Виробниче навчання. Кат.В1. гр..16Т3 Заняття №1.(6год.)

Тема: «Інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки тна підприємстві. Ознайомлення змайстернею, інструментом та обладнанням»

Інструктаж з охорони праці під час роботи з комбайновими агрегатами.

Контрольні запитання:

1.Хто допускається до роботи на комбайнових агрегатах?

2.Які органи керування комбайном перевіряються перед початком роботи?

3.Які вимоги до акумуляторних батарей розміщених на комбайнах?

4.Які заходи безпеки при обслуговуванні жатки?

5.Які заходи безпеки при обслуговуванні молотарки?

6.Які вимоги безпеки при комбайнуванні під час грози?

7.Які вимоги безпеки до місця відпочинку в нічний час?.

Інструкція з охорони праці при роботі на зернозбиральних комбайнах

1. Загальні вимоги безпеки

1.1. До роботи на комбайнах допускаються особи не молодші 18 років, що мають посвідчення тракториста-машиніста.

Можуть допускатися неповнолітні не молодші 17 років при наявності в них:

–         дозволу медичної комісії;

–         згоди профспілкового комітету;

–         посвідчення тракториста-машиніста.

Тривалість робочого тижня неповнолітніх не повинна перевищувати 36 годин.

1.2. Перед початком збиральних робіт комбайнер і члени екіпажу повинні пройти інструктаж по техніці безпеки на робочому місці з оформленням в журналі.

1.3. Не можна переодягатися поблизу рухомих механізмів.

1.4. Перевірку поля, розбивання його на загінки, проведення прокосів, обкосів проводять тільки в світлий час.

1.5. Забороняється встановлювати на комбайні додаткові сидіння.

1.6. Не допускається керування комбайном після вживання алкогольних напоїв.

2. Заходи безпеки при технічному обслуговуванні комбайна.

Перевірка технічного стану і регулюванні основних вузлів.

2.1. Перевірити наявність і справність захисних огороджень на ланцюгових, пасових і карданних передачах. При їх відсутності комбайн вважається несправним і працювати на ньому не дозволяється.

2.2. Перевіряється кріплення рульової колонки, рульової сошки, повздовжньої і поперечної рульових тяг, наявність і справність шплінтів. Люфт руля не повинен перевищувати 15˚.

2.3. Перевіряється справність і надійність кріплення гальм, моста ведучих коліс, затягування гайок дисків і ободів коліс. Забороняється експлуатація комбайна при відсутності навіть одного болта кріплення дисків чи ободів коліс.

Вільний хід педалі гальм, муфти зчеплення повинен бути в межах рекомендованих заводом виготовлювачем.

2.4. При накачуванні шин необхідно перевірити тиск і доводити до норм рекомендованих заводською інструкцією.

2.5. Для застереження само включення передач проводиться регулювання блокую чого механізму.

2.6. Не допускається експлуатація комбайна при підтіканні масел в гідравлічній системі.

2.7. Акумуляторні батареї повинні бути надійно закріплені і закриті кришкою, пробки туго затягнуті, клеми покриті тонким шаром технічного вазеліну.

2.8. При перевірці рівня і щільності електроліту слід берегтися потрапляння його на одяг і тіло. Якщо це сталося, потрібно негайно його змити водою з милом.

При готуванні електроліту заливають кислоту в воду.

3. Заправка двигуна водою та паливом.

3.1. Відкривати кришку радіатора гарячого двигуна слід в рукавицях і берегтися, щоб паром не опекти лице і руки.

3.2. При заправці пускового двигуна бензином слід дотримуватися слідуючи правил:

– заправку проводити тільки закритим способом;

– місця залиті етиловим бензином обробляти хлорним вапном;

– краплі бензину, що потрапили на шкіру, змивати водою з милом;

– при потраплянні крапель чи парів бензину в очі, необхідно промити їх водою і звернутися до лікаря;

– перед вживанням їжі обов’язково вимити з милом руки і обличчя.

4. Заходи безпеки при обслуговуванні жатки.

4.1. Перед виконанням робіт під жаткою необхідно перекрити кран гідро циліндрів підйому жатки і застрахувати її надійними підставками. Не можна використовувати для підставок ящики, цеглу, деталі машини і т.д.

