інж спор презентація

Інженерні споруди, призначені для укриття та тимчасового захисту людей.

Домашнє завдання вивчити параграфа по темі «Інженерні споруди, призначення для укриття та тимчасового захисту людей»,конспект та дати відповіді на запитання.

1. Призначення та класифікація захисних споруд.

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій і катастроф, стихійних лих, від дії зброї масового ураження та звичайних засобів ураження.

Захисні споруди класифікують:

— за призначенням: для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту, пункту управління, вузла зв’язку та медичних закладів);

— за місцем розташування: вбудовані, відокремлені, метрополітен, гірничі виробки;

— за терміном будівництва: зведені завчасно, швидко зведені;

— за захисними властивостями: найпростіші укриття (відкриті та перекриті щілини), сховища та протирадіаційні укриття (ПРУ);

— за місткістю: споруди малої місткості (до 150 осіб), середньої місткості (151–600 осіб) і великої місткості (600 осіб і більше).

2. Укриття найпростішого типу — відкриті й перекриті щілини, їх підготовка та можливості щодо захисту

Найпростішими укриттями є споруди, що зменшують радіуси ураження людей світловим випромінюванням, проникаючою радіацією, ударною хвилею та послаблюють дію радіоактивного випромінювання. Такі укриття будуються у вигляді відкритих та перекритих щілин. Ці споруди облаштовують у заміській зоні, а при відсутності ПРУ — і в інших зонах. Щілини виривають у ґрунті, утворюючи вузький рів зі зломами в плані під кутом 90–120°. Довжина прямого відрізка щілини має бути не більше ніж 15 м.

За місткістю в щілині розташовується від 10 до 50 осіб. У щілинах місткістю більше ніж 25 осіб робиться два входи. Перекриття та величина крутості щілини мають витримувати навантаження від ваги ґрунтової засипки товщиною 50–60 см, бокового навантаження ґрунту й дії ударної хвилі на поверхні землі тиском 0,5–1,0 кгс/см2. Матеріалами для настилу перекриття й одягу крутизни (укріплення стін) щілин є ліс круглий, пиломатеріали, залізобетонні вироби тощо.

3. Захисні властивості місцевості.

Ви маєте знати захисні властивості місцевості й уміти використати їх.

Найбільш високий ступінь захисту, у тому числі й від нейтронної зброї, забезпечують вузькі, глибокі й звивисті яри, кар’єри й особливо підземні виробки. Однак і круті схили будь-якої височини, насипу, котловани, низька цегельна огорожа й інші вкриття значно послабляють уражаючий вплив ядерного вибуху. Якщо рельєф місцевості має слабо пересічений характер, то можна використати для захисту навіть дрібні виїмки, улоговинки, канави.

Лісові масиви теж послабляють вплив усіх уражаючих факторів ядерного вибуху. Вони знижують вплив ударної хвилі, зменшують радіоактивне зараження, значно послабляють світлове випромінювання.

Однак варто пам’ятати, що світлове випромінювання викликає в лісі пожежі. У зв’язку із цим для захисту в першу чергу варто використати молодий листяний ліс, тому що він найменш підданий займанню.

У лісі безпечніше розташовуватися на галявинах і вирубках,що заросли чагарником, а за відсутності таких — у глибині лісу.

4. Способи захисту від ядерного вибуху при перебуванні на відкритій місцевості.

У момент спалаху треба закрити очі, щоб захистити їх від ураження світловим випромінюванням, і впасти обличчям вниз, пристосовуючись до рельєфу місцевості й використовуючи для захисту цегельні огорожі, що перебувають на ній, низькі кювети, канави, пні, дорожній насип і т. д.

Пам’ятайте, що в стінах будинків і споруд укриватися не можна — вони можуть обвалитися.

Щоб уникнути опіків, відкриті ділянки тіла слід закривати якою-небудь тканиною, руки ховати під себе.

Щойно ударна хвиля пройде, необхідно негайно надягти засоби індивідуального захисту. Якщо їх не виявиться, треба закрити рот і ніс хусткою (шарфом), обтрусити одяг і взуття від осілого на них пилу й вийти в безпечне місце.

