Правила ведення суперечки. Аргументи й докази

Розділ. Практична риторика

Тема. Правила ведення суперечки. Аргументи й докази

І. Опрацювання навчального матеріалу

1.Прочитайте текст, складіть алгоритм «Правила ведення суперечки».

Складіть план до нього.

Мистецтво суперечки відомо здавна. Грецький філософ Зенон називав суперечку з метою переконання опонента тактикою розгорнутої долоні, а суперечку заради перемоги — тактикою стиснутого кулака.

Культура ведення суперечки виявляється в тому, щоб не вести полеміку з людиною, яка не компетентна у цьому питанні, і тоді, коли це недоцільно.

Сьогодні не доводиться встановлювати закони Всесвіту. Але суперечки повсякденно виникають і в XXI столітті. Дискусій неможливо уникнути, адже кожна людина на все має свою точку зору, іноді кардинально протилежну поглядам інших людей. А свої переконання треба відстоювати. Ось і народжуються суперечки.

Однак у сучасному цивілізованому світі пріоритети в мистецтві ведення спору трохи змінилися. Якщо в Античності мистецтво суперечки полягало в майстерності відстоювати власну точку зору, то сьогодні правила ведення спору спрямовані на те, щоб у полеміці не втратити істину і залишити стосунки сперечальників в межах пристойності.

Мистецтво вести суперечку ґрунтується на трьох простих правилах:

розпитувати свого опонента;

вести з ним бесіду;

уважно вислуховувати його докази.

Вступаючи в суперечку, людина повинна знати, що її переконання можуть бути помилковими. Тому важливіше не доводити свою правоту, а уважно вислуховувати й аналізувати докази опонента.

Якщо під час монологу Вашого співрозмовника він торкнувся питання, яке Вам необхідно уточнити, Ви можете перервати його промову, коротко перерахувати свої докази або попросити його дещо Вам пояснити. Після того, як Ви висловитесь, слід нагадати опоненту, про що він говорив до того, як Ви його перебили.

Мистецтво вести суперечку полягає також і в умінні вибирати правильний тон дискусії. Інтонація голосу під час полеміки може бути різною: рішучої, ніжною, впевненою, м’якою. Але при цьому вона не повинна ображати Вашого опонента, принижувати його.

Перед тим як вступити в суперечку, необхідно точно визначити тему полеміки, її сенс і мету. Якщо знехтувати цим правилом, Ви витратите час даремно. Перш ніж почати сперечатися, корисно буде уточнити поняття, про які буде вестися мова у полеміці. Дотримання цього правила дозволяє уникати безглуздих ситуацій, коли суперечка виникає через те, що двоє по-різному розуміють значення одного і того ж слова.

Необхідно також усвідомлювати, що суперечка — це спосіб пошуку істини, а не можливість виплеснути негативні емоції на свого супротивника. Тому Ви повинні чітко визначати для себе, з якими доказами суперника Ви згодні, з якими — ні, і які викликають у Вас сумнів.

Вести суперечку слід ввічливо і стримано. Це покаже, що Ви вихована людина. Крім того, обґрунтовувати свою точку зору переконливіше за допомогою знань і логіки, а не за допомогою жестикуляції і буйства емоцій.

Якщо в ході суперечки було доведено, що Ваша думка помилкова, Вам необхідно визнати свою поразку.

Якщо в ході полеміки була доведена слушність Вашої думки, Ви повинні поводитися гідно, не демонструвати гордість і радість перемоги. Не знижуйте самооцінку свого опонента і не змушуйте його злитися чи ображатися.

На закінчення полеміки підбийте підсумки та оголосіть висновки, до яких Ви дійшли разом.

2.Ознайомтеся з інформацією, оцініть її.

ПОНЯТТЯ ПРО АРГУМЕНТАЦІЮ. СТРУКТУРА АРГУМЕНТАЦІЇ

У суперечці пропонент висуває певну аргументацію. У найбільш широкому розумінні термін «аргументація» можна визначити як процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності.

Обґрунтування може здійснюватися різними способами.

По-перше, положення можуть бути обґрунтовані шляхом безпосереднього звернення до дійсності (експеримент, спостереження тощо). Така аргументація називається емпіричною. Саме такий спосіб обґрунтування дуже часто застосовується у природничих науках.

По-друге, обґрунтування може здійснюватися за допомогою вже відомих положень (аргументів) шляхом побудови певних міркувань (доказів). У цьому випадку людина також певним чином звертається до дійсності, але вже не безпосередньо, а опосередковано. Така аргументація називається теоретичною.

Різниця між емпіричною та теоретичною аргументацією є відносною. Досить часто в реальних процесах комунікації зустрічаються аргументації, в яких поєднується і звернення до досвіду, певних емпірічних даних, і теоретичні міркування.

У структурі аргументації розрізняють тезу та аргументи.

Теза — це положення, яке необхідно обґрунтувати.

Аргументи — це твердження, за допомогою яких обґрунтовується теза.