4.2. Очищати ріжучий апарат слід спеціальними чистиками.

4.3. Заміну ножа проводити при заглушеному моторі.

4.4. Запасні сегменти ножів повинні бути зв’язані і зберігатися окремо.

4.5. Переносити ножі слід в рукавицях, тримаючи за тильну частину.

4.6. Зберігають запасні ножі в дерев’яних чохлах в спеціально відведеному місці. Возити їх на комбайні забороняється.

4.7. Під час приєднання корпуса жатки людям не можна знаходитись на похилій камері, а також між камерою і жаткою.

5. Заходи безпеки при обслуговуванні молотарки.

5.1. Перевіряється кріплення бичів і деки, молотильного барабана комбайна, корпусів підшипників барабана, приймального і відбійного бітерів. Молотильний барабан повинен бути відбалансований, бичі барабана і дека міцно затягнуті.

6. Заходи безпеки при роботі на зернозбиральних комбайнах перед початком робіт.

6.1.  Перевірити наявність і справність інструменту і пристосувань, засобів протипожежної безпеки, медаптечки, системи сигналізації, освітлення.

6.2. Отримати завдання і маршрут руху комбайна, вивчити рельєф підлягаючого збирання поля, місця розворотів і переїздів.

6.3.  Впевнитись у відсутності людей на комбайні, подати сигнал, запустити двигун і перевірити роботу всіх механізмів на всіх режимах.

6.4.   Запускати двигун повинен тільки комбайнер.

6.5. Забороняється запускати комбайн буксируванням чи скорочуванням з гірки.

6.6.   Перед початком руху впевнитись, що це нікому не загрожує дати сигнал і почати рух.

7. Під час роботи.

7.1. Не передавати керування комбайном особам, не закріпленим за даним комбайном.

7.2. Не допускати знаходження будь-кого, в тому числі і помічника комбайнера на комбайні під час руху.

7.3. Перевіряти і регулювати робочі органи і механізми, надівати і натягувати паси, ланцюги, усувати несправності, проводити мащення, очищати ріжучий інструмент, молотильний барабан, копнувач і т.п. потрібно тільки при заглушеному двигуні. Перед виконанням цих робіт на рульовому колесі вивішують табличку „Не включати! Працюють люди!”

7.4. Під час руху комбайна забороняється залишати його без керування.

7.5. Забороняється керувати комбайном стоячи.

7.6. Постійно стежити за місцями жатки і барабана, де намотується солома. Очищення проводити спеціальними крючками і обов’язково в рукавицях.

7.7. При поворотах і розворотах швидкість руху знижувати до 3-4 км на годину.

7.8. При вивантаженні зерна в машину обслуговуючому персоналу не можна сидіти на бортах автомобіля, знаходитись під вивантажуючим шнеком, зерна в бункері не можна проштовхувати руками чи ногами для цього необхідно застосовувати дерев’яні лопати.

7.9. При переїзді від комбайна забороняється стояти в кузові під час руху машини.

7.10. під час транспортування зерна забороняється знаходження людей в кузові.

7.11. Не можна в копицях, на валках, біля і під комбайнами, а також на обочинах польових доріг поблизу працюючих агрегатів. Відпочивати можна тільки на спеціально відведеному місці за межами дільниці, де проводиться збирання урожаю. Місце відпочинку повинно бути відмічено видимими віхами, а при настанні темряви – освітлюватися.

7.12. Під час грози роботу комбайна зупиняють.

7.13. Після дощу переїжджають через канави, рухаючись вздовж схилів, на поворотах і т.п. слід тільки на першій передачі.

8. Заходи безпеки при роботі в нічний час.

8.1. При підготовці комбайна до роботи в нічний час перевіряється справність освітлення, проводитися його регулювання для забезпечення освітлення фронту роботи і робочих органів, перевіряється освітлення щитка вимірювальних приладів.

8.2. Заправлення комбайнів паливом, водою і маслом для роботи в нічний час проводитися тільки в світлий час. В разі вимушеної заправки в нічний час слід користуватися переносною електролампою або освітленням від іншого комбайна, автомобіля і т.п.

