Тема: Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок, груп.

Заняття 4. Вибір місця спостереження. Способи вивчення місцевості, виявлення цілей та доповідь про їх знаходження.

Мета:  Дати основні поняття про вимоги які висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.

План уроку

1. Вимоги висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.
2. Алгоритм дій спостерігача
3. Рішення ситуативних завдань.

Хід уроку

1. I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення
2. II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

1. IV. Контрольне опитування.
2. V. Підведення підсумків.
3. VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. Вимоги висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.

Він мусить усе бачити й чути і при цьому залишатися непоміче­ним для противника. Місце має забезпечувати достатній огляд, маскування, укриття від вогню противника і мати зручні підходи. Не потрібно влаштовуватися на вершинах, горбах, біля одинокого дерева чи будинку, в невеликому гаю, тобто поблизу тих об’єктів місцевості, які приверта­ють увагу противника і допомагають йому орієнтуватися..

Найзручнішими для спостереження є окопи, канави, вирви від снарядів тощо. Місце для спостерігача в них оби­рається так, щоб позаду був насип, горбок чи пустир, і тоді постать спостерігача не вирізнятиметься на тлі неба.Поблизу предметів на місцевості (стовпа, дерева) спостереження ведеться з тіньового боку в положенні ле­жачи (мал. 143, а, б). Подивіться на малюнок 144 і спро­буйте визначити, де спостерігач обрав і зайняв місце для спостереження правильно, а де — ні .

2. Алгоритм дій спостерігача

Для зручності спостереження і детального огляду місцевості призначений спостерігачеві сектор умовно розби­вається на такі три зони спостереження: 1) близька, найдо­ступніша для спостереження неозброєним оком, на відста­ні 400-500 м; 2) середня, до 1000 м; 3) далека, до межі видимості. Межі зон встановлюються за добре видимими орієнтирами або предметами на місцевості. Орієнтири ви­значаються справа наліво, від себе вдалину. Подивіться на малюнок 145 і спробуйте визначити, під яким номером бу­де визначено орієнтир: «дерево», «камінь», «далекий гай», «кущ» (відповідь у кінці теми).

Спостерігач спочатку оглядає усе довкола (в насту­пі — від себе до противника, в обороні — від против­ника до себе). Потім уважніше оглядає близьку зону (спостереження ведеться справа наліво за умовно визначе­ними орієнтирами від себе вдалину). Відкриті ділянки оглядаються швидше, закриті — детальніше. Про все по­мічене спостерігач доповідає командирові, не припиняючи спостереження. У доповіді спостерігач вказує орієнтир і відстань від нього (вправо, вліво, далі, ближче), те, що по­мічено, наприклад: «Орієнтир два — вліво 50, ближче — 100, біля пожовклого куща — кулемет противника».

3. Рішення ситуативних завдань.

Спостереження є одним з основних способів ведення розвідки, від якої, як відомо, залежить успіх бою, а от­же, дії солдата-спостерігача повинні бути грамотними і вмілими

Відповіді

1. До мал. 144: правильно обране місце для спостереження — 1, 3, 4, 7, 9; неправильно — 2, 5, 6, 8.
2. До мал. 145: орієнтири: 1 — «кущ»; 2 —«камінь»; 3 — «де­рево»; 4 — «далекий гай».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Де краще зайняти місце для спостереження?

2.Для чого необхідно після перебіжки відповзати вбік?

 V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.