виробниче навчання гр17Т2№2

виробниче навчання гр17Т2№2

Виробниче навчання кат.А1. гр.17Т2. Урок №24.

Тема: «Посів соняшника».

Інструктаж з охорони праці.

Контрольні питання:

1.Яка мета перевірки готовності техніки до роботи в полі?

2.Які вимоги до рульового керування трактора?

3.Які вимоги до вихлопної системи трактора?

4.Які вимоги до кришок насіннєвих і тукових ящиків?

5.Яка необхідність визначення маршруту руху агрегата?

6.Хто допускається до роботи в полі?

 Підготовка техніки

Слід провести ретельну перевірку технічного стану сільськогосподарських машин, які намічено задіяти в ході посівної. Така перевірка здійснюється одночасно з технологічним налаштуванням механізмів. При цьому необхідно керуватися вимогами нормативно-правових актів про охорону праці та інструкціями з експлуатації, наданими виробниками техніки.

Перевірку слід проводити силами служби (спеціаліста) агропідприємства з охорони праці разом з головним інженером або керівником служби експлуатації.

В ході перевірки необхідно переконатися у:

• відповідності конструкції машин і механізмів, які будуть застосовуватися під час посівної, чинним стандартам безпеки праці;
• наявності акта ремонтної організації про відповідність відремонтованих агрегатів вимогам безпеки;
• наявності сертифікатів відповідності, які підтверджують безпечність використання машин та устатковання, виготовленого за межами України;
• наявності необхідних попереджувальних написів на вузлах і агрегатах сільгоспмашин.

Метою перевірки є недопущення до використання у весняних польових роботах несправної техніки, а також машин і механізмів, до конструкції яких внесено зміни, не передбачені виробником. Зокрема, слід категорично заборонити використовувати в роботах трактори з ручним (шнуровим) запуском двигуна.

Особливої уваги при підготовці до виконання весняних польових робіт має контроль протипожежного стану пунктів (агрегатів) заправляння тракторів і автомобілів пальним відповідно до вимог нормативних документів.

. Для забезпечення безвідмовної роботи машин і механізмів і попередження травматизму необхідно організувати службу технічного обслуговування та ремонту техніки в полі.

 Вимоги до самохідних машин

Кабіни тракторів повинні забезпечити механізатору вільний огляд робочих органів навісних і причіпних сільськогосподарських машин.

Кабіна трактора повинна мати не менше трьох аварійних виходів, а машини — не менше двох.

Аварійні виходи повинні відкриватися вручну без інструменту за проміжок часу не довше 3 сек. Якщо вікна не пристосовані до аварійного відкривання, в кабіні має бути аварійний засіб для миттєвого розбиття скла.

Не допускається зміна заводської конструкції гальмівних систем трактора.

Гальмівний шлях при холодних гальмах повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.019.

Органи управління повинні забезпечувати прямолінійність руху тракторів з причіпними агрегатами, повороти, зупинення, початок руху, належне утримання на схилі, запуск двигуна з кабіни тощо.

. Вихлопна система двигуна має забезпечувати гасіння іскор до виходу відпрацьованих газів в атмосферу.

. Контрольні прилади на пульті управління повинні підсвічуватися відбитим світлом.

 Вимоги до причіпних і навісних сільськогосподарських машин

Стоянкові гальма повинні утримувати машину на схилі 10° (18 %).

. Машини, ширина яких перевищує габарити рушія, повинні бути обладнані світловідбивачами (ззаду — червоного, спереду — білого кольору), а також власними приладами світлової сигналізації.

. Причіпні та напівпричіпні машини повинні мати жорсткі зчіпні пристрої. Останні мають бути обладнані страхувальним ланцюгом або тросом.

. Робочі органи навісного та причіпного обладнання повинні мати спеціальні фіксатори для транспортування.

Карданні вали приводу машин повинні мають бути закритими захисним огородженням.

Гідравлічні машини, крім монтованих, повинні з’єднуватися з гідросистемами енергетичного засобу за допомогою розривних муфт.

. Регулювання робочих органів та інших механізмів машини під час руху має здійснюватися із робочого місця оператора рушія або оператора машини.

. Місця розташування точок змащування машин повинні бути позначені кольоровими покажчиками. Застосування ковпачкових маслянок для змащування деталей, які обертаються, не допускається.

