Доповідь старшого майстра Зелєнцової Т.А.

(СЛАЙД 1.)

На тему: «Підвищення ефективності професійно-практичної підготовки, перспективи розвитку матеріальної бази навчально-виробничих майстерень з підготовки з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва»

Застосування професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва досить широке. Перелічити усі обов’язки не легко. Для тракториста протягом цілого року є робота. На сьогодні це найпоширеніша професія серед сільських жителів.

(СЛАЙД2)

Трактор не просто виконує якусь одну роботу. Поєднуючись з іншими сільськогосподарськими машинами і знаряддями, він щоразу перетворюється. З плугом він орач, з причепом – транспортний засіб, з комбайном – збиральна машина. Трактор сіє, вносить добрива, жне, викачує воду, прокладає траншеї, корчує дерева, обслуговує ферми. Крім цього, він бере безпосередню участь у збиранні різних сільськогосподарських культур. Усе, що вирощено у полі, має бути зібрано в короткий термін, і тракторист – найактивніший учасник цього процесу. У період посівної та збиральної кампаній його робочий день ненормований.

(СЛАЙД 3)

Трактори працюють не тільки в полі, але й на будівельних майданчиках, заводах і фабриках. Вони використовуються для очищення вулиць міст від снігу та бруду. Отже, професія тракториста вже давно перестала бути лише сільськогосподарською, нині вона є досить престижною і затребуваною на ринку праці.

СЛАЙД 4)

Для підтвердження цих слів наводимо статистичні дані за останні роки по Запорізькому обласному центру зайнятості населення, у порівнянні з юристами та економістами, двома найпрестижнішими професіями, на думку нашої молоді.

Назва професії	2013 рік		2015 рік		2016 рік
	Кількість вакансійза рік	Середня заробітна плата (грн.)	Кількість вакансій за рік	Середня заробітна плата(грн.)	Кількість вакансій за рік	Середня заробітна плата(грн.)
Юрист	83	1578	1	3135,31	2	1784,29
Економіст	306	1728	1	2568	2	2699,80
Тракторист-машиніст	1828	1480	12	2746,10	13	2128,44

Як бачимо, середня заробітна плата тракториста знаходиться приблизно на одному рівні з юристами та економістами, проте можливість працевлаштування у нього значно вища, бо зумовлена попитом на ринку праці. І на підтвердження цього пропоную вашій увазі сюжет ТСН про ринок праці середини 2016 року.

(СЛАЙД 5) ВІДЕО ТСН.

Звичайно, отримувати гідну заробітну плату може лише висококваліфікований тракторист-машиніст, проте на шляху до підготовки якісного робітника постає ряд перешкод.

(СЛАЙД 6)

Аналізуючи функціонування ПТО України в практичному плані вітчизняні експерти до головних проблем розвитку ПТО відносять:

*1. незадовільне ресурсне та фінансове забезпечення реформування ПТО;

* 2.відставання рівня професійної компетентності керівників і педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів від сучасних вимог до якості підготовки робітничих кадрів;

* 3. невідповідність застарілої, морально та фізично зношеної матеріально-технічної бази ПТНЗ вимогам інформаційно-технологічного розвитку;

* 4. незпрогнозованість потреб у підготовці фахівців різного професійного спрямування;

* 5. недосконалість  управління  системою  профтехосвіти  на  загальнодержавному рівні та низька зацікавленість самих роботодавців брати участь у процесі підготовки кваліфікованих робітників.

Безпосередньо на якість професійно-практичної підготовки майбутніх трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва впливають три основних чинники із вище перерахованих – це недостатність фінансового забезпечення системи ПТО, відставання рівня підготовки педагогічних працівників ПТНЗ від сучасних вимог до робітничих кадрів та застарілість матеріально-технічної бази навчальних закладів. Це проблеми не поодинокі, вони стосуються майже всіх професійно-технічних навчальних закладів України.

(СЛАЙД 7) ВІДЕО ВІННИЦЯ

Отже, якість професійно-практичної підготовки майбутніх конкурентоздатних на ринку праці трактористів-машиністів в умовах ПТНЗ залишає бажати кращого. Які ж шляхи та перспективи покращення підготовки робітників ми бачимо для себе?

(СЛАЙД 8)

Перш за все, у професійно-практичній підготовці всі ПТНЗ керуються «Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах» (Наказ Міносвіти і науки України від 30.05.2006р.,№419).

*За ним «Професійно-практична підготовка складається із виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг».

Зупинимось на кожному етапі детальніше:

(СЛАЙД 9)

• Виробниче навчання.

