезувати і деякі інші амінокислоти. Так, при фенілкетонурії не синтезується тирозин.

Класифікація білків
Існують класифікації за різними критеріями: за ступенем складності (прості і складні білки); за формою молекул (глобулярні і фібрилярні білки); по розчинності в різних розчинниках, по виконуваних ними функцій і т. д.
За ступенем складності білки ділять на протеїни (прості білки), що складаються тільки із залишків амінокислот, і протеїди (складні білки) – складаються з білкової і небілкової частин.

Протеїни – запасні, скелетні, окремі ферментні білки. За розчинністю в окремих розчинниках виділимо лише головні:
• Альбуміни – білки з відносно невеликою молекулярною
масою, добре розчинні у воді і слабких сольових розчинах; типовий представник – білок яйця овальбумин;
• Глобуліни – розчиняються у водних розчинах солей. Входять в
склад м’язових волокон, крові, молока, вони становлять
велику частину насіння бобових і олійних культур;
• проламінів – розчиняються в 60 – 80%-ном розчині етилового
спирту. Це характерні білки насіння злаків;
• глютеліни – розчиняються тільки в розчинах лугів. З них
слід зазначити орізенін з насіння рису і глютенін клейковини білків пшениці.
Протеїди. З цієї групи складних білків відзначимо наступні:
• Нуклеопротеїди – окрім білка включають нуклеїнові кисло ¬ ти, яким належить величезна роль у спадковості;
• Ліпопротеїди – окрім білка містять ліпіди. Містяться в протоплазмі і мембранах;
• Фосфопротеіди – окрім білка присутній фосфорна кислота (казеїн – білок молока). Їм належить важлива роль в харчуванні молодого організму.
Ферменти (ензими) – складні біологічні каталізатори білкової природи, що змінюють швидкість хімічних реакцій перетравлення їжі в організмі людини, а також при переробці харчової сировини в готові продукти (в таких галузях харчової промисловості , як хлібопечення, сироваріння, виробництві кисломолочних продуктів, виноробстві, пивоварінні, виробництві спирту).
Це цікаво …
• Низьке зростання народів тропічних країн – це не особлива расова риса, а наслідок нестачі білків в їжі.
• У тих районах земної кулі, де збільшується споживання білка,
життя людини стало більш тривалим.

Практична робота № 1 Визначення білка в складі їжі.
біуретова реакція
Біуретову реакцію дають всі білки, тому що суть її полягає в утворенні комплексу міді з пептидной зв’язком в білковій  молекулі. Реакцію можна провести з м’ясною витяжкою, яєчним білком і желатином в порівнянні. У всіх випадках результат однаковий, що говорить про подібність у будові молекул білків.
ксантопротеиновая реакція
Реакція йде не з усіма білками, а лише з тими, в молекулі яких міститися залишки ароматичних амінокислот, частина яких є незамінними для людини. Ця реакція показує відмінності в амінокислотним складом білків і дозволяє визначити ступінь їх повноцінності для харчування. Досвід проводиться на тих же білках, що й біуретова  реакція.
Обладнання: Пробірки, фільтрувальний папір, яєчний білок, м’ясна витяжка, желатина, концентрована азотна кислота, розчин їдкого натру або аміаку, розчин сульфату міді (II).

 

 

Заняття № 4.

Тема: Жири та  їх необхідність для життя.

Практична робота № 2 «Напівкількісний анализ продуктів харчування на вміст жировых речовин».

