ТЕМА:

   Організація та проведення рятувальних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт в осередку ураження.

МЕТА:

А) НАВЧАЛЬНА Розглянути завдання та зміст рятувальних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт в осередку ураження. Познайомити студентів  із  видами та обсягами рятувальних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт;

Б) ВИХОВНА Виховувати в учнів впевненість  в  ефективності  заходів  цивільної оборони, надійності  засобів  ЦЗ;

В) РОЗВИВАЮЧА Розвивати   у  учнів логічне мислення, кращі морально психологічні  якості, основні  мисленнєві  операції (аналіз, синтез, узагальнення).

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Привітання. Перевірка відсутніх. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Доведення теми та мети уроку

ІІІ.

Організація та проведення рятувальних робіт в осередку ураження.

Завдання рятувальних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт — рятування людей, надання медичної допомоги ураженим, локалізація аварій та усунення пошкоджень, які перешкоджають веденню рятувальних робіт, створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт.

Зміст рятувальних робіт:

— розвідка маршрутів висування формувань і ділянок;

— локалізація й гасіння пожеж на маршрутах руху та об’єктах робіт;

— розшук потерпілих, витягання їх із пошкоджених і палаючих будівель, затоплених і задимлених приміщень, завалів;

— розкриття зруйнованих, завалених захисних споруд, подача в них повітря та рятування людей;

— надання першої медичної допомоги потерпілим та евакуація в лікувальні заклади;

— вивід (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

— санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільськогосподарських тварин, дезактивація, дегазація техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, харчової сировини, води та фуражу.

Зміст невідкладних робіт:

— прокладання кам’яних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у зонах, постраждалих від надзвичайних ситуацій;

— локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

— ремонт і тимчасове відновлення комунальних електромереж, мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робіт;

— зміцнення або руйнування конструкцій, що загрожують обвалом і заважають безпечному веденню робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються в три етапи. На першому етапі вирішують завдання термінового захисту населення в зоні надзвичайної ситуації, запобігання розвитку або зниженню впливу наслідків надзвичайних ситуацій, підготовки до виконання рятувальних та інших невідкладних робіт. На другому етапі проводять пошук потерпілих, звільнення їх із-під завалів (виведення з осередків ураження), евакуацію людей із зони лиха, аварії, надають медичну допомогу, проводять санітарну обробку людей та інші невідкладні роботи, які забезпечують виконання основних рятувальних робіт. На третьому етапі вирішують завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення в районах, які потерпіли від наслідків надзвичайної ситуації.

 Прийоми та способи виконання рятувальних робіт.

При аваріях на радіаційно небезпечних об’єктах проводять такі рятувальні та інші невідкладні роботи:

— оповіщення та інформування населення про аварію, повідомляючи про наявну обстановку та порядок дій у даних умовах;

— використання засобів колективного та індивідуального захисту;

— організацію дозиметричного контролю та спеціальної обробки техніки, проведення йодної профілактики населення;

— введення обмеження перебування населення на відкритій місцевості;

— евакуацію населення.

При аварії на хімічно небезпечних об’єктах із викидом небезпечних хімічних речовин негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які перебувають у зоні ураження, із метою уточнення місця, часу, типу й концентрації небезпечних хімічних речовин, визначення площі осередку ураження та напряму розповсюдження зараженого повітря проводиться розвідка на місцевості. Готуються формування для проведення рятувальних робіт.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження залучають санітарні формування, формування знезараження та механізації. В осередку хімічного зараження насамперед надається медична допомога потерпілим. Після надання допомоги проводять знезараження місцевості, транспорту й споруд. Рятувальні роботи закінчують санітарною обробкою особового складу формувань і населення.

В осередку бактеріологічного ураження організуються й проводяться:

— біологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

— карантинний режим;

— контроль зараження продовольства, харчової сировини, води, фуражу та їх знезараження;

— протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні та інші заходи, а також санітарно-роз’яснювальна робота.

У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів проводиться біологічна розвідка і, за необхідності, встановлюється зона карантину або зона обсервації, визначаються обсяг і послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку ураження. Під час виконання першочергових заходів в осередку ураження проводять профілактику інфекційних захворювань населення, для чого використовуються препарати, які забезпечують профілактичний та лікувальний ефект.

Для проведення заходів із ліквідації осередку біологічного ураження залучаються сили санітарно-епідемічної та ветеринарної служб, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні та ветеринарні установи й формування.

Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередках ураження або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари.

Особливості аварійних робіт у районах стихійного лиха.

При ліквідації наслідків стихійного лиха основним завданням формувань є рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежать від виду стихійного лиха, обстановки, що склалась, кількості та підготовленості задіяних сил цивільного захисту, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Для ліквідації наслідків землетрусу залучаються формування, оснащені інженерною та іншою потужною технікою й інструментом.

При проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районі землетрусу в першу чергу:

— звільняють людей із-під завалів, зі зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу;

— влаштовують проїзди;

— завалюють або зміцнюють конструкції, що загрожують обвалом;

— обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти.