. Кришки насіннєвих і тукових ящиків сівалок повинні щільно закриватися та надійно фіксуватися за допомогою запірного пристрою, а за потреби — вільно відкриватися.

 Підготовка поля та визначення маршруту

Ці дії слід виконувати у денний час, в умовах хорошої видимості. Необхідно оглянути поле, на якому будуть проводитися посівні роботи, з метою усунення перешкод під час виконання робіт. Слід прибрати камені та великі грудки землі, купи пожнивних залишків, засипати ями тощо. Поле необхідно обробити культиватором на глибину загортання насіння. Небезпечні місця (камені, яри, канави тощо) слід позначити добре помітними знаками висотою до 3 м. Під час огляду поля необхідно визначити спосіб та напрямок руху агрегатів, підготувати поворотні смуги, обрати найзручніші під’їзди до відповідних ділянок. Поблизу небезпечних місць ширина поворотної смуги повинна бути не вужчою, ніж подвійний мінімальний радіус розвороту самохідного технічного засобу.

Пересування агрегатів до місця роботи та під час виконання робіт має здійснюватися відповідно до заздалегідь розроблених маршрутів і технологій, затверджених керівником чи головним агрономом агропідприємства. З цими правилами мають бути ознайомлені всі учасники посівних робіт.

 Підготовка персоналу та робочих місць

. Працівники, які мають брати участь у проведенні весняних польових робіт, повинні пройти відповідний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

. Постійні та тимчасові робочі місця персоналу повинні мати належне освітлення.

Для забезпечення належних умов праці на посівній необхідно організувати в польових умовах пункти обігріву й харчування працівників, а також можливість надання їм оперативної медичної допомоги в разі необхідності.

Яка мета перевірки готовності техніки до роботи в полі?. Для роботи в полі тракторні екіпажі та віддалені бригади необхідно забезпечити засобами зв’язку.

 Робота в полі

. Після першого проходу машини полем слід ще раз перевірити справність робочих органів агрегатів. При цьому треба звернути увагу на:

• технічний стан і комплектність машини;
• наявність і справність інструментів та пристроїв;
• надійність кріплення робочих органів;
• наявність пристосувань для очищення робочих органів машин від ґрунту (чистиків, гачків тощо).

. Розвороти навісних і напівнавісних машин слід здійснювати в піднятому стані, а причіпних — з вийнятими з ґрунту робочими органами. Швидкість руху машин при виконанні розворотів не повинна перевищувати 4 км/год.

Якщо на полі працює одночасно кілька одиниць техніки, мінімальна дистанція між ними має становити 30 м.

. Один працівник може обслуговувати лише один агрегат.

. Важливе значення має узгодженість дій між трактористом і сіячами. Якщо посівний агрегат обслуговують кілька сіячів, один з них призначається старшим і лише він подає сигнали механізатору. Починати рух тракторист може лише після сигналу старшого сіяча.

ПОТРІБНО ЗНАТИ

Людський фактор

Нещасні випадки зі смертельними наслідками в АПК найчастіше трапляються під час експлуатації самохідних машин (до 70 % випадків). Це насамперед колісні трактори, зерно- і кормозбиральні комбайни та вантажні автомобілі. Причиною приблизно 30 % нещасних випадків у сільському господарстві є банальна неуважність і порушення працівниками простих норм безпеки праці під час виконання механізованих процесів. Наприклад, досить часто працівники в рільництві отримують травми внаслідок наїзду автомобіля чи трактора, який рухався заднім ходом. Досі в агрокомплексі не викоренено випадки ризикованого перевезення людей у необладнаному відкритому кузові вантажного автомобіля або й у тракторному причепі.

Минулорічна посівна у країні не обійшлася без жертв. Одна з трагедій трапилася в Миколаївській області: працівник фермерського господарства порушив правила особистої безпеки, через що його валом висівної машини затягнуло всередину. Від отриманих тілесних ушкоджень чоловік помер.

Подібний випадок стався й на Чернігівщині. Тракторист-машиніст під час виконання посівних робіт вийшов з кабіни трактора, який рухався, та потрапив під зернову сівалку, отримавши при цьому травми, несумісні із життям.