Уроки виробничого навчання – первинна підготовка майбутнього робітника. Саме на них учні знайомляться зі своєю професією, оволодівають необхідними теоретичними знаннями та практичними навичками. У ДНЗ «Чубарівський професійний аграрний ліцей» є достатня база для навчання майбутніх трактористів-машиністів.

*Учні забезпечені доступом до сільськогосподарської техніки, машин та обладнання,

* для ефективності уроків виробничого навчання у ліцеї діють майстерні-лабораторії сільськогосподарських машин, тракторів та автомобілів і лабораторія з гарячого регулювання клапанів.

*Також учні задіяні у сільськогосподарських роботах на всіх етапах: від підготовки ґрунту до посіву й до збирання урожаю на землях навчального господарства ліцею.

(СЛАЙД 10)

Проте основним недоліком професійно-практичної підготовки учнів на уроках виробничого навчання у стінах ліцею (мабуть, як і в кожному ПТНЗ України) є моральне та фізичне застаріння техніки, більшості з якої вже понад 20 років.

Дану проблему керівники ПТНЗ озвучують вже досить давно, зокрема ще на Всеукраїнській нараді керівників професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю «АГРО – 2012» було зазначено: «Відсут­ність сучасної техніки — про­блема, яка впливає не лише на якість підготовки учня, а й на його мотивацію надалі працю­вати за спеціальністю. Учень, який хоче бути трактористом, після відпрацю­вання шести годин виробни­чого навчання на трак­торі, виготовленому у минулому столітті часто вже… не хоче бути трактористом!»

На даний час на балансі ліцею є 19 тракторів, 1 комбайн Дон-1500, 6 причепів, 11 культиваторів, 5 сівалок, 6 плугів, 4 катки, 2 зцепки для борін, 1 косарка, 2 розкидачі. В результаті оптимізації та приєднання ДНЗ «Куйбишевський професійний аграрний ліцей» матеріальна база ліцею поповнилася ще 11 тракторами, комбайном СК-5м та іншим сільськогосподарським обладнанням. Але майже вся ця техніка є застарілою, а деякі машини знаходяться в неробочому стані.

(СЛАЙД 11)

*Щодо перспектив розвитку матеріальної бази навчально-виробничих майстерень планується і вже проводиться ремонт сільгосптехніки,

*а ті машини, що вже остаточно вийшли із ладу, стануть базою для створення нових лабораторій у навчальному закладі, де учні зможуть практично закріпити свої знання із будови тракторів. Одна з них, лабораторія тракторів та сільськогосподарських машин, відкриється уже найближчим часом.

*Також наш навчальний заклад намагається проводити модернізацію матеріальної бази за рахунок спецфонду. За останні роки ми придбали оприскувач ОПВ-1200, косарку роторну, дизельну заправку, очисник вороху, навігаційний комп’ютер, навантажувач фронтальний (Ковш 0,8 кубів) та трактор «Білорус 82.1».

Звичайно, цього не достатньо для повного оновлення матеріальної бази ліцею та і на повне державне фінансування потреб навчального закладу розраховувати не можна.

*Тому в навчальному процесі ми застосовуємо комп’ютерну техніку з використанням сучасного програмного забезпечення, навчальних фільмів, онлайн тестів, елементів комп’ютерного моделювання уроків. Для цих потреб тільки в 2016 році було придбано 6 мультімедійних систем. Так вдається зменшити собівартість підготовки фа­хівця. Окрім того, ми встигаємо за сучасними технологіями. Наприклад, в аудиторі­ях учні, працюючи із комп’ютером, збирають та розбирають двигун.

*Також сьогодні як ніколи актуальним постає питання стейкхолдерів у професійній освіті

(СЛАЙД 12)

(Стейкхолдери професійної освіти – фізичні та/або юридичні особи, що зацікавлені у розвитку та діяльності системи професійної освіти, мережі (або окремих) професійних навчальних закладів, та можуть впливати на систему або на яких впливає система професійної освіти).

На мою думку, в трикутнику Учень – Роботодавець – Навчальний заклад кожна із сторін зацікавлена в одному – підготувати якісного конкурентоспроможного робітника, який би приносив користь роботодавцю і за це отримував гідну зарплатню. Проте в сучасних умовах це дуже складно.

(СЛАЙД 13)

Якими ж можуть бути аспекти співпраці фермерів і навчального закладу в рамках уроків виробничого навчання?

1. *Стажування майстрів виробничого навчання.
2. *Проведення уроків виробничого навчання на підприємстві (окремі теми).
3. *Виконання ремонтних робіт сільськогосподарської техніки для підприємства.
4. *Підготовка сільськогосподарської техніки для польових робіт.

