УРОК.

 Тема: ЗБЕРІГАННЯ ПАЛИВНИХ І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ.

1. Склади, бази і станції для зберігання ПММ
2. Засоби для зберігання ПММ
3. Прийом і відпустка ПММ із нафтосховищ.
4. Склади, бази і станції для зберігання ПММ:

Склади ПММ повинні відповідати нормам і технічним умовам проектування складських приміщень і господарств для зберігання легкозаймистих і пальних рідин СНиП 11-106-79 «Склади нафти і нафтопродуктів».

Склад призначений для прийому, зберігання, видачі та заправлення ПММ, а також для збору і зберігання відпрацьованих масел. Типорозмірний ряд типових складів ПММ (склади нафтопродуктів), розроблені ВИМом (Росія), і їх основні технікоекономічні показники.

Склади ПММ місткістю від 40 до 300 м3 не мають маслоскладів у зв’язку з тенденцією створення пунктів мащення машин на пунктах технічного обслуговування.

Об’єм виробничих запасів нафтопродуктів повинен забезпечувати безперебійну потребу організації роботи машин протягом всього року з метою виконання встановлених планових завдань. При визначенні обсягів виробничих запасів враховують спосіб і наявність транспортних засобів для доставки ПММ, відстань і стан доріг від нафтопостачальної організації до складу ПММ. Досвід показує, що виробничий запас повинний бути не менш 10% річної потреби.

Для підприємств віддалених від залізниць або річкових пристаней рекомендується будувати пункти за проектом, представленим на рис. 4.1.На такому складі масла зберігають у бочках і надземних резервуарах загальною місткістю близько 6 м3 . Проектом передбачене збільшення місткості резервуарів для палива до 410 м3 і для масла до 9 м3 . Заправна станція має підземний резервуар для бензину (10 м3 ). Площа території складу складає 0,74 га (при необхідності місткість резервуарів для палива та масла може бути збільшена в 1,5…2,0 рази і більш).

Масла і паливо зберігають найчастіше в горизонтальних резервуарах, розміщених під землею або над землею. Пластичні мастильні матеріали й масла витрачаються в незначній кількості: зберігають у коморах тарного зберігання.

Насосні приміщення складів ПММ обладнують стаціонарними вантажопідйомними засобами, а сховища матеріалів у тарі – електронавантажувачами з механізмами-бочкопідйомниками. Бочки зручно зберігати на стелажах з роликами. Невеликий нахил стелажа забезпечує легке пересування бочки до упора в заслінку, розташовану між роликами. Звідси будь-яка бочка виделковим навантажувачем може бути легко знята, тому що усі бочки в даному випадку розділені заслінкам.

Рис. Склад нафтопродуктів підприємства:

Заправна станція.

Засоби для зберігання ПММ:

ПММ зберігають на складах у резервуарах, бочках, бідонах та іншій тарі, яка дозволена ДСТ 1510-84.

Резервуари для зберігання рідких палив. Основними спорудами всіх нафтобаз і сховищ ПММ для легкозаймистих і пальних рідин є резервуари, які повинні експлуатуватися у відповідності до “Правил технічної експлуатації металевих резервуарів та інструкції по їх ремонту”. Широко розповсюджені в автотракторних підприємствах, паливно-заправочих станціях, у сільському господарстві горизонтальні циліндричні резервуари місткістю від 5 до 50 куб. м .

Горизонтальні циліндричні резервуари складаються з циліндричного корпусу, двох днищ та горловини з кришкою. Днища можуть бути плоскі, конічні, а також сферичні; основа має бути значно більшу міцність. Корпус горизонтального циліндричного резервуару звичайно зварюють з кількох поясів. Для збільшення міцності і жорсткості корпусу всередині ставлять кільця жорсткості, розпірки тощо.

У сільському господарстві найчастіше встановлюють надземні горизонтальні резервуари на фундаментах, зроблених у вигляді опор.

Резервуар на фото:

Резервуари незалежно від їх місткості встановлюють на двох-трьох опорах. Ширина кожної опори становить не менше як 300 мм з кутом обхвату резервуарів не менше 900 . Резервуари необхідно встановлювати в точно горизонтальному положенні. Паливо з горизонтальних резервуарів, встановлених на фундаментах, відпускають самопливом. Висота фундаменту залежить від рельєфу місцевості і умов відпуску палива. Зовні резервуари ґрунтують і покривають світлою фарбою. Під резервуар на фундамент укладають два шари толі, з метою запобігання корозії резервуара. Крім горизонтальних резервуарів для зберігання нафтопродуктів застосовують також вертикальні циліндричні резервуари різною місткістю. Вертикальні резервуари стійкіші і дешевші за горизонтальні, а також зручніші для кількісного обміну залитих у них нафтопродуктів.

