Урок 12. Паралельні форми вираження наказового способу дієслів І та ІІ особи множини. Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути

    Запишіть невеликий текст. Після кожного дієслова в дужках зазначте всі його морфологічні ознаки. Підкресліть дієслова як члени речення.

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір’ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що певним словом, яке мало хто й знає, можна й скарби в землі знаходити, й хвороби та всякі недуги лікувати, й від лихої людини та звіра оборонитись («Ласковим словом і гадюк чарують»),

1. Конспектування

–   Прочитайте теоретичні відомості. Складіть конспект із наведенням прикладів.

Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою — вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. їх об’єднують в окрему групу, які іноді називають архаїчною групою дієслів.

Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:

Однина               Множина

1- а ос. єсмь                   єсьмо

2- а ос. єcu                        єсте

3- я ос. єсть       суть

У сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вживається звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).

У художній літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічня ти ж наша сило,— славна бо єcu (П. Тичина).

Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються так:

Однина                        Множина

1- а ос. їм, з’їм                      їмо, з’їмо

2- а ос. їси, з’їси                   їсте, зї’сте

3- я ос. їсть, з’їсть                їдять, з’дять

Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо, та дієслова, утворені від основи -вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.

Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.

Однина                          Множина

1-а ос. Дам, розповім            дамо, розповімо

2-а ос. Даси, розповіси          дасте, розповісте

3-я ос. Дасть, розповість       дадуть, розповідять

– Перепишіть прислів’я. Чому вони нас вчать. Визначте форми дієслів їсти (з’їсти), дати.

1. Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо.
2. Хліб їж, а правду ріж. 3. Подвійно дає той, хто дає швидко. 4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно. 5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.

– Провідміняйте (письмово) в однині і множині дієслова віддати, відповісти. З усіма формами складіть словосполучення і запишіть.

Притча

- Прочитайте, поставте дієслова, що в дужках, у потрібній формі.

Піймав лис ворона та й каже дружині:

—         (Віддати) його нашим лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).

А лисиця (відповісти):

—         Якщо ми (з’їсти) розумного птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в лісі ще багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).

Лис звертається до ворона:

—         Якщо (розповісти) цікаву цритчу, я (дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).

Той міркує: «Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку (дати) свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:

—         Притча як пісня: їм обом заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти) негайно.

Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:

—         Якось лис і пара вовків (пішли) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз. Господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і ростуть, час прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).

—         А вовки натрапили на цілий гурт корів. Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати). Вовки на радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не (з’їсти), додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла кість. Так і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було надто багато. Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.

Лис розсміявся:

—         Твоя правда: ми, лиси, небагато розумніші за вовків.

А ворон йому:

—         Якщо моя правда, то (виконати) свою обіцянку…

—         А коли ти (розповісти) ту безліч історій, яку обіцяв?

— Ти ж не вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і (розвідати) по одній притчі.

Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й нам.

-   Зробіть висновок із притчі. Придумайте заголовок до тексту.

 Опрацювання тексту

-   Прочитайте текст. Стисло перекажіть його. Що особливо слід пам’ятати про культуру мовлення? Випишіть ті місця, на що ви найбільше звернули увагу.

.МИСТЕЦТВО ҐРЕЧНОСТІ

Приписи етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спілкування людей.

У кожного народу свої правила й традиції, зумовлені національною історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються на особистісній манері поведінки. Попри це законодавці норм етикету — англійці запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, й гарні манери породжуються здоровим глуздом і добросердністю.

Додержання норм етикету пов’язане із загальною культурою людини, її самоусвідомленням, самоповагою та мірою ґречного став-лення до інших. І хоч би що казали, а це не проста справа.

До етикету входять і манери поведінки вдома, на роботі, у гостині, театрі, кіно, музеї, бібліотеці, готелі, магазині, ресторані, літаку, поїзді, метро, таксі й просто на вулиці, і мистецтво одягатися, користуватися косметикою, дарувати, правила мовленнєвої поведінки тощо.

Звичайно, важко перелічити всі форми мовного та й будь-якого етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. Проте, скориставшись ними, ми Зможемо правильно поводитися в товаристві, зажити слави ґречної людини та самореалізуватися в спілкуванні з навколишніми. І хоч наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння «кодексом ввічливості» — адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а «завоювати» можемо Людину (За О. Кор ніякою).

1. Яка частина мови називається дієсловом?
2. Назвіть морфологічні ознаки дієслова.
3. У чому особливість змінювання дієслів бути, їсти, дати і діє¬слів з основою — вісти (доповісти, оповісти та ін.)?

            ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти речення з указаними в темі дієсловами у всіх особових формах однини і множини.