виробниче навчання гр16т3 №2

Виробниче навчання.кат. В1. Заняття №2.гр.16Т3.

Тема: «Технологічне налагодження та переобладнання зернозбиральних комбайнів на збирання соняшника та кукурудзи на зерно».

Інструктаж з охорони праці.

Контрольні питання:

1.В яких місцях дозволяється проводити технологічне налагодження комбайнів?

2.Які вимоги до роботи під машиною?

3.Які вимоги до інструменту який працює під ударним навантаженням?

4.Які вимоги до ключів?

5.Які вимоги до роботи з електричним інструментом?

6.Які вимоги до керн, свердлі т.п.?

Розбирання і складання машин, агрегатів, вузлів виконують на спеціально відведених майданчиках і ділянках (в ремонтних майстернях – у відповідності з технологічним процесом), розташовуючи ремонтовані машини і технологічне обладнання так, щоб залишалися проходи для людей шириною не менше 1,0 м, а для проїзду – на 1,4 м більше ширини проїжджаємо машин. Від машин до стаціонарного обладнання передбачають проходи (зони для обслуговування) шириною не менше 1,2 м, а доворіт – не менше 2,0 м. Не можна захаращувати робочі проходи деталями і вузлами.

Оглядові канави облицьовують керамічною плиткою, постачають напрямними для коліс машин, сходами з двох сторін, стаціонарним (12 В) освітленням в нішах, знімним (розсовується тощо) настилом, здатним витримати вагу машини.

Для робіт лежачи під машиною використовують лежаки або мати.

Верстати, стелажі, столи, шафи, тумбочки повинні міцно стояти на підлозі. Ширина верстаків повинна бути не менше 0,75 м. Відстань між лещатами на верстатах повинно бути не менше 1 м. З боку, зверненої до інших робочих місць і проходах, верстаки повинні мати захисну сітку.

Для ремонтних робіт застосовують вантажопідйомні засоби, різні знімачі, гайковерти, преси та інші засоби малої механізації.

Електроінструменти застосовують напругою не вище 380/220 В. Одночасно з ними слід видавати робітникам ЗІЗ від ураження електричним струмом: гумові рукавички, діелектричні калоші або гумові килимки (при напрузі до 42 В це робити не обов’язково). Нс рідше одного разу на місяць у електроінструментів слід перевіряти (вимірювати) опір ізоляції (воно має бути не менше 500 Ом), а також надійність ланцюга занулення. При роботі кабелі, що йдуть до електроінструментів, по можливості підвішують і не допускають їх контакту з гарячими, вологими, масляними поверхнями щоб уникнути пошкодження ізоляції.

Пневматичні інструменти слід щомісяця випробовувати, записуючи результати вспеціальному журналі.

Переносні ручні світильники повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування. Застосовуване напруга живлення для них – не більше 42 В, електричний кабель повинні бути з мідними гнучкими жилами перерізом 0,75-1,0 мм2.

Молотки та кувалди повинні мати злегка опуклу, гладку, незбиту поверхню, бути щільно насадженими надерев’яні ручки і раскліненних зайоржений металевими клинами. Ручки ручних інструментів виготовляють з сухого дерева твердих порід (береза, дуб, бук, клен, ясен та ін.), Не з ялини, сосни. Поверхня гладко зачищають. Тріщин, сучків в них бути не повинно. До вільного кінця ручка повинна трохи товщати щоб уникнути вислизання з рук.

Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і голівок болтів, бути без тріщин, задирок, з паралельними губками.

Травмоопасно відвернення гайок за допомогою зубила і молотка, нарощуванням ключів (один іншим). Доцільно використовувати гайковерти, накидні і торцеві ключі, а в незручних місцях – ключі з шарнірами і тріскачкою.

Для випресовки і запресовування втулок, підшипників, осей та інших деталей з щільною посадкою слід застосовувати спеціальні знімачі, преси (молотки – тільки з мідними бойками). Не допускається перевірка сносності отворів суміщаються деталей і вузлів пальцями. Слід застосовувати спеціальні оправки.