Вертикальний резервуар складається з циліндричних стінок, плоского дна і даху конічної або сферичної форми. Резервуари виготовляють на заводах і перевозять на місце встановлення в складеному вигляді. Для вертикальних резервуарів влаштовують піщані фундаменти (основи). Під насипною основою для резервуара знімають рослинний шар землі завтовшки 300 мм і вирівнюють площадку. Ґрунт для насипання повинний бути щільний, без решток рослин і сміття.

Товщина шару піску під основою становить не більш як 2 м над поверхнею землі. Висота фундаментів насипаних з місцевого ґрунту, не повинна перевищувати 0,7 м від рівня землі. Для стійкості надземної частини фундаменту його верхній діаметр має бути на 1,5 м більший за діаметр резервуара.

На ТЗП АТП широке застосування знайшли горизонтальні підземні резервуари (рис. 4.8), виготовлені із сталі різної місткості. Резервуари, застосовувані на ТЗП, повинні зберігати герметичність при підвищенні внутрішнього надлишкового тиску до 0,07 МПа і при вакуумі до 0,001 МПа, а також при заглиблені їх у ґрунт не більше ніж на 1,2 м. Основною перевагою горизонтальних підземних резервуарів є те, що істотно зменшуються втрати нафтопродуктів від випаровування при нагріванні сонячними променями, забезпечується пожежна безпека, а також створюються зручності для розміщення частини технологічного устаткування на території ТЗП. До числа основних незручностей, зв’язаних з технічною експлуатацією підземних горизонтальних резервуарів, відносять складності при ремонті і технічному обслуговуванні.

З метою запобігання втрат нафтопродуктів у процесі зливу, зберігання і видачі, резервуари укомплектовують наступними пристосуваннями. 1. Зливальними пристроями для прийому нафтопродуктів, що містять прийомні патрубки, швидкороз’ємні муфти, фільтрувальний елемент із гідравлічним затвором і зливальний трубопровід.

2. Всмоктувальними пристроями для подачі нафтопродуктів з резервуарів до паливозаправних колонкаів і т.д.

Даний пристрій містить прийомний клапан всмоктувальний трубопровід і вогневий запобіжник, що запобігає проникненню всередину резервуара полум’я або іскор у процесі роботи дихального клапана.

Принцип дії вогневого запобіжника заснований на неможливості проникнення полум’я або іскри через отвори малого діаметра і щілини в умовах інтенсивного тепловідводу.

3. Дихальними пристроями для сполучення внутрішнього простору резервуара, що містить паливопароповітряну суміш під надлишковим тиском, з навколишнім середовищем, а при утворенні розрідження – для впуску в резервуар атмосферного повітря. Дихальний пристрій складається з вентиляційної труби і дихального клапана.

Дихальний клапан працює як при підвищенні тиску в резервуарі, так і при утворенні вакууму, стабілізуючи, таким чином, номінальні розрахункові параметри, встановлені заводом-виготовлювачем для резервуара. Невід’ємною частиною дихального клапана є запобіжний клапан, що спрацьовує при збільшенні розрахункового тиску або вакууму на 5…10% через технічні несправності дихального клапана.

4. Замірними пристроями, призначеними для виміру рівня нафтопродуктів у резервуарах. Замірний пристрій складається з направляючої (зондової) труби і метроштока телескопічного типу. На зовнішній поверхні труб метроштока нанесені міліметрові поділи. На кінці нижньої труби жорстко закріплений наконечник з кольорового металу, що має кільцеподібну форму.
5. Хлопавками з приводними гнучкими нитками (тросами малого діаметра), що запобігають кількісні втрати нафтопродуктів при аварійних ушкодженнях приймально-роздавальних трубопроводів і засувок.
6. Водоспускними пристроями для періодичного зливу з резервуарів води, що накопичується в нижній частині резервуарів. На кінці приймально-роздавального патрубка резервуара місткістю     5 куб. м.  ставлять муфтовий вентиль, а на резервуарах більшої місткості встановлюють крани на коркові або кульові крани.

Кульовий кран складається з роз’ємного корпуса, кулі, кришки, ущільнювальних кілець із пружинами і ручки. Кран не створює опору (при повному його відкриванні) при протіканні палива, герметичний і надійний в експлуатації. Крім основного запірного пристрою, початок зливної трубки всередині резервуару закривають хлопавкою тому нафтопродукт не може витекти з резервуару під час аварії трубопроводу або ремонту крану. Щоб випустити нафтопродукт з резервуару необхідно підняти кришку клапана, для чого користуються важільним пристроєм і тросиком. Якщо трубою користуються і для приймання нафтопродукту, то при накачуванні його в резервуар кришка хлопавки піднімається струменем рідини. Хлопавки встановлюють на резервуари місткістю понад 5 куб. м. У резервуарах меншої місткості є поплавковий пристрій, який виконує ту ж саму функцію, що й хлопавка, коли піднімається поплавець вище рівня нафтопродукту. Щоб всередину через дихальну трубку не потрапляло полум’я або вибухова хвиля при виникненні поблизу пожежі або вибуху між дихальним клапаном і резервуаром встановлюють вогневі запобіжники.