Головна / Курс / Навчальний матеріал з 04.05 по 08.05.2020 Антонової Олени

Навчальний матеріал з 04.05 по 08.05.2020 Антонової Олени

                   Завдання на період з 04.05 по 08.05.2020

 

    Шановні учні, виконані завдання або питання, які виникають у вас можете надсилати на мою електронну пошту avaant999@ukr.net або у вайбер 050 681 62 71

                                      Група 16т3

Українська мова    Тема «Удосконалення правописної грамотності»

Завдання:

  • проходити тести ЗНО за 2019 н.р., відповіді надсилати на електронну пошту avaant999@ukr.net

Українська література Валерій Шевчук. Життя й творчість митця. Композиція роману-балади «Дім на горі» (повість-преамбула і збірка новел «Голос трави»)

ТЛ: роман-балада

 

Завдання:

  • ознайомитися з матеріалом, у зошиті записати короткі тези
  • читати твір

Аналіз твору «Дім на горі»

Роман-балада «Дім на горі» складається з двох частин. У пер­шій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадко­вих і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву «Голос трави», складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком «Оповідання, написані козопасом Іваном Шев­чуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших». Отож у романі два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить.

У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) й низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духо­вності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра й зла, світла й темряви. Багато епізодів нагадують притчі, мають символічне значення, наприклад, самотності, роздвоєння людини, блудного сина, дороги і т. ін. Певно, працюючи над обома частинами роману, Валерій Шев­чук не задумувався над тим, що підсвідомо втілював у ньому спе­цифічне барокове світосприйняття, що відбилося вже на самій композиції твору. Уявімо зразки барокової архітектури в Києві: Андріївська церква, Маріїнський палац, брама Заборовського у Софійському соборі, церкви Києво-Печерської лаври, Видубицький монастир…

Краса, чарівність, розкіш, незбагненна велич цих споруд водночас спонукає до високих роздумів над чимось важливішим, аніж повсякденні проблеми і звичайна життєва метушня. «Дім на горі» асоціюється з подібними бароковими спору­дами. Друга частина — «Голос трави» — ніби основа цієї спо­руди, своєрідне підніжжя.

Тринадцять оповідань в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Фольклорно-міфологічна їх основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корек­цію. Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантас­тичними, умовними, ірреальними. Кожне оповідання — своєрідна притча, морально-етичний постулат, до якого варто прислухатися, щоби вижити в такому світі. Про перемогу тут не йдеться.

У структурі твору відбувається складне «переломлення» еле­ментів і форм синкретичного мислення. Через баладу, яка, як й інші жанрові різновиди пісенної епіки, «за типом свідомості тяжіє до світу міфології, проте як явище мистецтва належить літературі», роман взаємодіє з міфом, іноді ж ця взаємодія не опо­середковується ніякими проміжними ланками.

Художня культура Тема « Музичні ритми Америки»

Завдання

                                              Група 17т2

Українська мова

Тема «Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та інші»

Завдання:

  • вивчити матеріал
  • зробити впр. 327, 386,
  • Дієслова в другій особі однини теперішнього часу та в майбутньому часі доконаного виду мають закінчення-еш (-єш), -иш (-їш): хочеш, будуєш, вариш, гоїш, захочеш, збудуєш, звариш, загоїш. Виняток становлять дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти: ти даси, їси, відповіси, розповіси, а не даш, їш, відповіш, розповіш, як то часом, надто в західних областях України, кажуть.
  • Дієслово бутимає в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ’яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
  • Форми для другої особи однини єсий третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).

Українська література Тема «Зображення  “цілісної” людини в єдності біологічного, духовного, соціального.

ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.

Завдання:

  • читати роман « Місто»
  • подивитися відео, зробити короткі записи в зошит   https://www.youtube.com/watch?v=IK6vOCnq31s
  • виконати тести і надіслати завдання

Тематичні тести Валер’ян Підмогильний

  1. Інтелектуалом, «університетом на дому» називали:

А) Миколу Хвильового;

Б) Валер’яна Підмогильного;

В) Юрія Яновського;

Г) Григорія Косинку;

  1. Жанр твору В.Підмогильного «Місто» -

А) соціальний роман;

Б) роман-хроніка;

В) роман у новелах;

Г) фантастичний роман;

Д) урбаністичний роман.

  1. Епіграфом до твору В. Підмогильний узяв такі слова: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» Це цитата з:

А) Корану;

Б) Біблії;

В) Талмуду;

Г) «Повісті минулих літ»;

Д) Конституції.

  1. «Місто» – це психологічний твір, у якому автор цікавиться:

А) людством;

Б) людиною;

В) народом;

Г) соціальними групами;

Д) містом.

  1. Слова А.Франса «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»- це

А) другий епіграф до роману «Місто»;

Б) репліка, яку цитує Рита Степанові;

В) слова, які повторює письменник в авторському відступі;

Г) слова, які говорить Радченко Надійці;

Д) вислів, який подобався Степанові.

