Головна / Урок / Тема№12. Рульове керування та ходова частина колісних тракторів. Ходова частина гусеничних тракторів.

Тема№12. Рульове керування та ходова частина колісних тракторів. Ходова частина гусеничних тракторів.

УРОК.

ТЕМА: Ходова частина трактора: остов трактора, колісний рушій.

МЕТА УРОКУ: Ознайомитись з загальною будовою та основними елементами ходової системи тракторів.

ТИП УРОКУ: комбінований

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ:

Підручники, плакати, ходова частина колісного та гусеничного тракторів.

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.
  2. Перевірка готовності учнів до уроку.
  3. Нагадати основні положення інструкції з охорони праці.
  4. Відповісти на питання учнів.

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.

1.Повторення раніше вивченого матеріалу з метою отримання опорних знань.

  1. Підведення підсумків опитування і підготовка до вивчення
    нового матеріалу

III.     ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. Оголошення теми і мети уроку.
  2. Визначення мотивації учнів при вивченні нового матеріалу.
  3. Вивчення нового матеріалу

 Загальні відомості

Ходова частина призначена для перетворення крутного моменту, створеного двигуном і збільшеного механізмами силової передачі, в зусилля, яке дає можливість здійснювати поступальний рух тракто­ра. Крім того, ходова частина сприймає вагу трактора і забезпечує:

  • необхідне для пересування трактора зчеплення з дорожнім по­криттям або ґрунтом;
  • найменший питомий тиск на дорожнє покриття або ґрунт;
  • найменші витрати потужності на переміщення та буксування.

Трактори мають гусеничні, колісні і напівгусеничні ходові час­тини.

Ходова частина колісного трактора складається з остова, веду­чих і напрямних коліс, переднього моста та підвіски остова, гусе­ничного – із остова, гусеничних рушіїв та підвіски.

 

Остов трактора

Остов – це несуча частина трактора, до якої кріпляться всі йо­го агрегати і яка приймає на себе всі діючі на трактор зусилля. За конструкцією остов може бути напіврамним або рамним.

Новый рисунок (3)

Напіврамний остов колісного трактора(а;б) – це об’єд­нана конструкція окремих корпусів трансмісії і балок напіврами. Складається з литого корпусу(10,11,12), в якому розміщені ме­ханізми трансмісії (коробка передач, головна передача і дифе­ренціал) і двох брусів (8;9), з’єднаних в передній частині поперечним бру­сом. Поздовжні та поперечний бруси утворюють напівраму, на якій кріпиться двигун, радіатор, передня вісь або передній ведучий міст.

Напіврамний остов застосовується на універсально-просапних тракторах ЮМЗ, МТЗ та інших.

Рамний остов колісного трактора являє собою кле­пану або зварну раму із стального прокату, на якій кріпляться всі аг­регати. Складається з двох напіврам, з’єднаних шарнірно, а між со­бою – подвійним шарніром, що дозволяє напіврамам повертатися відносно одна одної в горизонтальній площині на ±30°, у верти­кальній – на ±18°.

Вертикальний шарнір призначений для повороту трактора шля­хом «зламу» двох напіврам, а горизонтальний – для пристосування ходової частини до рельєфу дороги, завдяки чому рама не наванта­жується крутними зусиллями при русі трактора по нерівній дорозі. До напіврам кріпляться ведучі мости.

Рамний остов застосовується на тракторах типу Т-150К, ХТЗ-121, ХТЗ-16132, ХТЗ-16333, К-700.

Рамний остов гусеничного трактора складається із рами з двома поздовжніми(9) і двома поперечними брусами (8) з цапфами. На рамі закріплено чотири цапфи для встановлення кареток з опорними котками. На передній рамі розміщено напрямні колеса, на задній – на кронштейнах кріпиться задня вісь, при­значена для установки причіпних і начіпних машин. Поздовжні бруси спереду замикаються важким литим брусом, який зрівнова­жує трактор під час роботи з начіпними машинами або знаряддям, навішеним позаду.

Рамний остов застосовується на тракторах типу Т-150, ХТЗ-150-03, ХТЗ-153Б, ХТЗ-181, ХТЗ-201, Т-4А.