5. Протирадіаційні укриття та сховища.

Сховища є інженерними спорудами, призначеними для забезпечення захисту людей, що укриваються, від негативного впливу сучасних засобів ураження, біологічних засобів, бойових отруйних та небезпечних хімічних речовин, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.

Сховища облаштовуються в зоні можливих сильних руйнувань:

— у межах проектної забудови в категорійних місцях із цивільного захисту на об’єктах господарювання, що продовжують роботу у воєнний час;

— на об’єктах господарювання «особливої важливості»;

— на атомних електростанціях (АЕС).

Протирадіаційні укриття є інженерними спорудами, призначеними для захисту людей, що укриваються, від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості.

Крім зони можливих сильних руйнувань, ПРУ облаштовуються в таких зонах:

— зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення;

— зоні можливого сильного радіоактивного забруднення;

— на об’єктах господарювання 1-ї та 2-ї категорій із цивільного захисту;

— заміській зоні.

Усі сховища (крім сховищ, розташованих у межах проектної забудови АЕС та в метрополітенах) мають забезпечувати захист людей, що укриваються, від впливу надлишкового тиску 100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь послаблення проникаючої радіації, що дорівнює 1000.

Сховища та укриття мають забезпечити можливість безперервного перебування в них розрахункової кількості осіб, що укриваються, протягом 2 діб.

ПРУ мають бути розраховані на надлишковий тиск 20 кПа (0,2 кгс/см2). Залежно від місця розташування, ПРУ повинні мати ступінь послаблення радіації зовнішнього випромінювання, який дорівнює від 10 до 200.

За призначенням у сховищах передбачаються основні та допоміжні приміщення.

До основних належать:

– приміщення для осіб, що укриваються;

– пункти управління; медичний пункт;

– операційно-перев’язочні, передопераційно-стерилізаційні (тільки у лікувальних установах).

До допоміжних приміщень належать:

• тамбур-шлюзи (тамбури);
• фільтровентиляційні приміщення;
• санітарні вузли;
• захищені дизельні електричні станції;
• електрощитові;
• приміщення для зберігання продовольства та посудини запасу питної води;
• приміщення артезіанської свердловини;
• дренажні станції перекачування;
• балонні приміщення;
• приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові (тільки для сховищ АЕС).

До складу ПРУ також входять основні та допоміжні приміщення.

До основних належать приміщення для розміщення осіб, що укриваються.

До допоміжних:

• санітарні вузли;
• вентиляційні приміщення;
• приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу.

6. Правила перебування в захисних спорудах.

У протирадіаційних укриттях, що не обладнані фільтровентиляцією, за сигналом «Хімічна тривога» населення одягає засоби індивідуального захисту. Закриття герметичних дверей у захисних спорудах здійснюється за командою начальника цивільного захисту об’єкта господарювання або без команди — командиром ланки (групи) з обслуговування споруд, якщо наповнюваність досягнута.

За наявності тамбур-шлюзів у спорудах заповнення може продовжуватись способом шлюзування й після їх закриття. Якщо частина людей не встигла укритися в споруді до початку випадання радіоактивних речовин, то перед входом здійснюється часткова дезактивація одягу та взуття, а при вході знімається верхній одяг, який залишають у приміщенні для зберігання забрудненого одягу.

Населення прибуває в захисну споруду із засобами індивідуального захисту, а особовий склад формувань цивільного захисту — із табельними (за нормами забезпечення) засобами захисту.

Запитання на закріплення вивченого матеріалу.

— Назвіть місцезнаходження та призначення захисних споруд вашого району (міста, села).

— Ч ому місткість щілини не має перевищувати 50 осіб? Обґрунтуйте відповідь.

— Ч и є відмінність між протирадіаційним укриттям і сховищем? Назвіть основні переваги сховищ і недоліки ПРУ.

— Чим протирадіаційні укриття відрізняються від інших укриттів?

— Поясніть правила перебування в захисних спорудах.

 Домашнє завдання вивчити параграфа по темі «Інженерні споруди, призначення для укриття та тимчасового захисту людей»,конспект та дати відповіді на запитання.