Керни, свердла, розгортки та інші ріжучі інструменти слід правильно заточувати, ручки коловоротів повинні бути гладкими. Для перенесення інструментів використовують сумки або легкий переносний ящик. Напилки, шабери, стамески, долота, викрутки, ножівки та інші інструменти такого роду міцно закріплюють в гладкою рукоятці, ножі – в чохлах.

Знімачі повинні мати справні лапки, тяги, упори, гвинти.

Пристосування длямонтажу, демонтажу пружин стиснення обладнають спеціальним захисним кожухом (від вильоту пружини).

Важкі (понад 20 кг) деталі і вузли слід знімати і ставити, застосовуючи вантажопідйомні механізми.

При ремонті машин з високим розташування вузлів, деталей (більше 1 м) застосовують драбини з шириною щаблів не менш 150 мм або підмостки. Під колеса машин, щоб уникнути їх відкочування підкладають башмаки; вихлопну трубу приєднують до витяжного пристрою. Забороняється виконувати будь-які роботи на машині, підвішеній тільки на одних домкратах, талях, без встановлення її на спеціальні підставки.

Рейкові і гвинтові домкрати встановлюють з поддом- кратними і наддомкратнимі прокладками.

Рубку, різання металу, заправку, заточування інструментів виробляють в захисних окулярах і рукавицях. Стружки, тирса, обрізки металу видаляють щітками, скребками; здувати стисненим повітрям або згрібати їх руками не можна (є небезпека потрапляння в очі або травмування рук).

Не можна працювати під піднятими самоскидними кузовами машин і тракторних візків, а також під навісними сільськогосподарськими знаряддями без установки під них упорів (по уникнути мимовільного опускання і продавлювання робочого). Не можна виробляти складання та розбирання агрегатів і вузлів, утримуваних на тросах вантажопідйомними механізмами.

Роботи з жерстю, листовим залізом небезпечні порізами, ампутацією пальців, кистей рук, ніг. Слід зауважити, що падає з даху лист покрівельного заліза здатний відрубати кінцівку, розрубати голову, тулуб, викликати негайну смерть, а з робочого столу – розрубати взуття і серйозно поранити ногу. Вислизнули з рук шматок листового заліза, як і шматок скла, здатний відрізати пальці. У зв’язку з цим переносити листове залізо, правити, різати, гнути його і т.п. потрібно тільки в щільних рукавицях. Переносять листи заліза удвох, розташовуючи лист збоку на ременях, мотузках.

Правити, гнути метал слід на спеціальних підставках, гибочних стендах, але не навісу.

Під час очищення машин стиснутим повітрям слід користуватися захисними окулярами й респіратором, а струмінь повітря направляти від себе.

Під час накачування шин необхідно періодично перевіряти у них тиск.

Перед піддомкрачуванням машину або знаряддя розміщують на рівному горизонтальному майданчику. Під основу домкрата підкладають дерев’яні підкладки. Під машину або знаряддя поряд із домкратом установлюють надійну підставку, яка забезпечує стійкість та запобігає падінню машини чи знаряддя. Користуватися випадковими підставками не дозволяється.

Під час проведення технічного обслуговування не дозволяється:

– працювати з несправною лебідкою вантажопідіймального механізму;

– установлювати й перевозити в кузові майстерні ацетиленові генератори в заправленому стані;

– використовувати відкритий вогонь у майстерні;

– під час прокручування окремих вузлів і механізмів комбайнів перебувати у зоні повітряного потоку подрібнювачів;

– працювати на агрегаті для заправки, якщо немає заземлення і передбачених засобів пожежогасіння;

– відходити від агрегату для заправки до закінчення заповнення його місткостей нафтопродуктами, а також до закінчення заправки машини, що обслуговується;

– знімати кришку бункера солідолонагнітача з надлишковим тиском солідолу;

– зливати гарячу воду й мастило із систем при працюючому двигуні.

Будова тарегулювння різального апарата комбайна.

