Інформаційно-модульний урок «Профорієнтація – зроби свідомий вибір»

Мета: формування в учнів відповідального відношення до вибору спеціальності у вузі, а потім і професії; актуалізація проблеми успішного вибору професії;  формування в підлітків відносин до успіху як результату власної праці;  формування навичок групової роботи, культури суперечки; усвідомлення впливу суспільної думки й стереотипів на вибір професії;  інформування учнів про стан ринку праці; діагностика особистих здібностей і схильностей кожного учня; усвідомлення учнями відмінності між бажаннями й можливостями людину.

Наочне оформлення: тематична добірка літератури, мультимедійний супровід.

Обладнання: мультимедійний пристрій, дошка, ватман, маркери, скоч, аркуші паперу формату А4, картки з назвами  професій, бланки для діагностики.

Хід заняття:

І. Вітання.

Учні вітають один одного по ланцюжкові, виголошуючи слова вітання й приємне побажання (даний етап заняття дозволяє настроїти групу на спільну роботу й створити сприятливу атмосферу для групового обговорення проблеми).

ІІ. Актуалізація проблеми вибору професії.

Учнем пропонуються питання, у ході обговорення яких вони доходять висновку про важливість правильного, осмисленого вибору професії.

Скільки часу ви проводите в ліцеї?

Скільки часу ваші батьки проводять на роботі?

Чи часто ви чуєте від батьків або інших працюючих людей про те, що вони люблять свою роботу й раді приходити на своє робоче місце?
Чи запитували вони старших, чим ті керувалися у виборі професії?.
Чи прагнуть ліцеїсти проводити кращу частину дня за заняттям, яке вони не люблять?

Вихователь: Скоро ви отримаєте атестат, і доведеться приймати рішення щодо свого майбутнього. Адже можна піти у ВНЗ та здобути корисні знання й розширити свій кругозір, піти у ПТУ та здобути практичні фахові навички та досвід, якого бракує іншим, чи відразу влаштуватись на роботу й відчути незалежність від батьківського гаманця. То який шлях обрати? Якщо вчитись далі, то як дізнатись, до якої сфери діяльності ти схильний, щоб не помилитися у своєму виборі? Хто може допомогти тобі з’ясувати, куди йти далі, щоб у майбутньому не заповнити нішу безробітних або працюючих не за фахом? Сподіваємось, що проект “Профорієнтація” допоможе тобі прийняти правильне рішення.

Мозковий штурм «Доданки успіху»

Учнем пропонується відповістити на запитання: “Що необхідно, щоб правильно вибрати спеціальність і стати успішним в обраній професії?” Відповіді ухвалюються протягом 5 хвилин. Усі запропоновані варіанти без обговорення фіксуються на ватмані. Підводить короткий підсумок: чи пропонують учні більше доданки, які пов’язані з особистими досягненнями (наприклад, “знання власних здібностей”, “придбання необхідних знань”), або більше варіантів, коли успіх більше залежить від зовнішніх обставин (“підтримка багатих заступників”, “удача”). По закінченню формування переліку “доданків успіху”, об’єднання схожих варіантів, пропонується проранжировать список по ступеню значимості – що, на думку учнів, потрібно зробити або придбати в першу чергу, у другу і т.д. (цей етап роботи спрямований на усвідомлення учнями їхніх уявлень про успіх, формування відносини до успіху як своєму досягненню, можливо, побудові послідовності на шляху до успіху.

Вихователь: Попередні покоління жили під гаслом “Освіта – на все життя”, багато дітей йшли стопами своїх батьків, створюючи цілі династії, і пишалися цим. Вважалося великою заслугою пропрацювати все життя на одному комбінаті чи заводі. Зараз же все змінилося. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці і обговоріть її зі старшими. Ви побачите, що успіх в житті чекає тих, хто живе під гаслом “Освіта через усе життя”, постійно підвищуючи кваліфікацію, освоюючи суміжні спеціальності, вивчаючи нове в своїй професії. Навіть якщо ви і вибрали спочатку не “ту” спеціальність, це у жодному випадку не є приводом до зневіри. Наприклад, якщо ви закінчили музичне училище, а потім вирішили стати психотерапевтом, ваша перша спеціальність надасть вам можливість найкращим чином використовувати музику в психотерапії. Блискуче знання літератури дозволить вам працювати у сфері мистецтва, писати критичні статті, сценарії. Повірте народній мудрості “Знання за спиною не носити”, вони стануть у нагоді найнесподіванішим чином.