Мета: ознайомити учнів з ліпідами простими і складними
Ліпідами називають складну суміш органічних сполук з близькими фізико-хімічними властивостями: не розчиняється в воді (гідрофобністю), гарною розчинністю в органічних розчинниках (бензині, хлороформі і т. п.), складом (наявністю в їх молекулах довгих вуглеводневих радикалів і складноефірні угруповань).
Ліпіди – найважливіший компонент їжі, багато в чому визначають її харчову цінність і смакові якості. У рослинах вони  накопичуються головним чином у насінні і плодах, у тварин і риб – у підшкірних жирових тканинах, у черевній порожнині, в тканинах, що оточують багато важливі органи (серце, нирки), а також у мозговій  і нервовій тканинах.
– Класифікація ліпідів
За складом ліпіди поділяють на прості і складні. Прості ліпіди. Їх молекули не містять атомів азоту, фосфора, сірки. Найбільш поширені представники – гліцериди (інша назва «ацілгліцеріни». Саме їх називають маслом та жирами і воски.
Найбільш важлива і поширена група складних ліпідів – фосфоліпіди. Це обов’язкові компоненти клітин.
По функціям ліпіди часто ділять на дві групи: запасні (глицериди), що володіють високою калорійністю, що є енергетичним резервом організму) і структурні (в першу чергу, фосфоліпіди).
– Роль ліпідів у харчуванні
Жири є важливими продуктами харчування, тому що забезпечують багато функцій організму. Значна частина жирів витрачається в якості енергетичного матеріалу. Крім того, жири сприяють кращому засвоєнню білків, вітамінів, мінеральних солей. Довге обмеження жирів у харчуванні призводить до відхилень в фізіологічному стані організму: порушується діяльність центральної нервової системи, знижується імунітет, скорочується тривалість життя. Але й хаотичне  споживання жирів також небажано.
У складі харчових продуктів розрізняють видимі (рослинні олії, тваринні жири, вершкове масло тощо) і невидимі (жир в м’ясі і м’ясопродуктах, молоці і молочних продуктах, крупах, конди терських і хлібобулочних виробах) жири.
Найбільш важливі джерела жирів в харчуванні – рослинні масла (понад 99%), вершкове масло (до 82%), маргарин (до 82%), шоколад (35-40%), сири (25-50%), молочні продукти (1 ,5-30%), ковбасні вироби (20-40%). У харчуванні необхідно використовувати жири як рослинного, так і тваринного походження. Оптимальне співвідношення між ними 7:3.

У харчуванні має значення не тільки кількість, але і склад ліпідів, особливо вміст поліненасичених (лінолевої,  арахідонової) кислот, які отримали назву «незамінних». Вони беруть участь у побудові клітинних мембран, у синтезі простагландінов (складні органічні сполуки, які беруть участь у регулюванні обміну речовин в клітинах, кров’яного тиску, агрегації тромбоцітов), сприяють виведенню з організму надлишкової  кількості холестерину, підвищують еластичність стінок кров’яних судин.
Серед продуктів харчування поліненасиченими кислотами наибо ¬ леї багаті рослинні масла; арахідонова кислота в продуктах со ¬ тримається в незначній кількості (найбільше її в яйцях і мізках -0,5%). Загальна потреба в жирах становить у середньому 90-100 г на добу, в тому числі безпосередньо у вигляді жирів 45-50 г.
Фосфоліпіди сприяють кращому засвоєнню жирів і перешкоджають ожирінню печінки, грають важливу роль в профілактиці атеросклероза. Ними багаті продукти тваринного походження (печінка, мозок, жовтки яєць, вершки, сири), рафіновані рослинні масла, бобові. Загальна потреба людини в фосфоліпідах 5 г на добу.

Практична робота № 2.
Тема: Кількісне визначення вмісту жирових речовин у продуктах харчування.
Мета: ознайомити учнів з методами кількісного аналізу продуктів харчування.
Метод: дослідницька практична робота.
Обладнання та реактиви: крупи – гречана, рисова, пшоно, перлова, кукурудзяна, вівсяні пластівці; ваги, гирі, міліметровий папір, поліетиленова плівка, порцеляновий ступка з товкачиком.
Хід і зміст заняття
1. Візьміть зразки зерен: 4-5 зерен середнього розміру для кожного виду крупи.
2. Визначте середню масу одного зерна з кожного зразка, результат внесіть в таблицю.

Зразок крупи Маса одного зерна (мг)
Гречка
Рис

3. Кожен зразок (1 зерно) по черзі покладіть на лист міліметрового паперу (під який підкладений поліетилен), енергійно роздушіть порцеляновим товкачем. Залишки зерна струсіть в сміттєвий контейнер.
4. Підрахуйте площу утвореної жирового плями (кількість клітинок).
5. Розрахуйте відносний вміст жирових речовин у зразках за формулою
Х =; n-число зерен;
Х = [мм2/мг] m-маса одного зерна.
6. Звіт оформите у вигляді діаграми, що відображає вміст жирових речовин в крупах різного виду.
7. Дайте рекомендації щодо зберігання даних круп (температура, вологість, тривалість) та використання їх різними категоріями людей.