Класичним прикладом аргументації може стати вислів, відомий ще з часів середньовіччя: «Усі люди смертні. Сократ — людина. Отже, Сократ є смертним». Перші два висловлювання, що складають цю аргументацію, будуть аргументами, а третє — тезою.

У цьому прикладі неважко було знайти аргументи і тезу, тому що аргументація була представлена, по-перше, у повному вигляді, по-друге, невеликим текстом.

Запам’ятайте правило: якщо ви хочете зрозуміти співрозмовника, розкритикувати його точку зору, виявити помилки, побудувати обґрунтоване спростування його позиції, перш за все, треба відновити аргументацію супротивника у повному вигляді, тобто з’ясувати аргументи і тезу.

3.Прочитайте текст, знайдіть тезу й аргументи, зробіть власні висновки, перевірте їх.

Одного разу до Сократа прийшов молодий чоловік за порадою. Його цікавило питання: «Чи слід йому вже одружуватися?». Сократ подивився на нього і відповів: «Одружишся ти чи не одружишся, все одно каятимешся!» Довго розмірковував молодий чоловік, щоб з’ясувати, що мав на увазі Сократ. Спробуємо разом із ним відновити аргументацію давньогрецького філософа у повному вигляді, тобто з’ясуємо усі його аргументи і тезу.

Але перш ніж ви приступите до роботи, запам’ятайте: не намагайтеся, наводити свої власні думки щодо одруження. Пам’ятайте, нас цікавить лише точка зору Сократа.

Правильна відповідь. Повна аргументація Сократа має такий вигляд: «Якщо ти одружишся, то каятимешся. Якщо ти не одружишся, то все одно каятимешся. Ти одружишся чи не одружишся. Отже, ти каятимешся». Перші три висловлювання — аргументи, четверте висловлювання — теза.

4.Дослідження-аргументація

Знайти тезу, яку намагався обґрунтувати автор у наведеному тексті й аргументи, на які він спирався.

КОНКУРЕНЦІЯ МАЄ ПОТРЕБУ В РЕКЛАМІ

Реклама є невід’ємною умовою успішної конкуренції. З одного боку, вона містить у собі певну інформацію, а з іншого — слугує орієнтиром для споживачів.

Було б помилкою спиратися лише на здатність споживачів при виборі товару судити про нього лише за зовнішнім виглядом.

Окрім того, реклама не дає ринку застоюватися. Тільки за допомогою реклами новий виробник може отримати доступ на вже сформований ринок. Реклама сприяє конкуренції, забезпечує доступ на ринок нових виробників, оживлюючи й розширюючи сам ринок товарів і послуг.

Конкуренція і реклама не можуть існувати одна без одної. Реклама потрібна і таким державним інститутам та організаціям, як політичні партії, профспілки, релігійні об’єднання, армія і навіть сама держава.

Самостійна робота

► Випишіть з кожного абзацу одне-два положення, що вам видаються найбільш важливими чи цікавими.

► Здійсніть аналіз тексту.

Результат аналізу тексту

Теза: Конкуренція має потребу в рекламі.

Аргументи:

Конкуренція — це не просто економічна категорія, вона входить до складу основних людських потреб.

Реклама — невід’ємна умова успішної конкуренції:

вона містить певну інформацію;

вона слугує орієнтиром для споживачів;

вона не дає ринку застоюватися;

рекламою займаються державні інститути та організації;

Алгоритм правил ведення суперечки

Починайте заперечувати тільки тоді, коли ви впевнені, що думка співрозмовника дійсно суперечить вашій.

Спочатку наводьте тільки сильні докази, а потім слабкі.

Спростовуйте фактами, показом того, що теза протилежної сторони не випливає з аргументів, що висунута опонентом теза не доведена. Можна показати хибність висловленої думки чи аргументів, спираючись на те, що висновки, які випливають із них, суперечать дійсності. Не наполягайте на запереченні доказів опонента, якщо вони зрозумілі й очевидні.

Стежте за тим, щоб у ваших міркуваннях не було логічних помилок.

У процесі суперечки намагайтеся переконати опонента, пам’ятаючи, що повага до чужих переконань, це не тільки поваги до особистості, але й ознака розвиненого розуму.

Умійте зберігати спокій і володіти собою.

ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Будуючи власну аргументацію, по-перше, необхідно чітко знати, з яких аргументів ви виходите і яку тезу ви намагаєтеся обґрунтувати. По-друге, аргументацію супротивника в процесі суперечки треба сприймати не як потік слів, а вміти швидко аналізувати як її зміст, так і структуру. По-третє, аналізуючи аргументацію опонента, не намагайтеся «навішувати» на неї свої власні уявлення (згадайте приклад з Сократом). Інакше ви будете критикувати не точку зору співрозмовника, а свої уявлення про те, що ви почули або прочитали

Якщо в процесі суперечки ви будете враховувати ці поради, то у вас буде більше шансів розібратися в суті питання, навести аргументовані зауваження і виграти суперечку.

2.Дайте відповіді на запитання.