Бути людиною — ось до чого має приводити виховання…

Бути людиною — ось до чого має наводити виховання…

за цим принципом жив і діяв видатний хірург Микола Іванович Пирогов.

Потяг до медицини привів його у 14 років до Московського університету. У 22 роки він захистив докторську, у 26 був професором Дерптського університету. У 31 рік Микола Іванович став ректором Петербурзької медико-хірургічної академії.

Пирогов Микола Іванович ― людина зі світовим ім’ям, без перебільшень!

Дізнатися топ-12 цікавих фактів з життєвих подій Миколи Івановича Пирогова, можна відвідавши Національний музей-садибу у місті Вінниці, де наукові працівники з цікавістю розкажуть про дивовижне життя видатного вченого.

1.Геніальний хірург та анатом, унікальний медик, талановитий навчань, гуманіст та педагог. Ефірний наркоз випробував спочатку на собі.

12.Колись він зцілив ще у молодого віку 21-річного тяжкохворого хіміка, майбутнього вченого Дмитра Менделєєва і швидко повернув його до повноцінної життя (https://kpi.ua/pyrogov) зразу мою натуру зрозумів». Микола Пирогов урятував від ампутації ноги італійського полководця. лікування. Уважайте мене, мій дорогий лікарю, вашим підданим.

Він винайшов гіпсові пов’язки та анестезію, удосконаливши анатомію, побував на 4-х війнах, створивши воєнно-польову хірургію. Його і досі називають учителем усіх лікарів-хірургів. Останні 20 років свого життя Микола Пирогов провів у садибі Вишня під Вінницею (1861–1881 рр.).

1859 року Микола Пирогов привітав та придбав садибу «Вишня», вигравши торги на аукціоні у Києві, коли працював опікуном Київського навчального округу. Садиба на той час належала спадкоємцям доктора медицини Гриколевського. Звільнений з посади піклувальника Київського навчального округу, Пирогов запозичив гроші у вінницького банкіра Беренштейна і за 96 тис. руб. сріблом придбав цю садибу, чарівний куточок, як він її називав. Тоді 4 тис. га землі – територія мікрорайону Вишенька, аграрного університету, села Агрономічного та ін., стали належати Миколі Івановичу Пирогову. Він добре господарював на своїй землі, привівши все до ладу, запозичені гроші повернувши через 12 років. А вже будинок і аптеку звів 1866 року.

Помер у своєму робочому кабінеті 23 листопада (5 грудня за новим стилем) 1881 року.

9 вересня 1947 року тут створено унікальний музей з цікавими експозиціями, де збереглося особливе культурне середовище, в якому працював, винаходивши і живий видатний учений-хірург, проводивши дуже складні операції, безкоштовно лікував людей. Основою всіх композицій комплексу є геніальні відкриття вченого, особисті речі, книги, картини, хірургічні інструменти та, звичайно, особистий кабінет із власними рукописами.

Будинок-садиба вченого вражає своєю унікальністю всього музейного комплексу, до складу якого входять: будинок, де жив Микола Пирогов, музей-аптека, меморіальний парк, церква-некрополь зі скляним саркофагом.

Експозиція музею займає площу 1,2 тис.м2, де розміщено понад 1,5 тис.м. експонатів та поділяється на 12 розділів, кожен з яких відображає історичний відрізок часу та певні події в житті видатного вченого.

Відвідувачі музею мають можливість ознайомитися з медичними інструментами, що використовувалися у практиці лікарів Пирогівської епохи, переглянути унікальні друкарські видання, відчути дух та атмосферу пам’яток архітектури та історії 19 століття.

У своєму робочому кабінеті навчань написав наукові праці з воєнно-польової хірургії: «Звіт про відвідування шпиталів у Німеччині, Ельзасі та Лотарингії» та «Лікарська справа та приватна допомога в Болгарії та в тилу діючої армії у 1877-1878 рр.», рр.) війн, а також мемуари, відомі під назвою «Щоденник старого лікаря».

Кабінет обладнань меблями 19 ст., на столі розміщені особисті речі М.І. Пирогова, на стінах портрети господаря та його батьківщини. У книжкових шафах – література з бібліотеки вченого. Багато книг із дарчими написами авторів.

Його життя і діяльність пронизані невичерпною любов’ю до свого народу і є прикладом служіння ідеалам правди, добра, гуманізму. Проживаючи у Німеччині, Пирогов виїздив до пораненого Джузеппе Гарібальді, оглянувши його, встановивши характер поранення, порадивши дієвий метод лікування, який сприяв одужанню пацієнта.

Неподалік від будинку вченого розташована аптека, в якій повністю відтворили операційну та приймальню відомого хірурга. Воскові фігури пацієнтів та лікарів мають неабияку схожість з образами людей. В аптеці можна дивитися аптечний посуд і начиння 19 століття, трави для лікування, які він вирощував самостійно у своєму парку, де й сьогодні зустрічаються дерева, посаджені вченим. У пам’ятці садово-паркового мистецтва розкинувся розкішний хвойний парк, яблуневий сад та липова алея. Тут навіть збереглася ялина, посаджена самим Пироговим у 1862 році, яка вражає відвідувачів своєю високою граціозністю. Нам вдалося навіть придбати у цій аптеці цілющий заспокійливий фіточай, створений за рецептом самого пана Пирогова.

За 1300 метрів від садиби збудована церква святого Миколая Чудотворця та усипальниця, де спочиває набальзамоване тіло видатного вченого, яке 24 січня 1882 року помістили у батьківську усипальницю. побажала саме його дружина Олександра.

Святкові дні та в особливі дати на знак вшанування пам’яті відомого лікаря тут проходять богослужіння, звучатимуть різноманітні музичні твори, дзвонять дзвони, і кожен удар символізує відлік років життя Пирогова. Двері церковного комплексу щодня відчинені для всіх, хто глибоко цінує внесок Пирогова у розвиток науки та медицини та поважає його як особистість.
У 1997 році музей-садиба набула статусу пам’ятки національного значення. У вестибюлі садиби-музею обладнані сучасні експозиції під назвою: “Воєнно-польова хірургія від Пирогова до сьогодення”, зібрані шеврони медичних формувань Збройних Сил України, на полицях знайшли пам’ятне місце деякі з особових промов військових парамедиків.

Час неухильно віддаляє нас від того періоду, коли живий і творив Микола Іванович, проте його ідеї, принципи, напрацювання не втрачають свого значення. Вони ще довго залишатимуться актуальними, а для практики хірургії, топографічної анатомії людини, воєнно-польової хірургії – неоціненими.

Справа Пирогова, його вчення витримали випробування часом. Вдячні нащадки з повагою та любов’ю досліджують наукове наслідування, зберігають пам’ять про великого гуманіста, лікаря, громадянина та Людину.

Світлана Балак, бібліотекар