Контрольні запитання:

1.Якоготипу різальні апарати встановлюють на комбайнових жатках?

2.Який механізм використовують для привода різального апарата?

3.Який зазор між сегментами ножа і притискними пластинами?

4.Чим регулюють зазор між сегментами і протиріжучими пластинами?

Різальний апарат жаток складається з пальців та ножа із сегментами. Пальці оснащені протирізальними пластинами. Ніж приводиться в зворотно-поступальний рух механізмом приводу. На комбайнових і валкових жатках установлюють сегментно-пальцеві різальні апарати, які, своєю чергою, поділяються на:
сегментно-пальцеві закритого типу;
безпальцеві;
сегментно-пальцеві відкритого типу.
Для приводу різальних апаратів використовують кривошипно-шатунний привід, так званий механізм коливальної шайби (МКШ). Недоліком МКШ є те, що, окрім зворотно-поступального руху, в ньому виникають також вертикальні коливання (10–12 мм). Це спричинює втому металу, і такий механізм часто виходить із ладу. Також потрібно регулярно стежити за тим, щоб осьові лінії сегментів і пальців у крайніх положеннях збігалися по всій довжині жатки. У разі відхилення понад 5 мм різальний апарат потрібно центрувати. Дляякісного зрізування стебел носки сегментів мають прилягати до притискних пластин (зазор має становити не більше 0,5 мм). Проміжки регулюють рихтуванням останніх, установкою прокладок і зміщенням пластин тертя. Відрегульований ніж має вільно переміщуватися від легкого зусилля руки.
В конструкції сучасних жаток усе більшої популярності завойовує механізм приводу ножа (МПН) планетарного типу, так звана система «Шумахер», та система швидкого зрізування
Жниварки низького зрізування
Призначені для зниження вірогідності попадання на платформу жниварки і в бункер комбайна грунту в разі захоплення його різальним апаратом.
Різальний апарат жниварки складається з ножа і пальцевого бруса з пальцями. Пальцевий брус прикріплений шарнірно до корпуса жниварки за допомогою важелів і пружин. Між ним і платформою жниварки є отвір, виконаний з можливістю перекриття заслінкою. В процесі роботи комбайна, у разі попадання грунту на різальний апарат, наявність такого отвору забезпечує висипання грунту через нього на поверхню поля

Підпишіть назви деталей користуючись підручником А.Ф. Головчук і інш. «Комбани зернозбиральні» стр.25.

Будова та робота мотовила.

Контрольні питання:

1.Яке призначення мотовила?

2.Чим забезпечується постійний кут нахилу пружних пальців мотовила?

3.Як працює мотовило?

4.Яка будова мотовила?

5.Яке призначення механізмів горизонтального і вертикального переміщення мотовила?

Мотовило призначене для підведення стебел до різального апарата, підтримування їх під час зрізування, укладання на шнек жатки і очищення різаль­ного апарата.

На комбайні КЗС-9-1 встано­влене універсальне ексцентри­кове мотовило, яке добре пра­цює на прямостоячих і полеглих хлібах.

6.2.14 Ексцентриковий механізм мотовила:

а — схема; б — вертикальне положення пальців; в і г — пальці, встановлені з нахилом відповідно вперед і назад;
1 — вал мотовила; 2 і 6 — промені; 3 — труба; 4 — пружний палець; 5 — кривошип; 7 — обойма ексцентрика;
8 — ро­лик; 9 — повідець; 10 — тримач мотовила; 11 — палець; 12 — копір; 13 — брус роликів