8.3. Місце відпочинку в нічний час необхідно позначати ліхтарем або іншим джерелом світла.

9. Заходи безпеки при транспортних переїздах.

9.1. При перегоні кількох комбайнів, незалежно від відстані перегону, призначається старший по колоні.

9.2. Перед переїздом через дорогу слід зупинитись і впевнитись у тому, що шлях безпечний і немає поблизу транспорту.

9.3. При русі по шляхах в денний час кінці жатки позначають попереджуючими червоними прапорцями, а в нічний час – червоними сигнальними лампочками. Вивантажуючий шнек повинен бути встановлений в транспортне положення.

9.4. При наближенні до охороняємого залізничного переїзду необхідно керуватися попереджуючими знаками „Залізничний переїзд” „Стережись поїзда” сигналами світлофорів звуковими сигналами положенням шлагбаумів та вказівками чергового по переїзду. При закритому положенні шлагбаума чи червоному світлі світлофора – зупинись не ближче 5 м до шлагбаума.

9.5. При наближенні до неохороняємого залізничного переїзду, знизити швидкість руху. Не доїжджаючи 10 м до найближчої рейки залізничної дороги, зупинись і впевнись у відсутності поїзда. Переїжджати через переїзд слід з швидкістю 3-4 км/год, при цьому переключати передачу під час руху не дозволяється.

9.6. Не можна проїжджати під лінією електропередач, якщо відстань від найвищої точки комбайна до електропровода менше 2 м.

9.7. При русі комбайнів один за одним або за колісним трактором слід витримувати інтервал не менше 30 м. На підйомах і спусках інтервал збільшують до 50 м. Триматися правої сторони і стежити, щоб відстань між зустрічними машинами і крайніми виступами комбайнів була не менше 2 м.

9.8. Обганяти транспорт, що рухається з швидкістю понад 10 км/год забороняється.

9.9. При зупинці комбайна ставити його тільки на узбіччі дороги, залишаючи достатньо місця для проїзду.

В нічний час габарити комбайна повинні бути позначені червоними лампочками.

9.10. На спусках і підйомах слід рухатись на першій передачі, на мінімальних оборотах двигуна.

Максимально допустимий спуск не повинен перевищувати 15⁰. Під час спуску з гори і при підйомі не можна включати муфту щеплення і переключати передачу. На випадок вимушеної зупинки включати гальма зафіксувати їх в загальмованому стані, під колеса підкласти упори.

9.11. Рух заднім ходом, а також розвороти і повороти виконувати на малій швидкості, подавши сигнал і впевнившись у відсутності людей на шляху руху. При русі заднім ходом ногу тримати на педалі гальма.

9.12. Переїжджати вбрід можна тільки у виключних випадках при підготовленому з‘їзді в місцях з піщаним дном і при умові, що рівень води в місцях переїзду не перевищує 0,5 м. В‘їзд і виїзд повинні бути пологими.

9.13. Рухатись через брід слід на першій передачі з постійною швидкістю, без гальмування, зупинок і різкої зміни числа обертів двигуна.

9.14. При переїздах через мости керуватися установленими біля них знаками вантажопідйомності і шириною проїжджої частини.

9.15. В тумані, а також під час дощу, при недостатній видимості включати освітлення і періодично подавати звуковий сигнал.

9.16. При русі по слизькій дорозі проявляти обережність. Не можна різко гальмувати та міняти напрямок руху. Гальмувати слід плавно, не виключаючи муфти зчеплення.

9.17. При буксуванні не можна підтримувати і підштовхувати руками чи ногами підкладені під колеса предмети.

1. Заходи безпеки в аварійних ситуаціях

10.1. При появі сторонніх шумів, диму, несправностей, іскринні електрообладнання, підвищеному нагріві підшипників, редукторів, інших частин негайно зупинити комбайн.

10.2. При загоранні, по можливості, відвести комбайн від хлібного масиву, подати сигнал пожежної тривоги і приступити до гасіння.

10.3. На випадок травми вжити заходів по наданню долі карської допомоги потерпілому, при необхідності відправити його в медпункт. Про нещасний випадок негайно повідомити адміністрацію господарства і профкомітету.

