ФЕДОРІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПО Міністерство освіти і науки України
Тема: Основні етапи статистичного дослідження
Мета: Виділити основні етапи, статистичного дослідження, поняття статистичного дослідження, розвивати увагу, пам’ять, та любов учнів до предмету
Обладнання: роздатковий матеріал
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент: привітання, перевірка присутніх .
ІІ. Відновлення в пам’яті учнів раніше одержаних знань.
- Що таке статистика, основні поняття статистики.
- Категорії статистики.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
IV.Вивчення нового матеріалу:
Методи та етапи статистичного дослідження
Статистична методологія – це комплекс спеціальних методів, прийомів, засобів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських принципах. Спираючись на філософські категорії випадковості і необхідності, кількості і якості, взаємозв’язків і розвитку правових явищ, правова статистика використовує методи теорії статистики і розробляє свої для вивчення злочинності, правопорушень, цивільно-правових спорів і пов’язаних з ними соціальних явищ і процесів.
Методологічною основою статистики є:
1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;
2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;
3) системний підхід;
4) основи економічної теорії;
5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).
Зміст статистики, як теоретичної дисципліни, визначається предметом дослідження.
Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їхньою якісною стороною, досліджує числове вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.
Потребує пояснення визначення предмета статистики.
1. Кількісна сторона характеризує розміри, обсяги, кількісні співвідношення, темпи розвитку, поширення, повторюваність у часі й у просторі об’єктивно існуючих явищ і процесів. Це одна із головних ознак предмета статистики.
2. Статистика вивчає масові суспільні явища і процеси, тому що статистичні закономірності виявляються тільки при вивченні великого числа одиниць сукупності (закон великих чисел), тобто статистична сукупність має бути репрезентативною.
Статистична сукупність – велика кількість окремих явищ, елементів, об’єднаних єдиною якісною основою, умовами розвитку, загальною ознакою (населення країни, кількість підприємств, судів тощо).
Кожне явище, елемент сукупності називається одиницею сукупності (кожна людина, підприємство, суд та ін).
Статистична закономірність – повторюваність, послідовність, порядок у явищах. Виявляється тільки при вивченні великого числа одиниць сукупності.
Статистичний показник – поняття, категорія, за допомогою якої статистика виражає розмір досліджуваних явищ та існуючі між ними відношення, зв’язки.
Ці показники завжди вказують на те, до якого місця і часу належать явища, у яких одиницях вони виражені.
Статистичні показники пов’язані між собою в систему статистичних показників (населення, валовий внутрішній продукт тощо).
Методологічною базою статистики є діалектика. Такий методологічний підхід зумовлює вивчення суспільних явищ не відокремлено, а у взаємозв’язку і взаємозумовленості, у динаміці.
Методи статистичних досліджень – це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації.
До основних методів належать: метод масових спостережень, групувань, відносних, середніх величин, графічний, індексний, кореляційний, балансовий.
Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження: статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження; обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.
Щоб правильно і своєчасно впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві, потрібно мати об’єктивну і вичерпну інформацію про розвиток і тенденції цих процесів. Це можливо тільки при побудові у країні надійної системи обліку.
Державний облік – планомірно організована система реєстрації, підрахунку, систематизації, контролю суспільних явищ і процесів.
Облік є головним джерелом інформації. Єдина система обліку складається з трьох його видів.
Оперативний (первинний) облік являє собою реєстрацію окремих фактів у момент їх здійснення або відразу після цього.
Бухгалтерський – неперервний, суцільний документальний облік господарських засобів і джерел їх утворення у грошовому вираженні. Метою є виявлення фінансових результатів роботи.
Статистичний облік – це реєстрація фактів і явищ соціально-економічного життя за затвердженими формами звітності в масштабі держави або окремих територій чи галузей. Це всеосяжний, всебічний облік. Його базою є оперативний та бухгалтерський облік.
Статистика – багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів, або галузей.