Основою мотовила є трубчас­тий вал, на кінцях якого прива­рені цапфи. Цапфами він спирається на вальниці ковзан­ня, змонтовані на повзунах. По­взуни вільно розміщені на тримачах. До трубчастого вала приварені фланці, до яких прикріплено диски з променями. На кінцях про­менів 2 шарнірно прикріплено труби 3 з пружними пальцями 4 (граблини). З обох боків цих труб є кривошипи 5, до яких шарнірно прикріп­лені промено6 обойми 7 ексцентрикового механізму. Вобоймі вільно розмі­щено ролики 8, брус 13 яких вільно і ексцентрично встановлено на трубчас­тому валу мотовила. Брус за допомогою повідця 9 і пальця 11 вільно з’єднаний з копіром 12, нерухомо прикріпленим до тримача 10 мотовила. Довжина АБ кривошипа 5 дорівнює ексцентриситету ВГ бруса 13 роликів, а до­вжина променя 2 — сумі довжини променя 6, відстані від обойми 7 до вала 1 і ексцентриситету ВГ. Тобто АГ=БВ = БГ+ВГ. У такий спосіб утворюєть­ся паралелограмний ме­ханізм АБВГ.

Під час обертання вала 1 мотовила разом з ним обер­таються труби 3 з криво­шипами 5 (граблини), які обертають навколо роли­ків 8 обойми 7 ексцентрика. Внаслідок цього забезпечується постійний кут нахилу пружних пальців. Залежно від положення пальця 11 в копірі 12 пружні пальці можуть відхилятися вперед до 15° і назад до 30°.

Мотовило працює таким чином. Під час обертання пружні пальці граблин почергово входять у хлібну масу, відокремлюють смугу стебел, нахиляють їх до різаль­ного апарата, підтримують у момент зрізування і укладають на шнек жатки.

Кут нахилу пальців граблин змінюється автоматично під час переміщення ва­ла вздовж тримачів завдяки спеціальній конфігурації копіра.

Залежно від висоти і стану хлібостою змінюють положення мотовила за висотою і горизонталлю. Одночасно з підніманням чи опусканням мотовило ав­томатично перемішується по горизонталі (вздовж тримачів) за допомогою зблокованого механізму.

Зблокований механізм з’єднує елементи механізмів вертикального і горизонтального переміщення мотовила. Будова його така. Два тримачі 13 мотовила шарнірно з’єднані з верхньою балкою корпусу 12 жатки (по одному з кожного боку). Тримач спирається на шток гідроциліндра 14, кор­пус якого шарнірно з’єднаний з каркасом корпусу жатки. До тримача прива­рений стояк 10, з яким шарнірно з’єднаний двоплечий важіль 8. Один кінець цього важеля рухомо з’єднаний за допомогою тяги 1 з корпусом жатки, а дру­гий — з корпусом гідроциліндра 2 додаткового горизонтального переміщення мотовила. Шток цього гідроциліндра шарнірно з’єднаний з повзуном З, на якому прикріплено вальницю вала 5 мотовила.

6.2.15 Схема зблокованого механізму регулювання положення мотовила:

1 — тяга; 2 — гідроциліндр горизонтального пере­міщення мотовила; 3 — повзун; 4 — зірочка вала мотовила; 5 — вал;

6 — передня штанга; 7 — блок зірочок; 8 — двоплечий важіль; 9 — задня штанга; 10 — стояк; 11 — зірочка веденого шківа варіатора; 12 — корпус жатки; 13 — тримач мотовила; 14 — гідроциліндр вертикального переміщення мотовила;15 — башмак

Пристосування для збирання кукурудзи на зерно та для збирання соняшнику.

Контрольні питання:

1.Скільки рядків кукурудзи одночасно обмолочує комбайн з пристроєм КМД-6?

2.З яких вузлів складається пристосування для обмолоту кукурудзи?

3.Який принцип дії пристосування для обмолоту кукурудзи?

4.Яка швидкість обертів барабана на обмолоті качанів?

5.Яке призначення стеблепіднімачів пристосування ПЗСС-8-для збирання соняшнику?

6.Яка частота обертання барабана на обмолоті соняшнику?

7.Який зазор між барабаном і підбарабанням при обмолоті соняшника?

Для збирання кукурудзи, соняшнику, круп’яних культур, сорго, рапса, лю­пину, насінників трав тощо комбайни комплектують додатковими пристроями. Це пов’язано з тим, що для збирання неколосових культур потрібні інші режи­ми роботи, а в деяких випадках і додаткові робочі органи чи агрегати.

