УРОК

Тема: Мастильні матеріали іншого призначення.

МАСЛА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ:

1. Індустріальні масла
2. Турбінні масла
3. Обкаточні масла

.4. Компресорні масла

5. Масла для компресорів холодильних установок
6. Електороізоляційні масла
7. Консерваційні масла

Індустріальні масла Індустріальні масла призначені для зменшення тертя, спрацьовування та запобігання задирам тертьових поверхонь різноманітних машин та механізмів промислового обладнання: метало- та деревообробних верстатів, пресів, контрольно-вимірювальних приладів, насосів різного типу, гідросистем тощо. Змащувальні вузли та деталі залежно від застосованого обладнання значно відрізняються умовами роботи, температурними, навантажувальними та іншими характеристиками. З метою уніфікації, поліпшення якості та розширення виробництва індустріальних масел для промислового обладнання передбачена єдина система кваліфікації та їх позначення (ГОСТ 17479.4-87). Вона враховує міжнародні класифікації індустріальних масел за в΄язкістю (SAE) та областями застосування.  Класифікація індустріальних масел за призначенням:

Л Легконавантажені вузли (шпінделі, підшипники та спряжені з ними деталі) Г Гідравлічні системи

Н Напрямні ковзання

Т Важконавантажені вузли (зубчасті та інші передачі, підшипники та спряжені з ними деталі)

Залежно від величини кінематичної в’язкості при температурі 40 ° С стандартом індустріальні масла поділяють на вісімнадцять класів. (Крім того, згідно ГОСТ 17479.4-87 передбачено розподіл індустріальних масел на п’ять підгруп: А,В,С,Д і Е залежно від складу масла та рекомендованої області застосування .

Масла іншого призначення:

А нафтові масла без присадок шпінделі, підшипники, гідросистеми, напрямні ковзання, зубчасті передачі промислового обладнання, умови роботи яких не ставлять особливих вимог до антиокислювальних та антикорозійних властивостей масел.

В нафтові масла з антиокислювальними та антикорозійними присадками ті ж агрегати й вузли, умови роботи яких ставлять підвищені вимоги до антикорозійних та антиокислювальних властивостей масел.

С Нафтові масла з антиокислювальни ми, антикорозійними й протиспрацьовува льними присадками ті ж агрегати й вузли з переважним тертям ковзання, а також вузли тертя, де використовуються антифрикційні сплави кольорових металів, умови роботи яких ставлять підвищені вимоги до антиокислювальних, антикорозійних та протиспрацювальних властивостей масел.

Д Нафтові масла з антиокислювальними, антикорозійними, протииспрацьовувальними та протизадирними присадками елементи промислового обладнання з переважним тертям кочення й ковзання, умови роботи яких ставлять підвищені вимоги до антиокислювальних, антикорозійних, протиспрацювальних та протизадирних властивостей масла. Е Нафтові масла з протистрибковими присадками напрямні ковзання високоточних автоматизованих верстатів, умови роботи яких ставлять підвищені вимоги до антиокислювальних, адгезійних, протиспрацювальних, протизадирних та протистрибкових властивостей маслел Відповідно до класифікації для позначень індустріальних масел виділяють чотири групи знаків, розділених між собою дефісом. Знак першої, тобто літера И, вказує на приналежність масел до індустріальних, знаки другої групи (Л, Г, Н, Т) характеризують масла за їх призначенням, знаки третьої групи (А, В, С, Д, Е) характеризують масла за експлуатаційними властивостями, знаки четвертої групи, тобто цифри, позначають клас в’язкості масла. Наприклад, позначення масла И-Г-А-32 (И20А) означає: воно індустріальне (И); призначене для гідравлічних систем метало- та деревообладнання (Г); без присадок (А); належить до 32 класу в’язкості. Асортимент індустріальних масел включає біля 100 найменувань. Найбільше розповсюдження в сільськогосподарському виробництві, машинобудівництві та інших сферах народного господарства одержали мало- та середньов’язкі масла групи Л і Г без присадок.. Масла И-Л-А-7 та И-Л-А-10 застосовують для змащення найбільш розповсюджених високошвидкісних вузлів та механізмів, замаслювання волокон та для виробництва масел різного призначення. Їх також використовують у гідравлічних системах будівельних машин. Масло И-Л-А-15 служить для змащування шпінделів металорізальних верстатів, працюючих із частотою обертання до 5 тис. хв-1, підшипників малопотужних електродвигунів з кільцевою системою змащення, застосовують у гідросистемах верстатів і деяких сільськогосподарських машинах. Його також використовують для виготовлення масел з присадками та пластичних матеріалів.