Дослід: Виявлення жиру в тваринних і рослинних тканинах.
Якісна реакція зі спиртовим розчином Судану III
Спиртовий розчин Судану III служить якісним реактивом на жири і дозволяє виявити їх наявність у тканинах тварин і рослинних організмів. Характерне забарвлення в різні відтінки червоного кольору свідчить про наявність жирів.
Обладнання: Насіння льону, соняшнику, рослинне масло, шматочки жирного м’яса, пробірки, штатив, стакан, предметне скло, лезо, спирт (30 мл), судан ІІІ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 5.

Тема: Вуглеводи. Практична робота № 3 «Якісна реакція на вуглеводи

Мета: ознайомити учнів з вуглеводами та їх роллю в харчуванні
Вуглеводи є головним джерелом енергії для організму. Вони входять до складу всіх клітин і тканин, беруть участь в обміні  речовин. У їхній присутності поліпшується використання білків і жирів. При відсутності вуглеводів в їжі вони можуть вироблятися з продуктів розпаду білків і жирів.
– Класифікація вуглеводів
Вуглеводи поділяють на дві групи: прості і складні.
Прості (моносахариди: глюкоза, фруктоза, рибоза) не здатні гідролізувати з утворенням більш простих вуглеводів; складні (полісахариди) – здатні. Складні, також ділять на дві групи: низькомолекулярні (сахароподобние або олігосахариди: сахароза, мальтоза, лактоза) і високомолекулярні (несахароподобние або полісахариди: крохмаль, глікоген, клітковина, пектинові речовини).
Вуглеводи містяться головним чином в рослинних продуктах: фруктах, овочах (сахароза, глюкоза, фруктоза), картоплі і крупах, хлібі (крохмаль), бобових, зерні, капусті, моркві і т. п. (клітковина).
Частка вуглеводів в продуктах харчування людини становить 50-60% (по калорійності), в слаборозвинених країнах – до 85%. Потреба у вуглеводах людини пов’язана з його енерговитратами і дорівнює в середньому 365-500 г на добу, в т.ч. крохмалю 350-400 г, моно-і дисахаридів 50-100 г (розподіляти в 3-4 прийоми по 20-25 г), клітковини і пектиннових речовин 10-15 г. Надлишок вуглеводів сприяє ожирінню, порушенню нервової діяльності, особливо у дітей, алергізації організму. Норма споживання вуглеводів повинна бути знижена при цукровому діабеті, алергії, запальних процесах, в літньому віці, причому за рахунок простих вуглеводів і крохмалю.

Практична робота № 3 Якісні реакції на присутність вуглеводів. Витяг вуглеводів з біологічних об’єктів
Завдання 1. Виявлення вуглеводів (реакція Моліша)

Наллємо в пробірку приблизно 1 мл води і кинемо кілька крупинок цукрового піску (сахарози), частину таблетки глюкози або шматочок фільтрувального паперу (клітковини). Тепер додамо 2-3 краплі спиртового розчину резорцину або тимолу (ці речовини продають в аптеці). Нахилимо пробірки і обережно наллємо по стінці 1-2 мл концентрованої сірчаної кислоти (дотримуйтеся обережності!). Закріпимо пробірку у вертикальному положенні. Важка кислота опуститься на дно, а на границі її з водою з’явиться яскраве красиве кільце – червоне, рожеве або фіолетове. Якщо речовина, склад якого невідомий, дасть при реакції Моліша таке кільце – значить, є вуглевод. Реакція дуже чутлива, її може викликати навіть волоконце тканини на стінках пробірки. Тому посуд, в якому проводять реакцію, треба дуже ретельно мити, а обполіскувати краще дистильованою водою.

