Прочитайте афоризм. Поясніть його зміст.
У суперечці народжується істина (Сократ).
Дайте відповіді на запитання тесту (відповідайте «так» або «ні») і з’ясуйте, чи вмієте ви сперечатися.
Тест «Чи вмієте ви сперечатися?»
- Чи часто Ви сперечаєтесь із друзями, знайомими? (Так — 2, ні — 0)
- Чи буває так, що в суперечці Ви перестрибуєте з однієї теми на іншу? (Так -2, ні- 0).
- Чи доводилося Вам піднімати голос у суперечці? (Так — 2, ні — 0).
- Чи часто Ваші співбесідники йдуть ображеними? (Так — 2, ні — 0).
- Чи легко Вам вдається підшукувати слова в гарячій суперечці? (Так — 2, ні — 0).
- Чи буває так, що Ви сперечаєтеся про речі, у яких некомпетентні? (Так — 2, ні — 0).
- Чи вважаєте Ви, що в суперечці обов’язково отримати перемогу? (Так- 2, ні — 0).
- Чи буває так, що в суперечці Ви переходите «на особистість»? (Так — 2, ні — 0).
- Чи будете Ви доводити тезу, яку неможливо довести (наприклад, який фрукт смачніший)? (Так — 2, ні — 0).
- Перед Вами — явно збуджена людина, яка несе нісенітниці. Чи вступите Ви з нею в суперечку? (Так — 2, ні — 0).
- Чи видозмінюєте Ви свою поведінку в суперечці у зв’язку з тією чи тією реакцією свідків суперечки? (Так — 0, ні — 1).
- Чи буває так, що в кінці суперечки Ви не можете пригадати, через що вона почалася? (Так — 2, ні — 0).
- Чи перебиваєте Ви свого співбесідника в суперечці? (Так — 2, ні — 0).
- Чи виражаєте Ви свою згоду зі співбесідником в категоричній формі? (Так — 2, ні — 0).
- Чи кажуть Вам «з тобою говорити даремно», «тебе не перепреш», «з тобою важко говорити» і т. д.? (Так — 2, ні — 0).
- Чи буває, що Ви, не погоджуючись із якимись доводами опонента, перестаєте його слухати і починаєте підшукувати заперечення? (Так — 2, ні — 0).
- Чи було таке, що Ви відчували почуття ніяковості за людину, яка програла в суперечці, свідком якої Ви стали? (Так — 0, ні — 2).
- Якщо Ви відчули в суперечці, що Ви не праві, чи можете Ви визнати це? (Так — 0, ні — 2).
- Тема явно не варта суперечки, але Вас провокують прийняти в ній участь. Чи будете Ви сперечатися? (Так — 2, ні — 0).
- Чи вступаєте Ви в суперечки з незнайомими людьми на вулиці, у транспорті, магазині? (Так — 2, ні — 0).
Результат
Менше 8 балів. Ви прагнете уникати суперечок, а якщо все ж таки доводиться відстоювати свої погляди, то робите це спокійно, не ображаючи співбесідника. Ви — коректний та приємний співбесідник.
9-12 балів. Ви не ухиляєтеся від суперечок, але прагнете сперечатися за принциповими питаннями, оскільки не завжди контролюєте свою мову та поведінку. Потім нерідко каєтеся у своїх репліках… Витриманості та коректності в полеміці Вам не вистачає.
30-38 балів. Ви постійно вступаєте в суперечки, не відрізняючи головного від другорядного. Вас не хвилює істина, Ваша мета — отримати в суперечці перемогу, довести, що саме Ваші погляди правильні. Ви — небажаний опонент для більшості людей. Потрібно менше сперечатися.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з текстом
► Прочитайте матеріал і з’ясуйте, яких правил слід дотримуватись під час суперечок?
Культура ведення полеміки виявляється в тому, щоб не вести полеміку з людиною, яка некомпетентна в цьому питанні, і тоді, коли це недоцільно, (наприклад, якщо політичне запитання, поставлене слухачем, цікавить тільки його одного). В останньому випадку ліпше подякувати слухачеві за висловлену думку і продовжити розмову з ним наодинці. Не варто сперечатися з несуттєвої для справи проблеми. Нарешті трапляються люди, суперечка з якими гірше зубного болю. Це особи, упевнені в тому, що можуть існувати тільки дві думки: їхня власна і неправильна. Не всі здатні зрозуміти і прийняти іншу позицію.
Є і поціновувачі словесних поєдинків, для яких перемога в суперечці —самоціль, і охочі працювати на публіку.
