Головна / Урок / Ідея одухотвореності життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії М.Метерлінка “Синій птах”

Ідея одухотвореності життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії М.Метерлінка “Синій птах”

Розділ. Драматургія кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Тема. Ідея одухотвореності життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії М.Метерлінка “Синій птах”.

І.Опрацювання навчального матеріалу.

Перегляньте:

Рік написання – 1908

П’єса М. Метерлінка – належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру.

Ідея – «будь сміливим, щоб бачити приховане».

Головні герої: Тільтілем й Мітіль, Душа Світла, Фея Берилюна, хвора дівчинка, Душі речей та тварин Сюжет драми – пошуки героями загадкового птаха.

В основі сюжету – казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці – онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв – дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля – через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті – у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди – вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії.

Конфлікт – боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення

Можна переглянути фільм за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=lyBuVL2GMYI

 Образи п’єси. У сюжеті п’єси переплетено два пласти — реальний і фантастичний. Реальні життя в сім’ї дроворуба, обстановка в його бідній, але не вбогій хатині, час, коли відбувається дія,— ніч напередодні різдва різдвяний мотив — чекання чуда і народження людини — так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона — моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий відразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього — умова цього дива. Фантастичний план сюжету, крім подорожі, задіює персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування і враз оживають чи олюднюються. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка — втілення зрадництва і підступництва — уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на вірну загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.

Підпорядкована розкриттю її філософського змісту, п’єса поділяється на п’ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей — майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля й Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія II, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’ять предків. У садах Блаженств (дія IV, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості — це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.). Їм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство Чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і — найголовніше — відчувати Материнську Любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю. Зустріч дітей з Материнською Любов’ю є психологічною кульмінацією п’єси. Отже, в алегоричних і символічних образах п’єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. Ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля й Мітіль.

Царство Майбутнього — заключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа — Час, бородатий старий з косою і пісковим годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні — він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: «На землю голіруч не пускати». Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’єси — вечір напередодні Різдва, одна ніч — час сну), а також у властивому цьому жанру умовному вимірі. Цей потік часу виходить за межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’єси на це вказано: минула і «тільки одна ніч», і цілий рік.

ІІ. Закріплення матеріалу.

Дайте відповідь на запитання:

1.Чому саме Тільтіль і Мітіль повинні знайти Синього Птаха?

2.Для чого їм потрібен птах?

4.Що символізує собою Синій птах?

5. Чому саме синій?

6.Чому птах?

7. В який часовий простір потрапляють діти? .

8.Про що це свідчить: три виміри часу?

ІІІ.Домашнє завдання

Дібрати цитати для характеристики образів.

Вернуться к: Зарубіжна література. І курс
x

Перегляньте також

2024-04-30_16-01-19

Гідне визнання!

Роль педагога є ключовою у формуванні суспільства. Саме вчитель закладає моральну основу ...