Завдання 2. Виявлення крохмалю
У присутності вільного йоду крохмаль синіє. Розчин йоду повинекн бути дуже слабким (щоб приготувати його, досить розбавити аптечний розчин водою). Користуючись таким розчином, можна досліджувати  на вміст крохмалю різні харчові продукти.
Завдання 3. Гідроліз крохмалю
Спробуємо зробити з крохмального клейстеру глюкозу.
Спочатку приготуємо крохмальний клейстер – колоїдний розчирн  крохмалю у воді. Наллємо в каструлю трохи холодної води і додамо  крохмаль. Суміш добре розмішати – вийде так зване крохмальне молоко. При перемішуванні додамо до нього кип’яток (з розрахунку приблизно склянка води, з урахуванням холодної, на 2 чайні ложки крохмалю), і, продовжуючи розмішувати, нагріваємо на вогні до тих пір, поки розчин не стане прозорим.
Заготовимо пробірку зі слабким розчином йоду і поспостерігаємо за перетвореннями крохмалю.
Величезні молекули крохмалю під дією води гідролізуються, розщеплюючись на більш дрібні молекули. Спочатку утворюється розчинний крохмаль, потім «осколки» подрібніше – декстрини, потім дисахарид, але не звична сахароза, а інший – мальтоза, або солодовий цукор. При розпаді мальтози утворюється глюкоза, виноградний цукор. Готовий продукт гідролізу містить всі перехідні речовини; в такому вигляді він відомий під назвою патоки.
До половині склянки крохмального клейстеру додамо 1-2 чайні ложки розбавленої, приблизно 10%-ної сірчаної кислоти. Суміш клейстеру з кислотою поставимо кип’ятитися в каструльці, потроху додаючи воду в міру її випаровування. Час від часу будемо брати проби рідини і, злегка її охолодивши, будемо випробовувати їх разбавленним розчином йоду. Крохмаль дає синє забарвлення, Декстрини – червоно-буре, мальтоза і глюкоза не фарбуються. У міру гідролізу колір проб буде змінюватися, а коли фарбування йодом зникне, ​​нагрівання можна припинити.
Після кип’ятіння рідина трохи охолодити, поступово додамо в неї при перемішуванні близько 10 г порошку крейди, щоб повністю нейтралізувати сірчану кислоту. Суміш при цьому буде вспінюваться, т.к. відбувається виділення вуглекислого газу. Як тільки спінення прекратиться, поставимо отриману жовтувату рідину на слабкий вогонь, щоб вона упарилася приблизно на дві третини. Потім ще гарячою профільтруємо її через кілька шарів марлі, після чого упарити ще раз, але тепер більш акуратно, на водяній бані (суміш легко пригорає). У нас вийшла солодка патока, основу якої становить глюкоза.
Завдання 4. Дія ферментів на крохмаль

У попередньому досліді сірчана кислота грала роль каталізатора, т. б. речовини, що прискорює реакцію. У процесах травлення цю роль відіграють ферменти. Їх каталітична дія набагато сильніша  і цілеспрямованіша.Фермент амілаза, що міститься в слині,  може перетворювати полісахарид крохмаль у дисахарид мальтозу. Простежимо на досвіді за дією цього ферменту.
Дистильованою (або кип’яченою) водою з хвилину прополощіть рот – вийде розчин слини. Цей розчин профільтруємо і змішаємо з рівною кількістю крохмального клейстеру. Пробірку з цією сумішшю поставимо в склянку з теплою (40 ° С) водою. Час від часу будемо брати проби з йодом: зміна забарвлення буде точно такою же, як при гідролізі з сірчаною кислотою, але реакція піде швидше. Не пізніше ніж через 15 хвилин крохмаль гідролізується до мальтози, та кольорова реакція з йодом зникне.
Також можна довго розжовувати шматочок білого хліба. При цьому смак його ставає солодкуватим. Це результат роботи амілази, яка перетворює на мальтозу крохмаль, що міститься в хлібі.
Завдання 5. Визначення вмісту крохмалю в бульбах картоплі
Обладнання: скляний стакан, мірний циліндр, ареометр, 20% розчин хлориду натрію, бульби картоплі різних сортів.
У склянку налити 20% розчин хлориду натрію. Помістити у розчин 3-5 бульб. Доливати до розчину, помішуючи, дистильовану воду, поки бульби не будуть плавати (тоді їх щільність дорівнює плотності розчину). Вийняти бульби. Перелити розчин в циліндр і ареометром визначити його щільність. По таблиці визначити крохмальне число в бульбах. Дані для розрахунку вмісту крохмалю в клубнях картоплі.

Плотность % крахмала Плотность % крахмала
1,080 13,9 1,121 22,7
1,082 14,3 1,123 23,1
1,084 14,7 1,125 23,5
1,085 14,9 1.127 24,0
1,086 15,1 1,129 24,4
1,088 15.6 1,131 24,8
1,090 16,0 1,133 25,2
1,092 16,4 1,134 25,5
1,094 16.9 1,136 25,9
1,096 17,3 1,138 __26,3_

Турнір «За і проти …»
Питання учням:
– Жувальна гумка – ворог чи друг нашому здоров’ю?

