Головна / Новини / Традиції святкування Нового року

Традиції святкування Нового року

4978416426219

Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.

А коли ж з’явилася новорічна ялинка? Звичай прикрашати деревце був відомий ще у стародавніх греків, проте саме ялинки почали прикрашати стародавні германці, вшановуючи таким чином дух лісу. Першу письмову згадку про ялинку знаходимо в хроніці міста Штрансбурга від 1605 року, де описано, що городяни ставлять ялинку в домівках і прикрашають її кольоровими паперовими квітами, яблуками, цукром. Згодом через Голландію, Чехію, Польщу цей звичай перейшов і до нас.

Перші новорічні ялинки у Польщі, відтак і в Галичині почали встановлювати в ХІХ ст., перейнявши цей звичай у німецьких переселенців-євангелістів. Проте й до цього часу на Різдво будинки прикрашали ялинковими гілочками. У цьому сенсі більш правильно називати святкову ялинку різдвяною, а не новорічною, адже встановлювали її саме напередодні Різдва. Ялинки прикрашали відповідно до статків. Розглядаючи в музеях надзвичайної краси та витонченості європейські новорічні прикраси, варто пам’ятати, що далеко не всі могли собі дозволити таку розкіш. Навіть родини середнього достатку прикрашали ялинку яблучками, горішками у фользі, саморобними прикрасами з соломи, яєчної шкаралупи, кольорового паперу. Кульки робили навіть із газет, обгортаючи їх фольгою. А вже цукерки чи медівнички – то були найбільш бажані ялинкові прикраси для малечі. Дуже урочисто виглядали свічечки на ялинці. До свічок виготовлялися спеціальні лапки, щоб ялинка не загорілася.

Кожен сьогодні святкує Новий рік Так, як хоче: з родиною чи друзями. Вдома чи на гучній вечірці. Або ж і не святкує зовсім. Це, звісно, вибір кожного. Але варто пам’ятати про ті традиції, які збереглись в Українців, аби зовсім їх не втратити.

Що більшості відомо про Новий Рік сьогодні? Те, що його дата святкування змінювалась на території України декілька разів. Це було і в середині січня, і навесні, і восени. Але мова йде саме про зимовий Новий Рік, тож постараємось дізнатись більше про нього:

Як прикрасити сьогодні ялинку в українському стилі?
Зробити медові пряники. Вирізати їх різними тематичними формами: як сніжинки, ялинки, півмісяць або зірки, сніговик тощо. Нанизати на нитки та пов’язати на ялинку. Можна попередньо розмалювати їх цукровою глазур’ю.

Грецькі горішки та шишки — також часто слугували прикрасами, як і свіжі яблука. Зараз їх можна доповнити цукерками в обгортках, різнокольоровими стрічками і ліхтариками. Популярними знову стають іграшки з дерева — розмальовані яскравими фарбами.

Традиції святкування
Багато традицій збереглось і до сьогоднішнього дня. Наприклад, готувати на святковий стіл 12 страв, запрошувати гостей на наступний день.

Подекуди молоді дівчата і досі ворожать у новорічну долю. Так само, частково, залишилась і дивовижна традиція щедрування.
Щедрують у нас і першого січня,

Святкували завжди, як і зараз, з піснями, гарним застіллям, у родинному колі. Існувало й немало прикмет, у більшість з яких ми віримо й досі.

Прикмети на Новий Рік

1. Не можна виносити сміття перед Новим Роком — інакше в будинку не буде злагоди і миру.
2. Викидайте старі й поламані речі з дому — щоб не знати скрути в новому році.
3. Одягайте для святкування найдорожчі прикраси та новий одяг, щоб жити в достатку.
4. Під час рахунку останній секунд до Нового Року — загадайте своє найбільше бажання.
5. Також, аби жити багато, до столу подавали кашу, а зерном посипали рідних та друзів, особливо під час щедрування.
6. Якщо зранку 1 січня на деревах іній — то буде багато хлібу. А як нема зовсім, то рік буде голодним.
7. Під час святкування Нового Року покладіть хоча б одну монету в кишеню, щоб не потребувати нічого.
8. В період з 31 грудня до кінця 1 січня — не давайте нікому нічого у борг та не позичайте. Інакше віддасте всю вдачу і залишите собі нещастя. Це стосується не лише грошей, а й грошей та навіть продуктів.
9. Якщо 31 грудня по дорозі додому зустрінете пса — то в наступному році познайомитесь із вірним другом.
10. Якщо новорічна ніч ясна та зіркова, то прийдешній рік буде врожайним.

Які новорічні традиції в Україні найбільш популярні сьогодні, коли почали святкувати Новий рік

Щедрування

Сучасні традиції на Новий рік відрізняються від звичаїв наших предків, проте дещо залишилося незмінним. Як і в давнину, новорічне торжество – сімейне свято, коли прийнято бажати одне одному всього найкращого на прийдешні 12 місяців. Ці традиції святкування Нового року мають давню історію й відображаються у звичаї щедрування. Зі щедруванням прийнято відвідувати помешкання близьких людей, у віршованій чи пісенній формі бажати усього найкращого в новому році . Одна з найпопулярніших щедрівок: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились…» В знак вдячності щедрувальників обдаровували яблуками, горіхами, солодощами, дрібними грішми. Якщо звернути увагу на тексти найдавніших щедрівок, легко зауважити, що в них згадуються не типові для зими персонажі. Це пояснюється тим, що колись Щедрий вечір (надвечір’я новоліття), припадав на весну. Згодом календар змінився, та давні традиції на Новий рік збереглися в народній пам’яті.

Образи на щедрування

Відповідно до традиції , щедрування на Новий рік – це яскраве костюмоване дійство, яке символізувало проводи минулого і зустріч майбутнього. Парубки переодягалися в Маланку і Василя (символи періоду, що минає, і прийдешнього). В давньоукраїнському маскараді був образ старої баби чи діда, він символізував досвід, зв’язок поколінь. Коза – один з головних персонажів дійства, символ родючості.

Посівання (засівання)

Цікаві давні традиції на Новий рік пов’язані з посіванням, яке відбувалося у перший ранок новоліття. Цей ритуал також родом з часів, коли новорічне торжество припадало на весну. За традицією парубки відвідували рідних, «посівали» їхні помешкання зерном з віршованими побажаннями: «Сійся-родися, жито-пшениця, Жито-пшениця, всяка пашниця. Зверху колосиста, зі споду корениста, У полі – зерном, у домі – добром, У печі – пирогами, на столі – хлібами, На щастя, на здоров’я, на Новий рік, Аби вам вродило краще, ніж торік. Коноплі – під стелю, а льон – по коліна, Щоб вам, добрі люди, голова не боліла». Цей ритуал символізував весняне засівання поля й сприймався як побажання врожаю, достатку. Потім господарі змітали зерно й давали курям – аби краще неслися.

Методист Інна Вантєєва

85897194642

Про user

user

Залишити коментар

Ваш email ніде не буде показанийОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

x

Перегляньте також

IMG-23c6ec29b0a4b3f51e506acee57fde1a-V

На порозі професійних буднів…

15 лютого у Федорівському центрі професійної освіти відбувся захист дипломних робіт у ...