Справа вибору професії не швидка і не з легких. Вам допоможуть і батьки, і старші товариші, і друзі, і профконсультанти. Єдине, на що не варто розраховувати, так це на те, що яким би не був дипломований психолог, які б тести ви не пройшли, ви одержите чітку відповідь на питання “ким стати?”. Всі тестові методики розраховані на те, щоб активізувати ваше прагнення пізнати себе, зайнятися самоаналізом, визначити напрямок, у якому слід рухатися. Тим паче, що є тести професійні, якими володіють фахівці, а є популярні, які публікуються в ЗМІ – їм то вже точно не варто довіряти на всі 100%. Свобода вибору – річ непроста, але добре, що вона є.

1. Вправа “Я такій же…“

Ліцеїстам пропонується представитися й розповісти небагато про себе.

1.Вихователь роздає учнем заздалегідь заготовлені бланки з таблицею, що містить список тем, пропонованих для обговорення, і вільні місця для відповідей і заміток.

 

Тема	Моя відповідь	Ім’я, що відповів так само
1.Що ти любиш робити у вільний час
2. Літературний герой, на якого ти хотів(ла) би бути схожим(їй)
3. Чи хочеш мати професію кого-небудь зі своїх близьких
4. Що б ти зробив, якби в тебе було багато грошей
5. Ким ти хотів стати, коли був у дитячому садку
6. Що ти будеш робити, коли прийдеш додому після цього заняття
7. Фільм, який ти подивився недавно
8. Що тобі не подобалося робити, коли ти вчився в початковій школі; що любив найбільше
9. Як довго ти знаєш свого кращого друга
10. На яку тварину ти вважаєш себе схожим

 

2. Учні заповнюють колонку “Моя відповідь”

3. Потім вони повинні підійти до кожного з учасників групи, зрівняти свої відповіді з їхніми відповідями й записати імена тих, чиї відповіді збігаються з них власними.

4. Після цього необхідно провести обговорення тих тем, у яких кількість ліцеїстів, що відповіли однаково, є найбільшим.

Рекомендації вихователю

Запропонувати учням рухатися за годинниковою стрілкою в пошуку партнера й розсідатися поруч із тими, у кого схожі відповіді. Спостерігайте за учнями – як тільки ви бачите, що інтенсивність їх бесіди знижується, відразу оголошуйте нову тему для обговорення. Але й не квапитеся, якщо бачите, що якась тема викликає їхній жвавий інтерес – нехай поговорять про це.

Обговорення результатів

Після бесіди задайте учням питання:

1. Що вам запам’яталося з обговорень?

2. Може, хто-небудь відкрився з несподіваної сторони?

3.Яке практичне застосування можуть мати вміння, придбані під час ігри, для вашої майбутньої професійної діяльності?

Анкета
– Що ви отримали від тренінгу?
1. Перевірили свої здібності до спілкування.
2. Навчилися встановлювати контакт із іншими людьми.
3. Навчилися чітко, коротко, логічно формулювати основну думку.
4. Отримали інформацію про те, як правильно відповідати на поставлені    запитання.

2. Вправа  «Критерії престижності або не престижності професії»

Кожній команді визначається місце для роботи в групі, капітани тягнуть жереб – буде їхня команда міркувати про критерії престижності або критерії не престижності професії. У кожної команди є 5 хвилин на обговорення свого завдання. По закінченню цього часу представник команди повинен виступити перед усім класом, озвучуючи думку команди. Ведучий домовляється про умови виступу: не перебивати мовця, команда має право внести доповнення, команда має право внести доповнення, інша команда ставить запитання, але тільки після закінчення попереднього виступу.

3.Вправа « Ранжирування професій»

Учням пропонуються назви професій, які вони відносять до престижних або не престижним, відповідно сформульованим ними критеріям. На кожній карточці стоїть позначка, яка відображає затребуваність або незатребуваність даної професії на ринку праці. Учні разом з ведучим роблять висновок про те, представники якої професії мають більше шансів знайти роботу в нашому місті.

