Для тих, кому цікаво. Краєзнавча екскурсія.

Краєзнавчий музей, що знаходиться у м.Гуляйполі, 11 грудня 2020 року святкує своє 60-річчявід дня заснування. То ж, запрошую  відправитись у подорож до музею у новому форматі!

Будівля музею споруджена в далекому 1901 році як приміщення банку «Товариство взаємного кредиту», де зберігалися гроші, цінні папери і дорогоцінності. У роки Великої Вітчизняної війни тут знаходилася церква, а вже у повоєнні часи – районний будинок культури, з 1989 року – це ошатна будівля музею.

Архітектура музею, головним чином, прямокутної форми, асиметричний центральний вхід. Найбільше враження має цокольний поверх та масивні стіни будівлі. Над центральним входом і самою спорудою, виконаної з червоної цегли, знаходяться декоративні зімкнуті куполи. Більшість декоративних елементів зі сторони фасаду зроблені за методикою фігурної кладки. Віконні арки витягнутого типу, з мереженими сандриками і декоративними планками є чудовим завершенням обраного архітектурного стилю.

На сходинках музею відвідувачів зустрічає бюст командира повстанської армії Нестора Івановича Махна. Над ним постає герб Гуляйполя: зелений колір – це степ, синій – небо, між ними скаче дикий кінь – тарпан.

Експозиція музею складає 9 розділів, а фонди – 18 тисяч експонатів. Музей гостинно приймає гостей з різних країн світу. Щорічно музей відвідують представники Германії, Польщі, Італії, Канади, Америки, Франції. Особливо дружні відносини складаються з представниками Франції, оскільки саме там знаходиться прах Нестора Махна.

Фонди музею складають оригінальні та унікальні експонати, цікаві фотосвітлини та документи, починаючи із заснування міста (1875р.) до сучасності. А також речовий фонд, де речі пов’язані з різними періодами історії краю: тачанка, кулемет, шаблі, зброя періоду Великої Вітчизняної війни, речі культового походження, ікони, речі побутового значення кінця ХІХст. – початку ХХст.

То ж, спробуємо поринути у таїну речей та артефактів разом зі мною.

Щорічно кількість тематичних експонатів зростає, тому відвідувачі практично завжди залишаються у захваті від побачених та нових експозицій.

Перший виставковий зал знаходиться у підвальному приміщенні музею, розділений на декілька відсіків, які за розмірами можливо назвати кімнатами. Тематичний розділ «Археологія краю» познайомить вас з великою кількістю кам’яних, бронзових, мідних, глиняних і кісткових знахідок району. Увазі відвідувачів пропонуються побутові предмети, дивовижні прикраси кочівників, які проживали  ще за часів появи першої людини.

Розділ доби Запорізького козацтва.Ви зможете дізнатись набагато більше про історію становлення запорізького краю, оглянувши цю експозицію.

Гуляйпільська слобода заснована в 1785 році, як військова слобода Дніпровської укріпленої лінії, що поділялася на сім козацьких сотень: Бочанську, Вербівську, Піщану, Подолянську, Польську, Херсонську, Гурянську. В ці краї, у ті часи, людей переселив славнозвісний князь Потьомкін.

На вітринах представлені зразки раритетної вогнепальної  і холодної зброї, гарматні ядра, прапори, портрети кошових отаманів, гетьманів і макети реконструйованих суден, зокрема копія козацького човна «Чайки».

Наступний зал  має назву«Селянський  побут та ремесла на рубежі ХІХ-ХХст.» розповідає про життя простих селян.  Безперечно, візитною карткою Гуляйпільщини є вишивка, ткацька справа, розпис печей і глечиків, дерев’яні лавки, плетені коврики, гончарний посуд, скрині і т.п. Ікони на стінах, віконця на український манер, прикрашені вишитими рушниками. Піч, стіл, скриня, лавка з веретеном. З експозиції розуміємо, що чоловіки займалися виготовленням глиняного посуду, жінки працювали на ткацьких станках, пряли та виготовляли одяг.