Під час повені для проведення рятувальних робіт залучаються рятувальні формування, відомчі спеціалізовані підрозділи з плавзасобами, санітарні формування, гідрометеорологічні пости тощо.

Рятувальні роботи спрямовані на пошук людей на затопленій території, їх евакуацію в безпечні райони. Для вивезення людей використовують катери, човни. Перша медична допомога надається санітарними дружинами безпосередньо на місці, а перша лікарська — після доставки на причал.

При виникненні снігових заметів здійснюють розчистку транспортних магістралей, відновлення роботи об’єктів життєзабезпечення, енерго-, тепло- та водопостачання.

При гасінні лісових пожеж проводиться:

— закидання кромки пожежі землею;

— облаштування загороджувальних смуг та канав;

— гасіння пожежі водою або хімічними (вогнегасними) розчинами;

— відпал (пуск зустрічного вогню).

Під час гасіння торф’яних пожеж палаючий торф заливають потужним струменем води.

В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор і негайно вживають заходи щодо відвернення (зниження до мінімуму) його дії. Після цього здійснюють ліквідацію наслідків дії інших уражаючих факторів.

З метою забезпечення ефективності рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження:

— організовують і ведуть усі види розвідки (пожежну, інженерну та інші);

— проводять екстрену профілактику особового складу формувань;

— виводять потерпілих з осередку комбінованого ураження;

— евакуюють населення із зон хімічного зараження;

— проводять знезараження території, споруд, транспорту;

— організовують і проводять санітарну обробку людей.

При цьому встановлюється жорсткий контроль за виконанням робіт по знезараженню, проведенням протиепідемічних, спеціальних профілактичних та інших заходів, дотриманням заходів безпеки та своєчасною зміною формувань.

Заходи безпеки.

Руйнування й пожежі об’єктів із небезпечними хімічними речовинами вимагають суворого дотримання заходів безпеки під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

До початку робіт в осередках ураження уважно оглядаються зруйновані (пошкоджені) будинки, визначаються небезпечні місця.

Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Під час проведення робіт на висоті користуються страховими засобами, місця робіт обгороджують. Страхування людей має бути надійним, проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам забороняється.

Під час проведення робіт на водопровідних, каналізаційних та газових мережах вимикають електроенергію, особовий склад формувань забезпечують ізолюючими засобами органів дихання (протигазами). Біля загазованих ділянок заборонено використовувати джерела вогню та прилади, що викликають іскріння.

Під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт уночі організовується освітлення ділянок робіт, під’їзних шляхів, умовними освітлювальними знаками позначаються небезпечні для роботи місця.

У зоні радіоактивного зараження встановлюються відповідні режими радіоактивного захисту.

Робота в засобах індивідуального захисту шкіри передбачає врахування кліматичних умов у районі надзвичайної ситуації. Для попередження небезпечного для здоров’я перегріву тіла враховують допустимі терміни перебування людей у захисному одязі на сонці: при температурі від +24 до +20 °С — 40–50 хвилин, від +19 до +15 °С — до 2 годин.

При використанні екрануючих комбінезонів, а також у хмарну погоду термін неперервного перебування в захисному одязі збільшується у 2–3 рази.

 Особиста гігієна в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

За наявності радіаційного зараження місцевості (для захисту від дії радіонуклідів) необхідно: негайно здійснити йодну профілактику, дотримуватися заходів радіаційної безпеки, санітарної гігієни та правил поведінки на зараженій території.

Для захисту органів дихання використовують респіратори, ватно-марлеві пов’язки, маски від пилу, а також цивільні протигази.

Для уникнення ураження шкіряних покривів використовують плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а за наявності — захисний спеціальний одяг.

У зонах хімічного зараження місцевості необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

— отримавши інформацію про викид в атмосферу небезпечних хімічних речовин, глибину й час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, за наявності необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки);

— виходити із зони хімічного зараження в сторону перпендикулярну напрямку вітру. Обходити переходи через тунелі, яри, лощини (у низьких місцях висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин);

— після виходу із зони зараження знімають і провітрюють верхній одяг, приймають душ, ретельно промивають очі, полощуть ротову порожнину;

— при підозрі на ураження небезпечними хімічними речовинами виключають будь-які фізичні навантаження, вживають велику кількість теплого чаю, молока тощо й за необхідності звертаються по медичну допомогу.

У зоні спалаху інфекційних захворювань обов’язковим є беззастережне виконання правил особистої та громадської гігієни: систематичне знезаражування рук, посуду, догляд за шкірою, утримання  в чистоті приміщень, одягу; використання протигазів і респіраторів для захисту від інфекційних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом.

VІ. Підбиття підсумків роботи на уроці.

Сподіваюсь, що за необхідності  ви використаєте отримані знання для допомоги потерпілим. Всі Ви працювали вміло та злагоджено. Дякую Вам.

Викладач  повідомляє оцінки учням.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.