Вихователь: На жаль, часто доводиться чути, що випускники йдуть вчитися “з подружкою” або “другом, щоб було веселіше”. Трапляється, що, спостерігаючи хороші успіхи однокласника з того чи іншого предмету, вирішують, що і їм також займатися цим буде легко і просто. Зрозуміти таку позицію можна, адже за компанію не так жахливо вливатися в новий колектив, освоювати новий ритм життя, але погодитися з подібними аргументами ніяк не можна. Мені навіть доводилося чути від мами одного випускника, що її син іде до ВНЗ, “тому що поряд з будинком, не треба витрачати гроші і час на проїзд”. Але дозвольте, хочеться запитати, а як же зусилля і праця, які необхідно докласти в будь-якій справі, щоб одержати гідний результат? Ось і результат виходить відповідний, а молода людина, у кращому випадку, втрачає роки, упевненість у собі і прагнення чомусь вчитися.

Якщо вам легко дається який-небудь предмет, не ототожнюйте ці успіхи з якоюсь конкретною діяльністю, тобто, не думайте, що й робота даватиметься так само легко. Професій, які стоять за шкільними предметами значно більше, аніж самих предметів. Наприклад, біологією займатиметься і лікар, і учений-дослідник, і фармацевт, і ветеринар, і зоотехнік, і викладач школи. Тому дивіться завжди ширше, адже тому ж лікарю знання однієї біології зовсім недостатньо – потрібно ще добре орієнтуватися і у фізиці, і в хімії, мати добре розвинену емпатію (здатність співчувати) людям. Так само і в будь-якій іншій спеціальності.

При виборі професії, як і при рішенні будь-якої задачі, потрібно знати, які дії і в якій послідовності необхідно виконати, щоб знайти правильну відповідь. Вивчайте, читайте, думайте, питайте, і ви впораєтесь! Під час таких зустрічей з ліцеїстами,можна відмітити, що найголовнішою є проблема поганої орієнтації в тому, як поєднуються можливості і здібності з бажаннями і прагненнями, наскільки відповідає картина уявного майбутнього реальності як такий. Але, прислухаючись до наших порад, думаю, ви це завдання здолаєте. Принаймні, вже буде зрозуміло як шукати відповідь і на що звернути особливо пильну увагу.

А ось як бути, якщо професія вже вибрана чи є цілком певна мрія, але як добитися бажаного? Дійсно, що робити в цьому випадку – багато хто якраз і не знає, або думає, що успіх – обов’язкова складова життя дорослої людини, прийде обов’язково і досить швидко. Дивлячись на досягнення інших, багато хто думає, що саме так і склалася кар’єра багатьох успішних людей, все прийшло саме собою, головне – вибрати “потрібну” професію чи виявитися “в потрібний час у потрібному місці”. Адже не маючи в житті чіткої мети, ймовірність того, що ви доб’єтеся успіху, покладаючись на Його Величність випадок, дуже невелика. Наша задача  як педагогів полягає в тому, щоб проінформувати найбільш глибоко і всебічно молодих людей про те, як з найменшою кількістю помилок і розчарувань здолати цей етап пошуку своєї справи і місця в житті, а, точніше сказати, улюбленої справи і гідного місця в житті. Так от, для того, щоб ваша мрія стала реальністю, перш за все її потрібно перетворити на мету. Як же це зробити? Спершу спробуйте подумати і визначити самі, чим же відрізняється мета від мрії. А якщо не вийде, запитайте у батьків чи старших товаришів, знайомих, що вони думають з цього приводу. Яка різниця між цими поняттями? І що необхідно зробити, щоб мрія стала вашою метою?

Один добрий і мудрий письменник сказав: “Щастя – це коли ранком хочеться йти на роботу, а ввечері хочеться йти додому”Просто, правда? Але тільки на перший погляд. Можна розрізати навпіл пряник хліба й кожна половина залишиться такий же смачній, як і весь хліб, тільки його буде вдвічі менше. Але якщо в когось будинку все добре, а на роботі яке – як або зовсім погано, половини щастя не вийде. Половина щастя – уже нещастя. Ви напевно зустрічали людей, яким ранком не хочеться йти на роботу. І далеко не завжди це ледарі й ледарі. Вони чесно роблять те, що від них потрібно. Це вони радіють навіть хворобі – можна залишитись у дома  й не ходити на роботу. Це вони ні-ні та й скажуть із подихом: “Ох, скоріше б на пенсію”.

Ви вибираєте професію на все життя й, щоб потім багато років щоранку хотілося йти на роботу, уже зараз потрібно “задуматися про майбутнє” або “вибрати роботу з душі” або  ще так “знайти