  1. Перші враження Степана від міста – це

А) захоплення;

Б) неприязнь;

В) здивування;

Г) розчарування;

Д) вподобання.

7 Новаторство В.Підмогильного у створенні образу головного героя Степана Радченка полягає в усіх названих позиціях, КРІМ:

А) характеризував його як негативного персонажа;

2 Б) подав персонажа у розвитку;

В) змалював його кар’єрне зростання через стосунки з жінками;

Г) за допомогою контрасту іронізує над своїм персонажем;

Д) показав, що біологічне начало в героєві переважає над духовним.

  1. «Ось вони – горожами! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах! Їх треба вимести геть, розчавити цю розпусну черву, і на місце їх прийдуть інші»- такі відрадні думки від побаченого були у:

А) Надійки;

Б) Степана;

В) Левка;

Г) Рити;

Д) Зоськи.

  1. Степан побачив електричну крамницю, де «за її дзеркальним склом невпинно займались і гаснули кольористі лампки», і подумав, що місто є

А) ненажерним;

Б) розпусним

; В) яскравим;

Г) примхливим;

Д) бідним.

  1. Жінкою, яка «безжурними посмішками й раптовими смутками, наївною, втішною філософією і жагучими поцілунками» підкорила душу хлопця, додала йому впевненості, досвіду, була:

А) Надійка;

Б) Зоська;

В) Мусінька;

Г) Рита;

Д) Левко.

  1. У Степана виникли думки про повернення додому, бо:

А) виявилося, що місто було чуже його душі, а міське життя – жорстока плутанина; Б) для нього там знайшлася перспективна робота;

В) не зміг «завоювати» місто;

Г) хотів утекти від нещасливого кохання;

Д) засумував за рідним містом.

Технології

Завдання:

  • працюємо над виробом
  • у підручнику с.228-239, читати, короткі записи в зошит

 

                                     Група 18т1

Українська мова Тема « Контрольна робота»

Завдання:

  • виконати завдання і надіслати
  • впр.255,258 та тести
  1. Знайдіть слово, у якому потрібно писати м’який знак:

А) віден..ський;
Б) чотир..ма;
В) кін..ський;
Г) гіл..ці;
Д) дон..ці.

  1. Знайдіть слово з буквосполученням -нц-:

А) снігурон..ці;
Б) стеблин..ці;
В) долон..ці;
Г) нен..ці;
Д) черешен..ці.

  1. Знайдіть слово, у якому перед шиплячим пишеться м’який знак:

А) брин..чати;
Б) потон..шати;
В) витон..чений;
Г) Волин..щина;
Д) ган..чірка.

  1. Знайдіть слово з буквосполученням -льц-:

А) русал..ці;
Б) бджіл..ці;
В) таріл..ці;
Г) зозул..ці;
Д) сопіл..ці.

  1. У якому варіанті в усіх словах пропущено м’який знак?

А) могут..ній, павутин..ці, шіст..сот;
Б) Херсон..щина, вишен..ці, нен..чин;
В) чужин..ці, рязан..ський, різ..бяр;
Г) самот..ній, колодяз..ний, Наталон..ці;
Д) п’ят..десят, різ..кістю, дівчинон..ці.

  1. Знайдіть слово, у якому пропущено м’який знак:

А) колодяз..ний;
Б) оболон..ський;
В) повін..чати;
Г) різ..бяр;
Д) варвар..ський.

  1. Знайдіть слово, яке потрібно писати з апострофом:

А) медв..яний;

Б) трав..яний;

В) цв..ях;

Г) присв..ячений;

Д) моркв..яний.

  1. Знайдіть слово, у якому після «р» пишеться апостроф:

А) сер..йозний;

Б) довір..я;

В) кор..вий;

Г) бур..яний;

Д) пр..ямувати.

9 Знайдіть слово, у якому після префікса пишеться апостроф:

А) під..йомник;

Б) роз..учити;

В) без..ядерний;

Г) з..економити;

Д) без..іменний.

  1. Знайдіть слово, яке потрібно писати з апострофом:

А) пів..Києва

; Б) пів..Європи;

В) напів..правда;

Г) пів..лимона;

Д) двох..ярусний.

Зарубіжна література Тема «Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія»

 

Завдання:

  • ознайомитися з поданим матеріалом, зробити короткі записи в зошит
  • переглянути відео   https://www.youtube.com/watch?v=L6pBI1UIdLk
  • читати поезії по хрестоматії

Скільки молодих геніїв вирвала з літератури смерть! Лише по 37 років відпустила доля таким неперевершеним майстрам літературного слова, як Джордж Байрон, Олександр Пушкін, Артюр Рембо. Проте, порівняно з Байроном і Пушкіним, можна говорити про творчий феномен Артюра Рембо, за влучним визначенням Верлена — «ангела й демона» водночас, адже Рембо віддав мистецтву лише три роки свого життя (з 17 до 20).