Масла И-Г-А-32, И-Г-А-46, И-Г-А-68, И-Г-А-100 застосовують як робочі рідини в гідравлічних системах верстатного обладнання, для змащення легко- та середньонавантажених зубчастих передач, пресів, напрямних кочення та ковзання верстатів й інших механізмів, де непотрібні спеціальні масла. У зв’язку із застосуванням у гідравлічних системах сучасного промислового обладнання фільтрів тонкої очистки вказані масла замінюють легованими мастильними матеріалами, що відповідають їм за в’язкістю.

Масла И-Г-С-32 (ИГП-18), И-Г-С-46 (ИГП-30), И-Г-С-68 (ИГП-38, ИГП-49) призначені для гідравлічних систем верстатів, автоматичних ліній, пресів. Використовують також для змащування високошвидкісних коробок передач, мало- та середньонавантажених редукторів та черв’ячних передач, варіаторів, електромагнітних і зубчастих муфт та інших вузлів і механізмів із збільшенням у 2…4 рази строків зміни. При необхідності можуть використовуватися в гідравлічних системах сільськогосподарської техніки. Особливу групу індустріальних масел являють змащувальні матеріали для напрямних ковзання високоточних металорізальних верстатів, умови роботи яких відрізняються високими навантаженнями й можливістю дуже низьких швидкостей руху. Тому змащувальні матеріали для напрямних металорізальних верстатів містять так звані антистрибкові присадки, що знижують тертя при відносно низьких швидкостях руху. Для змащування напрямних ковзання (швидкість переміщення 0,016…3,3 мм/с) та кочення металорізальних верстатів, передач ходової гвинт-гайка, верстатів високої точності та інших, де потрібна рівномірність повільних переміщень без ривків, а також для змащування пневматичного бурильного інструмента застосовують масла И-Н-Е-68 (ИНСп-40), И-Н-Е100 (ИНСп-65), И-Н-Е-220 (ИНСп-110). Для зубчастих і черв’ячних передач, коробок передач, редукторів, мотор-редукторів, зубчастих муфт, працюючих при середніх та високих навантаженнях, у тому числі і ударних, а також для всіх середньонавантажених елементів верстатного обладнання й автоматичних ліній використовують масла И-Т-Д68 (ИРп-40), И-Т-Д-100 (ИРп-75) і И-Т-Д-220 (ИРп-150). Крім цього ці масла можна використовувати для змащування напрямних ковзання верстатів, за винятком верстатів високої точно- Масла іншого призначення 6 311 сті, а також у циркуляційних системах змащення різноманітних механізмів, працюючих при підвищених навантаженнях. 7.2. Турбінні масла: Турбінні масла призначені для змащування і охолодження вузлів тертя парових, газових турбін, їх турбокомпресорів, турбоповітродувок, турбонасосів та генераторів електричного струму, а також виконують функції гідравлічних масел у системах регулювання роботи турбіни. Ці масла також використовують у циркуляційних та гідравлічних системах різноманітних промислових механізмах. У турбінних установках змащувальні масла працюють у жорстких умовах при високій температурі (60…100 С), при високому навантаженні й кратності циркуляції масла, контактуючи при цьому з киснем повітря, вологою, металами й різноманітними хімічними активними речовинами. Тому турбінні масла повинні мати хорошу стабільність проти окислення, не утворювати стійких емульсій з водою та піни, мати добрі змащувальні, протиспрацювальні та протизадирні властивості і захищати металеві поверхні від корозії. У сільськогосподарському виробництві найширше застосовують масла ТП-22с і ТП-30. Основний асортимент турбінних масел ТП-22С (ТУ 38, 101821-83), ТП-30 і ТП-46 (ГОСТ 9972-71) одержують з парафінових нафт із застосуванням очистки селективним розчинником з додаванням антиокислювальних, десмульгуючих, антикорозійних та інших присадок. При легких умовах роботи по навантаженню й температурі застосовують масла без присадок. Їх виготовляють із високоякісних малосірчистих безпарафіністих нафт шляхом кислотної очистки з доочисткою землею.            