Комбайн КЗС-9-1 «Славутич» комплектують такими самими пристроями, як і комбайн РСМ-10 «Дон-1500», які мають незначні відмінності.

Пристрій для зниження частоти обертання молотильного барабана — це ланцюговий урухомник, змонтований на панелі секцій молотарки. Частоту обертання молотильного барабана в межах 200…400 об/хв змінюють за допомогою змінних зірочок на валу відбійного бітера.

До складу ланцюгового урухомника входить комплект змінних зірочок 5, натяжна зірочка 6, зубчастий диск 8 і урухомлювальний ланцюг. Ланцюговий урухомник монтують на лівій (за ходом руху) панелі молотарки. Для цього на вал відбійного бітера замість шківа варіатора, що знімається, урухомника молотильного барабана вста­новлюють дистанційну втулку 4 і змінну зірочку (Z = 25). До фланця маточини веденого шківа варіатора кріплять зубчастий диск (зірочку) 8, між валом бітера і валом барабана на панелі молотарки кріплять кронштейн із натяжною зірочкою 6 (Z = 50) і встановлюють урухомлювальний ланцюг 7

 Ланцюговий урухомлювальник барабана:

1 — вал барабана; 2 — панель секції молотарки; 3 — вал бітера: 4 — втулка; 5 — змінні зірочки; 6 — натяжна зірочка; 7 — ланцюг; 8 — зубчастий диск

Пристрій ПЗКС-6 (КМД-6) призначений для збирання кукурудзи на зерно. Це шестирядкова фронтальна жатка, навішена на молотарку ком­байна КЗС-9-1. На молотарку комбайна додатково встановлюють ланцюговий урухомник молотильного барабана, щитки між билами барабана, щиток із листо­вої сталі на пальцьову решітку підбарабання і щитки на перші два каскади соломотряса.

Пристосування до молотильного апарата складається з спеціального підбарабання 8 з кроком розстановлення між прутками 24,6 мм.

 Підбарабання для збирання кукурудзи;

1 — передній щиток; 2 — барабан; 3 — щиток барабана; 4 — щиток; 5 — фартух; 6 — планка; 7 — пруток;

8 — підбарабання

Замість пруткової решітки підбарабання встановлюють захис­ний щиток 4 першого каскаду соломотряса. Міжбичевий простір зернового молотильного апарата перекривають щитками 3, висту­пи яких довгими кромками входять у впадини підбичників бараба­на. Щитки зафіксовані упорними планками, які кріплять болта­ми і гайками. У домолочувальному пристрої замість робочої планчастої поверхні встановлюють гладенький кожух 7

Пристосування являє собою шестируслову фронталь­ну жатку, оснащену вальцевими апаратами для відривання качанів і подрібнювачем листостеблової маси. Воно містить: качановідокремлюючі русла, різальний апарат, шнек качанів, шнек стебел, похилу камеру, подрібнювач, трубу і механізм урухомника робочих органів.

У робочому положенні жатку опус­кають до стикання мисів 1 з поверх­нею поля  Комбайн спрямовують таким чином , щоб рядки потра­пили в просвіт між мисами. При цьому стебла захоплю­ються вальцями 2 качановідокремлювального апарата, обертаючись назустріч один одному, і протягують стебла між відривними пластинами 3. Качани відокремлюються від стебла і лапи подавальних ланцюгів 5 спрямовують в шнек 8, а далі бітери 10 похилої камери подають в молотарку. Стебла під час  виходу з ва­льців зрізає різальний апарат 4 і спрямовує в шнек 6, який подає їх до бітери 7, а звідти — до барабана подрібнювача 9. Тут ножі барабана за взаємодії з протирізальними пластинами подрібнюють стебла і повітряним потоком спрямовують у трубопровід 11, а з нього — в транспортний засіб, що рухається поруч.

Якість обмолоту качанів регулюють зміною частоти обертання барабана у межах 350…420 об/хв та зазору між барабаном і підбарабанням на виході 35…40 мм, а на виході 18…25 мм.

