Наші учні

Cлаву колгоспу “Україна” на Пологівщині примножував випускник Чубарівського сільського професійного училища № 58 Віктор Трифонович Куриленко.
У Віктора Трифоновича Куриленка ставлення до хліба особливе. Його батько у грізному сорок першому пішов на фронт та так і не повернувся. Тяжко було матері Варварі Кирилівні з малолітніми сином і двома дочками. В перші повоєнні роки, бувало, за хлібом і ночували в черзі. Одержить Віктор свою частку із рук продавця магазину, обійме її і щодуху мчить додому. По дорозі кине якусь крихітку до рота: дуже вже хотілося їсти…
Віктор успішно закінчив семинічку. Але далі вчитися не пішов. Зразуж після випускного вечора зайшов до контори колгоспу “Україна” і звернувся до правління з проханням допомогти йому придбати фах механізатора. Треба сказати, що був він не по роках міцний і серйозний. Взяли його в причіплювачі, а після закінчення осінньо-польових робіт послали вчитися в Чубарівське сільське професійно-технічне училище № 58. Потім його, молодого тракториста, урочисто проводжали до лав Радянської Армії, а після демобілізації – з радістю зустрічали. Віктор Куриленко знову прийшов в колгосп.

Господарство піднімалося на ноги, міцніло з кожним роком. Віктор Трифонович з головою увійшов в життя колективу. Він пропонує створити механізовані ланки. І першим у колгоспі очолює одну з них й одержує небувалий до того в господарстві врожай кукурудзи на богарних землях – понад 40 центнерів зерна з кожного гектара. Без відриву від виробництва він досконало оволодіває професією комбайнера й сідає за штурвал старенького СК-4.

Відтоді і пішла добра слава про Куриленка. Рік у рік зростала його майстерність. Все більше зерна видавав він з бункера своєї машини. Незабаром його груди прикрасили ордени Леніна і Трудового Червоного Прапора.

Нові успіхи прийшли, коли Віктор Трифонович пересів на “Колос”. У цієї збиральної машини підвищена потужність двигуна, більша місткість бункера, кращий різальний апарат. Та й керувати нею легше. У молотарці встановлено уловлювачі камінців – можна уникнути поломок. Надійне освітлення і система сигналізації давали змогу працювати і вночі.
Комбайнер підрахував: пропускна спроможність молотарки становить майже 7 кг за секунду. Зерна в ній половина. Отже, якщо повністю скористатися цією потужністю, то за годину можна намолотити 126 центнерів, а за 24 години – 3024. Це теоретично, а практично?

Куриленко підібрав надійного помічника. Разом з ним уже в перші жнива намолотив 7800 центнерів хліба. Але залишився невдоволеним: малувато. Разом з інженерною службою господарства він розробляє погодинний графік роботи. І в наступні жнива добивається значного успіху: намолот зерна на його “Колос” перевищив 10000 цнт.

В 1992 році Віктор Трифонович Куриленко пішов на заслужений відпочинок. Але цей відпочинок відносний. Герой повен турбот: і по дому, і в громадському житті. А вечорами, буває, збирається вся сім’я. ВікторТрифонович разом з дружиною Галиною Іванівною люблять приймати внучат.

Життя продовжується в дітях.