Підготовка промови. Конспект публічного виступу

Вам нужно сначала закончить Риторика як наука й мистецтво. Риторичні вимоги до мовця. Імідж оратора для перехода к этому уроку

Розділ.Риторика

Тема. Підготовка промови. Конспект публічного виступу

І.Опрацювання навчального матеріалу

Підготовка промови

Як відомо, всі хороші імпровізації ретельно готуються заздалегідь. Виступ без попередньої підготовки, особливо початківця оратора, майже напевно буде провальним. Пам’ятайте афоризм Марка Твена: «Потрібно більше трьох тижнів, щоб підготувати гарну коротку промову експромтом».

Спочатку зробіть «каркас» або «скелет» майбутнього публічного виступу:

Визначте мотивацію слухання людьми вашого виступу. Для чого це їм потрібно? Що корисного чи цікавого вони дізнаються для себе?

Виділіть головну ідею вашої мови.

Виділіть підзаголовки, розділивши вашу ідею на кілька складових частин.

Визначте ключові слова, які ви повторите кілька разів, щоб присутні краще запам’ятали, про що ви їм розповідаєте.

Ретельно продумайте план і структуру майбутньої промови. Вона повинна включати вступ, основну частину і висновки (закінчення)

Підготувавши «скелет», починайте нарощувати на ньому «м’язи».

Знайдіть яскраві приклади “з життя”, з історії, літератури, які використовуєте в процесі виступу.

Підготуйте необхідні схеми, ілюстрації, графіки для зорового закріплення інформації.

Визначте момент в ході виступу, коли ви звернетеся до аудиторії з якимось питанням, з проханням щось назвати, перелічити – це допоможе присутнім сконцентрувати свою увагу на обговоренні теми і значно підвищить ефективність сприйняття вашого матеріалу.

Напишіть повний текст. Особливу увагу приділіть його початку і закінчення.

Особливістю введення є те, що аудиторія за ним дуже швидко складе враження про вас, і це враження буде домінувати протягом усього виступу. Якщо у вступній частині допустити помилки, їх важко буде виправити. Важливо із самого початку зацікавити публіку вдалість вашого першого пострілу. Для цього у вступній частині можна використовувати будь-яку дотепну жарт, розповісти цікавий факт чи згадати видатна історична подія, обов’язково пов’язуючи їх з темою виступу.

Заключна частина публічного виступу передбачає підведення підсумків. У закінченні потрібно нагадати ключові проблеми, порушені у мові, обов’язково повторити всі основні ідеї. Вдалість конструкції останніх фраз, посилена їх емоційністю, виразністю, не тільки викличе оплески слухачів, а й перетворить їх у ваших прихильників.

Головний ваш контролер – час. Уважно слухати і сприймати ваші ідеї публіка може тільки обмежений термін, обумовлений психофізіологічними причинами (звичайно не більше 15-20 хвилин, потім увагу аудиторії починає слабшати). Від вас чекають коротких, чітких, зрозумілих, переконливих і доступних фраз. Дотримуйтесь Чеховському: «Стислість – сестра таланту». Враховуйте темпоритм вашої мови. Найсприятливіша швидкість для сприйняття – приблизно 100 слів за хвилину. При плануванні виступу обов’язково враховуйте час, який потрібно буде витратити для відповідей на запитання.

Бажано дізнатися заздалегідь, перед ким вам доведеться виступати: чисельність аудиторії, її інтереси, погляди, чого вона чекає від оратора, яку реакцію необхідно отримати від неї. Залежно від цих показників відкоригуйте окремі моменти свого виступу. Потрібно перебувати на одному культурному рівні з аудиторією, спілкуватися на її мові, тільки в цьому випадку можна розраховувати на встановлення психологічного контакту між оратором і слухачами. Не слід торкатися теми, які виходять за рамки розуміння аудиторії.

Перевірте за словниками значення «розумних» слів, які ви використовуєте. З’ясуйте правильність їх вимови. Мовні помилки можуть викликати глузування на вашу адресу і погубити весь виступ, яким би геніальним він не був за змістом.

Коли мова підготовлена, її основні положення або тези краще записати на невеликі картки. Розташуйте їх послідовно. Такими картками дуже зручно користуватися під час виступу. Якщо це не двох-тригодинної доповідь, то читати текст не рекомендується, бажано вивчити його напам’ять і вимовляти по пам’яті, лише час від часу заглядаючи у свої нотатки.

Вимовте мова кілька разів вголос (краще перед дзеркалом), щоб звикнути до тексту і добре відчути всі нюанси. Для шліфування фраз, інтонації, міміки бажана робота з магнітофоном або відео-камерою. Така попередня тренування знизить ваше хвилювання, дозволить відчути себе впевнено і набагато збільшить ймовірність успіху публічного в

ІІ. Закріплення матеріалу

1.Законспектувати

Виступ повинен складатися з трьох частин: вступ (10-15%), основна частина (60-65%), висновок (20-30%). У вступі часто формулюють не тільки тему, але й стрижневу ідею. Основна частина — проблемний виклад, усебічне обґрунтування основної тези.

У висновку можна повторити основну ідею, повторити до головних моментів.

Читання написаного тексту як спосіб виступу є неефективним, а запам’ятовування прив’язує оратора до тексту, сковує його думки. Найбільш ефективний спосіб — вільне викладення, коли промовець тільки заглядає в конспект.

Виступ на публіці завжди підпорядкований певним етичним принципам: дружелюбність, терпимість, тактовність, толерантність.

Фрази у виступі не повинні бути довгими. Слова звучать переконливіше після коротких пауз. Після довгих висновків теж необхідно робити паузу. Під час відповідей на запитання слід дотримувати таких правил:

1. Робити паузу після питання.

2. Правила етикету вимагають висловлення подяки за поставлене

запитання, за цікавість, що проявив співрозмовник до вашого виступу.

3. Складне запитання бажано розділяти на складові частини.

4. Якщо запитання поставлено не досить зрозуміло, можна просити повторити його або уточнити, що саме цікавить

співрозмовника.

5. Відповідати дружелюбно, з повагою до того, хто поставив запитання.

2. Виконайте тренувальний тест за посиланням