Розділ IV. Установлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Тема. Україна в 1921-1923 роках

Основні поняття: “комуністичний режим”, “продрозкладка”

І. Опрацювання навчального матеріалу.

Формальний та реальний статус у  “договірній федерації” радянських республік

Після поразки Української революції лідери правлячого в РСФРР більшовистського  режиму з метою зміцнення влади в окупованих Росією республіках ініціювали створення «воєнно-політичного союзу» радянських республік.

1. РСФРР і УСРР укладають між собою військовий і господарський союз…
2. 3. Обидва уряди оголошують об’єднаними такі комісаріати: військових і морських справ;иВищу раду народного господарства; зовнішньої торгівлі; фінансів; праці; шляхів; пошти і телеграфу.

4. Об’єднані народні комісаріати обох республік входять до складу Раднаркому РСФРР і мають у Раднаркомі УСРР своїх уповноважених, яких затверджує і контролює Український ЦВК та з’їзд Рад.

Із «Союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УСРР» (28 грудня 1920 р.)

У серпні 1922 р. ЦК РКП(б) розгорнуло підготовку до пленуму, де мали обговорюватися питання про взаємозв’язки між республіками.

30 грудня 1922 р. – І Всесоюзний з’їзд Рад у Москві затвердив Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

 З утворенням радянських республік держави світу розкололися на два табори: капіталізму і соціалізму. У таборі капіталізму – національна ворожнеча й нерівність, погроми та війни. У таборі соціалізму – довір’я і мир, свобода і рівність, мирне співжиття народів. Спроби капіталістичного світу поєднати розвиток народів із системою експлуатації людини людиною безплідні. Тільки в умовах диктатури пролетаріату можливо знищити національний гніт і закласти співробітництво народів. Заявляючи це і проголошуючи непорушність основ радянської влади, ми, делегати республік, постановляємо підписати договір про утворення «Союзу Радянських Соціалістичних Республік».

З Декларації І з’їзду рад Союзу РСР «Про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік» (30 грудня 1922 р.)

Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянськ а Республіка (ЗСФРР — Грузія, Азербайджан, Вірменія) укладають союзний договір про об’єднання в одну союзну державу — «Союз Радянських Соціалістичних Республік» — на таких основах:

1. Віданню СРСР в особі його верховних органів підлягають: а) представництво Союзу в міжнародних зносинах; б) зміна кордонів; в) укладення договорів про прийняття до складу Союзу нових республік; г) оголошення війни, укладення миру; є) встановлення систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі; й) організація збройних сил; і) затвердження бюджету СРСР, встановлення грошової, кредитної і податкової системи; л) встановлення судоустрою і судочинства; т) право амністії; у) скасування порушуючих союзний договір постанов з’їздів рад, Центральних Виконавчих Комітетів і Рад народних комісарів союзних республік…
2. За кожною з союзних республік зберігається право виходу з Союзу.

З Договору про утворення СРСР, продубльованого в тексті Конституції СРСР, затвердженої Всесоюзним з’їздом рад 31 січня 1924 р.

1925 р. – затвердження тексту Конституції УРСР. незважаючи на те, що право вільного виходу України із Союзу було гарантоване законом, воно було “паперовим”, а незалежність нашої держави – формальною, влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії.

Голова Раднаркому УСРР Християн Раковський наполягав на визначенні гарантій рівноправності республік у межах СРСР. За свої погляди він був звільнений з посади голови українського уряду і відправлений послом до Великобританії.

Входження УСРР до СРСР неоднозначно оцінювали і сучасники тих подій, і дослідники.

Наше відношення до влади в Україні негативне. Бо не є ця влада українського народу, тільки влада над українським народом. Є це здебільшого в теорії влади не українського робітництва, а влади червоної Москви.                                            

                                                  З галицької газети «Діло» від 20 травня 1923 р

Збереження за Україною статусу хай навіть формальної, але окремої державної одиниці мало позитивний вплив на розвиток української національної самобутності. Українці отримали те, чого їх позбавляла Російська імперія: окрему адміністрацію, територію, державні і громадські структури — основи для майбутнього територіального усамостійнення України. Утворення СРСР найкраще можна зрозуміти як досягнення компромісу між російським більшовизмом й українським національним рухом. Ясна річ, цей компроміс мав тактичний характер. З обох сторін були сили, що противилися йому, або сприймали як тимчасове явище і при першій же нагоді відмовилися б від нього.

Сучасний український історик Ярослав Грицак

 Перегляньте відео про входження УСРР до СРСР:

Запитання для самоконтролю

Як ви думаєте, чи була Україна суверенною державою на поч. 20-х років? Поясніть.

