https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html

Тема: «Профілактика інвазійних захворювань та захворювань, що передаються статевим шляхом»

Мета:

освітня: розширити знання про інвазійні захворювання та такі, що передаються статевим шляхом; з’ясувати як відбувається профілактика цих захворювань; ƒ

розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та використовувати теоретичні знання для пояснення шляхів передачі захворювань та методів їх профілактики;

виховна: виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

обладнання і матеріали: підручник, презентація до уроку.

базові поняття і терміни: Інвазійні захворювання. Джерела інвазій. Профілактика інвазійних захворювань. Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Інтимна гігієна. Безпечна статева поведінка.

тип уроку: комбінований.

ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда за питаннями:

1. Що таке інфекційні захворювання?
2. Наведіть приклади інфекційних захворювань.
3. Що таке шляхи зараження?
4. Назвіть основні механізми зараження.
5. Що таке профілактика інфекційних захворювань людини?
6. Наведіть приклади профілактичних заходів щодо інфекційних захворювань.
7. Хто такі паразити? Які паразити можуть жити в організмі людини?

Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати.

Авіценна

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Особливості та різноманітність інвазійних захворювань людини

ІНВАЗІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (від лат. invasio – вторгнення, напад) – це хвороби, збудниками яких є тваринні паразитичні організми. Інша назва – паразитарні захворювання.

Найпоширенішими групами інвазійних захворювань є протозойні (паразитами людини є понад 50 видів одноклітинних тварин) та гельмінтози (понад 270 видів паразитичних червів спричиняють захворювання в людини).

• Які особливості мають ці захворювання?

1. Збудниками є паразитичні тварини
2. Специфічність
3. Наявність складних життєвих циклів
4. Тривалий хронічний перебіг із компромісними відносинами
5. Формування нестерильного імунітету в хазяїв
6. Здатність передаватися від людини до людини або від тварин до людини

Імунітет проти інвазійних збудників формується з деякими труднощами та називається нестерильним імунітетом.

Шляхи зараження організму людини інвазійними хворобами

(самостійна робота з матеріалом підручника)

• аліментарний – збудник потрапляє з їжею через травну систему (наприклад, цисти дизентерійної амеби або яйця аскариди з немитими фруктами, фіни ціп’яків зі свининою);
• водний – зараження відбувається під час пиття або випадкового заковтування води (наприклад, цистилямблій, личинки печінкового сисуна);
• контактно-побутовий – через предмети побуту (наприклад, зараження коростяним свербуном), під час контакту з хворими домашніми тваринами (наприклад, ооцисти токсоплазми з шерсті кішок, яйця ехінокока – з шерсті псів);
• контактно-статевий (наприклад, таким шляхом передається сечостатева трихомонада);
• трансплацентарний – проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (зараження плода токсоплазмою, малярійним плазмодієм);
• трансмісивний – під час укусів кровосисних кліщів, комах (наприклад, муха це-це є переносником трипаносом, москіти – лейшманій).

Профілактика інвазійних захворювань

Найефективнішим заходом профілактики інвазій є елементарне дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед вживанням їжі, після відвідування місць загального користування та спілкування з домашніми тваринами). Крім того, потрібно обов’язково обдавати кип’ятком овочі та фрукти, що їх вживають у сирому вигляді, піддавати необхідній термічній обробці рибу та м’ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організму усіма поживними речовинами, вітамінами А, С, D. Позитивне значення має і стимулювання імунітету, що знижує ймовірність зараження, перешкоджає міграції паразитів по організму, скорочує тривалість їхнього життя в організмі хазяїна.

Особливості захворювань, що передаються статевим шляхом.

Термін «захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)» рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість застарілого терміна «венеричні хвороби». Нині відомо близько 30 збудників ЗПСШ, серед яких віруси, бактерії, гриби й одноклітинні тварини.

1. Збудниками є віруси, бактерії, гриби, твариноподібні
2. Малосимптомний перебіг
3. Уражають переважно органи статевої й сечовидільної систем
4. Тривалий хронічний перебіг без лікування
5. Відсутність імунітету в хазяїв
6. Здатність передаватися від людини до людини.

Класифікація ЗПСШ

До першої групи належать типові захворювання, що передаються статевим шляхом, – сифіліс, гонорея, хламідіоз. Збудники цих захворювань передаються в разі незахищеного статевого контакту.

До другої групи відносять: захворювання з переважним ураженням статевих шляхів (генітальний герпес, хламідіоз, лямбліоз, трихомоніаз та ін.) та захворювання з переважним ураженням інших органів (СНІД, гепатит В, лямбліоз, короста, цитомегаловірусна інфекція та ін.).

Заходи профілактики ЗПСШ 

• Правила особистої гігієни та інтимну гігієну статевих органів
• Безпечна статева поведінка (самостійне ознайомлення з матеріалом підручника)
• Відсутність шкідливих звичок.

ІV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Практична робота 2

Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Мета: розвиток уміння застосовувати знання та розробляти обґрунтовані рекомендації щодо профілактики захворювань людини.

Хід роботи

1. Застосуйте знання про групи захворювань людини і заповніть таблицю. Зробіть висновок про причини захворювань людини.

2. У таблиці наведено обґрунтування рекомендацій для збереження, зміцнення та відновлення здоров’я. Опрацюйте їх і сформулюйте рекомендації щодо профілактики захворювань людини.

Основні рекомендації щодо профілактики захворювань людини

ІV. Інструктаж домашнього завдання

1. Опрацювати §31, §32 підручника, пит. усно;
2. Повторити матеріал, підготуватися до к.р.