ФЕДОРІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПО Міністерство освіти і науки України
Розділ. Сучасна література в юнацькому читанні.
Тема. Паоло Коельйо “Алхімік”. Значення творчості П. Коельйо для сучасності. Мотиви й образи світової культури у творі. Ознаки роману – притчі.
І.Опрацювання навчального матеріалу.
Перегляньте:
Пауло Коельйо народився в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 24 серпня 1947 року в родині інженера. Його батьки хотіли, щоб хлопчик пішов по стопах батька, але вже в юності Пауло Коельо вирішив, що хоче стати письменником. Його небажання слідувати волі батьків призвело до того, що у віці 17 років Пауло був визначений у психіатричну лікарню (1966), де проходив лікування електрошоком .. Він був випущений з лікарні через три роки, зробивши три спроби втечі. Коельо пізніше зізнався, що його батьки прийняли рішення помістити його в лікарню тому, що хотіли захистити його і не знали, що з ним робити. Досвід і переживання, які він отримав за ці важкі три роки Коельо майстерно виклав у романі «Вероніка вирішує померти». В юності він також відбув тюремне ув’язнення за виступи проти правлячого диктаторського режиму в Бразилії (у в’язниці він не раз піддавався тортурам). Цей етап свого життя Пауло Коельо частково описує в романі Валькірії, нещодавно вперше вийшов російською мовою.
Поступившись бажанням батьків, Коельо вступає на юридичний факультет, але вже через рік він кидає навчання, приєднується руху хіпі і подорожує по Америці і Європі. В цей же час він стає композитором і пише пісні для багатьох знаменитих бразильських виконавців. Пізніше Пауло об’єднав сили з рок-зіркою Раулем Сейхаса … Разом вони написали 120 пісень (між 1973 і 1982), який революціонізували бразильську рок-музику; деякі з цих пісень – хіти і сьогодні. Еріка Мармо описав той період його життя у своїй книзі «Пісня Чарівника: Музична Кар’єра Пауло Коельо», виданої в 2007 році.
Хіппі, журналіст, рок-зірка, актор, драматург, театральний директор і телевізійний продюсер – ця ураганна життя закінчилося в 1982 році під час поїздки до Європи. У Дахау і пізніше в Амстердамі у Пауло відбулася містична зустріч з «J», його новим наставником, який переконав його пройти шляхом Сантьяго-де-Компостела, дорогий середньовічного паломника між Францією та Іспанією.
Він здійснив це паломництво в 1986 році. Саме там він повторно звернувся до християнства і знову знайшов віру, в якій його виховували батьки-єзуїти в шкільні роки. Пізніше він описав цей досвід у своїй першій книзі The Pilgrinage («Щоденник Мага»), виданому в 1987 році. У наступному році вийшла його друга, і найпопулярніша книга «Алхімік». Цей роман не тільки приніс Коельо світову популярність, а й знайшов статус сучасної класики. Це історія поза часом, яка не перестане чарувати і надихати цілі покоління майбутніх читачів.
Наступними книгами були «Брида» (1990), O Dom Supremo: The Greatest Gift (1991), Валькірії (1992), «Мактуб» (1994), «На березі Ріо П’єдра сіла я і заплакала» (1994), «П’ята гора »(1996), Love Letters from a Prophet (1997),« Книга Воїна світла »(1997),« Вероніка вирішує померти »(1998) і« Диявол і сеньйорита Прим »(2000). Його останні роботи: «Одинадцять хвилин» – бестселер 2003-, «Заїр» (2005), Like the Flowing River (2006), «Відьма з Портобелло» (2006), «Переможець залишається один» (2008) та Алеф (2010 ). У березні 2011 року видавництво АСТ вперше російською мовою випустило роман «Валькірії», а в кінці 2011 року готується до видання новий роман автора «Алеф».
Пауло Коельо отримали безліч престижних міжнародних нагород. Критики відзначають його реалістичний, повний поезії та філософії стиль. Мова символів в романах Коельо каже безпосередньо з серцями читачів і це робить його романи популярними в усьому світі.