 

Колісний рушій

Колісний рушій служить для перекочування трактора. У ролі рушія у колісних тракторів застосовують напрямні і ведучі колеса з пневматичними шинами. Такі колеса добре амортизують поштовхи та удари, чим забезпечують можливість підвищення швидкості ру­ху трактора. Пневматичні шини, маючи значні розміри і невеликий внутрішній тиск, деформуються, внаслідок чого їх опорна поверхня збільшується. Це поліпшує зчеплення коліс з ґрунтом і зменшує їх буксування. Навантаження на задні і передні колеса більшості тракторів, за винятком Т-150К і К-700, розподіляється нерівномірно. Задні колеса сприймають 70…75%, передні колеса – 30…25% загальної ваги трактора.

Новый рисунок (4)

Для зменшення витрат потужності на перекочування задні колеса, за винятком коліс тракторів типу Т-150К і К-700, мають більші діаметри і ширину, ніж передні. Внаслідок цього тиск на ґрунт зменшується, прохідність трактора поліпшується, зменшуються витрати потужності на самоперекочування, а відповідно зростає тягова потужність трактора.

Колеса, на які через трансмісію передається крутний момент від колінчастого вала двигуна, називаються ведучими Колеса, за допомогою яких змінюють напрямок руху трактора, називають напрямними.

У тракторів Т-40А, МТЗ-82, ЮМЗ-8280, Т-150К, К-700 на­прямні колеса, змінюючи напрям руху трактора, одночасно і ведучі. Такі трактори мають підвищену прохідність.

Для зручності класифікації колісних тракторів за ходовою частиною прийнято колісну формулу, яка складається з двох цифр, з’єднаних між собою буквою К. Перша цифра означає загальне число коліс трактора, друга – число ведучих коліс. Універсальні – це просапні трактори з чотирма колесами, з яких 2 – ведучі (позначається 4К2), а якщо у такого трактора всі колеса ведучі, то позначення буде 4К4.

Передній міст трактора залежно від призначення може мати різні конструкції. Найбільше розповсюдження мають мости з регулюючою колією коліс, які встановлюються на універсально-просапних тракторах.

Такий міст складається із трубчастої балки і двох поворотних кулаків, в яких розміщено осі поворотних цапф. Трубчаста балка шарнірно з’єднана з вушками переднього бруса остова трактора.

Щоб збільшити стійкість трактора при його русі і полегшити керування ним, колеса встановлюють не перпендикулярно до опорної площини, а під певними кутами:

– кут, який утворює розвал коліс (1.5…40), необхідній для появи осьової сили Р, яка притискує маточину колеса до внутрішнього підшипника та розвантажує зовнішній підшипник переднього колеса і гайку його кріплення від осьових зусиль;

– кут поперечного нахилу осі цапфи (0…60) разом з кутом а зменшують відстань X між продовженням осі цапфи і точкою дотику коліс з ґрунтом, що полегшує поворот колеса. Наявність кута Р при повороті коліс в той чи інший бік зумовлює деяке підняття передньої осі трактора. При цьому, під дією сили тяжіння трактора, колеса прагнуть повернутися в початкове положення;

– кут поздовжнього нахилу цапфи (3…12°). Таке розміщення осі збільшує стійкість коліс при прямолінійному русі трактора.

На передніх і задніх колесах тракторів різних марок застосову­ються пневматичні шини, які відрізняються розмірами та внутрішнім тиском.

На бічній поверхні кожної покришки позначено основні розміри; товарний знак, або назву заводу-виготівника; модель по­кришки; серійний номер.

Основні розміри покришки мають метричне або дюймове позначення. Наприклад: 72-665; 15,5R-38; 16,9R-30. Перша цифра – ширина профілю шини, мм або дюйм; друга – посадочний діаметр шини, обід колеса, в мм або дюймах; R – умовний знак шини з радіальним напрямом ниток корду. Серійний номер шини має ско­рочене позначення заводу-виготівника, місяць і рік виготовлення та номер покришки.

Наприклад, Д 10 03974320 розшифровується так: Д – Дніпро­петровський шинний завод, 10 – жовтень, 03 – рік виготовлення покришки, потім – номер покришки. На боковинах покришок трак­торних шин додатково вказується число шарів корду, знак напряму обертання, найбільше допустиме навантаження на шину, допусти­мий мінімальний і максимальний внутрішній тиск.

Пневматичні шини складаються з двох частин – покришки і камери.