Місце нещасного випадку слід зберегти непорушним до повного розслідування нещасного випадку. При неможливості його збереження, робиться детальна схема розміщення всіх предметів та самого потерпілого.

11.Після закінчення роботи

11.1. Поставити комбайн на місце стоянки, опустити жатку, загальмувати і під колеса підкласти упори.

11.2. Оглянути, почистити комбайн, привести в порядок робоче місце.

2. Заходи безпеки при роботі на комбайні.

12.1. Систематично перевіряти щільність з’єднання колектора з головкою двигуна і вихлопною трубою.

Не допускати підтікання палива і масла, особливо біля двигуна.

12.2. Слідкувати, щоб електропроводка була надійно закріплена, не мала провисань і не торкалась рухомих частин комбайна.

12.3. Не допускати перегріву двигуна.

12.4. Не заправляти паливний бак комбайна при працюючому двигуні. Не допускати розливання масла і палива.

12.5. Заправляти комбайн і ставити на стоянку в неробочий час можна тільки на майданчику очищеному від стерні, сухої трави і т.д. Стоянка комбайнів повинна розміщуватися не ближче 80-100 м від жилих приміщень, хлібних масивів. Відстань між комбайнами повинна бути не менше 10 м

12.6. Заправку комбайна в полі дозволяється проводити тільки закритим способом. Забороняється використовувати відра, лійки та інший інвентар, що не забезпечує закритої заправки.

12.7. Швидкість руху заправ очного агрегату при під’їзді до комбайна не повинна перевищувати 5 км на годину. Заправ очний агрегат слід зупиняти не ближче 3 м від комбайна.

12.8. Забороняється мати на комбайні додаткові ємності з паливо-мастильними матеріалами.

12.9. При заправленні і замірі рівня палива не можна користуватися відкритим вогнем.

12.10. Пробки паливних баків не можна відкривати ударами металічних предметів.

12.11. Зварювальні роботи з загінці проводити тільки при крайній потребі. При цьому слід розчистити майданчик від стерні.

12.12. Комбайн, особливо двигун і електропроводку, вали прийомних і відбійних бітерів, транспортерів необхідно очищати від молодистої маси.

12.13. Вивчити будову і вміти користуватися вогнегасником.

12.14. На вогнегасник не можна вішати одяг, класти зайві речі.

12.15. Поблизу агрегатів не можна розпалювати вогнищ.

12.16. На комбайнах і біля них (на стерні, на полі, на якому не зібраний урожай, біля валків, копиць соломи і т.д.) не можна курити.

12.17. Промаслений    обтиральний матеріал слід збирати в металевий ящик з кришкою.

Розробив: А.В. Лактіонов.

Інструктаж з пожежної безпеки:

Контрольні запитання:

1.Яким протипожежним обладнанням повинен бути оснащений комбайн?

2.Якою шириною смуг повинні бути оборані поля?

3.Які вимоги до облаштування польових станів?

4.Які вимоги до роботи з паливною апарату рою під час збирання зернових?

5.Які вимоги до заправки комбайнових агрегатів?

6.Чим повинні бути обладнані вихлопні труби машин що працюють на збиранні врожаю?

До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі – мають бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 №1п) а штиковою лопатою).

Трактористи, комбайнери, їх помічники та інші особи, задіяні на роботах по збиранню врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж.

Корпуси комбайнів повинні бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом, що торкається землі.

3Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

Під час роботи комбайна з підбирачем треба стежити, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана. У такому разі треба негайно зупинити комбайн і звільнити зубці.

Забороняється сіяти колосові культури на смугах відчуження залізниць та шосейних доріг. Копиці скошеної на цих смугах трави необхідно розташовувати не ближче 30 м від хлібних масивів.

Перед дозріванням колосових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових та торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають бути обкошені (із прибиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки.

У період воскової стиглості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками слід робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб з прокосів треба негайно прибирати. Посередині прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки.

Тимчасові польові стани необхідно розташовувати не ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики польових станів та зернотоків оборюються смугою не менше 4 м завширшки.. Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі.

У разі групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових.

У період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.