Заняття № 6.
Практична робота № 4
Тема:
Дослідження харчових продуктів на кислотність.
Мета: ознайомити учнів з методами дослідження властивостей речовин і оцінки результатів.
Метод: дослідницька практична робота.
Обладнання: зразки молочних продуктів – ряжанка, кефір, кисле молоко, зразки овочів – помідор, огірок, капуста; зразки фруктів – яблуко, груша, слива, індикатори, фільтри, воронки, пробірки, склянки, шинкування.
Хід і зміст заняття.
1. Дослідження кислотності молочних продуктів.
а) У три пробірки долийте по 2-3 мл ряжанки, кефіру і кислого молока.
б) Універсальним індикаторним папером досліджуйте кожен продукт.
в) Згідно колірної шкали визначте кислотність продуктів.
г) Дайте рекомендацію щодо використання даних продуктів в їжу, для різних категорій людей.
2. Дослідження кислотності овочів.
а) Подрібніть окремо кожен з трьох зразків овочів.
б) Виділіть сік з кожного зразка.
в) Відфільтруйте сік.
г) Дослідіть сік універсальним  індикаторним  папером.
д) Згідно колірної шкали визначте кислотність продуктів.
є) Дайте рекомендацію щодо використання даних продуктів в їжу, для різних категорій людей.

3. Дослідження кислотності фруктів.
а) Подрібніть окремо кожен з трьох зразків фруктів.
б) Виділіть сік з кожного зразка.
в) Відфільтруйте сік.
г) Дослідіть сік універсального індикаторного папером.
д) Згідно колірної шкалою визначте кислотність продуктів.
е) Дайте рекомендацію щодо використання даних продуктів в їжу, для різних категорій людей.
Результат оформите у вигляді таблиці.

№ п/п Наименование продукта Кислотность продукта Рекомендации.
1 Ряженка
2 Кефир
3 Простокваша

 

 

Заняття 7.
Практична робота № 5
«Дослідження якості питної води».
Мета: ознайомити учнів з різними методами оцінки якості питної води.
Обладнання та реактиви: термометр, циліндр (висота більше 30 см), колба зі скляною кришкою, спиртівка, штатив, азбестовий сітка, 0,03%-ний розчин KМnO 4, господарське мило, універсальна індикаторна папір, розчин нітрату срібла, розчин родоніда калію, розчини червоної і жовтої кров’яної солі.
Метод: дослідницька практична робота.
Хід заняття:
Інструкційна  карта:
1. Проведіть дослідження прозорості води.
Циліндр поставте на лист з друкованим текстом. Налийте  в нього водопровідну воду і через кожні 5 см намагайтеся прочитати текст. Позначте, на якій висоті стовпа води текст не видно.
Вода придатна до пиття, якщо висота стовпа перевищує 30 см.
2. Визначте інтенсивність запаху води.
У конічну колбу (об’єм 200 мл) налийте досліджувану воду на 2 / 3 об’єму. Колбу закрийте скляною пробкою і сильно струсіть. Відкрийте колбу і визначте характер і інтенсивність запаху.
Розрізняють трав’янистий, болотний, гнильний, тухлий, затхлий, землистий запахи; можуть бути присутні запахи хімічних речовин (хлору, паливно-мастильних матеріалів).
Інтенсивність запаху оцініть у балах, згідно з таблицею:

Интенсивность запаха Описательное определение Балл
Нет запаха Отсутствие ощутимого запаха 0
Очень слабый Запах ощущается опытным наблюдателем, не ощущается потребителем 1
Слабый Запах не привлекает внимание потребителя. Но обнаруживается 2
Заметный Ощущается легко каждым человеком 3
Отчетливый (сильный) Запах обращает на себя внимание, делает воду неприятной 4
Очень сильный Запах настолько сильный, что делает воду непригодной 5

3 .Дослідіть смак води.
У колбу (на 200 мл) налийте води на 1 / 2 обсягу, прокип’ятіть 5 хв. Потім охолодіть до 20 0С і досліджуйте на смак.
Передбачувані результати:
смак присмак
солоний                                                   солонуватий
гіркий                                                      гіркуватий
солодкий                                                 солодкуватий
кислий                                                     кислуватий
Інтенсивність смаку води оцініть у балах відповідно до таблиці інтенсивності запаху.
4.Визначте кислотність і окисненість питної води.
а) Наберіть питну воду з водопровідного крана в склянку. Протягом 30 с. досліджуйте універсальним  індикаторним папером. Згідно колірної шкали визначте кислотність води.
б) У стакан об’ємом 50 мл налийте 10 мл водопровідної води. Додайте 3 краплі 0,03%-ного розчину перманганату калію, залиште на 20 хв. Оцініть окисненість води згідно з критеріями:

