Розділ IV. Установлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Тема. Україна в 1921-1923 роках
Основні поняття: “комуністичний режим”, “продрозкладка”
І. Опрацювання навчального матеріалу.
Формальний та реальний статус у “договірній федерації” радянських республік
Після поразки Української революції лідери правлячого в РСФРР більшовистського режиму з метою зміцнення влади в окупованих Росією республіках ініціювали створення «воєнно-політичного союзу» радянських республік.
- РСФРР і УСРР укладають між собою військовий і господарський союз…
- 3. Обидва уряди оголошують об’єднаними такі комісаріати: військових і морських справ;иВищу раду народного господарства; зовнішньої торгівлі; фінансів; праці; шляхів; пошти і телеграфу.
- Об’єднані народні комісаріати обох республік входять до складу Раднаркому РСФРР і мають у Раднаркомі УСРР своїх уповноважених, яких затверджує і контролює Український ЦВК та з’їзд Рад.
Із «Союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УСРР» (28 грудня 1920 р.)
У серпні 1922 р. ЦК РКП(б) розгорнуло підготовку до пленуму, де мали обговорюватися питання про взаємозв’язки між республіками.
30 грудня 1922 р. – І Всесоюзний з’їзд Рад у Москві затвердив Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
З утворенням радянських республік держави світу розкололися на два табори: капіталізму і соціалізму. У таборі капіталізму – національна ворожнеча й нерівність, погроми та війни. У таборі соціалізму – довір’я і мир, свобода і рівність, мирне співжиття народів. Спроби капіталістичного світу поєднати розвиток народів із системою експлуатації людини людиною безплідні. Тільки в умовах диктатури пролетаріату можливо знищити національний гніт і закласти співробітництво народів. Заявляючи це і проголошуючи непорушність основ радянської влади, ми, делегати республік, постановляємо підписати договір про утворення «Союзу Радянських Соціалістичних Республік».
З Декларації І з’їзду рад Союзу РСР «Про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік» (30 грудня 1922 р.)
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянськ а Республіка (ЗСФРР — Грузія, Азербайджан, Вірменія) укладають союзний договір про об’єднання в одну союзну державу — «Союз Радянських Соціалістичних Республік» — на таких основах:
- Віданню СРСР в особі його верховних органів підлягають: а) представництво Союзу в міжнародних зносинах; б) зміна кордонів; в) укладення договорів про прийняття до складу Союзу нових республік; г) оголошення війни, укладення миру; є) встановлення систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі; й) організація збройних сил; і) затвердження бюджету СРСР, встановлення грошової, кредитної і податкової системи; л) встановлення судоустрою і судочинства; т) право амністії; у) скасування порушуючих союзний договір постанов з’їздів рад, Центральних Виконавчих Комітетів і Рад народних комісарів союзних республік…
- За кожною з союзних республік зберігається право виходу з Союзу.
З Договору про утворення СРСР, продубльованого в тексті Конституції СРСР, затвердженої Всесоюзним з’їздом рад 31 січня 1924 р.
1925 р. – затвердження тексту Конституції УРСР. незважаючи на те, що право вільного виходу України із Союзу було гарантоване законом, воно було “паперовим”, а незалежність нашої держави – формальною, влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії.
Голова Раднаркому УСРР Християн Раковський наполягав на визначенні гарантій рівноправності республік у межах СРСР. За свої погляди він був звільнений з посади голови українського уряду і відправлений послом до Великобританії.
Входження УСРР до СРСР неоднозначно оцінювали і сучасники тих подій, і дослідники.
Наше відношення до влади в Україні негативне. Бо не є ця влада українського народу, тільки влада над українським народом. Є це здебільшого в теорії влади не українського робітництва, а влади червоної Москви.
З галицької газети «Діло» від 20 травня 1923 р
Збереження за Україною статусу хай навіть формальної, але окремої державної одиниці мало позитивний вплив на розвиток української національної самобутності. Українці отримали те, чого їх позбавляла Російська імперія: окрему адміністрацію, територію, державні і громадські структури — основи для майбутнього територіального усамостійнення України. Утворення СРСР найкраще можна зрозуміти як досягнення компромісу між російським більшовизмом й українським національним рухом. Ясна річ, цей компроміс мав тактичний характер. З обох сторін були сили, що противилися йому, або сприймали як тимчасове явище і при першій же нагоді відмовилися б від нього.
Сучасний український історик Ярослав Грицак
Перегляньте відео про входження УСРР до СРСР:
Запитання для самоконтролю
Як ви думаєте, чи була Україна суверенною державою на поч. 20-х років? Поясніть.