. Зернотоки слід розміщувати від будівель та споруд не ближче 50 м, а від хлібних масивів – не ближче 100 м. Майданчик для току повинен бути очищений від рослинного покрову.

Стоянки туристів (автотуристів), пасіки допускається розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів. Полювання у хлібних масивах та поблизу них забороняється.

Технічно справний комбайн гарантує повну пожежну безпеку. Тому комбайнер перед кожним виїздом повинен ретельно перевірити наявність ізолюючих ковпачків на клемах перехідних колодок генератора, акумуляторів, стартера і іншого електроустаткування, а також надійність кріплення електропроводів і наявність додаткового захисту їх в місцях можливих механічних, теплових і хімічних ушкоджень. Прочищати  систему живлення, що засмітилася, слід при  дотриманні необхідних запобіжних заходів.  Від’єднувати паливо проводи і продувати їх можна тільки  при охолодженому двигуні і перекритому поданні палива. Пожежа може виникнути від попадання солом’яних продуктів на розпечені деталі комбайнів. Тому випускний колектор двигуна захищають металевим щитком. Пожежа на комбайні може виникнути від перегріву, в результаті тертя частин і механізмів, що швидко обертаються. Тому необхідно очищати від солом’яної маси, що намоталася, вали бітерів, барабану, соломонабивача, вал кривошипа у місці з’єднання з шатуном ріжучого апарату та інше.

Для попередження пожежі треба стежити за правильним натягненням  приводних ременів, затягуванням підшипників, своєчасно змащувати їх.

Небезпечними є заправка паливних баків з відер і перекачування палива з бака однієї машини у бак іншої.  Заправку слід робити на ріллі  або на дорозі при вимкненому двигуні за допомогою заправного агрегату. ПММ для комбайнів повинні зберігатися в закритій тарі на відстані не менше 100 м від хлібних масивів. Місце зберігання  повинно бути оборане смугою шириною не менше 4 м.

Для попередження пожежі забороняється:

– починати прибирання в масиві великої площі, нерозбитому на ділянки  денного  вироблення (30 – 50 га) поздовжніми і поперечними покосами шириною не менше 8 м і без проорювання посередині покосу шириною не менше 4 м,  а також за  відсутності напоготові трактора з плугом для швидкої опашки поля у випадку пожежі;

– вносити конструктивні зміни в комбайн без узгодження з органами державного пожежного нагляду;

– вивантажувати зерно з комбайнів в машини, вихлопні труби яких не  обладнані іскрогасниками;

– розводити вогнища ближче 200 м від хлібних масивів;

– палити, робити зварювальні роботи, застосовувати усі види відкритого вогню в хлібних масивах на відстані менше 30 м від них.

Розробив А.В. лактіонов.

Вимоги електро безпеки під час роботи на комбайнових агрегатах:

Контрольні запитання:

1.які вимоги до звільнення потерпілого від струмопровідних частин?

2.Як здійснюється відокремлення потерпілого від дії електричного струму?

3.Який першочерговий захід надання долікарської допомоги?

4.Як виконується серцево-легенева реанімація?

5.Який термін виконання штучного дихання?

6.В якому випадку заходи щодо оживлення можна вважати ефективними?

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати:

• характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого;
• загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях;
• способи евакуації людей.

Людина, що надає допомогу, повинна вміти:

• оцінити стан здоров’я потерпілого;
• визначити, якої допомоги він потребує;
• забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;
• виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;
• зупинити кровотечу;
• накласти пов’язку при пошкодженні;
• іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток;
• надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, враженні електричним струмом, опіках;
• користуватися аптечкою швидкої допомоги.

Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів:

1. звільнення потерпілого від дії електричного струму (підготовчі дії);
2. надання йому необхідної долікарської допомоги (заходи по оживленню).

Звільнення потерпілого від дії електричного струму. При ураженні електричним струмом необхідно:

1. перш за все, прийняти заходи особистої безпеки;
2. негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії вагомо залежить важкість електротравми.

– Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму – це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий за допомогою найближчого вимикача, рубильника, чи іншого апарата для знеструмлення.