Далі переходимо в іншу таємну кімнату, яка демонструє інтер’єр міщанського побуту кінця ХІХ ст., а саме побут сім’ї Мелешкових. Місцевий краєзнавець викупив і подарував музею меблі та ікони з будинку священника Лоскутова. Стародавнє піаніно, абажур з тканини, мереживні скатертини, фарфоровий посуд створюють особливий мрійний антураж. Перебираючи чорно-білі клавіші піаніно,ми поринаємо в атмосферу далекого дореволюційного  часу, стаємо учасником тих подій.

Експозиція періоду громадянської війни найбільш висвітлює революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України (1918-1921рр.)  – Нестора Махна. Все своє недовге життя цієї людини було присвячене служінню ідеї – побудові щасливого, заможного суспільства, без пригноблення морального і фізичного, без панів і начальників. З іменем цієї людини пов’язані багаточисельні лозунги, прапори, покалічені людські долі. Саме він створив і очолив у 1917 році перші органи народовладдя (спочатку Селянський союз, а пізніше – Раду робітничих і селянських депутатів), провів земельну реформу. Все життя батька Махна гідне його девізу: «Жити і вільно померти у бою». Так він і пішов у вічність, лишивши нам своє ім’я та чорний прапор волі. В тематичній кімнаті возвеличується горда чорна тачанка, різноманітні схеми, карти, особисті речі, фотосвітлини. Однією з найцінніших музейних експонатів є осіннє пальто Галини Кузьменко, дружини Нестора Махна.

На честь батька Махна та його побратимів на подвір’ї музею встановлена потужна залізна тачанка з кулеметом. Саме така тактика ведення бою прославила армію Махна.

Тематичні експозиції, що стосуються періоду Великої Вітчизняної війни повертають нас тернистими шляхами до історичної пам’яті про наших співвітчизників, дідів, дітей війни. Кожен виставковий експонат, ніби застиглий мовчазний свідок тих буремних історичних подій, на якусь мить, оживає, передаючи відгомін вражень і почуттів від них.

Відвідувачі зможуть ознайомитися з хронікою першої п’ятирічки при радянській владі, періодом, коли велика країна прийняла рішення жити виключно за законами комунізму. Не менш цікавими вважаються експонати післявоєнного періоду часу. Мова йдеться про ароматний хліб, булки, солодку газировку, дитячі візки, туфлі різних розмірів, сандалі, фотографії про щасливе майбутнє, веселі сітки – авоськи.

В наявності експозиції з нагородами, дипломами, спортивними кубками  і досягненнями видатних людей краю. Є в музеї і місця, котрі нагадують про гірку сучасну історію, воїнів – інтернаціоналістів (афганців), учасників бойових дій на території інших держав, революцію Гідності, хід проведення анти терористичної операції (АТО), ООС на Сході нашої країни. Вони оформлені обвітреними державними прапорами, військовим одягом, зброєю відповідної епохи, зображенням молодих солдат.

Визначено і місце для експозиції вшанування жертв Голодомору, репресій, фашистської окупації та ін. складним періодам для нашої країни.

Славу і велич степового краю оспівано в піснях, народному епосі, рядках поезій. Гуляйполе подарувало Україні 14 членів Спілки письменників України (М.Тардов – письменник-фронтовик, Л.Юхвід  та його книга «Весілля в Малинівці», Василь Діденко з дійсно народною піснею «На долині туман», сучасники Григорій Лютий , поетеса Любов Геньба, Лариса Верьовка, краєзнавець Іван Кушніренко та ін.

Історія краю славна та неповторна, тому запрошуємо всіх бажаючих відвідати краєзнавчий музей, доторкнутися до сивої минувшини Гуляйпільщини.

Світлана Балак, бібліотекар