Антибільшовистський повстанський рух Масовий голод 1921-23 рр. Впровадження НЕПу в Україні
На початку 20-х років промисловість УСРР опинилась у критичному становищі. Вона виробляла тільки 10 % продукції від довоєнного обсягу. У металургії з 57 доменних печей працювала тільки одна. У жалюгідному стані перебував транспорт: уціліло лише 40 % паровозів, близько 4 тис. км залізничних колій виведено з ладу. Складною була ситуація і в сільському господарстві. У 1920 р. посівні площі скоротилися на 20 % у порівнянні з довоєнним часом. Через недостатню забезпеченість реманентом, тягловою силою, брак якісного посівного матеріалу впала врожайність. У 1921 р. валовий збір зернових в Україні становив лише 19,4 % від рівня 1913 р. Розвал економіки негативно позначився на життєвому рівні народу. Соціально-економічна криза, що охопила республіку на початку 20-х років, становила серйозну небезпеку для радянської влади. Ситуація ускладнювалася незадоволенням населення продрозкладкою, запровадженою ще з 1919 р.
У відповідь на насильницькі методи з боку держави селянство знову взялося за зброю. У лютому 1921 р. в УСРР було зафіксовано 118 селянських повстань. Проти «воєнного комунізму», нав’язаного російською окупаційною владою, виступили й робітники. На підприємствах Харкова, Києва, Одеси й інших міст спалахнули страйки, де поряд з економічними гаслами були й політичні (антибільшовицького спрямування). На Півдні й частині Лівобережжя повстанці діяли під анархо-комуністичними гаслами, закликаючи населення підтримувати ради, але без більшовиків. На решті української території боротьба розгорталася під національними гаслами.
У результаті опору продрозкладці навесні 1921 р. вона була здійснена менш ніж на 40 %, але більшовицький правлячий режим, спираючись на ЦК КП(б)У, вимагав від українського селянства нових постач хліба, що поставило під загрозу їх власне виживання.
На початку літа ситуацію ускладнила посуха в південних губерніях УСРР. Водночас у деяких районах Лівобережжя і Правобережжя видався щедрий урожай, що міг зарадити в цій ситуації. Та посуха охопила Поволжя й Північний Кавказ, тож В. Ленін намагався надати допомогу цим регіонам за рахунок України.
Причини голоду 1921 -23 рр.:
- післявоєнна розруха:
- скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, підрив с/г продрозкладкою, незацікавленість селян у результатах своєї праці;
- вивезення хліба до Росії та інших республік;
- експорт хліба;
- посуха та неврожай у південних і степових районах України.
Заходи влади:
- замовчування наявності голоду в Україні;
- продовження вивозу хліба з України;
- вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з голодом;
- дозвіл міжнародним організаціям надати допомогу голодуючим.
Міжнародні організації з допомоги голодуючим:
- АРА ( американська організація допомоги) на чолі з президентом Г.Гувером;
- Фонд відомого мандрівника, вченого Ф.Нансена;
- Міжнародний комітет робітничої допомоги (створений Комінтерном) та ін.
Наслідки голоду:
- в Україні від голоду померло 1,5 – 2 млн.чол.;
- зміцнення більшовистської влади.
Березень 1921 р. - Х з’їзд РКП(б), прийняття постанови “Про заміну продрозкладки продподатком”, перехід до НЕПу.
Основні заходи НЕПу:
- скасування продрозкладки, введення продподатку;
- дозвіл на оренду землі;
- дозвіл використовувати найману працю;
- розвиток різних форм кооперації;
- продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств;
- дозвіл на оренду та використання найманої праці;
- об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок;
- перхід від зрівняльної до відрядної зарплати;
- відновлення вільної торгівлі;
- введення податків, платні за транспорт, комунальні послуги;
- випуск конвертованого червонця поступове вилучення старих грошових знаків.
Особливості НЕПу в Україні:
- в Україні НЕП був запроваджений пізніше 1922 р.;
- висока ставка продподатку;
- застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
- запровадження НЕПу в умовах голоду, що відсунуло нормалізацію становища на рік – півтора;
- широка підтримка українським населенням заходів НЕПу.
Результати НЕПу:
- зростання господарчої ініціативи;
- швидкі темпи відбудови народного господарства;
- зростання життєвого рівня населення;
- конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.
Перегляньте. Відкрийте в новому вікні
Презентація “УСРР в умовах непу”
ІІ. Закріплення метеріалу
1. Послухайте лекцію
2.Дайте відповіді:
- Якими методами радянська влада намагалася подолати соціально-економічну кризу на початку 20-х років?
- Як відреагувало населення на спроби влади подолати кризу насильницькими методами?
- За яких обставин виник в УСРР голод 1921–1923 рр.?
- Дайте розгорнуту характеристику нової економічної політики.
- Порівняйте політику «воєнного комунізму» й НЕПу за основними напрямами та заходами.
- У чому була обмеженість НЕПу?
- Історик Орест Субтельний із приводу введення НЕПу писав: «І знову до гри вступила тактична майстерність Леніна, його готовність зробити крок назад, щоб згодом просунути соціалізм на два кроки вперед — знамените ленінське “танго”». Чи погоджуєтесь ви з такою характеристикою ленінського рішення щодо НЕПу? Доведіть свою думку конкретними фактами.
з. Виконайте вправу
https://learningapps.org/8955631
4. Виконайте тест
Тест. Україна в 1921 – 1923 рр.