Малиновая окраска Вода удовлетворительная
Красноватая окраска Вода подозрительная
Желто-бурая окраска Вода не доброкачественная

5. Порівняйте жорсткість водопровідної та кип’яченої води.
а) У дві колби (на 100 мл) налийте по 10 мл водопровідної та кип’яченої води при температурі 20 0С.
б) Приготуйте 2 шматочки господарського мила (1х 1 см).
в) Помістіть мило в колби з водою, закрийте колби пробками і періодично струшуйте протягом 5 хвилин.
г) Дайте воді відстоятися і опишіть зовнішній вигляд отриманого розчину: чи є осад у вигляді пластівців, багато осаду або мало, прозорість розчину.
6. Дослідження води на наявність іонів Fe 2+, Fe 3+.
а) У дві пробірки налити 2-3 мл водопровідної води.
б) В одну пробірку капнути 2-3 краплі жовтої кров’яної солі, а в іншу – 2-3 краплі червоної кров’яної солі. Відзначте зміни. Запишіть рівняння реакцій. Зробіть висновок про наявність іонів заліза. Дайте рекомендації по використанню води.
7. Дослідження води на наявність іонів хлору.
У пробірку налити 2-3 мл водопровідної води. Капніть 2-3 краплі розчину нітрату срібла. Відзначте зміни. Запишіть рівняння реакцій Характеристику води запишіть у вигляді таблиці:

 

 

 

№ п/п Критерии оценки Характеристика воды.
1 Прозрачность
2 Запах
3 Вкус
4 Кислотность
5 Окисленность
6 Жесткость
7 Содержание ионов железа
8 Содержание ионов хлора

8. Дайте рекомендації по використанню води в різних побутових цілях.

Очищення води

Мета роботи: Очищення зразка пофарбованої води зі ставка.
Методична  примітка: нагрівання прискорює процедуру очищення
A) Первинне проціджування.
1. Помістіть металеву сітку в маленьку фільтровальну воронку. Процідіть зразок води через сітку. Зберіть воду у склянку, відлийте трохи води в пробірку для зразка.
2. Виготовте  природний водний фільтр. Покладіть кілька каменців на дно великої фільтрувальної воронки. Покладіть на поверхнюню каменів грубий гравій, потім дрібний гравій. Нарешті, покрийте дрібний гравій шаром піску майже до верху воронки.
3. Пропустіть проціджену воду через фільтр з гравієм.
4.Соберіть воду в стакан і порівняйте її з контрольним образцем.
Б) Видалення суспензій твердих речовин.
1.Налейте трохи процеженной води в пробірку. Використовуйте її для контролю.
2.Добавьте 1 шпатель сульфату алюмінію до оброблюваної води в стакані.
3.Поставьте стакан на металеву сітку на тринозі.
4.Кіпятіте 3-5 хв., помішуючи її.
5.Вставьте фільтрувальний папір у маленьку фільтровальну воронку. Профільтруйте гарячу воду в іншу склянку. Порівняйте з контрольним зразком
B) Знебарвлення води.
1. Налийте трохи дослідної  води в пробірку для контролю.
2. Додайте 1 шпатель активованого вугілля в воду.
3. Поставьте стакан на триніжок.

4. Кіпятіть воду 5-10 хв., Зрідка помішуючи.
5 .Профільтруйте гарячу воду через чистий фільтрувальний
папір в інший стакан. Порівняйте з контрольним.
Результати запишіть у вигляді таблиці:

 

Стадия Внешний вид воды
1. Исходная вода из пруда2. После процеживания через мет. сетку

3. После фильтрации через фильтр с гравием

4. После обработки сульфатом алюминия

5. После обработки активированным углем

Контрольні запитання та завдання
1.Опишите зовнішній вигляд води перед обробкою.
2.Які речовини видаляються з води при експерименті?
3. Для чого воду кип’ятять з сульфатом алюмінію і активованим
вугіллям?
4. Яка  дія сульфату алюмінію на дрібні частинки в воді?
5. Поясніть, чому пісок не виходить з фільтра з гравієм

Заняття 8.
Практична робота № 6 «Аналіз прохолоджувальних напоїв»
Мета роботи: Аналіз на діоксид вуглецю і кислоту.