До факторів, які можуть спричинити нещасний випадок під час посівної, належать:

• відсутність попереджувальних знаків і написів на сільгоспмашинах;
• відсутність інструкцій з охорони праці, технічних описів та інструкцій з експлуатації машин та обладнання;
• відсутність захисних (огороджувальних) пристроїв на рухомих частинах машин та обладнання;
• відсутність двостороннього зв’язку на агрегатах, де працюють двоє і більше осіб;
• відсутність заземлення на електрообладнанні та ємностях для зберігання й перевезення паливо-мастильних матеріалів;
• відсутність захисних пристроїв на охолоджених і нагрітих частинах машин та обладнання;
• відсутність (несправність) захисних огорож (кожухів) на мобільних робочих місцях;
• відсутність (невідповідність технічним умовам) засобів колективного та індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття;
• несправність (відсутність) вентиляційного та опалювального обладнання у кабінах тракторів і комбайнів;
• несправність механізмів керування та гальмівних систем машин;
• несправність пускових та блокувальних пристроїв;
• несправність електрообладнання машин і механізмів;
• несправність тягово-зчіпних пристроїв;
• неприєднання гальмівної системи причіпних машин до гальмівної системи тракторів.

ЗАБОРОНЕНО:

• допуск працівників до виконання робіт без проходження необхідного інструктажу з охорони праці;
• допуск працівників до робочого місця в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
• використання машин, механізмів обладнання та інструмента в несправному стані та не за призначенням;
• усунення несправності техніки на працюючому обладнанні без його зупинення;
• робота без захисних пристроїв, спецодягу та засобів індивідуального захисту;
• проїзд сільгоспмашинами за незапланованими маршрутами.
• Підготовка сівалки СУПН-8 до роботи.
• Контрольні питання
• Як проводиться установка сівалок для посіву просапних культур на задану ширину міжрядь?
• Яка послідовність встановлення сівалок для посіву просапних культур на задану норму висіву насіння?
• Яка послідовність встановлення сівалок для посіву просапних культур на задану норму висіву добрив?
• Яким чином підбирається потрібний диск в сівалках для посіву просапних культур?

5. Як проводиться розрахунок і установка вильоту маркерів сівалок для посіву просапних культур?

• Як встановляється в сівалках для посіву просапних культур глибина висіву насіння?
• Для сівби просапних культур застосовують універсальні пневматичні і спеціальні сівалки. Універсальні пневматичні сівалки СУПН-8, СУПН-8А, СУПН-6А, СУПН-12А, УПС-8 та ін. призначені для пунктирної сівби каліб- рованого або відсортованого насіння кукурудзи, соняшнику, сої, рицини, сор- го та інших просапних культур з одночасним внесенням в рядки окремо від насіння мінеральних добрив. Ці сівалки секційні, аналогічні за будовою і об- ладнані пневмомеханічними висівними апаратами.
• Сівалка СУПН-8 складається з рами 1, замка автозчіпки СА-1, двох опорно-привідних пневматичних коліс, восьми посівних секцій, чотирьох туковисівних апаратів, вентилятора 7, повітропроводів 6, механізму передач 2, двох маркерів 4 і уніфікованої системи контролю (УСК) технологічних пара- метрів.

Сівалка  сівалка СУПН-8:

1 — рама; 2 — механізм передач; 3 — бункер з туковисівним апаратом; 4 — маркер; 5 — замок автозчіпки; 6 — повітропроводи; 7 — вентилятор; 8 — бункер для насіння; 9 — прикочувальне колесо; 10 — шлейф; 11 — загортач; 12 — сошник; 13 — насіннєвисівний апарат

Рама зварна і утворена двома брусами та кількома поперечинами. У пе- редній центральній частині основного бруса кріпиться замок 5 автозчіпки.

Опорно-привідні колеса з пневматичними шинами. Кожне колесо з меха- нізмом передач 2 за допомогою кронштейна кріпиться до рами 1 і приводить у рух чотири насіннєвих і два туковисівних апарати. Вісь колеса встановлена на підшипники кочення. На сівалці влаштовано туковисівні апарати шнеко- вого типу АТП-2. Висівний апарат — це вал, на якому закріплені два пру- жинні шнеки з лівим і правим навиваннями. Шнеки апарата під час роботи подають добрива у дві посівні секції.

