Предпросмотр
Тема уроку № 3: Профілактика неінфекційних, інфекційних захворювань людини
Мета уроку:
навчальна:розширити знання учнів про інфекційні та неінфекційні захворювання, про попередження цих захворювань; показати необхідність дотримуватися профілактики захворювань, зміцнення організму;
розвивальна: розвивати уміння запобігати захворюванням, уникати чинника захворювання, зміцнювати організм;
виховна:сприяти вихованню активної позиції щодо зміцнення та збереження здоров’я.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання і матеріали:підручник.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Тестування з теми: «Імунна система людини, особливості її функціонування. Імунокорекція. Імунотерапія»
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
У червні 2018 р. Всесвітня організація охорони здоров’я випустила нову версію Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11). МКХ є основою для визначення тенденцій і здійснення статистики в галузі охорони здоров’я. Містить близько 55 000 унікальних кодів хвороб і причин смертності (у МКХ-10 – 14 400). Чому існує так багато різних захворювань і чому їх кількість збільшується?
ІV. Вивчення нового матеріалу (навчальна бесіда)
- Хвороба, захворювання (лат. morbus) – це порушення нормальної життєдіяльності організму, внаслідок чого знижуються його пристосувальні можливості.Наука, що вивчає хвороби, називаєтьсянозологією.
Класифікація хвороб:
* за причинами виникнення – спадкові (генні, хромосомні, хвороби зі спадковою схильністю), набуті (цукровий діабет, гастрит), інфекційні (вірусні, бактеріальні), паразитарні (дизентерія, малярія), неінфекційні (харчові отруєння, травми);
*за анатомо-фізіологічними системами – хвороби органів травлення, дихання, кровообігу та ін.;
*за ознаками статі та віку – жіночі, дитячі хвороби, хвороби старостіта ін.;
* за екологічним принципом– ендемічні, тропічні тощо.
ПРИЧИНИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ
Категорія | Приклади |
Спосіб життя | Шкідливі звички. Неправильне харчування. Дистрес. Нестача сну.Шкідливі умови праці. Гіподинамія. Зловживання ліками. Низький рівень культури |
Навколишнє середовище | Ксенобіотики. Кліматичні зміни. Шумові впливи. Сонячна активність. Шкідливий вплив випромінювання. Хвороботворні організми |
Спадковість | Спадкові зміни. Спадкова схильність до певних захворювань |
Охорона здоров’я | Неефективність профілактичних заходів. Низька якість медичних послуг |
- Основна мета й види профілактики захворювань
Профілактика захворювань (від грец. профілактикос – запобіжний) – це система заходів, спрямованих на виявлення хвороботворних умов і чинників ризику, запобігання розвитку захворювань та зміцнення здоров’я. Найважливішим складником усіх профілактичних заходів є формування в людини активності й установок на здоровий спосіб життя.
Класифікація профілактики здоров’я
Первинна профілактика – це сукупність заходів, що запобігають виникненню захворювання, усуваючи його причини. Цей вид профілактики є найбільш ефективним і включає низку заходів, серед яких вакцинація, раціональний режим праці й відпочинку, раціональне харчування, фізична активність, оздоровлення довкілля тощо.
Вторинна профілактика – це сукупність заходів, що уможливлюють виявлення захворювання на ранніх стадіях розвитку, коли воно перебігає без симптомів, і своєчасне лікування може його зупинити. Ефективним методом цієї профілактики є також диспансеризація як комплексний спосіб раннього виявлення хвороби, спостереження, лікування та оздоровлення хворих.
Третинна профілактика – це сукупність заходів, що запобігають погіршенню або ускладненням захворювання після того, як його було виявлено. Прикладом заходів третинної профілактики є запобігання контактам з алергеном для хворих на бронхіальну астму.
- Основні заходи профілактики неінфекційних захворювань
Неінфекційні захворювання – це хворобливі стани, що не передаються від людини до людини, мають тривалий перебіг і повільно прогресуючий характер.
Існують основні чотири типи неінфекційних захворювань:
- серцево-судинні (інфаркт, інсульт, вроджені вади серця, ендокардит);2. рак;3. хронічні респіраторні захворювання (хронічна обструктивна хвороба легень, астма);4. діабет.
Загальнодержавними заходами профілактики неінфекційних захворювань є: економічні (підвищення акцизу на тютюнові вироби, алкоголь), організаційні (заборона реклами цигарок та алкоголю, створення пунктів здорового харчування в школах, ВНЗ), інформаційні (популяризація активного відпочинку, інформаційні заходи проти шкідливих звичок). До заходів індивідуальної загальної профілактики неінфекційних захворювань належать відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування, активний спосіб життя, заняття фізкультурою й спортом.