– Якщо вимкнути досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмопровідних частин, до яких він доторкається. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою, або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, неструмопровідну підстилку). Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев’яним топорищем або перекусити їх інструментом з ізольованими ручками (кусачками, пасатижами і т.п.). перерубувати чи перекусувати проводи необхідно пофазно, тобто кожний провід окремо. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад за поли халата чи піджака. При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад шарфом або сухою матерією). При відтягуванні потерпілого від струмопровідних частин рекомендується це робити однією рукою.

– Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судомно стискає у руці один струмопровідний елемент (наприклад провід), то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, чи за сухі штани). При цьому необхідно пам’ятати про особисту безпеку.

3. оцінити стан потерпілого – провести зовнішній огляд для виявлення переломів, опіків, важких поранень;
4. Для оцінки стану потерпілого перевіряють наявність у нього свідомості, дихання, пульсу. Потерпілий, після звільнення від дії електричного струму, може перебувати, як правило, в одному з трьох станів:
5. визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя;
6. викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість;

• при свідомості;
• непритомний, однак у нього є дихання та пульс;
• в стані клінічної смерті (відсутнє дихання та не прощупується пульс).

• Надання долікарської допомоги. Після припинення дії електричного струму на людину необхідно викликати лікаря, однак до його прибуття слід надати потерпілому необхідну допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий

Якщо потерпілий при свідомості, то його слід покласти на підстилку із тканини чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, що стискає та перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, слід дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом або обприскати лице холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити 15–20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю.

При відсутності ознак життя (дихання та пульсу) потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (СЛР), адже імовірність успіху тим менша чим більше часу пройшло від початку клінічної смерті. До заходів СЛР належать штучне дихання та непрямий (закритий) масаж серця. Штучне дихання виконується способом „з рота в рот” або „з рота в ніс”. людина, яка надає допомогу робить видих із своїх легень в легені потерпілого безпосередньо в його рот чи ніс; у повітрі, що видихається людиною є ще досить кисню. Попередньо потерпілого необхідно покласти спиною на тверду рівну поверхню, звільнити від одягу, що стискає (розстебнути комір сорочки, пасок, послабити краватку), підкласти під лопатки невеликий валик з будь-якого матеріалу (можна одягу), відхилити голову максимально назад.

Перед початком штучного дихання слід переконатися в прохідності верхніх дихальних шляхів, які можуть бути закриті запавши язиком, сторонніми предметами, накопиченим слизом.

Рятівник робить глибокий вдих, а потім, щільно притиснувши свій рот через марлю до рота потерпілого (при цьому, як правило, закриває ніс потерпілого своєю щокою), вдуває повітря в легені. При цьому грудна клітка потерпілого розширяється. За рахунок еластичності легенів та грудної стінки потерпілий робить пасивний видих. В цей час його рот повинен бути відкритим. Частота вдування повітря повинна складати 12 разів за хвилину. Аналогічно проводиться штучне дихання способом „з рота в ніс”, при цьому вдувають повітря через ніс, а рот потерпілого повинен бути закритим.

При проведенні штучного дихання слід бути уважним, оскільки коли у потерпілого з’являються перші ознаки слабкого поверхневого дихання, то необхідно до нього пристосувати ритм штучного дихання.

Слід зазначити, що є спеціальні засоби для штучного дихання, які, перш за все, дозволяють уникнути прямого контакту між ротом потерпілого та ротом рятівника. Саме ця обставина іноді створює своєрідний психологічний бар’єр у непідготовленого рятівника. Для того, щоб не завдати шкоди потерпілому рятівник повинен вміти користуватись такими засобами. В загальному, застосування спеціальних засобів штучного дихання не суттєво сприяє підвищенню якості реанімації і, саме головне, призводить до втрати часу, що може іноді виявитись вирішальним для життя потерпілого.
. Положення голови потерпілого під час виконання штучного дихання, очищенні рота і глотки та саме проведення штучного дихання показано на рис.

 Положення голови потерпілого  Очищення рота і глотки
під час виконання штучного дихання

 Виконання штучного дихання Проведення штучного дихання

способом “рот в рот” способом “з рота в ніс”

 Способи штучного дихання

Іноді бувають випадки (при сильному пошкодженні обличчя), коли проводити штучне дихання з “легенів у легені” неможливо. В цих випадках слід скористатися одним із наведених на рис. 25.5 способів: І – за Сильвестром, II – за Нільсеном, III – за Шефером, IV – за Калістовим.

