УРОК

Тема: СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ РІДИНИ.

1. Пускові рідини.
2. Скломиючі рідини.
3. Мийні засоби.
4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна.
5. Пускові рідини:

Пускові властивості двигунів значно залежать від якості палив і масел, що застосовують. Пуск двигунів при низьких температурах полегшується при використанні бензинів з більшим вмістом легких фракцій, дизельних палив – з високим цетановим числом і моторних масел – з невисокою в’язкістю при низьких температурах. В зв’язку з цим все ширше застосовуються спеціальні рідини, які призначені для полегшення пуску двигунів при низьких температурах навколишнього повітря (нижче мінус 20…250 С). Вони повинні добре випаровуватися при низькій температурі і швидко займатися (від іскри) або самозайматися (від тиску), мати високі протикорозійні і протиспрацьовувальні властивості, бути стабільними при тривалому зберіганні.

Для того щоб мати такі властивості пускові рідини мають компоненти: етиловий спирт, суміш низькотемпературних вуглеводнів, ізопропілнітрат і застосовувати масла з протиспрацьовувальними і протизадирними присадками.

Етиловий ефір – це обов’язковий компонент більшості пускових рідин. Він має низьку температуру самозаймання, високий тиск насиченої пари і широкі межі займання (за концентрацією пальної суміші). Використання етилового ефіру в дизельному двигуні дозволяє знизити температуру самозаймання пальної суміші до 190…2200 С.

У карбюраторних двигунах, під час їх пуску, використовують властивості етилового ефіру займатися в суміші з повітрям в широких межах концентрації. Це дозволяє досягти займання за допомогою іскри дуже бідних пальних сумішей.

З метою забезпечення постійного і послідовного займання в склад пускових рідин вводять  ізопропілнітрат і суміш низькокиплячих вуглеводнів (петролейний ефір, газовий бензин тощо).   Ізопропілнітрат займається дещо пізніше етилового ефіру, але раніше основного палива.  Суміш низькокиплячих вуглеводнів, повністю випаровуючись у циліндрі, займається дещо пізніше ізопропілнітрату, але також раніше основного палива. Нявність такого послідовного ланцюжка забезпечує підготовку основного палива до займання, що суттєво знижує швидкість наростання тиску. Оптимальне співвідношення ізопропілнітрату і суміші низькокиплячих вуглеводнів у пускових рідинах для дизельних і карбюраторних двигунів різне. Зменшення спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму в перший період пуску двигуна досягається введенням в склад пускових рідин масла, яке містить протиспрацьовувальні і протизадирні присадки.

Враховуючи більші питомі навантаження в дизельному двигуні пускова рідина для них повинна містити не менше 10% масла. Застосування такої рідини для карбюраторних двигунів призводить до “замаслювання” свічок запалювання, до перебоїв у запалюванні. В зв’язку з цим у пускових рідинах для карбюраторних двигунів вміст масла не повинен перевищувати 2%. Випускають пускові рідини “Холод Д-40” для дизельних двигунів і “Арктика” для карбюраторних.

Пускові рідини випускають у двох упаковках: в герметичних алюмінієвих ампулах ємкістю 20 і 50 мл (при введенні в двигун спеціальними пусковим пристроєм) і в аерозольній упаковці (для застосування без пускового пристрою). Останній вид легше в обслуговуванні і економічніше.

2. Скломиючі рідини

В якості скломиючої рідини зазвичай використовують воду. Але вода замерзає при температурі навколишнього середовища нижче нуля та надходить до форсунок системи змиву. Другим недоліком води є те, що вона в силу високого поверхневого натяжіння погано змочує скло і у вигляді крапель стікає з нього. Для усунення цих недоліків випускають спеціальні скломиючі рідини, які представляють собою суміші води, спирту та миючі речовини. В якості спиртів за кордоном використовують етанол, метанол та ізопропанол. В Росії випускають рідини тільки з ізопропанолом. Виробники випускають, як правило, концентрати (60…80% спирту), які розбавляються водою в два – чотири рази. Оптимальною концентрацією можна вважати 10…29% спирту (в залежності від температури навколишнього середовища), що забезпечує нормальну подачу рідини до форсунок та гарну розтікаємість по склу.

3. Мийні засоби:

Для видалення різноманітних технічних забруднень в системах, вузлах і механізмах використовують мийні засоби. Ці засоби можуть бути однокомпонентними та багатокомпонентними.

Для очищення двигуна при зміні масла використовують промивочне масло ВНИИНП-ФД. При відсутності спеціального масла працюючий на холостому ходу двигун промивають маслом з низькою в’язкістю типу МГ-22А (АУ) або індустріального, чи сумішшю з 10% дизельного палива та моторного мастила. Масляний радіатор промивають сумішшю з 75% бензину і 25% ацетону.       Паливний бак автомобіля промивають сильним струменем води, потім бензином, перемішуючи, а після тривалої експлуатації – ацетоном та гарячою водою.

Деталі карбюратора промивають, занурюючи на 20- 30 хв. в ацетон. Існують і спеціальні миючі засоби, такі, як ТМС-31, Вертолин-74, які використовують для міжопераційного очищення металевих деталей від маслоподібних забруднень. МС-4, МС-6 та Нефос – серія лабомідів, використовується для очищення деталей при ремонті автомобілів від асфальтосмолистих та маслобрудних відкладень.

Засіб “Анкрас” очищує деталі камери згоряння від нагару. В теперішній час автохімія пропонує споживачам широкий асортимент сучасних мийних засобів різноманітного напрямку.

4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна:

Для видалення нагару з поршнів, поршневих кілець, головок блоку та інших деталей використовують різноманітні суміші та рідини. Найбільш розповсюджені миючі засоби на основі каустичної соди (їдкого натра) з додаванням рідкого скла, вуглекислого натрію та інших речовин. Але вони мають сильний корозійний вплив на деталі, виготовлені з алюмінію, кольорових металів або їх сплавів. Крім того, ці миючі склади токсичні, тому вимагають дотримання необхідних заходів безпеки.

Миючу рідину виготовляють звичайно з розрахунку на 10 л води 100 г господарського мила, 100 г рідкого скла, 100 г кальцинованої соди та 10 г хромпіка. В таких сумішах деталі, що очищуються, витримують 2-3 години при температурі біля 80…850 С. після цього нагарні відкладення легко видаляються з деталей.

Синтетичні мийні засоби не викликають корозії металевих поверхонь, володіють здатністю значно знижувати поверхневе натяжіння, легко проходять в пори нагару, інтенсивно розкладаючи відкладення, і крім того, являються нетоксичними та вибухонебезпечними. Серед них найбільше розповсюдження отримують миючі суміші марок МС-5, МС-6 та МС-8. Ці суміші неіоногенних поверхнево-активних речовин з добавками активних з’єднань у вигляді триполіфосфату натрію, кальцинованої соди та інших з’єднань. Такі миючі засоби використовуються у вигляді 1…2,5%-них водних розчинів.

При вимушеному користуванні твердою непом’якшеною водою утворення накипу можна зменшити додаванням таких присадок (антинакипинів), як хромпік (3…5 г на л води), який переводить солі накипу в розчинний стан, гексаметафосфат натрію (5…6 мг на 1 л води), який утримує солі накипу в завислому стані. Використання антинакипинів безпосередньо в системі охолодження особливо зручно в польових умовах експлуатації машин. З часом необхідно видаляти накип. Перед видаленням накипу необхідно повністю злити воду з усієї системи охолодження і вийняти термостат.

Після зупинки двигуна розчин зливають, а систему охолодження промивають чистою водою 2…3 рази.