Вентилятор 7 відцентрового типу закріплений у центральній частині ра- ми. Ротор вентилятора приводиться в рух від гідравлічного шестеренного мо- тора ГМШ-32 за допомогою клинопасової передачі. Кожух вентилятора має розтруб із штуцерами, до яких під’єднуються повітропроводи. Інші кінці пові- тропроводів з’єднані з кришками висівних апаратів посівних секцій.

Уніфікована система контролю складається з пульта керування, електрон- ного блока, датчиків висіву і рівня посівного матеріалу, з’єднувальних кабе- лів. Блок призначений для оброблення імпульсних сигналів датчиків висіву, формування сигналів вмикання сигналізації пульта і забезпечення датчиків напругою. Пульт забезпечує появу світлових та звукових сигналів і керуван- ня УСК. Його встановлюють у кабіні трактора. УСК підключають до електро- мережі трактора напругою 12 В. У разі порушення висіву в посівних секціях (1 – 8) на пульті загоряються світлові індикатори і вмикається звукова сигна- лізація. Якщо рівень посівного матеріалу нижчий від допустимого, то загоря- ється лампочка і подається короткий звуковий сигнал.

Кожна посівна секція складається з висівного апарата 13, бункера для на- сіння 8, комбінованого полозоподібного сошника 12, прикочувального колеса

9, загортача 11, шлейфа 10, ланцюгової передачі до висівного апарата, підві- ски і механізму регулювання заглиблення сошників.

Висівний пневмомеханічний апарат складається з корпусу 4  висівного диска 2 і кришки. В корпусі є забірна камера 5 для насіння, а в кришці — камера розрідження. Висівний диск установлений на валу і при- водиться в обертовий рух за допомогою ланцюгової передачі. На валу, поруч з диском, встановлено ворушилку 3, яка ворушить насіння в камері і забезпе- чує прилягання висівного диска до кришки. Камера розрідження 1 з’єднана з повітропроводом, обладнаним вентилятором. Висівний диск складається з основи і накладки. Диск має отвори по колу діаметром 120 мм. Його встанов- люють так, щоб до забірної камери він мав менші отвори. Сівалку обладнують чотирма комплектами дисків діаметром отворів 3 і 5,5 мм. Кількість отворів на диску 14 або 22.

Робочий процес. Насіння із бункера 8  кожної посівної секції по вертикальному каналу потрапляє у забірні камери висівних апаратів. За допомогою вентилятора 7 або газоструминного компресора створюється розрі- дження (0,0032…0,0045 МПа) у вакуумних камерах. Далі розрідження пере- дається через отвори диска в забірну камеру. Під час руху сівалки від опорно- привідних коліс приводяться в рух диски насіннєвисівних апаратів 13. Насі- нини присмоктуються до отворів диска і обертаються разом з диском до ниж- ньої порожнини корпусу апарата, в якій немає розрідження. Під дією сил тя- жіння насіння відпадає від отворів диска і опускається в порожнину задньої частини полозоподібного комбінованого сошника 12, а потім потрапляє на дно борозни. Зайве насіння зчищається штирями вилки з диска у верхній частині апарата і спрямовується до забірної камери. Одночасно з висіванням насіння туковисівні апарати подають гранульовані мінеральні добрива до трубопро- водів, по яких вони надходять до лійок і передньої частини сошників 12, а далі — в борозни. Борозни засипаються ґрунтом загортачами 11, рядки ущі- льнюються прикочувальними колесами 9, а поверхня поля вирівнюється шлейфом 10. Глибина загортання насіння 40…120 мм, а добрив — нижче від насіння на 10…30 мм.

Кількість висіяного насіння на 1 м рядка визначають за формулою

N = mu(1 −ε),

πD

де m — кількість отворів на диску; u — передаточне число механізму приво- ду; D — діаметр обода опорно-привідного колеса, м; ε = 0,05…0,10 — коефіці- єнт проковзування коліс.

Регулювання. Норму висіву насіння регулюють частотою обертання диска за допомогою механізму передач, а також заміною дисків з різною (14 або 22) кількістю отворів.

Дозу внесення мінеральних добрив регулюють частотою обертання шнеків туковисівних апаратів.

