Основа системи захисту посівів озимих зернових культур від хвороб і шкідників

Протруєння дозволяє:

• знезаразити насіння від збудників хвороб рослин, які передаються через насіння;
• захистити насіння і проростки від пліснявіння у ґрунтових умовах;
• знизити пошкодження сходів кореневими гнилями, а також ґрунтовими шкідниками за обробки насіння комбінованими препаратами з додаванням інсектициду;
• послабити негативний вплив травмування насіння у результаті активізації їх захисних властивостей і захист їх від розвитку паразитичних мікроорганізмів;
• стимулювати ріст і розвиток культур у результаті впливу препаратів на деякі фізіологічні процеси у насінні та рослинах;
• покращувати перезимівлю озимих зернових культур.

Протруювання насіння — важливий фактор підвищення урожайності і повинно бути обов’язковим технологічним прийомом вирощування озимої пшениці.

Від чого залежить ефективність протруювання насіння?

Для забезпечення якісного протруювання дуже важливе значення має сам посівний матеріал. Він повинен бути очищеним, відкаліброваним, не мати значного пошкодження. Особливо велике значення для якісного протруювання має очищення посівного матеріалу від пилу і подрібнених зерен, тому що ці маленькі часточки мають дуже велику відносну поверхню і зв’язують препаративну форму протруювача набагато ефективніше, ніж зерно. На ефективність протруєння зерна великий вплив має також застосування відповідного типу машин для виконання цієї операції, які повинні забезпечувати ретельне дозування зерна і препарату в робочій зоні протруєння.

Яку кількість препарату слід вносити на гектар площі?

На практиці витрати рідинних засобів на 1 га становлять:

• для боротьби з бур’янами: 200–300 л
• для боротьби з хворобами: 200–300 л
• для боротьби зі шкідниками: 150–300 л.

Найновіші конструкції обприскувачів із допоміжним струменем повітря дозволяють знижувати витрати препарату до 50–100 л/га площі.

Вода, яка використовується для приготування розчинів хімічних речовин, повинна мати температуру, близьку до нав­колишньої. Використання для обприскування холодної води, взятої із глибинної криниці, може викликати у рослин тепловий шок. Тому розчин слід готувати, почекавши, щоб вода нагрілася.

Яке значення жорсткості і рН води?

Вода, яка використовується для обприскування, повинна бути м’якою. Осади, що містяться у жорсткій воді, можуть не тільки зменшити ефективність заходів, але і викликати пошкодження рослин. Якщо у розпорядженні є лише жорстка вода, її можна пом’якшити, додавши приблизно 0,5 кг пральної соди на кожні 100 л води.

Значення рН важливе через те, що існує небезпека пошкодження рослин за використання занадто кислої води (низький рН). Рекомендується брати воду з нейтральною реакцією (рН порядку 7).

Які форсунки найбільш придатні для обприскування?

Вибір форсунок для обприскування залежить від виду шкідливого організму, проти якого проводять боротьбу, а також від вибраного препарату. Загалом для боротьби з окремими агрофагами рекомендують такі типи форсунок:

• для боротьби з хворобами слід використовувати щілинні, які забезпечують дрібні або середні краплі розбрискуваної рідини за робочого тиску від 3 до 5 бар і витрат рідини 200–300 л/га;
• для боротьби з бур’янами рекомендують вживати щілинні форсунки, які забезпечують дрібні або середні краплі розбрискуваної рідини за витрат 200–300 л/га і робочого тиску 1,5–3 бар;
• для боротьби зі шкідниками використовують форсунки з витратами рідини на рівні 150–300 л/га за середнього розміру краплин. Оскільки при цьому вимагається більш ефективне проникнення рідини у рослини, робочий тиск повинен становити близько 3 бар.

Рекомендується мати у своєму розпорядженні декілька «типорозмірів» форсунок. Як мінімум їх має бути три комплекти — з підвищеною рівномірністю розпилення, із кутом розпилення 110° і 120° та розмірами 02, 03 і 04 (жовтого, блакитного і червоного кольору згідно зі стандартом ISO).

Чи важлива швидкість обприскування?

Обприскування слід виконувати ретельно, за постійної швидкості руху обприскувача. Контролювати її допомагає правильно налаштований тахометр тягача. Швидкість, з якою відбувається обприскування, можна контролювати за споживаною кількістю води на один гектар поля і дозою препарату, що рівномірно наноситься на поверхню рослин.

Найчастіше рекомендується здійснювати обприскування гербіцидами зі швидкістю 5–7 км/год.