ФЕДОРІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПО Міністерство освіти і науки України
Розділ. Модерна українська проза
Тема. Михайло Коцюбинський. Повість “Тіні забутих предків”. Світ людини у зв’язку зі світом природи
Гуцульщині “Тінями забутих предків” Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятниик.
А.Крушельнцький
І.Опрацювання навчального матеріалу
Історія написання
Повертаючись з Італії влітку 1910 року, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Короткі відвідини того краю з мальовничою природою та первозданним побутом мешканців гір не дали письменнику досить матеріалу для твору, проте бажання написати про «незвичайний казковий народ», гуцулів, не полишило його. Коцюбинський ще раз відвідав гуцульський край, де вивчав звичаї, побут, фольклор його мешканців. На думку письменника, гуцули й у XX ст. залишились язичниками. Враження від «чарівного полону» горян лягли в основу повісті.
«Тіні забутих предків» — повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині в 1911 році.
У творі розповідається про кохання гуцулів Івана й Марічки з ворогуючих родів, що трагічно завершується для обох. У повісті яскраво передано гуцульські побут і життя з елементами фольклору.
1964 року повість екранізував Сергій Параджанов. Повість включено до списку «Від Сковороди до сьогодення: 100 знакових творів українською мовою»[.
Джерела повісті
Фольклорними джерелами повісті «Тіні забутих предків» є, насамперед, вірування горян. Їх оточує безліч міфічних істот, що населяють довколишні ліси, потоки, озера, печери. Це і злий арідник, і щезник, нявки, лісовики, русалки, добрий чугайстер, голос сокири. Усі вони так чи інакше втручаються в життя людини, і тому з ними треба жити у мирі та згоді. Треба знати, як собі зарадити перед усіляким злом. Наприклад, при народженні дитини баба-повитуха має «сокотатися», обкурювати зіллям хату та засвічувати свічку. Інакше бісиця обміняє немовлятко на своє бісеня.
Лише окремі люди могли втручатися у світ духів. Це були знахарки та знахарі, які добре розумілися на травах та різних замовляннях. Це були мольфари (у повісті таким є Юра), які вміли відвертати бурі, наганяти чи знімати слабість, зупиняти звіра поглядом. Поряд з мольфарами, здатними творити на добро і зло, серед людей жили також і відьми. У повісті змальовано Химку, яка робить усе, що приписує відьмам народна уява: доїть щоночі чужих корів, овець, кіз, а також жаб, гадюк, ящірок, «спиває місяць», «врочить» людей та худобу, перетворюється на собаку, клубок туману, жабу.
Крім гуцульської демонології, що сповнює життя героїв повісті таємничістю та незвичайними пригодами, ми знаходимо у творі архаїчні звичаї, зокрема давній звичай кровної родинної помсти. З ворожнечі родів, власне, і починається історія дивовижного кохання Івана та Марічки.
Головний сюжет нагадує шекспiрiвський: дiти з ворогуючих родiв Палiйчукiв i Гутенюкiв (такi собi гуцульськi Монтеккi i Капулеттi) кохають одне одного i гинуть, майже не зазнавши щастя. Але цим паралель вичерпується.
Кохання Iвана та Марiчки розцвiтає не за стiнами середньовiчних замкiв, а як дика квiтка у полонинi, серед незайманої природи та рiзних духiв, що за повiр’ями iснують поряд з людиною. Воно бiльш живе, хоч i казкове. I причини загибелi карпатських Ромео i Джульєтти iншi, нiж у Шекспiра. Молодят розлучають соцiальнi проблеми: Iван змушений iти на заробiтки, а Марiчка в цей час випадково гине у водах бурхливого потоку. Мрiя розбивається об скелi реальностi. Це вже не зовсiм по-шекспiрiвськи – таке ми зустрiчаємо в народних творах.
Про палкість і завзятість натури, про відвагу та силу свідчить давній звичай з’ясовувати «на бартках» чоловічі непорозуміння. Іван у такий спосіб з’ясовує стосунки з «любасом» своєї дружини Палагни, мольфаром Юрою. Звичай ворожіння «на теплого Юрія» (вдосвіта), з якого і почався перелюб між Палатною та Юрою, відтворює загадкові жіночі уявлення про долю.
З перших сторінок повісті ми потрапляємо в атмосферу фантастичних народних вірувань. Головний герой Іван, не дивлячись на свій ранній вік, знав дуже багато, міг розказати про нявку, потопельників, про арідника (злого духа), який «править усім». Народні уявлення про чорта викликали у письменника особливий інтерес. Визнання двох творчих начал – доброго і злого – наклало відбиток на всі уявлення про світ у героїв повісті. В їх уста Коцюбинський вкладає ідею про те, що чорт – початок усякої культури, а бог передав всі «винаходи» людям. Тому Іван «кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів…»
Характерні для міфологічного мислення у творі імена героїв – Іван та Марічка – найпопулярніші імена героїв народних пісень, отже, типові для українців у будь-який час. Як вважав сам письменник, саме ці імена відображають міфосвідомість нації. Крім того, Іван та Марічка символізують в повісті жіноче та чоловіче начало як нерозривні протилежності.
