Головна / Відкриті уроки / Основи статистики / Основи статистики. Урок 9

Основи статистики. Урок 9

Тема: Лабораторно – практична робота № Зведення статистичних даних.

Мета: Навчити учнів розв’язувати задачі на зведення  статистичних даних розвивати увагу, пам’ять, та любов учнів до предмету

Обладнання: роздатковий матеріал

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент: привітання, перевірка присутніх .

ІІ. Відновлення в пам’яті учнів раніше одержаних знань.

– принципи групування;

– що таке основа групування

– формула визначення розміру інтервалу

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

IV.Вивчення нового матеріалу:

У статистиці групування використовують для вирішення різно-манітних завдань. Серед них найголовніші: вивчення структури та структурних зрушень, виявлення соціально-економічних типів явищ, дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками. В залежності від цих завдань групування поділяють на структурні, типологічні та аналітичні.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Наприклад поділ студентів за успішністю.

Прикладом може бути розподіл спільних підприємств регіону за чисельністю працюючих

Таблиця

Групування  спільних підприємств за чисельністю працівників

 

Чисельність працівників, чол. Кількість підприємств
одиниць % до підсумку
До 50 431 51,4
51–200 239 34,7
201–600 90 10,7
601–1000 15 1,8
Понад 1000 12 1,4
Разом 839 100

 

За даними групування можна робити такі висновки: на кожному другому підприємстві чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік (51,4 %), частка великих за чисельністю підприємств (понад 1000 працівників) становить лише 1,4 %.

За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для усіх груп. Їх застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами, розподілі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції тощо. Прикладом типологічного групування є розподіл населення України за сферою виробничої діяльності

Таблиця

Розподіл населення України, зайнятого у народному господарстві, %

 

Сфери діяльності 1970 1990
Всього зайнято у народному господарстві 100,0 100,0
У тому числі:    
У галузях матеріального виробництва 80,0 73,8
У невиробничій сфері 20,0 26,2

 

Типологічні групування відрізняються від структурних лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігаються

Схема структурного і типологічного групування

 

Межі групування за істотною ознакою Кількість одиниць сукупності
Система показників
     
         
Разом        

 

При вивченні взаємозв’язків розглядається щонайменше дві ознаки. Одна з них відображає причину, друга – наслідок. Відповідно до цього розрізняють факторну та результативну ознаки.

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою, і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки.

 

Схема аналітичного групування

 

Межі групування за факторною ознакою xi Кількість одиниць сукупності fi Середнє значення результативної ознаки yi сер.
  f1 y1
  f2 y 2
  . .
  . .
  . .
  Сума fі x

 

При наявності зв’язку між ознаками середні групові систематично збільшуються (прямий зв’язок), або зменшуються (зворотний) зв’язок. Приклад аналітичного групування наведено в таблиці

Таблиця

Залежність народжуваності дітей від віку матері

 

Вікові групи, років Частка жінок, % Середня кількість народжених на 1000 жінок

Молодші  20

16,1 57,4
20–24 14,1 165,1
25–29 15,9 91,4
30–34 16,6 44,0
35–39 15,6 16,1
40–44 13,3 3,7
45–49 8,4 0,2
У цілому по сукупності 100 54,6

 

Аналіз даних таблиці свідчить, що кількість народжених на 1000 жінок найбільша у віці 20–24 роки. Чим старші за віком матері, тим народжуваність дітей менша.

Для того, щоб здійснити вибір групувальних ознак, необхідно врахувати суть і закони розвитку явища, що вивчається. Групування проводиться за атрибутивними або кількісними ознаками. Для атрибутивної ознаки число груп відповідає числу її різновидів. Наприклад розподіл населення за рівнем освіти: з вищою, незакінченою вищою, середньою спеціальною, середньою та неповною середньою. Якщо ознака альтернативна, то можливі лише дві групи, наприклад студенти задоволені чи не задоволені організацією навчального процесу.

Якщо йде мова про групування за кількісними (варіаційними) ознаками, то необхідно визначитися з кількістю груп та величиною інтервалів групування. Інтервали можуть бути рівними або нерівними. Нерівні інтервали застосовують тоді, коли кілкісні зміни розміру ознаки мають неоднакове значення для нижчих і вищих груп. Так, якщо різниця в 2–4 роки для тих, хто одружується в молодому віці (до 30 років), має велике значення, то для людей старшого віку ця різниця буде значно більшою – 10 років і більше.

Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяють рівні інтервали груп. Їх визначають за формулою:

h= ,

де xmax, xmin – найбільше і найменше значення ознаки;

m – кількість груп.

Наприклад, прибутковість активів комерційних банків варіює у межах від 5 до 45 %. При m = 4 величина інтервала складе

,

тоді межі інтервалів будуть відповідно:

5–15

15–25

25–35

35 і більше.

Оскільки межі інтервалів співпадають, то порядок віднесення до групи граничного значення визначений словами останнього відкритого інтервала “35 і більше”, тобто нижню границю необхідно враховувати в інтервал, а верхню не враховувати. Значення 15 ввійде в 2-й інтервал.

У разі, коли ознака групування визначається лише цілими числами, верхня межа попередньої групи і нижня межа наступної можуть позначатися по-різному.

Величина інтервалу пов’язана з кількістю груп. При визначенні достатньої кількості груп враховують обсяг сукупності, варіацію групувальної ознаки, характер закономірності розподілу. Надто велика кількість груп спричинить розпилення елементів сукупності, подібні елементи попадуть до різних груп. Якщо кількість груп мала, навпаки в одну групу об’єднаються елементи різних типів, що призведе до помилкових висновків.

Орієнтовно число груп можна визначити за формулою:

m = 1 + 3,332lnn,

де n – кількість елементів сукупності.

Групування проводиться за однією або кількома ознаками. Групування за однією ознакою є простим, за кількома – складним. Останнє групування може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак, або багатомірним, якщо воно проводиться за кількома ознаками одночасно. Наприклад групування населення за віком і статтю буде комбінаційним, якщо в кожній віковій групі виділені підгрупи за статтю. А групування сімей за рівнем споживання продовольчих або непродовольчих товарів одночасно буде багатомірним групуванням.

 

3. Ряди розподілу

Основою будь-якого групування є ряд розподілу. Він складається з двох елементів: варіантів і частот. Варіантами є окремі значення групувальної ознаки, а частотами – числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Замість частот може бути частка – виражена коефіцієнтом, або відсотком. Накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.

Залежно від статистичної природи групувальної ознаки (атрибутивна чи кількісна) ряди розподілу поділяють на атрибутивні та варіаційні.

Варіаційні ряди залежно від групувальної ознаки поділяють на дискретні та інтервальні.

 

Атрибутивний ряд розподілу.

Розподіл населення України за національностями

 

Національність
Частка населення, %
Українці 72,5
Росіяни 20,9
Євреї 3,9
Поляки 1,7
Інші національності 1,0
Всього 100

Дискретний ряд розподілу.

Розподіл сільських сімей України за розміром

 

Розмір сім’ї Частка сімей у % до підсумку

Кумулятивна частка, %

2 40,2 40,2
3 22,0 62,0
4 20,0 82,2
5 10,3 92,5
6 4,9 97,4
7 і більше 2,6 100,0
Разом Х Х

Інтервальний ряд розподілу. Розподіл студентів України,

які мешкають у гуртожитку, за розміром житлової площі

в середньому на одного студента

 

Розмір житлової площі, м2 Частка студентів,

% до загальної чисельності

До 4 1,3
4,1–6,0 58,2
6,1–8,0 23,5
8,1–10,0 11,0
 

Понад 10,0

6,0
Разом 100

 

Графічно дискретний ряд розподілу зображають у вигляді полігону, а варіаційний з рівними інтервалами – у вигляді гістограми. Ряд розподілу з нерівними інтервалами також зображується у вигляді гістограми, але її будова грунтується на щільності розподілу. Щільність розподілу – це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю ширини інтервала групувальної ознаки.

V.Актуалізація опорних знань.

– принципи зведення;

– основи зведення;

– ряди розподілу

 

VІ. Домашнє завдання.

Викладач                                                                                          В.В. Чубар

 

FREEhost.com.ua - качественный хостинг и регистрация доменов во всех зонах

Про admin

admin

Залишити коментар

Ваш email ніде не буде показанийОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

x

Перегляньте також

Основи статистики. Урок 16

Тема: Середня проста, середня зважена. Середня гармонічна проста, середня гармонічна зважена. Середня ...