Антибільшовистський повстанський рух Масовий голод 1921-23 рр. Впровадження НЕПу в Україні

        На початку 20-х років промисловість УСРР опинилась у критичному становищі. Вона виробляла тільки 10 % продукції від довоєнного обсягу. У металургії з 57 доменних печей працювала тільки одна. У жалюгідному стані перебував транспорт: уціліло лише 40 % паровозів, близько 4 тис. км залізничних колій виведено з ладу. Складною була ситуація і в сільському господарстві. У 1920 р. посівні площі скоротилися на 20 % у порівнянні з довоєнним часом. Через недостатню забезпеченість реманентом, тягловою силою, брак якісного посівного матеріалу впала врожайність. У 1921 р. валовий збір зернових в Україні становив лише 19,4 % від рівня 1913 р. Розвал економіки негативно позначився на життєвому рівні народу. Соціально-економічна криза, що охопила республіку на початку 20-х років, становила серйозну небезпеку для радянської влади. Ситуація ускладнювалася незадоволенням населення продрозкладкою, запровадженою ще з 1919 р.

         У відповідь на насильницькі методи з боку держави селянство знову взялося за зброю. У лютому 1921 р. в УСРР було зафіксовано 118 селянських повстань. Проти «воєнного комунізму», нав’язаного російською окупаційною владою, виступили й робітники. На підприємствах Харкова, Києва, Одеси й інших міст спалахнули страйки, де поряд з економічними гаслами були й політичні (антибільшовицького спрямування). На Півдні й частині Лівобережжя повстанці діяли під анархо-комуністичними гаслами, закликаючи населення підтримувати ради, але без більшовиків. На решті української території боротьба розгорталася під національними гаслами.

         У результаті опору продрозкладці навесні 1921 р. вона була здійснена менш ніж на 40 %, але більшовицький правлячий режим, спираючись на ЦК КП(б)У, вимагав від українського селянства нових постач хліба, що поставило під загрозу їх власне виживання.

На початку літа ситуацію ускладнила посуха в південних губерніях УСРР. Водночас у деяких районах Лівобережжя і Правобережжя видався щедрий урожай, що міг зарадити в цій ситуації. Та посуха охопила Поволжя й Північний Кавказ, тож В. Ленін намагався надати допомогу цим регіонам за рахунок України.

Причини голоду 1921 -23 рр.:

• післявоєнна розруха:
• скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, підрив с/г продрозкладкою, незацікавленість селян у результатах своєї праці;
• вивезення хліба до Росії та інших республік;
• експорт хліба;
• посуха та неврожай у південних і степових районах України.

Заходи влади:

• замовчування наявності голоду в Україні;
• продовження вивозу хліба з України;
• вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з голодом;
• дозвіл міжнародним організаціям надати допомогу голодуючим.

Міжнародні організації з допомоги голодуючим:

• АРА ( американська організація допомоги) на чолі з президентом Г.Гувером;
• Фонд відомого мандрівника, вченого Ф.Нансена;
• Міжнародний комітет робітничої допомоги (створений Комінтерном) та ін.

         Наслідки голоду:

• в Україні від голоду померло 1,5 – 2 млн.чол.;
• зміцнення більшовистської влади.

         Березень 1921 р. - Х з’їзд РКП(б), прийняття постанови “Про заміну продрозкладки продподатком”, перехід до НЕПу.

Основні заходи НЕПу:

1. скасування продрозкладки, введення продподатку;
2. дозвіл на оренду землі;
3. дозвіл використовувати найману працю;
4. розвиток різних форм кооперації;
5. продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств;
6. дозвіл на оренду та використання найманої праці;
7. об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок;
8. перхід від зрівняльної до відрядної зарплати;
9. відновлення вільної торгівлі;
10. введення податків, платні за транспорт, комунальні послуги;
11. випуск конвертованого червонця поступове вилучення старих грошових знаків.

         Особливості НЕПу в Україні:

1. в Україні НЕП був запроваджений пізніше 1922 р.;
2. висока ставка продподатку;
3. застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
4. запровадження НЕПу в умовах голоду, що відсунуло нормалізацію становища на рік – півтора;
5. широка підтримка українським населенням заходів НЕПу.

Результати НЕПу:

1. зростання господарчої ініціативи;
2. швидкі темпи відбудови народного господарства;
3. зростання життєвого рівня населення;
4. конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.

Перегляньте. Відкрийте в новому вікні

Презентація “УСРР в умовах непу”

ІІ. Закріплення метеріалу

1. Послухайте лекцію

2.Дайте відповіді:

1. Якими методами радянська влада намагалася подолати соціально-економічну кризу на початку 20-х років?
2. Як відреагувало населення на спроби влади подолати кризу насильницькими методами?
3. За яких обставин виник в УСРР голод 1921–1923 рр.?
4. Дайте розгорнуту характеристику нової економічної політики.
5. Порівняйте політику «воєнного комунізму» й НЕПу за основними напрямами та заходами.
6. У чому була обмеженість НЕПу?
7. Історик Орест Субтельний із приводу введення НЕПу писав: «І знову до гри вступила тактична майстерність Леніна, його готовність зробити крок назад, щоб згодом просунути соціалізм на два кроки вперед — знамените ленінське “танго”». Чи погоджуєтесь ви з такою характеристикою ленінського рішення щодо НЕПу? Доведіть свою думку конкретними фактами.

з. Виконайте вправу

https://learningapps.org/8955631

4. Виконайте тест

Тест. Україна в 1921 – 1923 рр.