 Пристрій для збирання кукурудзи ПЗКС-6 комбайна КЗС-9-1:

1 — мис; 2 — вальці; 3 — відривні пластини; 4 — різальний апарат; 5 — ланцюг з лапками; 6 — шнек стебел;

7 — приймальний бітер; 8 — шнек качанів; 9 — подрібнювач; 10 — бітер похилої камери; 11 — трубопровід

Пристрій ПЗСС-8 (ПЗС-8) призначений для збирання соняшнику.

 Пристрій для збирання соняшнику ПЗСС-8 комбайна КЗС-9-1:

1 — мис; 2 — ланцюговий конвеєр; 3 — різальний апарат; 4 — шнек; 5— похила камера; 6 — плаваючий конвеєр;

7 — моло­тильний апарат

Процес роботи відбу­вається таким чином. Під час руху комбайна стебла надхо­дять у просвіти між стеблопіднімачами (мисами) 1, їх захоплюють конвеєри 2 і спрямо­вують до різаль­ного апарата 3. Різальний апарат зрізує кошики, які потрапляють у шнек 4 і далі плаваючий конвеєр 6 похилої камери 5 спрямовуює  до молотильного апара­та 7.

Частоту обертання молотильного барабана регулюють у межах 240…300 об/хв.

Зазори між билами барабана і підбарабанням на вході становлять 40…50 мм, а на виході — 25…30 мм. Зазори між жалюзі верхнього решета мають бути 10…12 мм, нижнього ре­шета — до 8 мм, подовжувача — до 14 мм.

Пристрій ПЗКК-9 призначений для збирання круп’яних культур: гречки, проса тощо. Він має спіралі із прогумованого паса, встановлені взоні пальцьового механізму шнека жатки.

Дляякісного обмолоту і сепарації частоту обертання молотильного бара­бана встановлюють не більше ніж 600 об/хв, а вентилятора — 600…650 об/хв. Зазори вмолотильному апараті становлять: для проса — на вході 14…20 мм і на виході 4…10 мм; для гречки — на вході 25…30 мм і на виході 14…20 мм.

Розділ 5

міщенні повідця граблини вхо- дять у стеблостій вертикально, при зміщенні вперед — з нахи-

лом уперед, при зміщенні назад — з нахилом назад. Це досягається зміщенням роликового бруса 9 (рис. 5.7, б) по отворах у кронштей- ні 10 або автоматично за допомогою копіра при підніманні чи опус- канні мотовила.

Універсальне мотовило називають ще мотовилом О.А. Клія, яке застосовували на жатках причіпних комбайнів типу С-6. Таке мото- вило за будовою складніше і має більшу масу порівняно зі звичай- ним (радіальним), але воно стійко виконує технологічний процес як на прямостоячому, так і на полеглому стеблостої. Тому його широко застосовують на жатках для збирання хлібів.

Як звичайне, так і універсальне мотовила незадовільно працю- ють на короткостебловому (менше ніж 40 см) і зрідженому (менш як 500 шт. на 1 м2) стеблостоях. Річ у тім, що кінці планок мотовила, обертаючись по траєкторії I – I (див. рис. 5.7, а), розміщуються на великій відстані від різального апарата 6 і не знімають з нього зрі- заних стебел, унаслідок чого вони падають на землю. Крім цього, між траєкторією I – I і шнеком 4 утворюється так звана «мертва зо- на» 5, в якій накопичується зрізана маса. Це призводить до нерів- номірності подачі, а в цілому до пульсуючого навантаження на ро- бочі органи збиральної машини. Ось чому виникла потреба у пошу- ках нового типу мотовила — копіювального.

Копіювальне мотовило має лопаті, які шарнірно прикріплено до променів, а їхні повідці 11 (рис. 5.7, г) рухаються по спеціальній біговій доріжці 12, в результаті чого усувається «мертва зона». Та- ким мотовилом обладнують жатки для збирання низь