- Інфекційні захворювання(від лат. infectio – зараження) – це захворювання, що його спричиняє й підтримує наявний в організмі хвороботворний чужорідний збудник.Наука, що вивчає джерела зараження, механізм і шляхи передачі інфекції, а також способи профілактики інфекційних захворювань, називаєтьсяепідеміологією (від грец. eпi – над, демос– народ, логос – вчення).
Ознаки інфекційних захворювань:
- Наявність патогенного мікроскопічного збудника
- Схильність до широкого епідемічного поширення
- Циклічність перебігу (послідовна зміна періодів)
- Ймовірність розвитку затяжних і хронічних форм
- Формування імунітету в макроорганізмів
- Властивість передаватися від хворого до здорового
Особливо небезпечні інфекції – це група захворювань людини, що можуть раптово виникнути, швидко поширитись у вигляді епідемій або пандемій і масово охопити населення, а також характеризуються тяжким перебігом і високою смертністю. Належать: 1) чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка, гарячка Денге, хвороби, які спричиняють віруси Ебола, Зіка, Марбурга (це т. зв. конвенційні хвороби, що підлягають дії Міжнародних санітарних правил); 2) висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду); 3) СНІД, сибірська виразка, сап, туляремія, орнітоз, ботулізм та ін. (хвороби, що підлягають регіональному або національному нагляду).
За природою збудників розрізняють: вірусні (кір, грип, СНІД, вірусні гепатити А, В, С, D, Е), пріонні (фатальне сімейне безсоння, губчаста енцефалопатія),бактеріальні (холера, чума, дизентерія, стафілококова і стрептококова інфекції, сальмонельоз), грибкові (епідермофітія, аспергільоз, кандидоз, мукоромікоз) захворювання.
Отже, головна відмінність інфекційних захворювань полягає в тому, що безпосередньою причиною їх виникнення є потрапляння патогенних збудників до макроорганізму, який при цьому стає джерелом зараження і поширення інфекції.
- Механізми й шляхи зараження інфекційними хворобами
Механізми й шляхи зараження | |
Механізм передачі (і система, що поширює збудники в організмі) | Шлях передачі інфекції |
|
Аліментарний (через їжу), водний |
|
Повітряно-крапельний і повітряно-пиловий |
|
Через укуси переносників, гемоконтактний і контактно-статевий |
|
Гемоконтактний і контактно-статевий |
|
Контактно-побутовий |
Шляхи передачі інфекції – це чинники, що забезпечують перенесення інфекційного агента від хворого організму або від організма-носія до здорового.
- Основні заходи профілактики інфекційних захворювань людини
Інфекційні захворювання залишаються актуальною проблемою в усіх без винятку країнах світу. Ці хвороби становлять загрозу розвитку людства, оскільки є причиною третини загальної щорічної кількості смертей у світі.
Для профілактики інфекційних захворювань застосовують різні групи заходів. Першою і найдавнішою у застосуванні людиною є ізоляція хворих людей. Хворих ізолюють від здорових до моменту одужання (карантин), щоб запобігти поширенню збудників й захворювання.
Друга група заходів спрямована на розрив механізму передачі хвороби. Наприклад, для запобігання передачі вірусів грипу використовують ватно-марлеві пов’язки. Знижують вірогідність інфекційних хвороб і такі заходи, як кип’ятіння води, термічна обробка харчових продуктів, особиста гігієна, дезінфекція (знищення збудників захворювання), дератизація (боротьба з гризунами-переносниками), дезінсекція (боротьба з членистоногими-переносниками).
Третя група заходів – формування несприйнятливості людини до захворювань. Застосовуються вакцини під час щеплення для формування штучного активного імунітету. Часто необхідно терміново попередити розвиток захворювання в людини, яка була в контакті з джерелом інфекції. Такого захисту досягають введенням готових антитіл у складі імунних сироваток.
Отже, профілактика інфекційних захворювань – це сукупність заходів, спрямованих на ізоляцію хворих, розрив механізму передачі хвороби та формування несприйнятливості до збудників захворювання.
- V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда за питаннями:
- Що таке хвороба? Наведіть приклади критеріїв класифікації захворювань.
- Що таке профілактика захворювань? Наведіть приклади профілактичних заходів щодо хвороб людини.
- Що таке неінфекційні захворювання? Назвіть найпоширеніші неінфекційні захворювання в Україні.
- Що таке інфекційні захворювання? Наведіть приклади інфекційних захворювань.
- Що таке шляхи зараження? Назвіть основні механізми зараження.
- Що таке профілактика інфекційних захворювань людини? Наведіть приклади профілактичних заходів щодо інфекційних захворювань.
- VI. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити§ 29, 30.