Сучасний ритм життя, а також багато інших суб’єктивних факторів призводять до того, що в певний момент людина зважується на злочин – злочин проти свого життя.
За наданими статистично-аналітичними даними у 15 506 здобувачів освіти бувають такі хвилини, коли в голову мимоволі приходить думка про суїцид. Конфлікт з педагогами, батьками або однолітками, вплив релігійних сект, побутова невлаштованість, втеча від покарання й вічне бажання продемонструвати всім, «яким я був хорошим» і «хай вони тепер шкодують», – ось далеко не повний перелік причин дитячих самогубств. Якщо вчасно помітити важкий душевний стан, то можна уникнути страшної трагедії.
Розрізняють такі види самогубств:
- неусвідомлюване самогубство;
- самогубство як ризикована гра й ризикована легковажність;
- психопатологічне й агресивно-невропатичне самогубство (зокрема: маніакальне самогубство осіб під впливом галюцинацій чи марень; самогубство меланхоліків, які знаходяться в стані глибокого смутку, скорботи, гіпертрофованих докорів сумління, суму, журби; самогубство людей під впливом нав’язливих ідей; автоматичне чи імпульсивне самогубство);
- суїциди психічно здорової людини:
- демонстративно-шантажувальний (суїцидальні думки, уявлення, емоційні переживання, задуми, наміри; суїцидальні спроби і завершені суїциди);
- егоїстичний, що виникає через руйнування соціальних зв’язків особистості із суспільством;
- альтруїстичний, який виникає у формі самопожертви задля захисту інтересів групи (фанатики тощо);
- аномічний, який виникає внаслідок виснаження;
- спровокований засобами масової інформації;
- спричинений депресією.
Педагогічним працівникам закладу освіти слід бути обізнаним щодо наступних факторів ризику, що можуть стати причиною дитячого й підліткового суїциду:
- психічні розлади;
- проблеми в спілкуванні з родиною чи друзями;
- матеріальні труднощі, розмови про це;
- шкільні проблеми (низька успішність, велике навантаження, тиск вимог освітнього процесу, конфлікти з учителями тощо);
- проблеми, пов’язані з вживанням алкоголю та наркотиків;
- невдачі в інтимних стосунках;
- занижена самооцінка;
- ізольованість і пов’язане з цим почуття самотності;
- депресія (агресія – типова маска депресії у підлітків);
- афекти (афекти руйнівні для підлітка, так як суїцидальні погрози, висловлені в афекті, як правило, здійснюються і мають важкі наслідки);
- сімейні проблеми (нерозуміння з боку батьків, байдужість, покарання, надмірні очікування, фізичне чи сексуальне домашнє насильство, відсутність одного чи обох батьків, трудова міграція батьків на роботу за кордон). Цей фактор переважає найчастіше, а роль «останньої краплі» може бути конфлікт у навчальному закладі.