Основи статистики. Урок 6

Тема: Види статистичних групувань. Статистичні таблиці.

Мета: Виділити види та поняття статистичних групувань, дати визначення статистичних таблиць, розвивати увагу, пам’ять, та любов учнів до предмету.

Обладнання: роздатковий матеріал

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент: привітання, перевірка присутніх .

ІІ. Відновлення в пам’яті учнів раніше одержаних знань.

– види статистичного спостереження;

– форми статистичного спостереження;

– помилки при веденні статистичних спостережень.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

IV.Вивчення нового матеріалу:

1. Види статистичних групувань

Одним із основних і найбільш поширених методів обробки і аналізу первинної статистичної інформації є групування. Під ним розуміють розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної в процесі спостереження.

У системі статистичних методів дослідження масових суспільних явищ групування займають особливе місце. Метод групування визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів аналізу основних сторін і характерних особливостей досліджуваних явищ. За своєю роллю у процесі дослідження метод групування виконує деякі функції, аналогічні функціям експерименту у природничих науках: наслідки групування за окремими ознаками і комбінації самих ознак дають можливість виявити закономірності та взаємозв’язки явищ у певних умовах.

У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші: виявлення соціально-економічних типів явищ, вивчення структури та структурних зрушень, дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками. Відповідно до цих завдань групування поділяють на типологічні, структурні та аналітичні.

Групування, які дають можливість виділити із загального масиву інформації типові явища і процеси, називають типологічними. За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для усіх груп, їх застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами, розподілі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції та інВ області за період з 1990 по 2000 pp. йшов процес перерозподілу житлового фонду з державної форми власності у приватну. Частка державного і колективного житлового фонду зменшилась, а приватного житлового фонду, відповідно, збільшилась на 23 пунктаСтруктурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає тому, що однорідність явищ і елементів, з яких складається статистична сукупність, ще не означає їх тотожності. У межах однорідної сукупності елементи відрізняються один від одного числовими значеннями властивих їм ознак.

Структурні співвідношення визначають на основі типологічних групувань і тому можна вважати, що структурні групування є похідними від типологічних групувань. Слід зазначити, цю иівдання, які вирішуються типологічними та структурними Ірупуваннями, тісно пов’язані між собою, внаслідок чого ці групування доповнюють одне одного і застосовуються, як правило, комплексно. Типологічні і структурні групування відрізняються лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігаються.

За допомогою структурних групувань вивчають склад населення за віком, статтю, національністю, освітою та іншими ознаками; склад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом; склад підприємств чи установ за кількістю працюючих, виробництвом продукції, ії собівартістю.

і2. Статистичні таблиці, види, принципи побудови

Після того, як статистичний матеріал зібрано, оброблено та систематизовано, його потрібно якось викласти, наочно показати результати статистичного дослідження. Це можна зробити за допомогою таблиць.

На вигляд кожна статистична таблиця являє собою сітку з горизонтальних і вертикальних ліній, які, перетинаючись, утворюють клітки, у котрих проставляють відповідні числові дані.

На практиці ми користуємося різними видами таблиць: множення, десяткових алгоритмів, квадратів чисел, виграшів облігацій і лотерей, руху поїздів і т. ін. Проте всі ці таблиці не статистичні. Статистичні таблиці, на відміну від попередніх, дають закінчену числову характеристику певній сукупності суспільних явищ.

Статистичною таблицею називається форма раціонального та зв’язного викладу узагальнювальних числових показників, які характеризують різні суспільні процеси та явища (табл. 1).

Статистичні таблиці мають значні переваги порівняно з текстовим викладом матеріалу:

• статистична таблиця наочніша й виразніша, ніж словесний текст;

• показники в ній розміщено в більш логічній і послідовній формі;

• дає змогу значно швидше й легше пізнати суть досліджуваного процесу чи явища;

• дані в статистичній таблиці розміщені компактно, що полегшує їх порівняння й аналіз;

• статистичні таблиці — основа групування статистичних даних.

Кожна статистична таблиця має горизонтальні рядки та вертикальні графи (колонки, стовпці).

Обов’язкові атрибути статистичної таблиці:

• загальний заголовок, що визначає зміст таблиці;

• внутрішні заголовки;

• підмет;

• присудок;

• іноді — примітки до таблиці.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф, а також відповідних заголовків без числових даних утворюють макет таблиці.

