Головна / Урок / Урок 4. Біографія Юрія Яновського. Романтичність світовідчуття. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору

Урок 4. Біографія Юрія Яновського. Романтичність світовідчуття. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору

Урок 4. Біографія Юрія Яновського. Романтичність світовідчуття. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору

ТЛ: художній час і простір, умовність зображення

  1. Творча біографія письменника, загальна характеристика творчості.
  2. Ю.Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»). Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму.
  3. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору.
  4. Проблеми творення нової української культури, духовності української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, символічність образів. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря.
  5. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму загальнолюдського.

 

Завдання.

  1. Законспектувати з підручника Українська література О. Авраменка, 11 клас (с. 64 – 84)  за планом до теми заняття. Законспектувати визначення термінів художній час і простір, умовність зображення.
  2. Прочитати «Майстер корабля» *(ЗНО).
  3. Виписати цитати до образів То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та інших.

 

Відомий український прозаїк, поет і драматург Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р. на хуторі Майєрове на Єлисаветградщині (нині село Нечаївка Кіровоградської області) в заможній селянській родині.   У 1911–1919 рр. Ю. Яновський навчався в Єлисаветградському реальному училищі, яке закінчив із золотою медаллю.

До 1921р. він працював у різних установах Єлисаветграда. 1922 р.  Яновський вступив на електромеханічний факультет Київського політехнічного інституту, звідки через два роки навчання його виключили за приховування соціального походження. Друкуватися Ю. Яновський почав з 1922 р., дебютувавши віршами російською мовою. 1924 р. був надрукований перший вірш українською мовою «Дзвін».

1925 р. молодий поет переїхав до Харкова, де працював у редакції журналу «Кіно». Того ж року вийшла перша книжка новел Ю. Яновського «Мамутові бивні». 1926 р. він став редактором ВФУКУ (Всеукраїнського фотокіно-управління) і переїхав до Одеси, де обіймав посаду головного редактора кінофабрики. Після звільнення 1927 р. Ю. Яновський повернувся до Харкова, де активно включився до літературного життя, ставши членом ВАПЛІТЕ з першого дня її заснування. Наприкінці 1929 р. Ю. Яновський стає засновником нової літературної організації ПРОЛІТФРОНТ, потім пережив її ліквідацію за наказом партії 1931 р. та перейшов до офіційної спілки письменників.

На цей період припадає період розквіту таланту Ю. Яновського. 1927 р. з’являється збірка новел «Кров землі», а наступного — книжка поезій «Прекрасна УТ». Роман «Майстер корабля» (1928) одразу був сприйнятий критикою як новаторське явище в українській літературі.

Наступний роман «Чотири шаблі» (1930), який по праву вважається одним із найкращих творів української літератури, викликав гостру негативну реакцію офіційної критики і понад п’ятдесят років не видавався в УРСР. Письменник потрапив в опалу до офіційної влади. Роман у новелах «Вершники» (1935), в якому Ю. Яновський спробував виправити «ідеологічні помилки» попереднього твору, зміг з’явитися друком лише в російському перекладі в Москві, де після офіційного обговорення було дано дозвіл на друк твору в Україні.

Невдовзі Ю. Яновський написав п’єсу «Дума про Британку» (1937) до 20-річчя Жовтневої революції, яка мала успіх на радянській сцені. 1939 р. письменник переїхав до Києва і очолив редакцію журналу «Українська література» (з 1946 р. — «Вітчизна»). Під час війни журнал видавався в Уфі, і Ю. Яновський фактично став координатором тогочасного українського літературного процесу. За роки війни письменник написав драму «Син династії» (1942) та видав збірку оповідань «Земля батьків» (1944).

Однак по війні на нього чекали нові неприємності. 1946 р. «за пропаганду буржуазно-націоналістичної ідеології» на сторінках редагованого ним журналу «Вітчизна» Ю. Яновського звільнили з посади головного редактора, а наступного року ідеологічного розгрому зазнав його новий роман «Жива вода», який вже після смерті автора вийшов у спотвореному вигляді під назвою «Мир» (1956). Полегшення прийшло лише 1949 року, коли письменникові було присуджено Сталінську премію за збірку «Київські оповідання». 1953 р. видав драму «Дочка прокурора», яка користувалася успіхом у глядачів. Помер Ю. Яновський 25 лютого 1954 р. в Києві.