Обкаточні масла: Для забезпечення надійної і економічної експлуатації двигунів необхідна заводська і післяремонтна технологічна обкатка. При все зростаючому випуску тракторних і автомобільних двигунів заводська обкатка обмежується звичайно 1…2 год, а основне припрацювання деталей проходить в початковий період експлуатації техніки на почасткових навантаженнях. В процесі прироблення зменшується шорсткість, змінюються фізико-хімічні властивості поверхневих шарів металу, утворюються захисні плівки на тертьових поверхнях деталей. Крім того, в деякій мірі виправляються погрішності механічної обробки, спотворення геометричної форми і неточності взаємного розташування деталей. Важлива умова повного прироблення – правильний вибір швидкісного, навантажувального і температурного режимів, які повинні забезпечувати обкатку без підвищеного зносу поверхонь тертя. Велике значення має і якість змащувальних матеріалів, що використовуються, оскільки початкова робота з’єднань проходить в умовах змішаного (граничного, рідинного і сухого) тертя. Найсприятливіші умови обкатки будуть тоді, коли масло має добру прокачуваність, охолоджуючі властивості і в той же час створює на поверхнях тертя надійну масляну плівку. Цим вимогам задовольняють масла середньої в’язкості: 25…60 мм2 /с при 50 °С. Обкатку дизелів потрібно проводити на маслах з в’язкістю 40…45 мм 2 /с при 50°С і 8 мм 2 /с при 100°С. Для менш навантажених карбюраторних двигунів краще використовувати масла в’язкістю 30…40 мм2 /с при 50°с і 6 мм2 /с при 100° С. Широко вживані для обкатки на моторобудівних і ремонтних заводах моторні масла не володіють достатніми припрацювальними і протизадирними властивостями, тому не вдається досягти повного припрацювання за короткий період заводської обкатки. Як найповнішим вимогам задовольняє спеціальне обкатувальне масло ОМ-2 (ТУ 38101325—72), яке виготовляють на базі зимового масла ДС-8 з введенням 2,5 % припрацьовувальної сірковмісної присадки (дипроксид), 2% ПМСя, або ПМС, і 2 % ЦИАТИМ-339, що поліпшує миючі властивості (лужне число масла більше 1,8 мг КОН/г при зольності 0,35%). Для зниження піноутворення додають піногасник ПМС-200А. В процесі обкатки на маслі ОМ-2 на деталі виділяється активна сірка, яка змінює структуру поверхневих шарів, утворюючи сульфіди металів, що володіють підвищеною пластичністю. Процес припрацювання істотно прискорюється. За період заводської обкатки повністю завершується припрацювання підшипників колінчастого валу, що обумовлює його низький знос при подальшій роботі на звичайних маслах. Застосування одних тільки обкатувальних масел не прискорює припрацювання деталей циліндро-поршневої групи (особливо верхнього компресійного кільця) через підвищену їх зносостійкість, а також до значних відхилень геометричної форми. Прискорити обкатку можна, застосовуючи припрацьовувальні присадки до палива. Вони повинні бути ефективними, стабільними, легко розчинятися в паливі, не викликати корозію і знос деталей паливної апаратури. У відповідності до ТУ 38 101368-73 виробляють припрацювальну присадку АЛП-2, що є розчином органічних сполук алюмінію в маслі. Вона придатна для обкатки карбюраторних двигунів. Підвищеними експлуатаційними властивостями (нижче температура застигання, краща фільтруємість) володіє присадка АЛП-3, в якій масло замінено дизель-ним паливом. Припрацьовувальну присадку вводять в паливо в концентрації 2,5%. При згорянні палива утворюється окисли алюмінію з середнім розміром частинок 2 мкм. Твердість їх вище, ніж у поршневих кілець, гільз циліндрів. Тому за короткий період заводської обкатки відбувається повне припрацювання деталей циліндро-поршневої групи. Значно знижується угар масла, а також витрата нафтопродуктів в початковий період експлуатації тракторів. Якщо після капітального ремонту і обкатки двигуна СМД-62 із застосуванням звичайного палива угар масла в середньому складав 2,5% витрати палива, то при використанні присадки АЛП-2 він скоротився до 0,8…1,0 %. Краще всього для обкатки дизелів використовувати разом масло ОМ-2 і присадку АЛП-2. При цьому за 45…60 хв. відбувається повне припрацювання основних з’єднань двигуна, рівноцінне шестидесяти годинній експлуатаційній обкатці на звичайному маслі і паливі.