Таблица  Подбор звездочек механизма передач и высевающего диска

Таблица  Высевающие диски, их назначение и параметры

Передаточное число ί можно определить без помощи таблиц по упрощенным формулам при заданной норме высева семян:

для междурядий шириной b=0,7 м

Глибину ходу сошників у кожній посівній секції регулюють переміщенням прикочувального колеса відносно сошника. Стійкість ходу посівної секції ре- гулюють стисканням пружини штанги підвіски секції.

Пневматична сівалка СУПН-8А  більш удосконалена, ніж СУПН-8, і виготовлена на її основі.

170

Розрахунок і установка вильоту маркерів

Під час сівби праве колесо агрегату має рухатись чітко по сліду маркера. Виліт маркерів визначають за формулою:

де В – ширина захвату машини, м;

т – ширина міжрядь, мм;

К – відстань між передніми колесами чи гусеницями трактора.

Під вильотом маркера слід розуміти віддаль від дисків маркера до осі крайнього сошника секції, що знаходиться зі сторони даного диска. Установка вильоту маркера проводиться в полі перед початком сівби.

Перевірка якості посіву.

Контрольні питання:

1.Який процент відхилення кількості висіяного насіння допускається між рядками?

2.Як ведеться оцінка кількості висівання насіння в рядку?

3.Як встановити задану ширину міжрядь?

4.Яка ширина міжрядь для вирощування соняшника?

5.Які відхилення допустимі по глибині висіву насіння соняшнику?

6.Які умови для проростання насіння повинні створюватись сошником?

Якісна сівба зернових культур визначається трьома основними показниками:

1. Рівномірним розподіленням насіння по площі поля.

Воно визначається рівномірною подачею насіння у борозну та величиною міжряддя. Подача (дозування) насіння у кожний рядок сівалки повинна бути однаковою, що оцінюється коефіцієнтом нерівномірності дозування і коефіцієнтом нерівномірності висіву насіння між рядками. Ці коефіцієнти, як було встановлено вченими і доведено практикою, не повинні перевищувати ±3 %, інакше буде значно зменшуватися очікуваний урожай. Оцінка в такому випадку ведеться через кількісні показники поштучного або вагового виміру.

Величина міжряддя при рядковій сівбі грає значну роль у використанні площі живлення рослинами під час їх зростання. Точно розмістити рослини по полю з однаковою коловою формою площі живлення для рослин сьогодні технічно досить складно. Проведеними багаторічними дослідами було встановлено, що зменшення ширини міжряддя з 15 до 10 см не дали суттєвого збільшення врожаю, щоб ввести заходи стосовно зменшення міжрядь на зернотукових сівалках, які випускаються і використовуються в Україні. Більше того, всі українські селекції зернових культур адаптовані для вирощування з міжряддям 70 см.

А тому зміна міжряддя, особливо в бік збільшення, не буде корисною для рослин, оскільки у рядку відповідно пропорційно зменшиться інтервал між рослинами при тих же нормах висіву, що призведе до відповідного загущення стеблистою у рядку і негативного впливу на розвиток рослин.

2. Якісним загортанням насіння у борозні

Цей фактор визначається величиною відхилення залягання насіння від заданої глибини. Так, при глибині загортання насіння на 3-4 см відхилення не повинно перевищувати ±0,5 см, а при 5-8 см — ±1,0 см. Ці вимоги науково обґрунтовані. Наприклад, професор Г.І. Хееге своїми ретельними дослідами довів, що при відхиленні глибини загортання насіння зернових культур на 6 мм відносно середнього значення глибини сівби польова схожість становить близько 80 %, а якщо ж відхилення буде 18 мм, то вона зменшується приблизно до 50 %. Отже, фактор рівномірного загортання насіння по глибині є дуже суттєвим для отримання високих урожаїв.

3. Створення сошником необхідних умов для швидкого проростання насіння.

Головними вимогами агрономів до створення необхідних умов для проростання є:

• покладення насіння у борозну зі щільним ложем;
• загортання насіння у борозні нижнім, біля дна більш вологим ґрунтом із наступним ущільненням цього ґрунту з насінням для забезпечення надійного щільного контакту насіння з ґрунтом і підтягуванням вологи до насіння.

Виконання вказаних показників створює умови для швидкого проростання насіння та отримання гарантованого урожаю.