Штучне дихання слід виконувати доти, доки у потерпілого не відновиться самостійне ритмічне дихання. Якщо штучне дихання розпочинають робити своєчасно і проводять його правильно, то самостійне дихання відновлюється через 1…2 хвилини. Однак часом штучне дихання потрібно проводити 1-1,5 години, принаймні доти, доки на місце нещасного випадку не прибудуть медичні працівники.

Зауважимо, що робити штучне дихання нелегко. Той, хто надає допомогу, особливо при надто енергійному вдуванні повітря, може навіть відчути запаморочення, слабкість, знепритомніти. Тому бажано, щоб приблизно через кожну 1-2 хвилини особи, які виконують штучне дихання, змінювали одна одну. Це підвищить ефективність допомоги потерпілому.

У випадку зупинки серця, яку можна визначити за відсутністю у потерпілого пульсу на сонній артерії і за розширенням зіниці або його фібриляції, необхідно одночасно з штучним диханням проводити непрямий масаж серця.

При необхідності проведення непрямого масажу серця потерпілого кладуть спиною на тверду поверхню (підлога, стіл), оголюють його грудну клітку, розстібають пасок. Рятівник стає зліва чи справа від потерпілого, поклавши на нижню третину грудної клітки кисті рук (одна на другу), енергійно (поштовхами) натискує на неї. Натискувати потрібно досить різко, використовуючи при цьому вагу власного тіла, і з такою силою, щоб грудна клітка прогиналась на 4–5 см в сторону до хребта. Необхідна частота натискувань становить 60 – 65 разів за хвилину.

Масаж серця необхідно поєднувати з штучним диханням. Непрямий масаж серця і штучне дихання зазвичай може робити й одна людина  У такому разі після кожного вдування повітря в рот або в ніс натискають чотири рази на грудину.

 Виконання штучного дихання та зовнішнього масажу серця

Показником ефективності непрямого масажу серця і штучного дихання є порожевіння шкірних покривів, звуження зіниць, поява на великих артеріях (стегновій, сонній) пульсових поштовхів синхронно натисканню на грудину і, нарешті, відновлення самостійного дихання й серцебиття. Непрямий масаж серця і штучне дихання слід проводити до відновлення серцевої діяльності й дихання. При цьому необхідно не втрачати пильність та не забувати про можливість нової зупинки серця та дихання. Щоб не пропустити цей момент, необхідно стежити за зіницями, кольором шкіри, диханням, перевіряти частоту і ритмічність пульсу. Якщо допомогу надають двоє рятівників, то один повинен робити штучне дихання, а інший – непрямий масаж серця, причому в момент вдування повітря масаж серця припиняють. Після одного вдування повітря в легені потерпілого необхідно п’ять разів натиснути на його грудну клітку.

Положення людини, яка надає допомогу, місце розташування її рук при виконанні зовнішнього масажу серця і визначення пульсу по сонній артерії показано на рис.

 Положення того, хто надає допомогу під час виконання зовнішнього масажу серця

 Місце розташування рук під час виконання зовнішнього масажу серця

 Правильне положення рук під час виконання зовнішнього масажу серця і визначенні пульсу сонної артерії (пунктиром)

 Проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця двома особами

Коли ці дії не дають ефекту, то їх припиняють, однак тільки після огляду потерпілого медичним працівником.

Заходи щодо оживлення можна вважати ефективними, якщо:

• звузилися зіниці,
• шкіра починає рожевіти (в першу чергу шкіра верхньої губи),
• при масажних поштовхах явно відчувається пульс на сонній артерії.

Штучне дихання та непрямий масаж серця необхідно виконувати доти, поки у потерпілого повністю не відновиться дихання та робота серця абр поки не прибуде швидка медична допомога.

Розробив: А.В.Лактіонов.

Ознайомити з програмою, матеріальною базою та організацією робочих місць.

Ознайомити з порядком закріплення за робочими місцями.

виробниче навчання №1