Урок 4. Елементарний склад живих організмів.

Мета.

Освітня. Формувати в учнів знання про хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що лежать в основі їхньої життєдіяльності. Ознайомити із органогенними, мікроелементами, мікроелементами та ультрамікроелементами живих організмів.

Розглянути біологічну роль хімічних елементів в організмах.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення хімічних елементів у житті організмів та визначати співвідношення цих елементів у живій та неживій природі.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до життєвих процесів, які відбуваються в живих організмах та власному організмі. Особливу увагу звернути на ті елементи, нестача яких викликає захворювання живих організмів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетична.

Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний; ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно – пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схематичних малюнків.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: хімія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиця Д.Менделєєва.

Основні поняття та терміни: біохімія, біогенні елементи, органогенні елементи, мікроелементи, мікроелементи.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом бесіди з’ясувати знання учнів про живу та неживу природу, про склад повітря, основні властивості живого, про рівні організації живого, що таке життя?

II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

довести:

- на основі чого відбувається єдність живої і неживої природи.

- чи існує єдність хімічного складу організмів.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Живі і неживі тіла планети побудовані з одних і тих же хімічних елементів. Але в живій природі ці елементи характеризуються складністю хімічних сполук. Це зумовлено певною упорядкованістю їх на молекулярному рівні, тобто відмінності між хімічним складом органічного і неорганічного світу виявляється уже на молекулярному рівні. За дослідженнями біохіміка В.О.Енгельгардта «глибока корінна, відміна живого від неживого полягає у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул». Хімічні елементи живих організмів створюють два класи сполук – неорганічні і органічні. Із відомих хімічних елементів до складу клітин входить понад 80. Елементів, які були б властиві лише живим організм