Шанувальники Коельо високо цінують його духовність, чесність, мудрість, а також його інтерес до загальносвітових проблем і відкритість до спілкування з людьми в незалежності від їх походження і матеріального становища. Пауло Коельо є Почесним радником у програмі ЮНЕСКО «Міжкультурні та міжрелігійні діалоги». У 2007 році йому було присвоєно звання Посла доброї волі ООН, що сприяло його роботі в галузі міжкультурного діалогу та захисту прав дітей.
У 2009 році Пауло Коельо потрапив у Книгу Рекордів Гіннеса як автор самого перекладного в світі роману (Алхімік). Більше того, на Франкфуртському книжковому ярмарку в 2003 році, він за одну автограф сесію підписав найбільшу кількість різномовних видань роману Алхімік (книги на 53 мовах), за що також потрапив до Книги Рекордів Гіннеса.
На дозвіллі Коельо любить читати, подорожувати, комп’ютери, проводити час в Інтернеті, грати в футбол, прогулянки, часто спілкується зі своїми фанатами в Мережі, веде блог, займається музикою і Kyudo (свого роду медитативна стрільба з лука). Щоранку він прокидається рано і після двогодинної прогулянки випускає 24 стріли, використовуючи один зі своїх трьох луків. Пауло Коельо завжди цікавився кіно і зараз працює над своїм першим кіно-проектом «Experimental Witch». У 1996 році Коельо і його дружина, Христина Оітісія, заснували Інститут Пауло Коельо, який допомагає малозабезпеченим дітям і літнім людям в Бразилії
Постмодернізм – цілісний, багатозначний, динамічний, залежний від соціальних і національних особливостей комплекс мистецьких, філософських, науково-теоретичних уявлень. Твір П. Коельйо відповідає цим ознакам
Притча — невелика повчальна алегорична оповідь, у якій опосередковано, приховано (підтекстово) присутня мораль.
«Алхімія” – донауковий напрям у розвитку хімії, що виник у Єгипті у ІV-ІІІ ст. до н.е., головною метою якого було здобуття Філософського каменя для перетворення неблагородних металів на золото і срібло і Еліксиру довголіття.
Філософський камінь — речовина, за допомогою якої неблагородні метали перетворювалися на золото і срібло.
Еліксир довголіття — універсальний розчин.
Слова відомих про творчість Пауло Коельо
Джулія Робертс: «Це немов музика! То, як він пише, – це чудово!» («Пауло Коельо, Алхімік слова», документальний фільм, виробництво Діськавері/поло де Імахем).
Мадонна: «Алхімік» – прекрасна книга про магію, мрію і скарби, які ми шукаємо скрізь, а знаходимо у себе на порозі» (інтерв’ю німецькому журналу «Зонтаг-актуель»).
Однак критика попри всю популярність Пауло Коельо неоднозначно сприймає його творчість. В його бік звучать і негативні зауваження
Не дивлячись на весь цей успіх, багато Бразилійських критиків все ще вважають його незначним письменником, чиї роботи дуже прості і нагадують книги з серії «допоможи собі сам». Деякі з них також називають його роботи «комерційними» і орієнтованими на ринок. Його обрання в Літературну академію Бразилії залишається спірним питання для багатьох бразилійців. Відома російська телеведуча і сценаристка Авдотья Смирнова сказала про нього таке:
Роздратування, яке Коельо викликає у будь-якого хоч трохи літературно досвідченого читача, пояснюється перш за все його надзвичайною серйозністю, гусячою якоюсь поважністю, — нудьга смертна, на весь роман жодного жарту, жодної усмішки, жодної гостроти. Я маю на увазі не хиханьки-хаханьки, гострота в літературі буває яка-завгодно — фонетична, філософська, така, що вивертає ідіоми; але так, без єдиної навіть тіні жонглювання, без щонайменшого артистизму, без натяку на гру розуму, така справжня література рідко трапляється. Тим часом саме ця серйозність і робить Коельйо таким популярним письменником.
ІІ. Закріплення матеріалу.
Перегляньте презентацію
ІІІ. Домашнє завдання.
ПРочитати “Алхімік”. Дібрати цитати для характеристики образу Сантьяго