Компресорні масла: Компресорні масла використовують для змащення різноманітних вузлів та деталей компресорних машин, їх охолодження, а також для герметизації компресорного обладнання. Умови роботи масла в компресорі залежить від особливостей його конструкції, ступеня стиску й температури нагрівання. Поршневі компресори забезпечують найвищі ступені стиску, тому при їх експлуатації ставлять підвищені вимоги до масла. Температура в зоні тертя сучасних теплонапружених вузлах компресорів досягає 220° С. Під час роботи компресора масло, стикаючись з нагрітим повітрям, зазнає окислюючої дії кисню. Тому компресорне масло повинно мати високу температуру спалаху. Застосування нестабільних масел може викликати відкладення нагару на клапанах, поршнях, поршневих кільцях, що порушує нормальну роботу компресора. Утворення відкладень коксу поряд з термічною стабільністю масла залежить також від його в’язкості. Масла з меншою в’язкістю утворюють менше відкладень в системі нагнітання. Від в’язкості масла залежить також втрати енергії на тертя, спрацювання тертьових поверхонь деталей, ущільнення поршневих кілець, швидкість запуску компресора, температура поверхонь тертя. Масла для компресорів одержують у вузькому діапазоні температур кипіння з нафтенової сировини у вигляді вакуумних дисцилятів, ретельно очищених від асфальтенів та інших нестабільних компонентів. Масла для компресорів невеликої продуктивності не містять присадок. При використанні в тепло напружених поршневих компресорах масла містять антиокислювальні, антикорозійні, миючі та інші присадки. Класифікація компресорних масел передбачає поділ їх на 4 групи залежно від умов застосування й температури нагрівання.