Покришка складається із каркаса, подушкового шару, протектора, двох бортів, дротяних кілець.

Каркас – основна частина покришки. Його виготовляють з кількох шарів міцного корду – особливого виду тканини із кручених ниток бавовни, віскози, капрону.

У шинах які називають діагональними, нитки корду лежать під кутом одна до одної, а в радіальних шинах – паралельно.

Число шарів корду в каркасі від 4 до 18 залежить від навантаження, на яке розраховується пневматична шина.

Подушковий шар (брекер) з гуми або гумового корду захищає каркас від поштовхів і ударів.

Протектор призначений для зчеплення покришки з дорогою. Гума протектора міцна і стійка до стирання.

Для кращого зчеплення з ґрунтом на поверхні протектора ведучих коліс виготовлено грунтозачепи.

Борти – жорсткі частини покришки, призначені для закріплення покришки на ободі колеса.

Камера – це замкнута кільцева трубка з еластичної гуми товщиною 1,5…5 мм, залежно від розмірів покришки.

Через вентиль, встановлений в камері, накачують або випускають стиснуте повітря.

Вентиль складається з корпуса і золотника, зверху закривається ковпачком.

Від тиску повітря в пневматичній шині залежить її довговічність.

Підпружна дія пневматичної шини залежить від навантаження на неї і внутрішнього тиску повітря. Нормальний тиск – це тиск, рекомендований заводом-виготівником, забезпечує найвигіднішу деформацію шини в період роботи трактора, зменшує руйнуван­ня ниток каркасу і забезпечує добре зчеплення колеса з ґрунтом. Від підвищення тиску шина стає чутливішою до ударів і порізів на перешкодах, прискорює процес утомленості каркасу, що призводить до його передчасного розриву При цьому погіршується зчеплення колеса з ґрунтом. Знижений тиск збільшує підпружність і деформацію шини і каркас швидко виходить з ладу, зчеплення з дорогою на твердому ґрунті погіршується. Тому, залежно від виду роботи трактора і його марки, необхідно змінювати і величину внутрішнього тиску в шинах.

Підвіска з’єднує остов з колесами і пом’якшує поштовхи і удари, що виникають під час руху трактора, а також застосовується для підвищення плавності руху.

Незалежна підвіска не має жорсткого зв’язку осей коліс з балкою передньої осі, тому основну силу поштовхів сприймають колеса, а не остов трактора.

Пружні пристрої, пом’якшуючи поштовхи і удари, які сприймаються колесами трактора, складаються з листових ресор або амортизаційних пружин.

Листова ресора виготовлена з пружних вигнутих стальних листів різних розмірів. Кінці ресори встановлюють в гумові подушки, закріплені в кронштейнах, приклепаних до рами трактора. Ресора за допомогою підкладок і хомутів закріплена до корпусу переднього моста. Хід ресори при поштовхах обмежується гумовим буфером. Для покращення плавності ходу трактора на підвіску переднього мосту тракторів Т-150 і К-700 встановлюють телескопічні гідравлічні амортизатори двосторонньої дії, які «гасять» коливання ресор при наїзді колеса на перешкоду.

Їх робота заснована на тому, що при відносних переміщеннях підресорених і непідресорених мас трактора масло в амортизаторі перетікає з однієї його порожнини в іншу через невеликі отвори, внаслідок чого створюється опір, який поглинає енергію коливальних рухів.

На тракторах МТЗ-80, МТЗ-82 в кронштейнах наконечників передньої осі діють циліндричні амортизаційні пружини, які внизу спираються в упорні кулькові підшипники, а зверху – в стінки наконечників. Для зменшення ударного навантаження при повному стискуванні пружини на вісь цапфи надівають гумовий буфер або тарілчасту пружину. В конструкції незалежної підвіски тракторів Т-40А встановлюють дві циліндричні пружини.

  1. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Призначення ходової частини?

  1. Будова колісного рушія?
  2. Будова гусеничного рушія?
  3. V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
  4. Аналіз уроку
  5. Підведення підсумків
  6. Домашнє завдання – З.С. Ратомська ст. – 87
x

Перегляньте також

IMG_20240516_200246_604

Вишиваємо Перемогу

Традиційно в Україні 16 травня відзначається День вишиванки. Особливого значення це свято ...