Є три способи буксирування автомобіля:

– Із застосуванням жорсткого зчеплення;

– Із застосуванням гнучкого зчеплення;

– З частковим завантаженням (повне завантаження відноситься вже до «транспортування»).

Часткове завантаження застосовують у випадках буксирування авто з несправним рульовим керуванням, а також цей варіант кращий для авто з автоматичними коробками передач.

Відповідно до правил дорожнього руху:

– На транспортному засобі, що здійснює буксирування, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар,

– На ТЗ що буксирується повинна бути включена аварійна світлова сигналізація,

– Швидкість буксирування не повинна перевищувати 50 км/год,

– Жорстка зчіпка повинна бути не довше 4 м,

– Гнучка зчіпка – 4-6 м (через кожен метр повинна бути промаркована сигнальними щитками або прапорцями розміром 200х200 мм з нанесеними на них по діагоналі червоними і білими смугами шириною 50 мм що чередуються).

При буксируванні транспортного засобу на гнучкому зчепленні у буксируваного авто повинні бути справні гальмівна система і рульове управління, на жорсткому зчепленні – рульове керування. В обох випадках за кермом буксированого авто повинен знаходитися водій, а в салоні можуть перебувати пасажири (це стосується тільки легкових авто).

При частковому завантаженні салон буксированого авто повинен бути порожній: водієві та пасажирам перебувати там заборонено.

Буксирування заборонено:

– На гнучкому зчепленні в ожеледь або на гірських трасах,

– В ожеледь на гірських трасах,

– У разі, якщо фактична маса буксированого авто з несправною гальмівною системою перевищує половину фактичної маси буксируючого авто,

– Якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів перевищує 22 м (маршрутних ТС – 30 м),

– Не можна буксирувати більше одного транспортного засобу, або буксирувати ТЗ + причіп,

– Автобусам.
Підготовка до буксирування

Найбільш частий спосіб буксирування легкових автомобілів – буксирування на гнучкому зчепленні. Зупинимося на цьому способі детальніше.

Трос. Трос повинен бути надійним і повністю справним. Не допускається механічних ушкоджень – надривів, тріщин і т.п. Слабкі місця тросів: сполуки троса і металевого гака (у тому числі зварні металеві кільця), вузли кріплення, шви, гаки.

Особливе побоювання повинні викликати плоскі гаки з листової сталі – вони мають властивість розгинатися в самий невідповідний момент. Бажано щоб у гака була надійна засувка.

Добре себе зарекомендували стрічкові троси з цільними гаками (без зварних з’єднувальних кілець).

Металеві троси при розриві можуть серйозно пошкодити автомобіль (а в разі дійсно надійного кріплення – вирвати проушину).

У побутових умовах визначити надійність троса можна тільки на практиці – лише використавши його за призначенням. Тому чи не єдиним мірилом якості троса служить його ціна: троси вартістю до 100 грн. можуть не впоратися з поставленим завданням.

Кріплення троса. Кріпити трос краще по діагоналі: правий задній кут буксируючого автомобіля – лівий передній кут буксированого автомобіля, або лівий задній кут буксируючого автомобіля – правий передній кут буксированого. Це пом’якшить ривки, що позитивно позначиться на надійності зчеплення.

До буксирування. Водіям слід домовитися про швидкість пересування і про знаки, за допомогою яких вони будуть обмінюватися інформацією. Наприклад:

– Моргання фар на автомобілі що буксирується – прохання зупинитися,

– Звуковий сигнал – залучення уваги,

– Сигнали покажчиків поворотів – попередження про маневр,

– Кількох легких натисків на педаль гальма водієм провідного автомобіля – попередження про майбутній гальмуванні і т. д.

Процес буксирування

Нагадуємо: на буксируючому автомобілі потрібно включити ближнє світло фар, а на буксированому – «аварійку».

Рушання з місця. Рушати з місця і натягувати трос потрібно дуже плавно, інакше може порватися сам трос, не витримати буксирувальний кронштейн, або можна навіть в результаті різкого ривка заглохнути або пошкодити підвіску.

Рух. Швидкість буксирування – не більше 50 км/год. Буксирувальний трос повинен бути завжди в натягнутому стані (навіть при поворотах) – за цим в першу чергу повинен стежити водій буксированого автомобіля.

Розгони і гальмування слід виконувати плавно, перемикання передач – максимально швидко. Перед підйомом – перейдіть на нижчу передачу, і на підйомі передачі не перемикайте.

Водій буксируючого автомобіля повинен постійно контролювати ситуацію ззаду.

Проходити повороти слід по максимально широкій дузі, перебудовуватися – з запасом.

Для забезпечення кращого огляду, водієві буксированого авто бажано зміститися ближче до центру дороги.

Маршрут краще вибирати з мінімальною кількістю лівих поворотів: лівий поворот складніше правого – зазвичай доводиться перетинати зустрічний рух.

Гальмування і зупинка. Гальмування (по сигналу «стопів» провідного автомобіля) повинен починати водій буксированого авто.

Буксирування авто з АКПП

Автомобілі з автоматичною коробкою перемикання передач, а, тим більше, з варіатором, буксирувати на гнучкому або жорсткому зчепленні не рекомендується (якщо ваш автомобіль виняток з цього правила – це відображено в сервісній книжці). Для буксирування авто з АКПП слід застосовувати, як мінімум, часткове завантаження провідної осі.

У безвихідній ситуації, – для того, щоб зменшити руйнівні наслідки для КПП, – перемкніть селектор в положення N (нейтраль), і пересувайтеся на швидкості не більше 30 км/год на відстань не більше 40 км.

Автомобілі з варіатором буксирувати можна тільки при частковому або повному завантаженні.

Поради

Не кріпіть буксирувальний трос за елементи, не призначені для його кріплення (бампер, вузли підвіски і т.п.).

Якщо при зупинці трос потрапив під колесо буксированого автомобіля – автомобіль краще зрушити вручну, а не намагатися вивільнити трос за рахунок ривка.

Ще раз нагадуємо: при буксируванні трос повинен бути натягнутий, намагайтеся пересуватися без різких гальмувань і прискорень, утримуючи постійну відстань між машинами.

У більшості сучасних авто при непрацюючому двигуні не працюють підсилювачі гальм і керма. Відповідно, для управління автомобілем, доведеться докладати значних зусиль. Будьте готові до цього!