Відповідно до класифікації в маркуванні масел літера “К” означає приналежність до компресорних масел. Цифра після “К” за винятком першої групи, вказує групу масел, і наступна після дефісу цифра характеризує кінематичну в’язкість при 100 ° С. Приклади позначень: – К-12 – масло компресорне, першої групи з класом в’язкості 12 при 100 ° С; – К3-10 – масло компресорне, третьої групи з класом в’язкості 10 при 100 ° С. У холодильних установках масла застосовують для змащування вузлів тертя компресорів, що перекачують холодоагенти – аміак, діоксид вуглецю, галогеноподібні (фреони) та ін. Окрім змащення, вони забезпечують також відведення тепла від тертьових поверхонь та ущільнення компресійної камери. Діапазон застосування масел для компресорів холодильних машин дуже широкий: від невеликих холодильників з постійним завантаженням холодоагенту на весь строк служби до холодильників промислових установок. До масел для холодильних компресорів ставлять специфічні вимоги, обумовлені безперервним контактом з холодоагентом та постійною зміною температури і тиску середовища. У таких умовах експлуатації особливе значення має хімічна стабільність масла в суміші з холодоагентом та розчинність масла в ньому при низьких температурах. Зокрема масла для перспективних низькотемпературних холодильних установок повинні бути розчинні у таких холодоагентах, як R22 та R502 при температурах –50° С, -60° С у кількості, що відповідає виносу масла у випарнику (приблизно 10%). Компресори холодильних установок працюють без доступу повітря, тому окислювальні процеси в маслі незначні. Однак термічні навантаження на масло досягають великих значень. При стиску холодоагенту температура масла в камері стиснення може досягти 160° С та вище, тому воно повинно мати достатньо високу в′язкість. У той же час, враховуючи можливість попа-дання масла у випарник, підвищені вимоги ставлять до низько-температурних властивостей системи масло-холодоагент. При низьких температурах масло повинно бути плинним, не виділяти кристали парафіну та мати низьку температуру застигання, щоб не застигати на охолоджених поверхнях випарника. На низькотемпературні властивості негативно впливає волога, тому перед застосуванням масла для холодильних установок повинні бути ретельно висушені. Масла для холодильних установок являють собою високоочищені нафтопродукти, одержані в основному на нафтеновій основі. Для кращої сумісності з галогенованими холодоагентами та для запобігання можливому утворенню відкладень мінеральні масла піддають депарафінізації. Для компресорів холодильних установок нафтопереробні підприємства випускають масла серії ХА та ХФ (ГОСТ 5546-86). Крім того застосовують синтетичне масло ВНИИНЛ ХС-40 (ТУ 38 101763-78) і нафтове масло ХМ-35 (ТУ 38 1011158-88).

Електороізоляційні масла: До електроізоляційних масел належать трансформаторні, конденсаторні, кабельні та для електричних масляних вимикачів. Як рідкі діелектрики їх застосовують в ролі ізолюючих засобів струмонесучих частин електрообладнання (силових трансформаторів і реакторів, вимірювальних трансформаторів струму й напруги, конденсаторів, кабелів, масляних вимикачів тощо). Такі масла забезпечують відведення теплоти, а також сприяють швидкому гасінню електричної дуги в масляних вимикачах.

Трансформаторні масла. Характерні для сучасних трансформаторів жорсткі умови роботи – вплив електричного поля, нагрівання масла – поряд з вимогами забезпечення високої надійності й довговічності обладнання обумовлюють підвищення вимог до якості застосовуваного масла. Під час роботи трансформатора в його осерді та обмотках виникають втрати електричної енергії, внаслідок яких трансформатор нагрівається. Тому особливою функцією трансформаторного масла, крім ізоляції, є відведення тепла шляхом примусової циркуляції або термосифонного охолодження. Для забезпечення ефективного тепловідведення в трансформаторах застосовують малов’язкі мінеральні масла (до 30 мм2 /с при 20°С) з добрими низькотемпературними властивостями. Температура застигання вітчизняних трансформаторних масел відповідно до вимог міжнародної електричної комісії (МЕК) не перевищує -45 °С. При змінному електричному полі в трансформаторному маслі, як у будь-якому діелектрику, виникають втрати енергії, пов’язані з процесами поляризації атомів і молекул. У добре очищених маслах, що не містять вологи, дуже мало полярних речовин, тому діелектричні втрати в них дуже незначні. Однак вони можуть помітно зростати із старінням масла в процесі роботи електрообладнання. Утворені в маслі продукти окислення погіршують його електроізоляційні та тепловідвідні властивості. Тому до найважливіших якісних характеристик трансформаторних масел належить висока стійкість проти окислення. Для підвищення стабільності масел проти окислення в них додають антиокислювальну присадку іонол, яка не впливає помітно на діелектричні властивості масел. Тангенс кута діелектричних втрат є показником якості масла, чутливим до наявності в ньому різноманітних забруднень. Визначення tgσ дозволяє виявити незначні зміни властивостей масла навіть при невеликому забрудненні, які не визначаються хімічними методами контролю. Як сировину для одержання трансформаторних масел використовують високоочищені дистиляти переважно з малосірчистих безпарафінових нафт, які википають при 280°… 420 °С. Масла для електричних масляних вимикачів. Масла для вимикачів застосовують для захисту контактів вимикачів високовольтних ланцюгів від перегорання, викликаного іскріням, а також для швидкого вимикання електроенергії. Лише малов’язкі електроізоляційні масла, що мають достатню плинність при робочих температурах, здатні охолоджувати електричну дугу, яка виникає при розмиканні електродів. Щоб уникнути корозії контактів, масла для вимикачів не повинні мати корозійно-агресивне середовище. Кабельні масла. У високовольтних кабелях як просочувальне та ізоляційне середовище застосовують спеціальні масла. Як і всі електроізоляційні масла, вони повинні мати хороші діелектричні властивості – низький тангенс кута діелектричних втрат та високу електричну міцність. Електрична міцність (напруга пробою), як міра ізоляційної властивості для вітчизняних масел залежно від області застосування, складає 150…210 кВ/см2 (при частоті струму 30 Гц і температурі 20 °С). Тривала експлуатація кабельних масел без зміни діелектричних властивостей забезпечується потрібною стабільністю їх проти окислення.