Структура статистичної науки:
• теорія статистики розробляє категорії статистики, загальні методи і засоби статистичного аналізу, теоретична база всієї статистичної науки і практики;
• економічна статистика вивчає економічні явища і процеси, розробляє систему економічних показників та методів вивчення економіки країни, регіону як одного цілого;
• галузеві статистики розробляють методи обчислення показників, що відображають особливості окремих галузей;
• соціальна статистика вивчає умови і характер праці, рівень життя, прибутки населення, споживання ним матеріальних благ і послуг. До соціальної статистики відноситься і правова статистика. Керує всією статистичною роботою в масштабах країни Державний комітет статистики України, у масштабах кожної області, міст Києва і Севастополя, Автономної Республіки Крим – статистичні управління відповідного рівня.
Існує і відомча статистика. Сфера її діяльності визначається міністерствами і відомствами самостійно за узгодженням з органами державної статистики.
Будь-яке статистичне дослідження має 4 етапи:
1) статистичне спостереження – збір даних шляхом первинного (вимірення, опитування, підрахування) або вторинного збору;
2) зведення і групування даних та результатів спостережень;
3) узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні);
4) аналіз.
Всі ці чотири етапи об’єднуються єдиним – метою дослідження.
Функції статистики:
1) пізнавальна функція – статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв’язки, встановлює закономірності розвитку;
2) контрольно-організаційна функція;
3) керуюча функція – на основі наявних даних проводиться планування і керування.
Будь-яке статистичне дослідження у правоохоронних чи інших органах послідовно проходить кілька етапів. Перший етап – систематичне збирання первинних статистичних даних переважно шляхом реєстрації фактів про виникнення правопорушень, їх розслідування і розгляд у суді. Другий етап передбачає систематизацію та групування зібраних на першому етапі статистичних матеріалів, їх узагальнення у формі абсолютних, відносних і середніх правових показників. Третій етап дає змогу здійснювати всебічний статистичний аналіз варіації правових ознак, їхньої динаміки, взаємозв’язків між правовими показниками. Ці етапи тісно пов’язані між собою метою дослідження. На кожному з них застосовуються специфічні статистичні методи, за допомогою яких вдається діставати глибоку всебічну оцінку правових явищ і процесів.
Так, на першому етапі застосовується метод масового статистичного спостереження, який ґрунтується на законі великих чисел. Суть цього закону полягає в тому, що статистичні закономірності формуються і чітко виявляються лише в масовому процесі за достатньо великої кількості елементів сукупності. Згідно з цим законом можна переходити від випадкового і одиничного до усталеного і масового. Сукупність випадкових причин породжує наслідок, незалежний від випадку, чим установлюється закономірність, не помітна за малої кількості спостережень. Структура і динаміка злочинності, її причини, мотиви злочинної поведінки, ефективність правоохоронних заходів, результати діяльності правоохоронних органів можуть бути правильно відображені і оцінені лише на основі закону великих чисел. Наприклад, розглядаючи розподіл злочинців за віком у динаміці, можна встановити, що злочинність в Україні молодшає.
На другому етапі використовується метод статистичного зведення і групування, який дає змогу утворити якісно однорідні групи, категорії, види правових явищ, елементів сукупності, подій. Наприклад, сукупність зареєстрованих злочинів можна згрупувати за видом, за об’єктом посягань, за місцем скоєння, за мотивом. Сукупність засуджених за скоєння злочинів – за статтю, за віком, за соціальним станом, за наявністю минулої судимості, за рецидивом. Тобто зведення і групування допомагає встановлювати структуру правових явищ, їхню схожість і відмінності за істотними правовими ознаками. На цьому самому етапі для характеристики типових груп застосовуються методи відносних показників і середніх величин.
Останній етап характеризується застосуванням для всебічного кількісно-якісного аналізу масових правових явищ і процесів методів вивчення варіації правових ознак, використанням показників динаміки і індексів, встановленням тенденції і прогнозуванням розвитку, виявленням узаємозв’язків і взаємозалежностей між правовими та іншими соціальними ознаками. Для подання результатів аналізу широко використовується табличний і графічний методи. На цьому самому етапі формуються науково обґрунтовані висновки, спрямовані на розробку заходів та прийняття ефективних управлінських рішень.
V.Актуалізація опорних знань.
– назвіть основні поняття статистики;
– назвіть кількісні закономірності, які ви вивчили на уроці.
– які категорії статистики ви знаєте.
VІ. Домашнє завдання.
Викладач В.В. Чубар