Приречена на невдачу суперечка з людиною, яка настроєна проти опонента як особистості.
Украй важко переконати партнера, якщо він зацікавлений у протилежному висновкові.
Неабияке значення для проведення суперечки і прийняття рішень має обстановка ведення суперечки: чи підходить місце, чи достатньо часу для обговорення питання, чи немає знервування й напруги в сторін, що сперечаються. Тому, якщо з’ясувалось, що співрозмовник має протилежну думку, перш ніж починати полеміку, слід запитати в себе самого таке:
- Що станеться, якщо партнер залишиться при своїй думці?
- Чи хочу я обговорити питання, чи неодмінно довести свою правоту?
- А може, не маю рації я?
- Чи дозволяють обставини вести полеміку?
- Чи готовий я до суперечки? Достатньо я компетентний у цьому питанні, щоб обґрунтувати власну думку і спростувати протилежну? Чи володію собою, чи доброзичливо ставлюся до партнера,щоб гідно вести полеміку?
- Чи достатньо я знаю свого співрозмовника, щоб сперечатися з ним: зможу я дібрати ті докази, які на нього вплинуть?
- Чи немає у партнера особистої зацікавленості в тому, що він стверджує? Розпочинати полеміку можна, лише добре продумавши її доцільність і зваживши свої шанси на успіх.
Відомий філософ Сократ — один із засновників Школи Риторичної Грамоти, ввів для своїх учнів спеціальні уроки, які назвав Уроками Еристики, тобто уроками справедливої, чесної суперечки. А проходили такі дискусії у формі діалогу.
Були виділені основні правила ведення такого діалогу-суперечки:
1) Не сперечайся через дрібниці, без причини.
2) Пам’ятай завжди, про що сперечаєшся — предмет суперечки.
3) Май завжди під час суперечки приклади і докази.
4) Проводь суперечку достойно: будь спокійним, ввічливим, поважай чужу думку.
Складання пам’ятки
► За поданим текстовим матеріалом складіть пам’ятку.
Під аргументацією розуміється процес наведення доказів, пояснень, прикладів для обґрунтування будь-якої думки перед слухачами або співрозмовником.
Теза — це головна думка виступу, головне твердження оратора, яке він намагається обґрунтувати, довести.
Аргументи — це докази, що наводяться в підтримку тези: факти, приклади, затвердження, пояснення, все, що може підтвердити тезу.
Від тези до аргументів можна поставити питання Чому?, а аргументи відповідають: Тому, що.
Телевізор дивитися корисно — теза виступу.
Аргументи — тому що:
З телевізора ми дізнаємося новини.
По телевізору повідомляють прогноз погоди.
По телевізору ми дивимося навчальні програми.
По телевізору показують цікаві фільми.
Аргументи бувають двох типів: «за» (за свою тезу) і «проти» (проти чужої тези).
Аргументи «за» повинні бути:
□ правдивими, спиратися на джерела і авторитети
□ доступними, зрозумілими, у системі.
Можна виділити ряд типових аргументів, які вважаються сильними в більшості випадків. До таких аргументів зазвичай відносять ті, що відображають об’єктивну реальність.
Аргументи «проти» повинні бути переконливими:
□ наукові аксіоми;
□ положення законів та офіційних документів;
□ закони природи;
□ висновки експертів;
□ посилання на визнані авторитети;
□ цитати з авторитетних джерел;
□ свідчення очевидців;
□ статистичні данні.
Оптимальне число аргументів — 3.
Правила ефективної аргументації:
□ Звертайтеся до фактів і прикладів, що викликають емоції, а не до самих емоцій.
□ Не зловживайте логічним тиском.
□ Звертайтеся до життєво важливим для слухачів фактів («це допоможе вам зберегти здоров’я»).
□ Персоніфікуйте свої ідеї (перетворюйте обговорення ідей в обговорення людей). У логіці такий аргумент називається «аргумент до людини». Відволікайтеся у викладі від основної теми, дайте можливість слухачам трохи розслабитися.
□ Використовуйте парадоксальні аргументи. Гельвецій писав: «…бувають люди, яких треба приголомшити, щоб переконати». Такий спосіб частіше зустрічається в рекламі.
□ Демонструйте деяку перевагу над слухачами (показуйте свою освіченість, цитуйте відомих художників слова, помірно використовуйте іноземні слова і терміни). Цей аргумент називають «аргумент до невігластва».
□ Будьте лаконічні.
□ Використовуйте цифри.
□ Використовуйте гумор.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Доберіть аргументи на підтвердження тези «Необхідно жити в гармонії з суспільством».