Загальні принципи комплектування машинно-тракторних агрегатів

Машинно-тракторний агрегат — це сукупність трактора і однієї або кількох робочих машин, з’єднаних з трактором без­посередньо або за допомогою зчіпки.

Залежно від виду з’єднання трактора з робочими машинами розрізняють такі типи агрегатів: причіпний, начіпний, напівна- чіпний та гідрофікований.Упричіпних агрегатахробоча ма­шина з’єднується з трактором в одній точці і має свою ходову частину, на яку передається вся маса машини. Уначіпному аг­регатіробоча машина приєднується до трактора в трьох точ­ках або за допомогою спеціальної зчіпки; частина маси маши­ни передається на ходову частину трактора, а решта — на ко­леса. Унапівначіпних агрегатахзначна частина маси машини передається на колеса, а решта — на ходову частину трактора. В цих агрегатах робочі машини з’єднуються з трактором спеці­альними начіпками у трьох або двох точках.

Гідрофіковані агрегати мають причіпні машини, на яких встановлені гідравлічні циліндри для керування робочими ор­ганами машини з кабіни трактора.

У широкозахватних агрегатах машини агрегатуються за до­помогою зчіпок, обладнаних гідрофікованими пристроями.

Машинно-тракторні агрегати поділяють на прості і комбіно­вані. Прості агрегатискладаються з однакових машин, комбіновані — з різних машин.Комбіновані агрегатибільш по­ширені, бо можуть одночасно виконувати кілька операцій, ско­рочують строки виконання робіт, зменшують затрати праці і сприяють економії пального. Так ґрунтообробний розпушуваль- но-вирівнювальний агрегат РВК-3 з шириною захвату 3 м за один прохід виконує такі операції: розпушує ґрунт на глибину 15 см, руйнує грудки у цьому шарі, вирівнює мікрорельєф, про­водить передпосівне коткування. Застосування цього агрегату на передпосівній обробці ґрунту у розсадниках або при вирощу­ванні сільськогосподарських культур дає змогу у 1,55 раза зни­зити трудові затрати на одиницю роботи, у 1,54 раза збільши­ти продуктивність праці, на 19,37 % знизити прямі витрати.

При складанні тракторних агрегатів треба виходити з агро­технічних вимог щодо виконання робіт, забезпечувати раціо­нальне використання потужності та тягового зусилля трактора при найвищій продуктивності та економічності, передбачити необхідні прохідність та маневровість, створювати умови для

подальшої роботи інших машинно-тракторних агрегатів, забез­печувати зручність та безпечність роботи для обслуговуючого персоналу.

При складанні машинно-тракторного агрегату машину (за­лежно від ії конструкції та умов роботи) з’єднують одним з та­ких способів: навішуванням на трактор або самохідне шасі, навішуванням на трактор і напівначіпну зчіпку, причіпом до трактора або причіпом до зчіпки. Схеми розміщення начіпних машин в агрегаті наведені на рис. 14.8.

Рис. 14.8. Основні схеми розташування начіпних машин в агрегатах: а — задня навіска; 6 — навіска машин або окремих робочих органів поміж передніми і задніми колесами самохідного шасі; в — передня навіска; г — бічна навіска; д — задня і дві бічні навіски із зас­тосуванням напівначіпної зчіпки; е — передня і дві бічні навіски

При комплектуванні машинно-тракторних агрегатів для здобуття найвищого коефіцієнта використання тягового зусилля трактор агрегатують з двома і більше машинами. При цьому ро-

Рис. 14-9. Схеми будови тракторних зчіпок: а — зчіпка СП-2,5 для двох плугів: 1 — причіпна серга; 2 — скоба;

З — розкоси; 4 — тюдовжувач причепа; 5 — тяга до заднього плуга;

6 — шарнірний кронштейн; 7 — опірне колесо; 8 – подовжувач причепа; 9 — подвійний ишрнір; б — зчіпка С-11У

бочі машини (плуги, культиватори, лісосадильні машини та ін.) приєднують до трактора за допомогою зчіпок. Розрізняють зчіпки спеціальні та універсальні. Спеціальні зчіпки використовують тільки для агрегатування певних машин (наприклад, плугів, коса­рок). Прикладом спеціальної є зчіпка СП-2,5М, призначена для агрегатування двох плугів з трактором класу 6,0 (рис. 14.9, а). Найбільша ширина захвату такого агрегату — 3,5 м. Маса зчіпки становить 128 кг.

