ТЕМА:

Мета, види та обсяг рятувальних та інших невідкладних робіт.

МЕТА:

А) НАВЧАЛЬНА   Продовжити  формувати  поняття  про принципи  та  заходи  захисту  населення від наслідків НС. Познайомити студентів  із  видами та обсягами рятувальних та інших невідкладних робіт;

Б) ВИХОВНА Виховувати в учнів впевненість  в  ефективності  заходів  цивільної оборони, надійності  засобів  ЦЗ;

В) РОЗВИВАЮЧА Розвивати   у  учнів логічне мислення, кращі морально психологічні  якості, основні  мисленнєві  операції (аналіз, синтез, узагальнення).

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Привітання. Перевірка відсутніх. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Доведення теми та мети уроку

ІІІ.

Унаслідок надзвичайних ситуацій у населених пунктах країни і на підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв’язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів із рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, що не пов’язані з рятуванням людей. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності.

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

• розвідка маршрутів, за якими вводяться або виводяться формування ЦО;
• локалізація і гасіння пожеж;
• пошук і рятування людей з-під завалів;
• відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;
• подача повітря у завалені захисні споруди;
• надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;
• санобробка людей та знезараження їх одягу;
• знезараження місцевості, споруд, техніки.

Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться – невідкладні роботи, до яких відносяться:

– прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування проїздів у завалах;

– локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв’язку та їх відновлення;

– закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

– ліквідація боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).

Керівництво проведенням усіх цих робіт у надзвичайних ситуаціях проводяться надзвичайними комісіями держави, області, міста тощо.

Розвідку осередків надзвичайних ситуацій проводять сили Збройних сил, ЦО і невоєнізовані формування підприємств, організацій тощо.

Воєнізовані сили розвідки ЗС і ЦО включають підрозділи радіаційної, хімічної, біологічної та інженерної розвідок. У завдання цих підрозділів входить виявлення загального стану в осередках та визначення меж ураження, руйнування, повені І пожеж, а також виставлення спосте­реження на особливо важливих напрямках (станціях, переправах, перехресті доріг тощо).

У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах виходу з осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств та організацій.

Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться додатково до заходів, вжитих підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи виконує населення, яке потрапило в осередок або розміщене на шляху розширення ураженого повітря, пожежі, повені тощо. Для допомоги у проведенні цих робіт в осередки надзвичайних ситуацій направляють сили і засоби спеціальних формувань ЗС, ЦО, Мінохорони здоров’я, комунальних служб, Міністерства охорони навколишнього середовища та інші.

Локалізація і гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян. Здійснюється це протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, МВС, Мінохорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що близько проживає до осередку надзвичайної ситуації.

Відбудівля споруд і шляхів сполучення здійснюється з метою поновлення роботи життєво важливих органів міста, району тощо. До них належать: телеграф, телефон, лікарні, мости, залізниця, шляхи евакуації і підвезення матеріальних засобів та інші.

Щоб запобігти поширенню епідемічних хвороб, проводять протиепідемічні заходи. До цих робіт залучають медичні заклади, санітарні дружини підприємств, навчальних закладів.

Усі протиепідемічні заходи в осередку організовує санепідемстанція або пересувний протиепідемічний загін. Проводять цю роботу медичні служби поліклінік, амбулаторій та інших лікувально-профілактичних заходів.

СИЛИ І ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

Для проведення рятувальних робіт залучаються невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи, медорганізації тощо Невоєнізовані формування мають у першу чергу проводити рятувальні роботи на об’єктах народного господарства.

До них входять формування загального призначення, які мають у своєму складі аварійно-технічні формування, формування механізації робіт тощо. Вони можуть бути посилені протипожежними, дорожніми, автомобільними та іншими підрозділами.

Від швидкості та рішучості дій формувань залежить життя багатьох людей та збереження матеріальних цінностей.

При рятувальних роботах потрібно дотримуватись таких заходів безпеки:

– пересування людей і автомобілів дозволяється тільки позначеними та розвіданими шляхами;

– забороняється вести роботи біля конструкцій, які загрожують падінням;

– зберігати режим радіаційного та хімічного захисту;

– проведення робіт у задимлених та загазованих приміщеннях групами по 2—3 чоловіки в особистих засобах захисту;

– проведення робіт на електромережах, електроустановках тільки після їх відключення і заземлення;

– освітлення ділянок роботи вночі та за несприятливої погоди.

VІ. Підбиття підсумків роботи на уроці.

Сподіваюсь, що за необхідності  ви використаєте отримані знання для допомоги потерпілим. Всі Ви працювали вміло та злагоджено. Дякую Вам.

Викладач  повідомляє оцінки учням.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.