А) Аналіз на діоксид вуглецю.

1.За допомогою мірного циліндра налийте 10 мл напою в широку пробірку. Закрийте пробірку пробкою з газовідвідною трубкою.
2.Зажміть пробірку в штативі.
3.Наполовину заповніть пробірку вапняною водою і зануріть кінець газовідвідної трубки в вапняну воду.
4.Обережно нагрійте широку пробірку, пропускаючи утворений  газ через вапняну воду.

Б) Знебарвлення
1. За допомогою мірного циліндра налийте 25 мл напою в стакан.
Додайте туди ж 25 мл води для розведення.
2. Добавте 2 шпателя активованого вугілля. Перемішайте вугілля скляною паличкою.
3. Поставте стакан на триніжок з металевою сіткою.
4. На маленькому вогні пальника нагрійте стакан протягом 10 хв.
5.Отфільтруйте вугілля. Напій повинен бути тепер знебарвлений

 

В) Аналіз на кислоту
Для цього використовуйте 10 мл знебарвленого розчину.
1.Погрузіте шматочок паперу рН в розчин. Запишіть колір  рН.
2.Добавьте в пробірку шпатель карбонату кальцію.
3.Добавте шпатель гідрокарбонату натрію до знебарвленого розчину, що знаходиться в іншій пробірці.
4.Положіть шматочок магнієвої стрічки (2 см) в пробірку з знебарвленим розчином напою.
результати запишіть у  таблицю.

Наблюдения
A.      Анализ на СО2Б. Обесцвечивание углем.

B.  свойства кислоты:

+ рН

+карбонат кальция

+гидрокарбонат натрия

+магний

Контрольні питання:
1.Що буде, якщо висушити напій насухо?
2.Як можна видалити СОГ з напою?
3.Чому гідрокарбонат натрію реагує з напоєм швидше, ніж карбонат кальцію?
4. Навщо перед тим, як додати активоване вугілля, разбавляти напій водою?
5.Як швидко визначити, готували напій в алюмінієвій або сталевий посуді?

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 10.
Тема: Підсумкове заняття.
Мета: виявити корисність проведення гурткової роботи.

Питання:

1. «Що нового і корисного я дізнався (а) з даного курсу?»
2. “Чим цікавий мені був даний курс?»
3. «Чи так необхідна хімія в житті?»
4. Розкриття тем творчих робіт і проектів.

Теми проектних робіт та повідомлень учнів

1. Склад їжі. Попередження харчових отруєнь.
2. Зручно, але чи корисно? Продукти швидкого приготування. Особливості їх виробництва.
3. Хімія прохолоджувальних, тонізуючих напоїв, соків.
4. Їжа довгожителів
5. Харчові добавки: що криється за літерою «Е».

Список літератури:
1.Аностасова А.П. «Людина та її здоров’я». – М.: Просвещение, 1997 р.
2.Анохіна В.С. та ін «Експерименти та спостереження на уроках біології»: Методичний посібник. – К.: Бел.ен., 1998 р.
3. М. Глінка «Загальна хімія» П., 1999 рік
4.Зайков Г.Є., Еммануель Н.М. «Хімія і їжа», М. «Наука» 1986
5.Ю.Н. Кукушкін «Хімія навколо нас» Дрофа, 2003 рік
6.В.А. Легасов «Проблеми хімії: сьогодні і завтра», Л /, 2005 рік
7. Мамонтов С.Г. «Основи біотехнології»: Навчальні матеріали для учнів. – М.: НДІ змісту і методів навчання, 2006 р.
8. А. Г. Миронов «Нітратна кухня», М., 2000 рік
9.Суворова М.М. «Людина та її здоров’я». – Н. Новгород, 2004 р.
10.Хріпкова А.Г. та ін «Фізіологія людини». М.: Просвещение, 2009 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОБЛІК   ВІДВІДУВАННЯ ГУРТКА

 

 

№ з/п Прізвище та ім’я Дата проведення занять
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
FREEhost.com.ua - качественный хостинг и регистрация доменов во всех зонах

Про admin

admin

Залишити коментар

Ваш email ніде не буде показанийОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

x

Перегляньте також

DSC_0003

Відеолекторій на тему «Протидія торгівлі людьми»

18 жовтня у Державному навчальному закладі «Чубарівський центр професійно-технічної освіти» відбулася зустріч ...