Головна / Урок / Початок індустріалізації

Початок індустріалізації

Вам нужно сначала закончить Україна в 1923 – 1928 роках для перехода к этому уроку

Розділ. Установлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

Тема. Початок індустріалізації

Основні  поняття: “комуністичний режим”, “хлібозаготівлі”, “директивна економіка”, “соціалістичне змагання”

І.Опрацювання навчального матеріалу

У  період непу паралельно частковій лібералізації економіки проходили значні зміни у формуванні політичної системи радянського суспільства.

В умовах монополії більшовиків на владу, розпочалася жорстка боротьба всередині самої партії. В результаті цієї боротьби була знищена внутрішня опозиція в партії. Сталін цілеспрямовано зістовхуючи своїх конкурентів (Троцького із Зинов’євим та Каменєвим, Зинов’єва та Каменєва з Бухаріним і Риковим та ін.) знищив конкурентів на «трон» і взагалі так звану «стару гвардію», яка не вважала Сталіна гідним вищого партійного і державного поста. На 1929 рік Й. Сталін здобув диктаторську владу в партії та державі.

Таким чином в СРСР починає формуватися тоталітарний режим. Керівною силою радянського тоталітаризму була комуністична партія.

Основними методами встановлення і підтримки нового режиму були постійний терор проти всіх верств населення і тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.

Протиріччя між економічною і соціально-політичною ситуацією в країні не могли існувати довго. Тому поступово політика непу починає згортатися і влада повертається від економічних методів регулювання економіки до воєнно-комуністичних.

В умовах тодішнього суспільства неп був приречений, тому що породжував своїм співіснуванням з більшовицькою ідеологією цілу низку протиріч:

при монополії більшовиків на владу – плюралізм форм власності;

при курсі більшовиків на побудову соціалізму в окремій державі – необхідність посилення контактів з іншими країнами;

при життєвій необхідності проведення в країні індустріалізації – відсутність масштабних інвестицій в промисловість;

при курсі на побудову соціально рівного суспільства – посилення соціальної диференціації, формування «нової буржуазії» та «нової аристократії» (партійно-радянських чиновників).

Отже, можна зробити висновок: згортання непу було питанням часу. Суттєво пришвидшили це згортання низка хлібозаготівельних криз в країні (1925, 1927-28, 1928-29 роки). І якщо перші дві кризи були подолані економічними засобами (збільшення заготівельних цін), то останню влада подолала відновленням насильницьких воєнно-комуністичних методів.

Однією зі складових радянської модернізації України, разом з колективізацією, «культурною революцією» і масовими репресіями, стала індустріалізація.

         Індустріалізація – це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства.

індустріалізація

 мета індустріалізації

                 Політика індустріалізації була вперше схвалена в 1925 році на ХІV партійні конференції. Саме індустріалізація була головним завданням перших п’ятирічок. Особлива увага приділялась гірничодобувній, металургійній, машинобудівній та хімічній промисловості.  З  1929 р. здійснюється перехід до форсованої індустріалізації

Особливістю радянської індустріалізації була необхідність у проведенні імпортозамінної індустріалізації. Тобто створення промислової бази, яка б забезпечила умови для заміни імпортної промислової продукції власною.

Швидкі темпи індустріалізації потребували залучення величезних коштів.

Джерелами індустріалізації в УРСР були:

доходи державного сектору економіки.

доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю.

«ножиці цін» між промисловою та сільськогосподарською продукцією.

націоналізація промисловості.

трудовий ентузіазм. Стахановський рух.

стаханівський рух

підвищення цін на винно-горілчані вироби.

продаж за кордон національно-культурних цінностей.

антирелігійна компанія. Пограбування церков.

збільшення податків.

зниження життєвого рівня населення.

скасування конвертації червонця. Інфляція.

збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат.

колективізація. «Розкуркулення».

примусові державні позики.( 1930, 1931, 1932р.)

