ФЕДОРІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПО Міністерство освіти і науки України
Урок 15. Засоби мовного вираження промови. Тропи
- 1. Установіть відповідність між видами публічних виступів та їх змістом
| А. | Одна з форм пропаганди, роз’яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми. | 1 | доповідь ділова |
| Б. | Об’єктивно висвітлені факти й реалії за певний період діяльності керівника, депутата, організації чи її підрозділу. | 2 | мітингова промова |
| В. | Промова на злободенну тему, стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал. | 3 | доповідь звітна |
| Г. | Містить виклад певних питань із висновками та пропозиціями; інформація розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв’язання запропонованих проблем. | 4 | ювілейна промова |
| 5 | лекція |
- 2. Розташуйте послідовно кроки підготовки публічного виступу (докомунікативнвий етап)
а) розмічування тексту;
б) вибір теми;
в) моделювання аудиторії;
г) формування мети;
д) складання плану;
е) написання й редагування тексту промови;
є) тренування;
ж) добір і вивчення літератури.
Тропи вживаються майже в усіх стилях мовлення, та найчастіше — у художньому стилі. До тропів належать порівняння, епітети, метафори, метонімії, синекдохи, персоніфікація, гіпербола, алегорія.
Порівняння — слово або вислів, що містить зіставлення одного предмета (явища) з іншим.
Епітети — визначення, що виражає образність і емоцію, підкреслює ознаку предмета чи враження від нього.
Метафора — переносне значення слова (за схожістю або контрастом).(за подібністю) :загальномовні і індивідуально-авторські.
Метонімія — троп, заміна одного слова іншим на основі зв’язку їхніх значень за суміжністю.
Синекдоха — троп, назва частини (меншого) замість цілого (більшого) чи навпаки.
Алегорія — конкретне зображення предмета чи явища дійсності, що втілює абстрактне поняття чи думку.
Уособлення – перенесення властивостей живих істот но предмети, явища чи абстрактні поняття.
Персоніфікація — вид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх (на відміну від уособлення — оживлення)
Гіпербола — надмірне перебільшення характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії
Літота – — надмірне зменшення характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.
– У яких стилях мовлення вживаються?
Науковий, офіційно-діловий стилі позбавлені тропеїчної образності. В розмовному ж та публіцистичному стилі вона використовується досить часто. У творах художньої літератури тропи є одним з основних засобів образності. Елементами образності, крім переносних значень слів є граматичні засоби. Це різноманітні префікси, суфікси, відмінкові закінчення іменників, дієслів, прислівники, різні види речень. Разом з ритмікою, мелодикою, звукоповторами вони здатні створювати художні образи.
- Самостійна робота ( виписати тропи та пояснити їхнє значення)
1.Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море. 2.Радіє Київ рідний мій.3. Прощавайте, сині гори, білії сніги. 4. Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. 5. Дівчинонька така гарна, як зіронька. 6. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою… 7. У роки війни Україна протягнула руку допомоги поневоленим народам. 8. Вже поставила турбіну міцна робочого рука… 9. Мій ти єдиний, зламаний квіте… 10. Я з’їв цілу тарілку.
- Ноги моєї тут не буде. 12. Полетів у магазин по цукерки.
► Визначити тропи у реченнях
- Йдесніг – сніжинки, як відомо, «ходити» не вміють;
- Полетіву магазин по цукерки – не на літаку«полетів», а дуже швидко пішов;
- «Трояндиднів», «крило зорі» (В. Соссюра)
- Читати Підмогильного– не сам твір, а його автор;
- Київпрокидається – не самі люди, а місто, в якому вони перебувають.
- Вчися шанувати копійку– на позначення всіх грошей – найменша частина грошей.