Отже, співпрацюючи лише у цих аспектах, роботодавець і навчальний заклад може досягти взаємовигоди: для підприємця – це ремонт та догляд за технікою, а для навчального закладу – це підвищення якості професійно-практичної підготовки учнів на уроках виробничого навчання.

(СЛАЙД 14)

Ще один дуже важливий аспект професійно-практичної підготовки учнів – це виробнича практика.

*Саме під час практики учні повинні закріпити набуті знання і навички на практичному рівні. Виробнича практика проходить на підприємствах та фермерських господарствах в умовах максимально наближених до безпосередньої трудової діяльності майбутніх робітників.

*Наш навчальний заклад співпрацює у цьому питанні з деякими фермерськими господарствами, а саме: ФСГ «Скорпіон», ФСГ «Каріна», ТОВ «Агроконтинент», ТОВ «Еталон-Агро-Плюс», ПП «Яланський».

Ці підприємства мають у своєму розпорядженні сучасну сільськогосподарську техніку, на якій учні-практиканти можуть удосконалювати свої знання та навички.

(СЛАЙД 15)

Проте цю співпрацю не можна назвати систематичною та взаємовигідною, тому що згідно з «Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах»: «Усі форми професійно-практичної підготовки учнів здійснюються у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно із законодавством України».

Саме цей пункт Положення перешкоджає роботодавцям брати учнів ліцею на практику, тому що більшість роботодавців нашого регіону – це середньостатистичні фермери, в яких 200-600 га. землі, і які працюють постійно з одним-двома трактористами, а інші – це сезонні робітники, яких офіційно не оформляють на роботу, а розраховуються з ними за виконаний об’єм роботи.

(СЛАЙД 16)

А чи  може учень-тракторист самостійно сісти за кермо на виробничій практиці? Звичайно, ні. Він – стажер, дублер. * Його потрібно вчити професійному трактористу, а його зарплата залежить від об’єму виконаної ним роботи. * А оскільки він навчає непрофесійного учня, його продуктивність праці знижується, що призводить і до зменшення зарплати. * Але ж роботодавцю треба заплатити ще й учню! Хоча його робота навряд чи принесе підприємству прибуток, а може навіть завдати збитків. Адже підприємству треба відволікти свої ресурси і персонал. * Не забуваймо також, що сільськогосподарська техніка дуже дорога, і не кожен підприємець ризикне посадити за неї непрофесіонала.

Таким чином, виробнича практика із найефективнішої складової професійно-практичної підготовки трактористів-машиністів перетворюється на найбільш проблемну.

(СЛАЙД 17)

Які ж способи вирішення цих проблем? Звичайно, їх треба вирішувати на державному рівні, вносячи зміни до законодавства, * але, я вважаю, що це необхідно робити негайно, якщо держава дійсно зацікавлена у висококваліфікованих робітниках. Перш за все, варто звільнити роботодавця від сплати учню заробітної плати за проходження виробничої практики, * навіть навпаки, запропонувати роботодавцеві пільги.

У даному випадку учня слід вважати не робітником, а саме учнем, який зацікавлений в отриманні якісних професійних знань та практичних навичок. Тим більше, що на час виробничої практики учні не звільняються від стипендії.

(СЛАЙД 18)

І звичайно, на етапі виробничої практики навчальний заклад і підприємство також можуть співпрацювати на взаємовигідних засадах. Навчальний заклад зацікавлений у влаштуванні учня на виробничу практику, а роботодавець зацікавлений в отриманні додаткової робочої сили. Учні за час навчання мають 4-5 виробничих практик, здебільшого вони припадають на весну-осінь – час, коли виникає попит на сільськогосподарських робітників. Під час першої практики учень, звичайно, буде малоефективним, проте надалі, здобуваючи досвід і трудові навички, він зможе приносити користь підприємству. Таким чином роботодавець вже на етапі навчання може взяти участь у підготовці для себе майбутнього працівника.

На перший погляд, ці проблеми не важливі для підприємців, проте не слід забувати, що «кадри вирішують все», а на даний час середній вік кваліфікованих трактористів постійно зростає, також перевагою молодого робітника є його мобільність, вміння швидко вчитися, перелаштовуватися відповідно до нових вимог часу.

(СЛАЙД 19)

Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що * підвищення ефективності професійно-практичної підготовки майбутніх трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва полягає в:

1. * Створенні сучасних майстерень та лабораторій з професії для проведення уроків виробничого навчання.
2. * Оновлення та ремонт матеріально-технічної бази ліцею.
3. * Комп’ютеризація навчання, робота з новими навчальними програмами.
4. * Стейкхолдери у професійній освіті (співпраця з роботодавцями).
5. * Зміні підходів до професійного навчання і держави, і підприємців, які в першу чергу повинні бути зацікавлені у висококваліфікованих робітниках.