ЦІНУЙТЕ І ПОВАЖАЙТЕ, СВОЄ – УКРАЇНСЬКЕ !

ЦІНУЙТЕ І ПОВАЖАЙТЕ, СВОЄ – УКРАЇНСЬКЕ !

Яким би ти не був: чи юним, чи в літах, — ти завжди шукаєш у житті те, що живило б твої духовні сили, адже не «хлібом єдиним живе людина». Особливо важко його відшукати сьогодні, коли знецінилися справжні духовні вартості, коли втрачені високі ідеали. Де віднайти те, що піднімає людину над сірою буденністю, що робить її людиною?

Бути українцем – значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися. Ми пишаємося красою української природи, древніми традиціями і мудрістю предків, найбагатшою культурною спадщиною.
Бути українцем – значить беззавітно вірити в Україну, як вірили в неї генії і безстрашні захисники українського народу. Тільки почуття любові й глибокої гордості за Вітчизну разом з вірою у її величне майбутнє дає кожному українцеві, незалежно від того, молодий  він чи сивий,  чи  живе  він в Україні, чи  в інших краях,  право  стверджувати:  це  моя країна, мій  народ,  моя Україна!

І тому в нашій бібліотеці  учні можуть завжди отримати інформацію, яка стосується історичних даних, чи традицій українського народу, познайоми тися з культурною спадщиною.

В березні була підібрана  інформація до 285 річниці від дня народження Кирила Григоровича Розумовського, останнього гетьмана війська Запорізь-кого. В якій учні змогли дізнатися про його життя та заслуги як військового і державного діяча. (уривок інформації)

Часи гетьманства. 1750—1764 рр.

Кирило Григорович Розумовський на­родився 18 вересня 1728 року в родині городового козака Г. Розума з села Ле­меші (тепер село Козелецького району Чернігівської області).

Кирило був звичайним сільським хлоп­цем. Коли йому виповнилось 15 років, його викликали до Петербурга, де він почав навчатися і виховуватися. А ста­лося це тому, що полковникові Вшиневецькому було доручено підібрати та­лановитих співаків для створення при­дворного хору.

У 1734 році у Лемешах Вишневецький почув чудовий голос вродливого юна­ка — Олексія Розума. Це був брат май­бутнього гетьмана Розумовського. Пол­ковник забрав Олексія до Петербурга.

Одного разу царівна Єлизавета (доч­ка Петра І) побачила юнака і, прича­рована його співом, вирішила наблизи­ти «ко двору».

Невдовзі Олексій був призначений камер-юнкером Єлизавети, з часом гра­фом, генерал-поручиком, обер-єгермейстером, а пізніше — її чоловіком. (Так Олексій із Розума перетворився в Розу­мовського.)

Ставши близькою людиною до цари­ці, Олексій зумів викликати в неї сим­патії до України. У 1744 році Єлизаве­та зробила подорож в Україну, під час якої відвідала Глухів, Козелець і Київ. Вона була зворушена святинями дав­нього Києва та гостинною, радісною зустріччю. Козацька старшина Києва, скориставшись нагодою, звернулася з проханям відновити гетьманство в Україні. Цариця прихильно поставила­ся до прохання київської старшини від­новити гетьманство, але кандидата в гетьмани підібрала сама. Ним став менший брат її чоловіка—Кирило…(інформація взята з інциклопедії «Гетьмани України»)

Також у бібліотеці організована виставка виробів декоративної творчості наших учнів та працівників ліцею, аби розвинути просторову уяву  і вміння втілювати у своїх  виробах побачине в природі, створювати красу навколо себе.

Прикладом у створенні виставки стали роботи бібліотекаря ЗубецьГ.В., а також принесли свої вироби і учні – Вовнянко Олександр, Гринь Настя, Алдаковська Настя, Іоничева Альона.

Кожна нація, кожен народ має свою історію, свої звичаї та традиції, що виробилися протягом багатьох століть і освячені часом. Звичаї, традиції, обряди- втілені в рухи й слова світовідчуття, світосприймання та взаємини між людиною і природою. А ці взаємини безпосередньо впливають на духовну культуру народу. Тож бережіть і примножуйте свої національні та визначні пам’ятки культури.

Експонати виготовлені під керівництвом бібліотекаря Зубець Ганни Василівни

Підготувала інформацію бібліотекар Чубарівського професійного аграрного ліцею ЗубецьГ.В.