Урок 9. Прикметники, що перейшли в іменники

1. Перейдіть за посиланням, перегляньте відео та пригадайте відомості про прикметник.

https://www.youtube.com/watch?v=TWbzJR9jZgc

2. Виконайте письмово завдання до теми «Прикметник»

1.Заповніть схему про прикметник.

2. Назвіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір

1) лід, льодове, льодовиковий,

2) синь, синька, синій;

3) золотий, золотити, позолотила;

4) малюнок, мальовничий, малювання;

5) далеко, здалеку, далекими.

- Що спільного між словами в кожному рядку?

3. Доберіть до слів спільнокореневі прикметники. Яка між цими словами різниця?

Весна –

Дерево –

Зима –

Птах –

Сніг –

4. Виписатисловосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

1) За Дмитровим днем у давнину завбачували погоду — якими будуть літо і зима, урожай, приплід худоби тощо.

2) Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозним.

3) Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.

4) Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню і холодну весну (За В. Скуратівським).

- До якого жанру літератури належать подані речення?

5. Підберіть до іменників відповідні прикметники, узгодивши їх з поданими іменниками у роді, числі та відмінку.

6. Заповніть кола Вени.

7.Випишіть прикметники в таблицю.

Втомлений, солодкий, крихкий, озоновий, звірячий, щедрий, валютний, осінній, гарний, люблінський, вдалий, гордий, шкільний, кінний, Іванів, тривалий, україн­ський, китайський, милий.

Підкресліть другу від початку букву й прочитаєте назву відомого твору Всеволода Нестайка

8.Випишіть подані прикметники у таблицю.

Всесильний, апаратний, учорашній, передній, крайній, пильний, круглий, околишній, липовий, задній, осінній, адресний, безкраїй, внутрішній, екстрановітній. кольоровий, колишній, значний.

3. Опрацюйте теоретичний матеріал

Перехід прикметників в іменники. Творення прикметників

Деякі прикметники в процесі мовлення втрачають своє основне прикметникове значення, набувають ознак іменників і виражають предметність, тобто субстантивуються і таким чином переходять до розряду іменників.

Переходячи до розряду іменників, прикметник виражає досить широке загальне поняття: Розумний б’є на те, що справді в його є. Два хитрих мудрого не переважать. На віки вічні старий зникає, занесе з собою і добре й лихе, поховає пережите й перемучене і стражданням закручене.

Субстантивація прикметників буває повна і неповна.

При повній субстантивації прикметники цілком переходять в іменники і не вживаються як прикметники: придане, набережна, пальне, Рівне, Ніжин.

При неповній субстантивації прикметники вживаються і як найменування предмета, і як найменування ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє.

Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками і числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.

4. Виконайте завдання
5. Якою частиною мови виступає слово “знайома”?

На ґанку сиділа знайома панна (М.Старицький)

На перехресті він здибав знайому (М.Старицький)