Він був надзвичайно обдарованим поетом, свавільним і агресивним, людиною здібною, але неврівноваженою; усе його життя — це шалена авантюра як у творчості, так і в особистому житті

Періоди творчості:

  • I період (до 1871 р.) — уплив авторитетів, захоплення ідеями Комуни. Поезія, на думку поета, має стати пророчицею і ясновидицею, а поет — Прометеєм.
  • II період (початок 1871 р. — початок 1872 р.) — поезія набуває трагічного звучання. У цей період з’‎являються вірш «П’‎яний корабель» та сонет «Голосівки».
  • III період (1872-1873) — народження незвичайної форми віршів. Розрив з П. Верленом, самотність.

— Артюр Рембо за своє коротке життя здійснив революцію в поезії. Бунтівник за натурою, він рішуче відмовляється від усіх форм цивілізації — релігії, моралі, держави, оголосивши їх утіленням буржуазності. Він прагне радикального оновлення не тільки поетичної, а й звичайної людської свідомості. Як і Верлен, Рембо намагається створити принципово нову універсальну мову, за допомогою якої сподівається вивільнити людський дух.

Однак наріжним каменем цього світовідчуття є яснобачення — рішуча і послідовна перебудова свідомості, звільнення її від традиційної логіки, від тягаря повсякденності. Рембо приніс у поезію нову, несподівану образність, надзвичайно сміливі метафори і словосполучення, одним із перших у сучасній французькій поезії почав писати верлібром.

Загадку поезії Рембо й досі не розгадано. Таємничим є не тільки його відхід від мистецтва, а й те, що за короткий період творчості він став цілою епохою в літературі. Деякі сучасні дослідники вважають, що поет наблизився у своїх експериментах зі словом до крайньої межі, за якою побачив лише порожнечу. Він намагався писати, але вже не міг віднайти сенс поетичної творчості. Можливо, саме ви в майбутньому розгадаєте загадку творчості й життя Артюра Рембо.

У сонеті «Голосівки» А. Рембо пропонує новий принцип формування образу, що будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. Як і більшість віршів митця, «Голосівки» мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е) через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О).

Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрастності: чорне — біле, смерть — життя, потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове. Рембо використовує форму сонета, який традиційно містить тезу, антитезу та їхній синтез, тобто в самій його будові закладена суперечність; і це дозволяє вважати «Голосівки» зразком символістського пошуку відповідностей між різними началами життя, взірцем панорамної картини Всесвіту. Інше трактування співзвучне фразеологізму «від альфи до омеги» (від початку до кінця).

У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», із дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.

Українська література Тема «Контрольна робота»

Завдання:

виконати завдання контрольної роботи, надіслати

 

  1. Михайло Коцюбинський в українській літературі є представником…

А реалізму;

Б модернізму;

В романтизму;

Г монументалізму;

Д сентименталізму.

  1. Новела „Intermezzo“ — це роздуми М. Коцюбинського про:

А призначення митця;

Б кохання;

В втому й розчарування;

Г захист природи;

Д зустріч із селянином.

  1. Основним предметом зображення в повісті „Тіні забутих предків“ є…

А міфологічний світ;

Б життя Івана Палійчука;

В кохання Івана й Марічки;

Г побут, вірування й легенди гуцулів;

Д природа Карпатських гір.

  1. Укажіть, який художній прийом використовує автор у словах: „На небі сонце — серед нив я“:

А іронію;

Б інверсію;

В паралелізм;

Г алегорію;

Д алітерацію.

  1. Михайла Михайловича Коцюбинського поховано:

А у Києві;

Б у Вінниці;

В у Чернігові;

Г у Львові;

Д у Черкасах.

  1. Ознакою імпресіонізму НЕ є:

А алогічність;

Б фрагментарність розповіді;

В увага до простих характерів;

Г яскрава оригінальна тропіка;

Д багатство кольорів і тонів.

Середній рівень

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)

Продовжіть речення.

  1. В основі повісті „Тіні забутих предків“ — …
  2. Поезія в прозі — це (визначення) …
  3. Після виходу „Intermezzo“ М. Коцюбинського назвали …

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань.

(Правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)

  1. Доведіть, шо „Intermezzo“ — твір імпресіоністичний.
  2. Розкрийте образ Юри з повісті „Тіні забутих предків“.

Високий рівень

Виконайте одне з завдань.

(Правильна, змістовна, грамотно оформлена відповідь оцінюється в 4 бали.)

Напишіть творчу роботу на одну з тем:

□ Осмислення філософських категорій життя та смерті у повісті „Тіні забутих предків“.

□ Мій улюблений твір у мистецькій спадщині М. Коцюбинського.

Технології

Завдання:

  • працюємо над виробом
  • у підручнику с.228-239, читати, короткі записи в зошит

 

 

x

Перегляньте також

новорічне вітання

З Новим 2021 роком та різдвяними святами!

Учнівське самоврядування надсилає щирі вітання з прийдешнім Новим 2021 роком та різдвяними ...