ОБЕРЕЖНО: поширення агресивної субкультури серед підлітків

Шановні колеги та батьки!

Міністерство освіти і науки України занепокоєне ситуацією щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків.

За даними Нацполіції, штучне поширення субкультури ПВК Редан — це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію. Пропагандисти прагнуть втягнути у противправну діяльність підлітків, щоб дестабілізувати ситуацію всередині країни.

За твердженням психологів, більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби — соціалізації та приналежності. До небезпечних субкультур схильні ті, хто невпевнений у собі, має низьку самооцінку і комплекси, у кого є труднощі у спілкуванні, відсутні друзі, напружені стосунки з ровесниками чи батьками, несприятлива сімейна ситуація, хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та буллінгу.

Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни. Підлітки самі собою емоційно нестабільні, а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає удесятеро. Зазвичай, подібні психологічні операції, на кшталт “ПВК Рьодан”, ворог запускає, орієнтуючись на емоційно нестабільну аудиторію.

Представники субкультури називають себе павуками та носять одяг із зображенням павука та четвірки. Це вказує на джерело появи руху — японський аніме-серіал Hunter x Hunter, що розповідає про бандитське угруповання під назвою Геней Рьодан.

Учасники субкультури виступають проти “навколофутбольних фанатів, уродженців Кавказу та мігрантів”.

З метою припинення масових протиправних дій, аби застерегти дітей від необдуманих вчинків, подолання конфліктів та формування толерантних стосунків серед представників різних субкультур сучасної молоді, рекомендуємо:

• з’ясувати першопричини, які спонукали підлітків приєднатися до небезпечних субкультур та надати відповідну допомогу в їх подоланні;
• ознайомити учасників освітнього процесу із існуючими молодіжними субкультурами, їхніми основними рисами, позитивним і негативним спрямуванням;
• з’ясувати позитивну роль молодіжних субкультур у процесі адаптації і самоствердження юної особистості;
• провести заняття з елементами тренінгу «Всі ми – різні, всі ми – рівні», творчі дискусії на тему «Молодіжні субкультури: за і проти», «Вчимося бути толерантними», «Що спільного ?», «Біла ворона», «Чарівне озеро»;
• створити колажі «Світ толерантності» і «Світ інтолерантності», «Риси толерантної особистості» тощо.

Для того, щоб навчити дітей безпечній поведінці у виховній системі закладу освіти необхідно систематично приділяти увагу національно- патріотичному вихованню, культурі взаємостосунків школярів, методам ненасильницького спілкування тощо.

Педагогам необхідно налагодити взаємодію з батьками, зокрема:

• рекомендувати батькам звертати увагу на контент, який споживає дитина й бути в курсі її інтересів;
• разом з дитиною пройти базовий курс кібербезпеки й обговорити його; слідкувати, чи не відбувається у дитини різких перепадів настрою; проводити більше часу зі своїми дітьми та вибудовувати довірливі
• стосунки;
• звертати увагу на поведінку дітей, коло спілкування та способи проведення дозвілля.

Батькам, у яких складна комунікація з підлітками, варто звернутись до практичного психолога закладу освіти, або, наприклад, до фахівців проєкту Міністерства освіти і науки України та UNICEF “Поруч”, де можна отримати безкоштовну допомогу з метою формування нових життєвих цінностей, розвитку вольових якостей, поліпшення взаємин дитини з батьками та ровесниками тощо.