Конденсаторні масла. Для просочування та заповнення ізоляції багатьох конденсаторів застосовують конденсаторні масла. Конденсаторні масла характеризуються високими діелектричними властивостями та стабільністю проти окислення. Згідно з ГОСТ 5775-68 випускають дві марки конденсаторних масел: сірчанокислотної очистки з малосірчистих малопарафіністих нафт і фенольної очистки з низькотемпературною депарафінізацією з сірчистих парафіністих нафт з додаванням 0,2% антиокислювальної присадки іонолу.

Консерваційні масла: У сільськогосподарському виробництві частина машин (збиральні комбайни, посівні та інші машини, знаряддя) використовуються сезонно та більшу частину року перебувають на зберіганні. При перервах у використанні сільськогосподарських машин спрацьовування їх деталей не припиняється, а в деяких випадках, якщо зберігання машин організовано невірно, навіть збільшується. Коли машини (механізми) не працюють, на робочих і неробочих поверхнях їх деталей створюються реальні умови для розвитку різноманітних корозійних процесів. У таких умовах експлуатації надійність роботи сільськогосподарської техніки багато в чому визначається ефективністю захисту металевих поверхонь від корозії. Як захисні мастильні матеріали застосовують рідкі та пластичні продукти. Консерваційні рідкі мастильні матеріали на відміну від консерваційних пластичних мастил мають ряд переваг. Вони легко наносяться на поверхні деталей ручним або механічним способом без підігрівання і за необхідністю легко змиваються з них. До консерваційних нафтових мастильних матеріалів ставлять такі вимоги:

– надійно захищати від корозії чорні, кольорові метали та їх сплави протягом заданих строків під час експлуатації машин і механізмів у різних режимах;

– бути вологостійкими та мати хорошу адгезію в широкому температурному діапазоні;

– бути нетоксичними, вибухо- й пожежобезпечними;

– не піддавати руйнівному впливу лакофарбові покриття, гумові ущільнення та інші матеріали.

