Минають дні, ідуть роки
Життя листки перегортає,
А біль Афгану – навіки
В душі чомусь не замовкає
15 лютого – у День вшанування пам’яті воїнів – інтернаціоналістів, учні ДНЗ «Чубарівський професійний аграрний ліцей» щиро вітали учасників бойових дій на території інших держав, ветеранів неоголошеної війни у Афганістані: Віктора Харламова, Сергія Шамрая та колишніх випускників училища Тараса Степаненка, Віктора Герасимова, Олександра Мороза та Олександра Буханова. Зустріч поколінь відбулася за сприянням голови Гуляйпільської Спілки ветеранів Афганістану Сергія Ольхового. То ж, шанованих ветеранів ліцеїсти зустрічали у ліцейному музеї «Берегиня» величним караваєм, квітами та гучними оплесками.
Ведучі заходу Андрій Толошний ( 2 курс, професія Тракторист-машиніст) та Максим Сержанський (3 курс, професія Кухар, кондитер) з пересторогою звернулися до вразливо гіркої історії афганської війни, невигаданої правди про афганське пекло. Волонтерська група «Прометей» презентувала відеосюжет на тему: «Афганістан…Ціна чужої війни», до якої увійшли світлини воїнів – афганців, ветеранів війни, гостей зустрічі.
А потім були спогади… Гіркі спогади учасників тих днів тяжких випробовувань, які канули в лету, а сьогодні об’єднали воїнів -інтернаціоналістів у одну єдину родину – спілку ветеранів Афганістану, де біль одного відлунюється болем в інших.
Пісенні вітання дарувала Діана Свінціцька (учениця 1 курсу, професія Кухар, кондитер), інструментальну композицію на акордеоні «Повернення» виконала Надія Оліфан (учениця 2 курсу, професія Кухар, кондитер), рядки поезій про війну лунали з вуст Надії Кравченко ( 2 курс, професія Кухар, кондитер).
Хвилиною мовчання присутні вшанували полеглих на чужій афганській землі воїнів – інтернаціоналістів, зокрема, земляків нашого краю – Юрія Пузанова, Михайла Синельника та випускника училища Володимира Ворону.
Ще довго буде щеміти болем Афганістан у душах поколінь. Хай це ніколи не повториться, а лишиться тільки на сторінках історії. Щоб ми всі були здоровими, жили у щасті, з миром, злагодою, мали добробут, родинне тепло у великому домі, який зветься Україна.
Світлана Балак
бібліотекар