Якщо таблиця має багато граф, то для полегшення користування нею слід застосовувати нумерацію. Рядки зазвичай нумерують цифрами, а колонки — літерами.

За аналогією зі звичайним реченням основні елементи статистичної таблиці називають підметом і присудком.

Підметом статистичної таблиці називається те, про що говориться в ній. Наприклад, у табл. 1 підмет — це продукти харчування. Зазвичай підмет розміщують у лівій частині таблиці.

Присудок таблиці складається з числових показників, що характеризують підмет. Його зазвичай розміщують у вертикальних графах правої частини таблиці.

Підмет і присудок іноді міняють місцями[5, c. 74-78].

Загальна кількість клітинок, які можна заповнити числами, визначає розмір таблиці. Він дорівнює добутку кількості рядків і кількості граф. Так, табл. 3.19 має розмір 40 (10 • 4).

Залежно від побудови підмета статистичні таблиці поділяють на три види: прості, групові та комбіновані (комбінаційні).

Простою називають таблицю, підмет якої містить перелік об’єктів без групування їх за будь-якою ознакою (наприклад, перелік областей України, екзаменаційні відомості, статті витрат обігу в торгівлі, відрізки часу (дати) тощо (табл. 1, 2).

Груповою називається таблиця, підмет якої розбито на групи за якоюсь ознакою (табл. 3), наприклад: групування магазинів за обсягом товарообороту, акціонерних банків — за дохідністю, студентів — за віком, зростом, статтю, національністю.

Комбінаційною називають таблицю, підмет якої згруповано за двома й більше пов’язаними між собою ознаками (табл. 4), наприклад: розподіл акціонерних банків за розмірами статутного капіталу та видами товариств; магазинів — за формами власності й обсягом товарообороту; студентів — за національністю та зростом.

Складання статистичної таблиці — важливий елемент аналітичної роботи. При цьому слід дотримуватися таких правил:

1. У кожної таблиці має бути загальна назва, розміщена над нею. Заголовок має бути точним, коротким і виразним.

2. У заголовку має бути відображено такі аспекти:

• зміст (мета) таблиці;

• досліджуваний об’єкт;

• межі об’єкта в просторі та часі;

• іноді — одиниці виміру.

3. У кожного рядка та графи має бути назва.

4. Таблиця має бути якнайменшою за розміром, щоб легше було читати й аналізувати її.

5. Рядки в підметі та графи в присудку слід нумерувати: рядки — числами, колонки — літерами.

6. Потрібно суворо дотримуватися таких умовних позначень:

• немає явища, процесу — ” — ” (тире);

• немає даних — “.,.” (три крапки);

• якщо дані є, але їх числові значення менші за прийнятий у графі ступінь точності обчислення, записують 0,0 або 0,00.

7. Абсолютні дані в межах однієї графи потрібно округлювати з однаковим ступенем точності.

8. У таблиці спочатку розміщуються складові частини, а потім підсумок: “Усього”— остаточний результат, “Разом”— проміжний.

9. Таблиці мають бути замкненими, тобто мати підсумкові результати. Підсумковий рядок виділяють від основного тексту таблиці (подвійною чи товщою лінією, більшим інтервалом, шрифтом, кольором)[6, c56-59].

Уміти читати статистичну таблицю — це значить розуміти, про що в ній йдеться, що вона характеризує. Читати таблицю — означає аналізувати її. Аналіз статистичних даних — органічна частина статистики, логічне завершення процесу обробки первинних відомостей і звітів. Перш ніж аналізувати таблицю, потрібно піддати її логічному й арифметичному контролю.

У процесі вивчення статистичних таблиць розрізняють їх структурний і матеріальний аналіз

Структурний аналіз — це аналіз побудови таблиці. При цьому вивчають такі питання:

• яке суспільне явище подано в таблиці;

• якими ознаками його характеризують;

• які ознаки покладено в основу групування;

• що утворює присудок;

• вид таблиці та ін.

Матеріальний аналіз — це розчленування змісту таблиці на частини. У процесі матеріального аналізу потрібно виконати такі дії:

• вивчити окремі групи підмета;

• вивчити окремі групи присудка;

• зіставити дані різних сукупностей;

• визначити наявність і характер залежності між окремими ознаками;

• дати узагальнювальні висновки про окремі групи та про весь об’єкт.

V.Актуалізація опорних знань.

1. Поняття та види групувань.

2. Статистичні таблиці.

VІ. Домашнє завдання.

 

Викладач                                                           В.В. Чубар