Роман «Вершники» складається з новел, які об’єднані не спільним сюжетом, а спільною ідеєю, задумом. У кожній новелі події розгортаються на тлі природи, яка є ніби учасником всього, що відбувається у творі.

 

Ю. Яновський «Майстер корабля» *(ЗНО).

            Роман, у якому йдеться про кіно,закони кінематографії , життя Митця-кінематографіста, про його юністьі старість, справи інтимні і справи громадські, про юнацькі помилки і перемоги.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: епос.

Жанр твору «Майстер корабля»: автобіографічний роман.

Тема «Майстер корабля»: роздуми митця про сенс земного буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання.

Ідея «Майстер корабля»: утвердження торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непере­можного життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині, пробудженій до нового життя.

Композиційно-стильові особливості: в основі роману — власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Дов­женком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) — сам Юрій Яновський, Сев — режисер О. Дов­женко, Професор — художник, знавець старовини професор В. Кричевський, Директор — Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах — відома балери­на Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан — актор Григорій Гричер, Місто — портова Одеса, тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного моря». Незвичний, новий для української літератури сюжет.

Режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будують вітриль­ник. Але це не бутафорна споруда — на ньому плаватимуть учні морехідної школи. Тому майстри дуже стараються.

Композиція доволі вільна. Незвична форма оповіді — монолог-сповідь сімде­сятилітнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіно­мистецтвом. Читач мандрує разом з героями з майбутнього в минуле. Таєм­ничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міс­та, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, зміню­ється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі та його сини Майк і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літерату­рних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці.

У романтичному творі є і любовна колізія, і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, у яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Це сильні, вольові натури, якими і мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин.

Примітки: У романі утверджується романтика вітаїзму, непереможне життєлюбство, яке наснажувало багатьох митців 20-х рр. XX ст. Ю. Яновський опоетизував віль­не творче начало в українській людині, розбудженій до нового життя. (Це символізує будівництво вітрильника). Майстер на носі корабля — дерев’яна фігурка із профілем жінки, яка веде його вперед, оберігає від рифів. Що повинна взяти із собою в подальшу доро­гу українська нація? Який багаж духовності, які морально-етичні цінності? Що буде оберігати її в майбутньому? Ці проблеми порушено в романі.

 

Бесіда за романом«Майстер корабля» *(ЗНО).

  • З чим порівнює перші спроби в кіно? (с. 12)
  • Назвати найвище звання для кінематографіста?
  • Що відомо про родину? (с. 12)
  • На якій посаді працює?
  • Що сказано про зовнішність героя? (с. 15)
  • Яку роль відіграє танок фараонової дружини?
  • Зачитати опис Тайах під час танцю. Виписати цитати (с 22)
  • Про що сказано «Я виносив його в собі, як кобила – лоша» (с. 24)
  • Пояснити рядки: «Там я, чесний майстер, продавав споживачам смачну їжу й корисні думки…» (с. 30)
  • Як проходять зйомки на морі?
  • Що сказано про міську суєту?
  • Як проходять зйомки урочистої дипломатичної зустрічі турецького міністра з комісаром закордонних справ?
  • Яке завдання мав герой роману? (с. 105). Процедура зйомок фільму.
  • Як проходить робота в безлюдній лабораторії?
  • З якого дерева слід вирізати майстра корабля?
  • Що називають «Майстер корабля»?
  • Хто зробив цю фігуру?
  • Хто насправді став «майстром нового корабля»? (с. 148)
Метки уроков: 85 група
Вернуться к: Українська література – 85 група
x

Перегляньте також

11_2021_Narisi

Краєзнавчі нариси Запорізького краю

Саме таку назву мала 41 обласна краєзнавча конференція учнівської молоді, що присвячена ...