За допомогою універсальної зчіпки агрегатують різні маши­ни при створенні полезахисних лісових смуг, у великих роз­садниках та при вирощуванні сільськогосподарських культур. Вони бувають причіпними, начіпними та напівначіпними. У при­чіпних вся маса зчіпки передається на колеса, тому при розра­хунку тракторних агрегатів треба враховувати додатковий тя­говий опір на перекочування зчіпки. Начіпну зчіпку повністю встановлюють на тракторі. Напівначіпна зчіпка на кінцях брусів має по одному колесу, на які передається частина маси зчіпки і навішених машин.

Для агрегатування борін, причіпних культиваторів, сівалок найчастіше застосовують причіпну зчіпку С-11У (рис. 14.9, б). Ця зчіпка призначена для роботи з тракторами класу 3,0. Во­на складається з рами з причепом у передній частині та трьох

брусів. Фронт зчіпки становить 10,8 м, найбільша ширина за­хвату агрегату — 14,4 м; маса зчіпки — 780 кг.

Напівначіпну зчіпку СН-35М (рис. 14.10) використовують для складання широкозахватних агрегатів з начіпних культива­торів, борін та інших машин з шириною захвату до 2,8 м та тракторів класів 1,4 та 2,0. До основних частин зчіпки нале­жать два несучих бруси, два механізми навішування, два опірних колеса, дві передні розтяжки, горизонтальна рама (по­яс) та дві задні розтяжки. На кожному з несучих брусів вста­новлена каретка з підйомно-начіпним пристроєм, який містить гідроциліндр. За допомогою гідроциліндра начіпна машина, приєднана до несучого бруса, переводиться із робочого поло­ження у транспортне і навпаки. Каретки можна переміщувати і закріплювати на несучих брусах на різній відстані від по­здовжньої осі трактора.

Машини в агрегаті розміщують ешелонованим способом: дві попереду — по обидва боки трактора на несучих брусах зчіпки, одна позаду трактора — на його начіпній системі. Фронт зчіпки — 5,6 м, найбільша ширина захвату агрегату — 8,4 м; маса зчіпки — 700 кг.

Застосування начіпних широкозахватних агрегатів, складених за допомогою зчіпки СН-35М, дає значний економічний ефект. Пояснюється це тим, що найбільш повно використовується тяго­ве зусилля трактора, збільшується його зчіпна вага і зменшують­ся витрати пального на одиницю обробленої площі. При цьому підвищується продуктивність агрегату, зменшується кількість обслуговуючого персоналу (агрегатом з трьох машин керує один тракторист). Знижується також вартість машин, оскільки начіпні машини мають меншу металомісткість порівняно з при­чіпними. Агрегати від одного місця роботи до другого транспор­туються на високих швидкостях (до 16 км/год).

Напівначіпна зчіпка СН-75 для агрегатування лісонасаджу- вальних та інших машин з тракторами класу 3,0 за будовою близька до зчіпки СН-35М. Фронт зчіпки становить 8 м, а най­більша ширина захвату агрегату — 12 м; маса зчіпки — 1250 кг.

Трирядний лісосадильний агрегат, складений за допомогою зчіпки СН-75, і агрегат з трьох культиваторів із застосуванням зчіпки СН-35М зображені на рис. 15.10, а, 6.На ньому зобра­жені схеми руху цих агрегатів. Агрегати з причіпними зчіпка­ми застосовують тоді, коли з начіпними машинами не можна максимально використати потужність трактора.

Рис. 14.10. Схема будови напівначіпної зчіпки СН-35М: механізм навіски; 2 — несучий бічний брус; 3 —• горизонтальна рама (пояс); 4 — опірне колесо; 5 — передня розтяжка; 6 — задня розтяжка

Начіпна універсальна зчіпка для борін НУБ-4,8 до трак­торів класів 0,9 і 0,6 розміщується позаду трактора. Фронт зчіпки становить 4 м, найбільша ширина захвату агрегату — 4,8 м; маса — 110 кг.

Раціональність використання тягового зусилля характери­зується відношенням тягового опору Л_тдо тягового зусилляР_т. Це відношення називають коефіцієнтом використання тягового зусилля трактора:

(14.29)

*Т

Для кращого використання тягового зусилля трактора не­обхідно, щоб т)\був якомога ближче до одиниці. На оранці від­критих площ цей коефіцієнт доводять до 0,95. На лісових ґрунтах, у яких є коріння дерев, окремі дрібні пеньки і камін­ня, під час оранки треба давати дещо більший запас тягового зусилля. З метою підвищення продуктивності і більш повного використання тягового зусилля на окремих ділянках роботи переходять на більш високі швидкості, при яких тягові зусил­ля тракторів зменшуються.

У стаціонарних агрегатах ступінь завантаження тракторно­го двигуна визначається відношенням потужності, необхідної для приводу робочої машини, до потужності на валу відбору потужності. Коефіцієнт використання потужності двигуна має бути близьким до одиниці.