неоплачувана праця в’язнів.

Перегляньте презентацію

https://naurok.com.ua/stalinska-industrializaciya-125478.html

                Результати та наслідки індустріалізації.

Як результат втілення в життя цієї політики, до кінця 1930-х років СРСР перетворився на індустріально-аграрну країну, посівши ІІ місце в світі и І в Європі за обсягами виробництва.

Як і любий складний процес, індустріалізація мала певні неоднозначні наслідки:

Економічні наслідки – перекачування коштів із села в місто; ліквідація куркульства; одержавлення сільськогосподарського виробництва; ліквідація «аграрного перенаселення».

Соціальні наслідки – зміцнення соціальної бази сталінської диктатури; відчуження селян від власності і результатів праці; ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва; масова втеча селян в міста; викачування величезних коштів з села; зниження життєвого рівня населення (грошова емісія).

Перший п’ятирічний план (1928-1932) передбачав напружені, але реальні темпи приросту промисловості в середньому за рік. Водночас у процесі виконання п’ятирічки Сталін шляхом адміністрування, директив почав вимагати різкого підвищення планових цифр. Це спричинило диспропорції і зриви. Так, планом передбачалося збільшити видобуток вугілля в Донбасі з 27 до 53 млн т. У процесі п’ятирічки ці завдання збільшили до 80 млн т. У 1933 p. видобуток вугілля досяг 45 млн т. Виплавку чавуну в Україні планували збільшити із 2,4 до 6,6 млн т. У 1933 р. було виплавлено 4,3 млн т. Усупереч заяві Сталіна про виконання п’ятирічки за чотири роки і три місяці насправді за сукупністю показників вона не була виконана навіть за п’ять років.

Незважаючи на певні провали, перша п’ятирічка мала важливі наслідки для України. Республіка отримала понад 20% загальних капіталовкладень, із 1500 нових підприємств майже 400 будувалися в Україні. У 1932 р. стала до ладу перша черга Дніпровської ГЕС. Споруджувалися великі підприємства – «Запоріжсталь», Харківський тракторний завод та ін. У другій і третій п’ятирічках рівень інвестицій в Україну знизився. З 4 500 підприємств, що будувалися у другій п’ятирічці (1933-1937), в Україні розміщувалися до 1000, у незакінченій третій п’ятирічці (1938-1941) – 600 із 3 000. Це було пов’язано з планами створення нової промислової бази на Сході, де заводи знаходилися в більшій безпеці на випадок війни.

Успіхи перших п’ятирічок безсумнівні, дореволюційний рівень промисловості був значно перевищений. Стали до ладу металургійні гіганти « Запоріжсталь», «Криворіжсталь» і «Азовсталь». Давали продукцію тракторний і турбінний заводи в Харкові, машинобудівні підприємства в Києві, Одесі, Миколаєві. Виникли нові галузі промисловості, зокрема хімічна.

ІІ. Закріплення матеріалу

1. Перегляньте відео

2. Дайте відповіді на запитання:

  1. Який логічний зв’язок між хлібозаготівельною кризою і згортанням непу?
  2. Коли уперше була схвалена політика індустріалізації?
  3. Що таке індустріалізація?
  4. Якими були основні джерела фінансування індустріалізації?
  5. У чому суть  стахановського  руху? Чи можна вважати стахановський рух різновидом соціалістичного змагання?
  6. Якими були результати перших п’ятирічок для України?

3. Виконайте вправу

https://learningapps.org/5030527

ІІІ. Домашнє завдання

Напишіть власне висловлення, аргументуйте:

Чи можливою була поява гасла “П’ятирічку – за чотири роки!”, наприклад, у США?

Вернуться к: Історія України. І курс
x

Перегляньте також

7e47feedd025d9bd2695fd2ca50d6f5e

Новорічний вечір «Свята не буде!»

Новий рік – час віри, надії, сподівань та здійснення найзаповітніших бажань. А ...