Майстер слова показує народження чарівних перлин народної творчості. Іван Палійчук грав на флоярі. Пісні, мелодії він збирав з гірських голосів, і це був спів його душі. Так зароджується їх кохання з Марічкою, оповите піснями. Іван грав, Марічка співала. Співаночок знала безліч, сама вміла складати. І мова їх звуків була мовою кохання.
Ізгадай мні, мій миленький, два рази на днину,
А я тебе ізгадаю сім раз на годину.
Тема твору
Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору; показ єдності людини та світу природи.
Ідея твору
Гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
Проблеми, порушені у творі
- гармонія між людиною та світом природи;
- життя та смерть, добро та зло;
- язичництво та християнство;
- сила кохання та неможливість існування без нього;
- роль праці в житті людей;
- стосунки батьків і дітей.
Конфлікти твору
Конфлікти у творі складні та багатопланові:
- між родами Палійчуків і Гутенюків (Іван – кохання — Марічка);
- людини з дикою гірською природою (Іван – злі духи та істоти);
- людини із власним «я» (роздвоєність Івана);
- побутовий (Іван – Палагна);
- людини з людським буттям (Іван – смерть).
Сюжет повісті
Сюжет твору перегукується з трагедією Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У них є чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. У цих родах є діти, які кохають один одного, – Іван і Марічка.
Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді. Як і в Шекспіра, герої М. Коцюбинського гинуть.
Основні персонажі
- Іван Палійчук;
- Марічка Гутенюк;
- Палагна;
- мольфар Юра.
Міфічні істоти: щезник, чугайстир, нявка, арідник
Іван Палійчук
Іван дуже любив природу, завжди відчував глибокий духовний зв’язок із нею, з малих років був дуже вразливою дитиною з чутливою душею:
«Туго росла дитина, а все ж підростала, і нестямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить» (Іван у дитинстві).
Коли Іван підріс, він став гарним парубком:
«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».
Іван дуже відданий у коханні: покохавши один раз (Марічку), він не може її забути протягом усього життя.
Марічка
Марічка Гутенюк – кохана Івана. Марічка у творі показана як дуже добра, ніжна, палка дівчина. Вона щиро віддана лише коханій людині – Івану.
Марічка мрійлива, дуже любить співати:
«Марічка обзивалась на гру флояри (сопілки), як самичка до дикого голуба, – співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з’явились – не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще в колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях…» (про хист Марічки до складання пісень).
Палагна
Палагна – дружина Івана. На відміну від ніжної, вразливої та романтичної Марічки, Палагна постає як доволі вульгарна, приземлена, меркантильна жінка.
«На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась».
«Його Палагна була з багацького роду, фудульна [горда, пихата, зарозуміла], здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю».
Між Іваном та Палагною немає кохання, лише тверезий розрахунок, це шлюб, продиктований суто господарськими потребами. Проте Палагна теж потребує любові, яку знаходить в обличчі сусіда, могутнього чарівника Юри.
Юра
Юра – сусід Івана, коханець Палагни, мольфар (чарівник).
«Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар [злий дух, чаклун]. У своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржинки (худоби) й людини, його боялись, але потребували всі».
Образ Юри набуває гіпертрофованих фантастичних рис: він своїми чарами керує хмарами, впливає на життя та здоров’я людей. Через пристрасну закоханість у Палагну вдається до чар, які підточують здоров’я Івана.
Міфічні істоти
Крім людей, у творі також діють міфічні, казкові істоти (запозичені з язичницького фольклору карпатських гуцулів): щезник, нявка, чугайстир.
Щезник – злий дух:
«На камені, верхи, сидів щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру».
Чугайстир – добрий лісовий дух:
«Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточувало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді й звисало на грудях… Се був веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере».
Нявка – міфічна лісова дівчина, у котрої в спині діра, через яку видно всі нутрощі.
Ці істоти начебто з’являлися у вигляді людей і заманювали своїх жертв у різні пастки.
«Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка. Йшов поруч із нею й боявся пустити Марічку вперед, щоб не побачить криваву діру ззаду у неї, де видно серце, утробу і все, як се у нявки буває» (про зустріч Івана із нявкою під виглядом Марічки).»
ІІ. Закріплення матеріалу
1. Перегляньте відео
https://www.youtube.com/watch?v=jP2lVDZY8w0
2. Складіть паспорт твору “Тіні забутих предків”
3. Дайте відповіді на запитання:
– За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали одне одного?
– Чи можна сказати, що Іванко та Марічка були дітьми прекрасної природи , жили за її законами й ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти?
4. Виконайте вправу:
https://learningapps.org/4224983
ІІІ. Домашнє завдання
Підготуйте мінідослідження “Фольклорне тло твору”.
