Група  18Т1

Біологія 

Заняття № 29. 

    Тема: «Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин»

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ– це харчування, за якого до організму з харчовими продуктами надходять усі поживні речовини, вітаміни та мінеральні солі в кількостях, необхідних для нормальної життєдіяльності.

Науковці виокремлюють декілька найважливіших принципів раціонального харчування:

1) поживність та калорійність їжі мають відповідати енергетичним витратам організму;

2) для забезпечення пластичних витрат дотримуватись білкового оптимуму, що становить 100 – 110 г білка на добу, а під час фізичної роботи – до 130 – 140 г;

3) максимальна різноманітність їжі для поповнення кількості речовин, що здійснюють регуляторну функцію;

4) дотримання індивідуального режиму харчування, що визначається масою, віком та рівнем рухо-

вої активності кожної людини.

Основні рекомендації щодо раціонального харчування.

 Забезпечення різноманітності й збалансованості харчового раціону (набір продуктів, необхідних людині на певний період), в якому співвідношення білків, жирів та вуглеводів згідно із сучасними ви-

могами становить 1,0 : 2,3 : 5,8. Неодмінно вживати овочі та фрукти, що містять вітаміни, пектинові речовини (забезпечують зв’язування та видалення з організму токсинів, сполук важких металів, радіонуклідів), клітковину (забезпечує моторну та секреторну функції кишок, є джерелом речовин для мікроорганізмів кишечнику, які синтезують вітаміни В1, В2, В12, К).

 Дотримання сумісності продуктів і вживання змішаної їжі, яка засвоюється краще.

 Дотримання режиму харчування і приймання їжі в одні й ті самі години, щоб забезпечити нормальну секрецію травних соків. Харчуватися краще 4 рази на день, інтервал між споживанням їжі не має перевищувати 6 год. Перший сніданок – 25 % добового раціону, обід – 35 %, підвечірок – 20 % і вечеря –20 %. Необхідно їсти перші страви, що збуджують апетит, підвищують секрецію залоз і є важливим джерелом вітамінів, мікроелементів.

 Важливими умовами харчування є гарний настрій під час приймання їжі, повільне й добре її пережовування, розумна кулінарна обробка харчових продуктів, категорична відмова від тютюнокуріння й вживання алкогольних напоїв.

    Основним критерієм раціонального харчування є дотримання енергетичного балансу організму.      Енергетичний баланс людини – це співвідношення між кількістю енергії, що надходить в організм, і кількістю енергії, що виділяється ним.

Якщо цей баланс буде позитивним, маса тіла збільшуватиметься, якщо негативним – зменшуватиметься. Харчування людини буде раціональним за умови враховування всіх енергетичних витрат людини за певний проміжок часу.

     Харчова цінність (поживність) їжі характеризується хімічним складом продукту з урахуванням його споживання в загальноприйнятій кількості. Усі речовини, що входять до складу харчових продуктів та їжі, поділяють на 2 групи: поживні (білки, жири, вуглеводи) й додаткові (вітаміни, органічні кислоти, мінеральні солі,харчові добавки).

Енергетична цінність (калорійність) характеризує ту частку енергії, що вивільняється з поживних речовин їжі в процесі окиснення і використовується для забезпечення фізіологічних функцій організму. В результаті окиснення 1 г жиру організм отримує 39,2 кДж (9 ккал); 1 г білка – 17,6 кДж (4 ккал), 1 г вуглеводів – 17,6 кДж (4 ккал). Енергетична цінність продукту вимірюється в кілокалоріях (ккал) або кілоджоулях (кДж) у розрахунку на 100 г продукту.

Енергетичні витрати організму вимірюють двома основними методами: пря-

мою і непрямою калориметрією

. Пряма калориметрія – метод безпосереднього вимірювання кількості теплоти, виділеної організмом за певний час.

Для цього використовують калориметри – герметичні камери з подвійними стін-

ками, між якими циркулює вода.

Непряма калориметрія – метод визначення кількості виділеного теплоти за кількістю спожитого кисню та виділеного вуглекислого газу.

    Недостатнє вживання білків призводить до порушення працездатності,

пригнічення захисних сил організму, підвищеної сприйнятливості до інфекцій і в крайніх випадках – до дистрофії і «голодних набряків».

За надмірного вживання білків посилюються процеси гниття в товстій кишці, що спричиняє розлади травлення. Крім того, надлишок білків сприяє розвитку подагри в осіб, які мають схильність до цього захворювання.

За недостатнього вживання вуглеводів глюкоза може утворюватися із глікогену. Першою ознакою пониження вмісту цукру в крові є сильне відчуття голоду і зниження фізичної й розумової працездатності. Якщо вміст цукру в крові знижується настільки, що перестає задовольняти потреби в ньому головного мозку, то наступає втрата свідомості й судоми (гіпоглікемічний шок).

    За надлишкового вживання вуглеводів вони перетворюються на жири і в такому вигляді відкладаються про запас. Надмірне вживання вуглеводів може призвести до розладів травлення через посилення процесів бродіння в товстому кишечнику, а за тривалого споживання великої кількості – до цукрового діабету.

   Зі зниженням вживання жирів зменшується надходження жиророзчинних вітамінів, що може спричинити гіповітамінози за жиророзчинними вітамінами А, D, Е і К. Цими порушеннями є куряча сліпота, рахіт, безплідність, порушення зсідання крові тощо.

З підвищенням у раціоні вмісту жирів збільшується відкладання жиру в організмі.

Дослідницька робота

Придбайте в магазині харчовий продукт з маркуванням і дослідіть його

харчові якості за допомогою етикетки. Заповніть таблицю.

Таблиця. ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРЧОВОГО ПРОДУКТУ

Ознака                                                                                                               Характеристика

Назва харчового продукту

Група продуктів (за походженням)

Склад: а) поживні речовини; б) додаткові

речовини; в) харчові добавки

Функції харчового продукту

Харчова цінність (поживність)

Енергетична цінність (калорійність)

Країна-виробник