Українська – мова вільних

Мова — це не просто слова. Це генетичний код нації, що передається крізь віки, зберігає пам’ять поколінь і формує нашу ідентичність. Її забороняли, витісняли, намагалися знищити, але українське слово завжди знаходило шлях до світла. Сьогодні воно звучить впевнено — у віршах класиків, у піснях, що підкорюють світ, у щоденному спілкуванні та навіть в окопах, де виборюється майбутнє держави. Говорити українською — означає робити вибір на користь свободи. Це спосіб заявити світові: «Ми є. Ми — українці».

До Міжнародного дня рідної мови у Федорівському центрі професійної освіти відбувся тематичний захід «Мова — генетичний код нації». Його метою стало утвердження поваги до державної мови, усвідомлення її ролі в умовах війни та суспільних трансформацій.

Під час заходу молодь прослухала мінілекцію про те, як українці зберегли рідне слово попри багаторічні заборони й цензуру, переглянула тематичні відеоматеріали та долучилася до обговорення питання: чому люди готові боротися за мову? Окрему увагу приділили функціонуванню української мови в умовах війни та суспільних змін. Учасники дійшли висновку, що для багатьох громадян перехід на українську — це не політичний жест, а внутрішній процес подолання звички та страху помилитися. Водночас саме практика й щоденне використання допомагають набути впевненості.

Цікавою частиною заходу стало обговорення мовних тенденцій в інтернет-просторі. Якщо раніше соціальні мережі переважно функціонували російською, то з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спостерігається активне зростання українськомовного контенту в Instagram, YouTube та TikTok. Багато блогерів свідомо переходять на державну мову, формуючи новий культурний простір і підтримуючи національну ідентичність. Учасники дослідили мову як інструмент формування особистого бренду, інформаційної безпеки та самовираження на прикладі Данила Гайдамахи, який зробив українську мовою покоління Z, Андрія Шимановського, що популяризує вишукану українську лексику в соцмережах, та Володимира Дантеса, який відкрито ділиться власним досвідом переходу на українську й доводить, що помилки — це природний шлях до вдосконалення.

Практичною складовою заходу стали інтерактивні вправи: здобувачі освіти замінювали канцеляризми та суржик на нормативні українські відповідники, вдосконалюючи культуру мовлення та збагачуючи словниковий запас.

Підсумовуючи, учасники наголосили: українська мова пройшла складний шлях — від репресій до впевненого утвердження. Сьогодні вона є не лише засобом комунікації, а й маркером свободи, національної гідності та єдності.

Мова — це зброя. Мова — це кордон. Мова живе тоді, коли ми свідомо обираємо її щодня.

Спілкуймося українською!

Наталія Остапчук, викладачка

української мови та літератури