Основними компонентами всіх видів захисних мастильних матеріалів є інгібітори корозії. Застосування інгібованих мастильних матеріалів для різноманітних видів виробів, умови їх зберігання та транспортування регламентуються нормативнотехнічною документацією, а також спеціальними стандартами. Загальні вимоги до консервації металевих виробів у сільському господарстві викладені в ГОСТ 7751-85 «Зберігання техніки». Досить широко для консервації застосовують технічний вазелін УН (ГОСТ 782-59). Аналогічні властивості і область застосування має масло ПВК (ГОСТ 19537-74), захисні властивості якого дещо поліпшені за рахунок введення протикорозійної присадки. Її можна наносити (в розплавленому стані або у вигляді бензинового розчину) на зовнішні поверхні тракторів і іншої сільськогосподарської техніки, що зберігається на відкритих майданчиках. Вона надійно оберігає поверхні від корозії протягом 1…2 років. Рідкі масла консервацій К-17 (ГОСТ 10877-76), НГ-203 (ГОСТ 12238-77), НГ-204у (ГОСТ 18974-73) готують на основі мінерального масла з додаванням твердих вуглеводнів і різного типу захисних присадок. Вони володіють рядом переваг: можливість нанесення без підігріву, у тому числі в важкодоступні внутрішні перетини, не потрібне розконсервовування і т.д.

При консервації з агрегатів зливають робоче масло, після чого промивають маслом К-17, надлишок зливають. Під свічки або форсунки двигунів заливають 60…80г масла і прокручують колінчастий вал двигуна від руки (5…6 оборотів). Заздалегідь відключають масляні фільтри. Перспективно використовування воскових складів ПЕВ-74 (ТУ 38 101103-71), захисної водно-воскової дисперсії ЗВВД-13 (ТУ 38 101716-78). Вони призначені для консервації лакофарбових покриттів, металевих поверхонь, пластмасових деталей, гумотехнічних виробів. Наносять їх на підготовлені (миття, сушка) поверхні кистю, зануренням, розпилюванням. Гарантійний термін захисної дії при відкритому зберіганні техніки до 12 місяців. Все ширше застосовують для консервації інгібіровані плівкові покриття типу НГ-216 (масплин) (ТУ 38 101427-76), у складі яких міститься інгібітор корозії. Вони утворюють на поверхні деталей захисну плівку, надійно оберігаючи метал від корозії. Покриття наносять розпиленням, зануренням, кистю. Після висихання товщина стінки складає 100…500 мкм. Склад НГ-216 випускають трьох марок. Марки А і Бнапівтверді продукти чорного кольору, В – желеподібна, світлокоричньова. Покриття А застосовують для захисту від корозії зовнішніх поверхонь металовиробів, що зберігаються на складах і на відкритих площадках в особливо жорстких умовах; покриття Б – для захисту зовнішніх поверхонь металовиробів, в тому числі підкузовної частини і двигуна, а також запчастин; покриття В – для захисту зовнішніх поверхонь металовиробів і запчастин, що зберігаються в середніх і легких умовах. Для захисту прихованих перерізів кузовів автомобілів використовують склад НГМ-МЛ (ТУ 38 101767-84), який після застигання утворює напівтверду воскоподібну плівку. Аналогічний за призначенням є Мольвин-МЛ. Для захисту від корозії прихованих порожнин автомобілів служить автоконсервант “Мовиль” (ТУ 6.151131-78). Він являє собою розчин присадки АКОР-1, окисленого петропатума, церезину, оліфи і ряду інших з’єднань в уайт-спіриті. Особливу групу представляють робочо-консерваційні масла, які забезпечують не тільки тривалу консервацію двигунів, агрегатів трансмісії, але й надійну роботу в процесі експлуатації. Наприклад, присадку АКОР-1 (ГОСТ 15171-70), що являє собою 10% розчин технічного стеарину в мінеральному маслі, можна використовувати не лише як самостійним продукт для консервації техніки, але і як присадку, що надає консерваційні якості моторним маслам. В моторне масло вводять до 5% присадки АКОР-1 і прокручують двигун, при цьому на поверхні деталей утворюється захисна плівка. В теперішній час створюють робочо-консерваційні масла для двигунів, агрегатів трансмісій, гідравлічної і гальмівної системи. З введенням в масло до 30% присадки АКОР-1 отримують масла для зовнішньої консервації агрегатів тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин при зберіганні в самих різноманітних умовах.